Рішення

від 26.08.2010 по справі 19/70-27/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

26.08.2010р. Справа №19/70-27/76

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, юридична адреса: 79000, м. Львів, вул. Шевченка, 392-а, фактична адреса: 79039, АДРЕСА_1,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта", юридична адреса: м. Полтава, вул. Фрунзе, 57, фактична адреса: м. Полтава, вул. Шевченка, 52, офіс 312, в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта", 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 355 / 6,

про стягнення 15 426, 00 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Представники:

Від позивача не з"явився

Від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 9/10 від 10.02.2010 року.

Рішення виноситься в умовах перерви, оголошеної в судовому засіданні 11.08.2010 р.

В судовому засіданні 26.08.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення 15 426, 00 грн., в т.ч. 14 781,00 грн.- сума завданих збитків, 645, 00 грн.- сума оплачених послуг по перевезенню.

Позивач в судове засідання не з"явився. Надіслав суду клопотання (вхід № 07157д від 29.06.2010 року), в якому просить суд розглянути справу за відсутності позивача та його уповноваженого представника.

Відповідач надав суду заперечення (вхід. № 07353д від 02.07.2010 року) на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, встановив:

Між Приватним підприємцем ОСОБА_1В.(позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" в особі Львівської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта"(відповідачем) 01.02.2010 р. був укладений разовий договір про надання транспортно-експедиторських послуг, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 10002089176 від 01.02.2010 р. (копія накладної в мат. справи).

Відповідно до п.1 договору відповідач зобов"язвся доставити вантаж від відправника (позивача) до отримувача згідно експрес-накладної.

За надані послуги позивач або отримувач сплачує відповідачу суму згідно діючих тарифів останнього, не пізніше двох банківських днів з моменту надання послуг з перевезення.

На виконання договору позивачем було оплачено послуги по перевезенню в розмірі 645,00 грн. і передано відповідачу вантаж до перевезення.

Позивач в позові зазначає, що вантаж (меблі в розібраному вигляді в кількості 17 місць), який перевозився з м. Львова до м. Кіровограда прибув пошкоджений, про що було складено акт від 05.02.1010 р.(копія акту в мат.справи).

При перевезенні було пошкоджено:

- ОСОБА_3 S1 80/55/172 вартістю 5390, 00 грн.;

- ОСОБА_4 R1 40/42/172 вартісю 2735,00 грн.

- Кoмод великий ОСОБА_4 К5040 40/42/137 вартістю 4995,00 грн.

- Скриня на забавки Skrzniy 80/44/45 вартістю 1661,00 грн.

Пошкоджений товар, як зазначає в позові позивач, відповідач залишив в себе та позивачу не повернув.

Оскільки згідно умов договору відповідач взяв на себе зобов"язання доставити товар отримувачу, а доставив його пошкодженим, позивач звернувся до відповідача з претензією (копія претензії від 25.03.2010 р. в мат. справи).

Відповідач залишив претензію без відповіді та реагування, що змусило позивача звернутись з даним позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши додані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фіктичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно п.п.11.5.-11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року (далі по тексту - Правил) товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Згідно п. 72 Статуту автомобільного транспорту УРСР (далі по тексту - Статут) автотранспортне підприємство або організація видає вантаж у пункті призначення вантажоодержувачу, вказаному в товарно-транспортній накладній.

Одержання вантажу засвідчується підписом і печаткою (штампом) вантажоодержувача в трьох примірниках товарно-транспортної накладної, два з яких залишаються у шофера-експедитора, а один вручається вантажоодержувачу.

Позивач надав в якості доказу товаро-транспортну накладну № 10002089176 від 01.02.2010 р., в якій вказано отримувача вантажу - ОСОБА_5 і зазначає в позові, що одержувач вантаж не отримав.

Відповідач надав в судове засідання екземпляр товарно-транспортної накладної, в якій зазначено, що товар отриманий одержувачем ОСОБА_5 04.02.2010 р. о 15 год.00 хв.

Згідно ч. 3 статті 310 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення.

Акт, на який посилається позивач, як на доказ пошкодження вантажу, складено 05.02.2010 р. Окрім того, в акті, в графі замовник (одержувач) відсутній підпис ОСОБА_5 ОСОБА_1 від одержувача підписано іншою особою (ОСОБА_6Б.).

Згідно п п. 15.1,15.3, 15.6 Правил у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою.

Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія.

Для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно транспортної накладної записується дата складання і про що складений акт (наприклад: "Про недостачу місць", "Про порушення пломби" та ін.).

Як вбачається, така відмітка в товарно-транспортній накладній відсутня.

Крім того, згідно п.13.6 Правил, в разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, перевізник і вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин і сумі, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза в бюро товарних експертиз або іншим компетентними організаціями чи фізичними особами.

Згідно п. 13.7 Правил експертиза проводиться у присутності представників перевізника та замовника. Результати експертизи оформляються актом. Акт експертизи підписується експертами та особами, які були присутні при проведенні експертизи.

Згідно п. 13.8 Правил витрати по експертизі (винагорода експерту, вартість його проїзду в належних випадках від місця роботи або проживання до місця видачі вантажу і назад та ін.) оплачуються перевізником або замовником залежно від того, хто проявив ініціативу по виклику експерта. В подальшому витрати по проведенню експертизи відносяться на сторону, яка буде у встановленому порядку визнана винною в недостачі , ушкодження або зіпсування вантажу.

Акт експертизи в матеріалах справи відсутній.

Згідно п. 45 Статуту за договором перевезення вантажу автотранспортне підприємство або організація зобов'язуються доставити ввірений їм вантажовідправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно п. 46 Статуту автотранспортні підприємства і організації приймають до перевезення окремі вантажі з оголошеною вантажовідправником цінністю. Оголошена цінність не повинна перевищувати дійсної вартості вантажу.

У товарно-транспортній накладній позивач зазначив оголошену вартість вантажу 25000 грн., а в позові посилається на його фактичну вартість - 14 781, 00 грн.

Згідно ч. 4 п. 47 Статуту вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних ними в товарно-транспортних документах.

Згідно п. 7 разового договору від 01.02.2010 року у разі втрати або пошкодження відправлення з вини виконавця, виконавець повертає відправнику або отримувачу суму, що дорівнює оголошеній вартості, яка задекларована у експрес-накладній (при наявності цієї накладної) та вартість послуг, що була сплачена відправником (у разі сплати), та не більше фактичної вартості вантажу. У разі часткової втрати або пошкодження відправлення з вини виконавця, виконавець повертає відправнику відповідну частину оголошеної вартості. У випадку здійснення виконавцем повної компенсації за погоджений вантаж, замовник повертає виконавцю вантаж, за який була отримано компенсацію. Ніяких інших виплат виконавцем не проводяться.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить відшкодувати фактичну вартість вантажу в сумі 14 781, 00 грн., а не відповідну частину оголошеної вартості.

Таким чином, позивач, наданими ним доказами, не довів факт пошкодження і неотримання ватажоодержувачем вантажу.

Тому підстави для стягнення з відповідача на його користь збитків у розмірі 14 781, 00 грн. та суми оплачених послуг по перевезенню в розмірі 645, 00 грн. відсутні.

Крім того, згідно п. 160 Статуту при перевезеннях вантажів автомобільним транспортом право на пред'явлення автотранспортному підприємству або організації претензії, а у відповідних випадках позовів у порядку, встановленому Правилами, має в разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - вантажоодержувач.

Судові витрати на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити повністю.

Суддя Солодюк О.В.

Повний текс рішення виготовлено та підписано 31 серпня 2010 року

Примітка: Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України.