Постанова

від 29.03.2008 по справі 4/38-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/38-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

29.03.08                                                                                           Справа  № 4/38-38

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, Юркевич М.В., Городечна М.І., розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства «Універсам»(м. Володимир-Волинський)

на рішення господарського суду Волинської області

від 15.04.2008 року у справі № 4/38-38

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак»(м. Луцьк)

до відповідача: приватного підприємства «Універсам»(м. Володимир-Волинський)

про стягнення 12 260,67 грн.

за участю представників: не з'явились

Рішенням від 15.04.2008р. у справі №4/38-38 господарського суду Волинської області (суддя Слободян П.Р.) частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак»(м. Луцьк) до приватного підприємства «Універсам»(м. Володимир-Волинський) про стягнення 12 260,67 грн. в т.ч. 8861,55грн. основного боргу, 479,75грн. пені, 825,61 грн. інфляції, 81,58грн. річних, 239,87 грн. процентів за користування чужими коштами, 1772,31 грн. штрафу та стягнуто з відповідача на користь позивача 8861,55грн. основного боргу, 479,75грн. пені, 825,61грн. інфляції, 81,58грн. річних. В задоволенні решти позовних вимог –відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, приватним підприємством «Універсам»(м. Володимир-Волинський) подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення господарського суду Волинської області скасувати, з огляду на наступне:

- ч. 3 ст. 83 ГПК України передбачає, що господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання;

- вказана у рішенні суду сума інфляції –825,61грн. не є правильною, оскільки індекс інфляції стягується за відповідний період, тобто за кожен день невиконання грошового зобов'язання, а згідно наданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати за яку кількість днів нараховано інфляційні втрати інше.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення господарського суду Волинської області відсутні, з огляду на наступне:

Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу №ДН 7/24907 від 27.08.07 за умовами якого, позивачем поставлено відповідачу товарів на загальну суму 8861,55 грн. за період з 03.09.07 по 30.11.07. Умовами договору (п. 5.1) передбачено, що оплата вартості отриманого товару здійснюється покупцем протягом 6-ти календарних днів з моменту отримання партії товару, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача.

Проте, відповідач своє зобов'язання по своєчасному і повному виконанню обов'язку по оплаті отриманого товару не виконав, вартість товару на суму 8861,55грн. не оплатив.

Заявлені позивачем позовні вимоги місцевий господарський суд задоволив частково, стягнувши 8861,55грн. основного боргу, 479, 75 грн. пені, 825,61 грн. інфляційних, 81,58 грн. річних, 102,48 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, і відмовлено у стягненні 1772,31 грн. збитків (втраченої вигоди) та 239,87грн. процентів за користування чужими коштами. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем сума 1772,31 грн. була визначена як штраф, а не збитки, хоча в договорі купівлі-продажу (п. 6.2) зазначено, що поряд зі сплатою штрафної неустойки у випадку порушення терміну оплати товару, вказаного в п. 5.1 цього договору, покупець відшкодовує продавцю понесені збитки (в тому числі втрачену вигоду), що становить 20% від простроченої суми.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно встановив що до стягнення мали бути пред'явлені збитки, наявність яких та інші обставини повинні були доводитись позивачем. Оскільки позивач факт понесення збитків не доводив, то у їх стягненні правомірно було відмовлено.

Також суд першої інстанції відповідно до виду договірних відносин, які існували між сторонами, та норми ст. 1048 ЦК України цілком підставно відмовив у стягненні 239,87грн процентів за користування грошовими коштами.

Стосовно доводів скаржника про те, що судом безпідставно і необґрунтовано стягнуто 825,61 грн. інфляційних, то Львівський апеляційний господарський суд встановив:

Позивачем додано до позовної заяви розрахунок суми інфляції по несвоєчасній оплаті вартості кожної поставленої партії товару із зазначенням місячного розміру інфляції, який визначено на підставі даних Держкомстату України.

Даний розмір і проведене нарахування відповідає фактичним даним і проведеному розрахунку позивача. А тому підстави для скасування рішення господарського суду Волинської області в цій частині –відсутні.

Щодо доводів скаржника про те, що згідно норм чинного законодавства сума штрафних санкцій не може перевищувати суму збитків, то судом апеляційної інстанції встановлено, що таке твердження не відповідає чинному законодавству. Зокрема, ч. 3 ст. 551 ЦК України визначає не обов'язок, а лише право суду при прийнятті рішення зменшити розмір неустойки якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідачем клопотання про зменшення суми пені чи подання інших доказів, для застосування норми ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. 3 ст. 83 ГПК України не подавались, а тому підстави у суду застосувати право щодо зменшення суми неустойки були відсутні.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

п о с т а н о в и в:

Рішення від 15.04.2008р. у справі №4/38-38 господарського суду Волинської області залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий          суддя                                                  Кузь В.Л.

          суддя                                                  Юркевич М.В.

                              суддя                                                  Городечна М.І.