18/339-48/171
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2009 № 18/339-48/171
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокуратури - Карпенко Н.М.- старший прокурор відділу Прокуратури міста Києва, посв.№ 17 від 18.01.2007;
від позивача - не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача - Тимченко Д.М.- представник, дов.№ 1162 від 28.04.2009;
Дахова О.С.- представник, дов.№ 90 від 01.06.2009;
від 3-іх осіб - 1.Сологуб О.М.- представник, дов.№ 18-208/2961-12053 від 05.09.2008;
2. Фролькіс О.А.- представник, дов.№ 8738/07 від 04.06.2009,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.07.2008
у справі № 18/339-48/171 (суддя
за позовом Акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю "Самбір консалт лімітед"
до Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк"
треті особи Національний банк України
Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва
про спонукання до виконання дії
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2009 № 01-23/1/4 змінено склад колегії суддів.
На підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 15.11.1965, ст.ст. 77, 99 ГПК України 04.11.2008, 18.11.2008, 02.12.2008 розгляд апеляційної скарги відкладено на 18.11.2008, 02.12.2008, 09.06.2009 відповідно.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2008 у справі № 18/339-48/171 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що позивач не надав підтвердження відсутності державної реєстрації іноземної інвестиції, про яку йдеться у листі позивача від 22.05.2006 та у позовній заяві, також не було надано позивачем й доказів відсутності лістингу цінних паперів; на порушення п.3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 188, у заяві позивача від 18.05.2006 не було передбачено окремим рядком додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; судом зазначено, що є безпідставним посилання позивача на те, що відмова відповідача у вчиненні вказаних дій суперечить положенням (пункт 5 статті 13) Конвенції про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993 та зазначає, що Угода не містить жодної правової норми, яка б звільняла іноземного інвестора від обов'язку сплачувати збори на території України та від обов'язку дотримуватись законодавства України при здійсненні операцій купівлі-продажу іноземної валюти.
Позивач в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2008 у справі № 18/339-48/171 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права і прийняти нове, яким позов задовольнити.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Заявник стверджує, що ним були надані обґрунтовані заперечення та пояснення по даній справі, які ґрунтуються на нормах чинного законодавства, але вони не були враховані при розгляді справи і винесенні рішення.
Заявник посилається на неврахування судом всіх обставин справи в їх сукупності, а саме, не було встановлено обставини щодо подання позивачем витягу іноземного банку про проведення розрахунків між нерезидентами за об'єкт інвестування; не з'ясовано питання обов'язковості подання витягу іноземного банку про проведення розрахунків між нерезидентами за об'єкт інвестування, хоча при відмові позивачу у виконанні заяви про купівлю іноземної валюти, відповідачем було чітко зазначено, що нерезиденти мають подавати вищезазначений витяг.
На думку заявника, відмова у задоволенні позову у справі № 18/339-48/171 приведе до порушення прав і законних інтересів відповідача та потягне за собою стягнення сум боргу на обов'язкове державне пенсійне страхування, які на законних підставах не утримувалися з позивача у зв'язку з тим, що відповідач був зобов'язаний на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2006 у справі № 18/339 здійснювати купівлю іноземної валюти без утримання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
В судовому засіданні 09.06.2009 відповідачем надано уточнення до апеляційної скарги, у якому заявник вказує на такі обставини.
Як стверджує заявник, справу розглянуто судом першої інстанції за відсутності позивача, який не був повідомлений про новий розгляд справи.
Заявник вважає, що судом першої інстанції не досліджено та не надано належну оцінку тим обставинам, що рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2006 у справі № 18/339 позов було задоволено повністю; зазначене рішення відповідно до ст.11 Закону України "Про судоустрій України" було обов'язкове до виконання відповідачем протягом періоду з 13.07.2006 по 18.03.2008, виконувалось до моменту зупинення виконання рішення Вищим господарським судом України; 07.04.2007 відповідач зупинив операції по закупівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку для позивача. На думку заявника, дії відповідача, що грунтуються на зазначеному рішенні, протягом строку його чинності є законними, а вищезазначене порушення норм процесуального права призведе до порушення законних прав та інтересів відповідача.
Заявник посилається на те, що за результатами перевірки відповідача щодо правильності, достовірності та своєчасності сплати збору з купівлі-продажу валют за період з 01.07.2007 по 29.02.2008 Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва було встановлено, що за період з 01.07.2007 по 29.02.2008 відповідачем у зв'язку з виконанням рішення суду від 13.07.2006 № 18/339 було придбано іноземну валюту без сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, таким чином неповне з'ясування обставин справи приведе до порушення прав і законних інтересів відповідача.
Заявник просить у новому рішенні надати належну оцінку законності дій відповідача щодо зобов'язання виконувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2006 у справі № 18/339 за період з 13.07.2006 по 18.03.2008.
У відзиві на апеляційну скаргу третя особа – Національний банк України заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що відмова відповідача у виконанні заяви позивача на купівлю іноземної валюти з метою повернення інвестиції, прибутків, доходів від інвестиційної діяльності та без участі торговця цінними паперами є правомірною і відповідає вимогам чинного законодавства; зважаючи на норми законодавства України, які застосовуються при купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою повернення портфельної інвестиції та доходів, прибутків від інвестиційної діяльності, а також враховуючи обгрунтування рішення суду; твердження апеляційної скарги є такими, що суперечать законодавству України; стягнення суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не було предметом розгляду даної справи, скасування рішення суду з цієї підстави не передбачено статтею 104 ГПК України.
Третя особа – Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва у відзиві на апеляційну скаргу посилається, зокрема, на те, що, виходячи з норм п.5 ст.1, п.4 ст.2 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997, ст.ст.98, 99 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005, п.19 Постанови Кабінету Міністрів України "Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 03.11.1998 № 1740, пільги щодо нарахування та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу валюти законодавством не передбачені; об'єктом, з якого справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, є не прибуток (доход), а сума в гривнях, за яку купується безготівкова валюта, тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників прокуратури, відповідача, третіх осіб, враховуючи доводи відзивів на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.
Позивачем до суду першої інстанції подано позов про зобов'язання відповідача здійснювати за дорученням позивача придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за портфельними інвестиціями у разі повного або часткового припинення володіння іноземним інвестором цінними паперами, емітованими резидентами України, а також повного або часткового повернення прибутку, доходів, інших коштів, одержаних від володіння іноземним інвестором цінними паперами, емітованими резидентами України, без посередництва резидента – торгівця цінними паперами, за наданим позивачем у відповідності до чинного законодавства документами:
заявою про закупівлю іноземної валюти;
нотаріально засвідченою копією договору (угоди, контракту) про інвестиційну діяльність, що свідчить про придбання іноземним інвестором цінних паперів резидентів та документальним підтверженням його виконання (зокрема, глобальний сертифікат, договір підписки на акції, виписка реєстратора з реєстру акціонерів та з рахунку іноземного інвестора в депозитарії тощо);
випискою (довідкою) банку, про фактичне надходження іноземної валюти в Україну;
засвідченою у встановленому порядку копією довідки повноважного органу про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) або легалізованою довідкою (чи її нотаріально засвідченою копією), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою Україною укладений міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування доходів;
оригіналом або засвідченою у встановленому порядку копією звіту про оцінку (акта оцінки) ринкової вартості цінних паперів, складеного суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні";
копією сертифіката суб'єкта оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна України, який підтверджує право зазначеного суб'єкта на здійснення оцінки майна у вигляді цінних паперів,
без витребування у позивача наступних документів:
копії інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції з відміткою органу, який здійснює державну реєстрацію іноземних інвестицій, про повне або часткове вилучення;
офіційного повідомлення про лістінг цінних паперів;
виписки (довідки) іноземного банку (іноземних банків) про проведення розрахунків між нерезидентами за об'єкт інвестування;
без спонукання позивача сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти, тобто без обов'язкового надання ним платіжних доручень про перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також без утримання суми цього збору з коштів, що перераховуються позивачем на купівлю іноземної валюти, і, відповідно, без заповнення (зазначення) позивачем і відповідачем відповідних реквізитів щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі іноземної валюти в заявах позивача про купівлю іноземної валюти і без передбачення окремим рядком у заявах про купівлю іноземної валюти додаткового збору на обв'язкове державне пенсійне страхування (незалежно від вимог підзаконних нормативних актів),
покладення на відповідача судових витрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2006 у справі № 18/339 позов задоволено повністю, а у резолютивній частині рішення крім зазначення позовних вимог вказано наступне: "(крім операцій з облігаціями внутрішньої державної позики)"
Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2008 у справі № 18/339 рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2006 скасовано і справу № 18/339 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
В постанові Вищого господарського суду України від 23.04.2008 вказано, що місцевий господарський суд не врахував положення статті 98 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік", роз'яснення Національного банку України та Пенсійного фонду України від 07.04.2006 № 13-116/1314-3734, 4250/03-20 до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 зі змінами та доповненнями, внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 188, у зв'язку з чим прийнятим судовим рішенням порушено охоронювані законом права та інтереси держави в особі Пенсійного фонду України.
Згідно зі ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи, 04.04.2006 між позивачем та відповідачем укладено договір на відкриття та обслуговування інвестиційних рахунків № 0404/08.
Позивач є резидентом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії, з яким Україною укладено Конвенцію між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993.
Згідно із договором № Т62-2/06 купівлі-продажу цінних паперів від 15.05.2006 позивач купив у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український брокерський дім" 123 240 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. емітента – ВАТ "Гідробетон", про що свідчить витяг про обіг на рахунку в цінних паперах № 800005 станом на 15.05.2006.
Відповідно до договору № Т/5-2-06 купівлі-продажу цінних паперів від 16.05.2006 позивач продав Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова група "Партнер" прості іменні акції емітента ВАТ "Гідробетон" номінальною вартістю 0,25 у кількості 118 214, що відображено у витягу про обіг на рахунку в цінних паперах № 800005 станом на 17.05.2006.
Відповідач, розглянувши заяву позивача про купівлю іноземної валюти або банківських металів від 18.05.2006, листом від 22.05.2006 за № 22/8 відмовив представнику позивача у прийнятті до виконання, у зв'язку з відсутністю повного пакету документів, визначених пп."б" п.2 гл.3 р.Ш Правил торгівлі іноземною валютою, а також у зв'язку із невідповідністю форми такої заяви п.3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740, а саме – в заяві не передбачено окремим рядком додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; крім того, згідно з вимогами Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 280, портфельний іноземний інвестор не може направляти до банку заяву на купівлю іноземної валюти, а має здійснювати купівлю через торговця цінними паперами.
У позовній заяві позивач стверджує про незаконність відмови відповідача у виконанні зазначеної заяви позивача, посилаючись на положення ст.55 Закону України "Про банки та банківську діяльність", п.16.4 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженій постановою Національного банку України від 12.11.2003 за № 492, п.3.1.2 договору, ст.ст.6, 7 Закону України "Про режим іноземного інвестування", п.2 ст..2, п.1-2 ст.3, ст.7 Угоди між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про сприяння і взаємний захист інвестицій від 10.02.1993, п.5 ст.13 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993.
Однак, згадана міжнародна Угода не містить норм, які б звільняли іноземного інвестора від обов'язку сплачувати збори на території України.
Роз'ясненням Національного банку України та Пенсійного фонду України від 07.04.2006 № 13-116/1314-3774, № 4250/03-20 до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (зі змінами та доповненнями) вказано, що уповноваженим банкам при купівлі безготівкової іноземної валюти для клієнтів-резидентів тих країн, з якими Україною підписано та ратифіковано міжнародні договори про усунення подвійного оподаткування, слід враховувати, що об'єктом, з якого справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти, є не прибуток (доход), а сума купівлі безготівкової іноземної валюти, і тому вони повинні сплачувати цей збір.
Згідно зі ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-Ш відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до п.3.1 договору на відкриття та обслуговування інвестиційних рахунків № 0404/08 від 04.04.2006 відповідач зобов'язаний дотримуватись вимог чинного законодавства України, нормативних актів НБУ, які регулюють питання здійснення будь-яких операцій щодо відкриття й подальшого обслуговування поточних рахунків позивача і вимог даного договору, а п.п.3.2.1 та 3.2.2 передбачено, що позивач зобов'язаний дотримуватись вимог чинного законодавства України й нормативних актів НБУ, які регулюють здійснення будь-яких операцій щодо відкриття й подальшого використання поточних рахунків і вимог даного договору; дотримуватися принципів організації безготівкових рахунків, їхніх форм, стандартів документів і документообігу, введеного в господарський обіг України відповідно до діючого законодавства України.
Відповідно до переліку документів, наведених у пп."б" п.2 гл.3 р.Ш Правил торгівлі іноземною валютою, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281, у випадку купівлі резидентом – торговцем цінними паперами іноземної валюти за портфельними інвестиціями (крім операцій з облігаціями внутрішньої державної позики) у разі повного або часткового припинення володіння іноземним інвестором цінними паперами, емітованими резидентами, а також повного або часткового повернення прибутків, доходів, інших коштів, одержаних від володіння іноземним інвестором цінними паперами, емітованими резидентами, мають бути надані, у тому числі, копія інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції з відміткою органу, який здійснює державну реєстрацію іноземних інвестицій, про повне або часткове вилучення інвестиції, офіційне повідомлення про лістинг цінних паперів та виписка (довідка) іноземного банку (іноземних банків) про проведення розрахунків між нерезидентами за об'єкт інвестування.
Положеннями роз'яснення Національного банку України у листі від 05.10.2005 № 13-124/4696-9871 "Про здійснення іноземних інвестицій в Україну" передбачено, що оскільки чинним законодавством України не встановлена обов'язковість державної реєстрації іноземним інвестором інвестиції, і тому купівля уповноваженим банком іноземної валюти допускається в разі відсутності копії інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції з відміткою органу, який здійснює державну реєстрацію іноземних інвестицій, за умови письмового підтверджєення іноземним інвестором відсутності державної реєстрації цієї інвестиції.
Однак, позивач не надав відповідачу підтвердження відсутності державної реєстрації іноземної інвестиції, також немає доказів відсутності лістингу цінних паперів.
Пунктом 5 ст.1 та п.4 ст.2 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 передбачено, що платниками збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу валют; об'єктом оподаткування для таких платників є сума операцій з купівлі-продажу валют.
Статтею 98 Закону України "Про держаний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 № 3235-1У продовжено дію Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 22.10.1998 № 208-Х1У та встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні особи – резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи – нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки – члени міжнародних платіжних систем, уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами та фізичні особи, в тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют; банки та їх установи зобов'язані нараховувати, утримувати та одночасно із подачею заявки на купівлю іноземної валюти, здійснювану ними за власними операціями і від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачувати до спеціального фонду держаного бюджету додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 зі змінами встановлено, що банки та їх установи нараховують, утримують та одночасно з поданням заявки на купівлю іноземної валюти, що здійснюється ними за власними операціями і від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачують до спеціального фонду державного бюджету додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1,3 відсотка суми операції з купівлі-продажу безготівкової валюти, зазначеної у такій заявці; юридична або фізична особа – клієнт банку в заяві на купівлю іноземної валюти зазначає, що він доручає банку утримувати із суми в гривнях, перерахованої для купівлі іноземної валюти, суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та перерахувати її до спеціального фонду державного бюджету.
Однак, у заяві позивача всупереч вимогам зазначеного Порядку не було передбачено окремим рядком додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За викладених обставин колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем обгрунтовано не прийнято до виконання заяву позивача від 18.05.2006 про купівлю іноземної валюти або банківських металів у зв'язку з поданням її безпосередньо нерезидентом (його представником), а не резидентом – торговцем цінними паперами, за відсутності додання повного пакету документів, визначених пп."б" п.2 гл.3 р.Ш Правил торгівлі іноземною валютою, а також у зв'язку із невідповідністю форми такої заяви п.3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740.
Із доводами апеляційної скарги немає підстав погодитись, зважаючи на викладене та такі обставини.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, висновки суду можуть не співпадати із висновками сторони судового процесу, викладеними нею у своїх запереченнях та поясненнях, що не свідчить про неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції.
Згідно зі ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2008 у справі № 18/339-48/171 розгляд справи відкладено на 09.06.2009, ухвала надіслана сторонам, третім особам, у тому числі з дотриманням вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якої Україна приєдналась 19.10.2000, відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 19.10.2000 № 2052-Ш.
У вказаній ухвалі зазначено, що нез'явлення представників сторін в засідання судової колегії не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
У судове засідання 09.06.2009 представник позивача не з'явився.
Відповідно до ч.2 п.b) ст.15 Конвенції кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документу, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема, з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.
Отже, судом належним чином повідомлено сторін, у тому числі і позивача, про час та місце розгляду даної справи.
Твердження заявника скарги про те, що судом не надано належну оцінку тому, що відповідачем виконувалось рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2006 у справі № 18/339 протягом періоду з 13.07.2006 по 18.03.2008, та не враховано при прийнятті рішення, є таким, що не відповідає нормам процесуального права.
Як вже зазначалось, рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2006 у справі № 18/339 постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2008 скасовано. Згідно зі ст.111-11 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Нормами ГПК України не передбачено будь-яких періодів чинності скасованих судових рішень.
Оскільки відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 23.04.2008 справа судом першої інстанції розглядалось спочатку, то немає підстав та нормами ГПК не передбачено врахування наслідків виконання скасованого рішення при новому розгляді справи. Отже, відсутні підстави для задоволення вимоги про надання апеляційною інстанцією оцінки дій відповідача щодо зобов'язання виконувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2006 у справі № 18/339 за період з 13.07.2006 по 18.03.2008.
Також безпідставним є твердження про те, що неврахування зазначеної обставини призведе до порушення законних прав та інтересів відповідача, враховуючи результати перевірки відповідача щодо правильності, достовірності та своєчасності сплати збору з купівлі-продажу валют за період з 01.07.2007 по 29.02.2008 Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва, оскільки ані предмет, ані підстави позову у справі № 18/339-48/171 не ґрунтуються на результатах зазначеної перевірки.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2008 у справі № 18/339-48/171 залишити без змін, а скаргу без задоволення.
2.Справу № 18/339-48/171 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
25.06.09 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2009 |
Оприлюднено | 30.06.2009 |
Номер документу | 3933377 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Ропій Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні