Постанова

від 20.05.2009 по справі 19/70

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/70

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2009 р.                                                            Справа №19/70

м. Полтава

    За позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області,  м. Полтава

    до Полтавської обласної санітарно-епідемілогічної станції, м.Полтава

    про стягнення    472 687,80  грн. економічних санкцій

                                       Суддя  Безрук Т.М.

Секретар судового засідання Овсепян А.Г.

Представники:

від позивача: Коломієць С.В., Корост М.О.

від відповідача: Петренко Л.М.

  Розглядається позовна  заява про стягнення  472687,80грн. економічних санкції за необгрунтовано отриману виручку напідставі рішення №87 від 27.11.2006р.

  Ухвалою суду від 25.12.2007р. провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили рішенням по справі №16/405 між цими ж сторонами предметом спору якої є визнання нечинним рішення  № 87 від 27.11.2006р.

   За клопотанням позивача ухвалою суду у справі №19/70 від 12.03.2009р. було поновлено провадження у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі відповідно до вимог ч.5 ст.156 КАС України.

         В судовому засіданні 20.05.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області (далі -позивач)  проведено перевірку дотримання державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні тарифів на роботи і послуги, які надаються за плату Полтавською обласною санітарно-епідемілогічною станцією (далі - відповідач), за період з 16.10.2006 року по 16.11.2006 року. За результатами перевірки складено акт №  000410 від 16.11.2006р.

У ході проведення перевірки позивачем встановлено, що відповідач за період з 01.12.2005 року по 10.05.2006 року стягував плату за надані послуги із застосовуванням додаткового стягнення ПДВ у розмірі 20% до фіксованих тарифів, затверджених ПКМУ від 27.08.2003 №1351, що є порушенням постанови КМ України від 27.08.2003р. №1351 «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідемілогічної служби та від 11.05.2006 № 662  «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2002р. № 1544 і від 27.08.2003р. № 1351», оскільки за надані послуги ПДВ вже включено у фіксованих тарифах.

Як встановлено в акті перевірки за рахунок необґрунтованого стягнення з юридичних та фізичних осіб оплати за  надані послуги відповідач зайво отримав виручку за період з 01.12.2005 по 10.05.2006р. - 127917,19 грн.; з 11.05.2006р. по 01.06.2006р. –29645,41 грн. Всього зайво отримана сума  виручки становить 157562,60 грн. (а.с.6).

За результатами перевірки позивачем прийнято рішення  № 87 від 27.11.2006р. про вилучення у відповідача в дохід державного бюджету 157562,60 грн. (що становить: необгрунована сума одержаної виручки з 01.12.2005р.-10.05.2006р. - 1460,23 грн. та штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки –315 125,20грн.).

          Не погоджуючись з даним рішенням за № 87 від 27.11.2006 року відповідач оскаржив його до господарського суду Полтавської області. За результатом розгляду даної справи господарський суд  Полтавської області прийняв постанову від 07.02.2008р. по справі № 16/405 про задоволення позову. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2008р. постанову господарського суду Полтавської області від 07.02.2008р. року у справі № 16/405 скасовано (а.с.84-90).

 Правове регулювання ціноутворення в Україні здійснюється на підставі Закону України “Про ціни і ціноутворення” та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

          Відповідно до ст.8  Закону України “Про ціни і ціноутворення” державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів; введення Урядом України інших методів державного регулювання.

          Статтею 9 Закону України “Про ціни і ціноутворення” визначено, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Факт порушення відповідачем вказаної норми, а також правомірність винесення  Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області рішення № 87 від 27.11.2006 про вилучення у відповідача в дохід державного бюджету 472687,80 грн., встановлено постановою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі 16/405 від 04.11.2008р.

Дане судове рішення набрало законної сили. Доказів скасування в касаційному порядку чи доказів прийняття касаційної скарги до провадження відповідач суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

          Відповідно до ст.255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі  за участю тих самих сторін.

В разі скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду в касаційній інстанції –дане рішення може бути переглянуте за нововиявленими обставинами, відповідно ч.4. ст.245 КАС України.

Згідно статті 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990р. № 507-ХІІ з наступними змінами і доповненнями, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації разом із штрафом у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, суд до дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення в доход державного бюджету 472687,80 грн. економічної санкції обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.94 п.4 КАС України справи, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична  чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.69,71,86,94,161-163 та п.6 VII Розділу “Прикінцеві та перехідні положення”Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Полтавської обласної санітарно-епідемілогічної станції (м. Полтава, вул..Ватутіна,35а; ідентифікаційний код 02008170) в дохід Державного бюджету України (код платежу 23030300; на р/р УДК м.Полтава, МФО 831019, код ЄДРПОУ УДК 34698804) 472687,80 грн. економічних санкцій.

Видати виконавчий лист після набрання цією постановою законної сили в разі надходження відповідної заяви від позивача.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             Безрук Т.М.

Повний текст постанови складений: