Рішення

від 23.06.2009 по справі 5020-5/612

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/612

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"23" червня 2009 р. справа № 5020-5/612

За позовом:           Прокурора м. Севастополя

(99011 м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)

в інтересах держави в особі: Міністерства аграрної політики України

(01001, МСП, вул. Хрещатик, 21),

Державного комітету рибного господарства України  

(04053 м. Київ, вул. Артема, 45-А);

Державного підприємства „Укррибфлот”

(99014 м. Севастополь, вул. Правди, 10)  

до                      Товариства з обмеженою відповідальністю „Таген”

(м. Севастополь,  вул. Хрустальова, б. 42-А, кв. 201)

про                     стягнення  заборгованості  в розмірі 1 362 500,00  грн.,

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Прокурор - Хахаліна Віра Володимирівна посвідчення № 592  від 12.03.2009  Прокуратура м. Севастополя ;

Позивач - Паньковець Олександр Леонідович - в.о. генерального директора розпорядження №04 від 05.06.2009 Державне підприємство "Укррибфлот";

Позивач –не зявився,      Міністерство аграрної політики України ;

Відповідач - Донець Володимир Миколайович - директор,  наказ № 15-К  від 16.03.2005  ТОВ "Таген" ;

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор міста Севастополя  в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України, Державного комітету рибного господарства України; Державного підприємства „Укррибфлот” звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Таген”, про стягнення заборгованості у розмірі 1 362 500,00  грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані умови угоди від 18.07.2007 про розірвання договору № 61 від 10.11.2006.

У судовому засіданні 09.12.2008 прокурор подав заяву про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 1096165,72 грн., пеню за період з 10.02.2007 по 18.07.2007 у розмірі 96111,59 грн., 3% річних у розмірі 59297,65 грн. та інфляційне відшкодування у розмірі 399721,72 грн. Вказана заява прийнята судом.

У судовому засіданні 22.01.2009 позивач подав відзив на позовну заяву, який фактично є заявою про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 698455,42 грн., пеню у розмірі 89190,86 грн., 3% річних у розмірі 48065,93 грн. та інфляційне відшкодування у розмірі 297094,64 грн. Вказана заява прийнята судом.

У судовому засіданні 10.03.2009 прокурор подав заяву про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 698455,42 грн., пеню у розмірі 89190,86 грн., 3% річних у розмірі 48065,93 грн. та інфляційне відшкодування у розмірі 297094,64 грн. Вказана заява прийнята судом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги частково, у розмірі 738243,83 грн., з яких: сума основного боргу - 466455,42 грн., 3% річних - 28836,48 грн., інфляційне відшкодування - 242951,93 грн.  

Строк вирішення спору продовжувався у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України за згодою сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено,  що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає  у  здійсненні  прокурорами  від  імені держави  процесуальних та інших дій,  спрямованих на захист у суді інтересів  громадянина  або  держави  у   випадках,   передбачених законом.  Однією  з  форм  представництва  є  звернення  до суду з позовами або  заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних,  політичних  та  інших  державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України,  в якій визначено підстави порушення справ  у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду  в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з  інтересами  державних  органів, державних підприємств та організацій.

Відповідно до пунктів 1, 4, 11, 14 Положення «Про Міністерство аграрної політики України», затвердженого Указом Президента України від 07 червня 2000 року N 772/2000, Міністерство аграрної політики України (Мінагрополітики України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 4, 15 Положення «Про Державний комітет рибного господарства України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.07 № 42, Державний комітет рибного господарства України (Держкомрибгосп) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики. Держкомрибгосп відповідно до покладених на нього завдань виконує у межах своїх повноважень функції з управління об'єктами державної власності, які належать до сфери його управління.

Статутом Державного підприємства «Укррибфлот»(далі - ДП «Укррибфлот») передбачено, що підприємство створено наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства агарної політики України № 123 від 04.12.01 та входить до сфери його управління. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання.

Судом встановлено, що 10.11.2006 між товариством з обмеженою відповідальністю „Таген” (Продавець) та державним підприємством „Укррибфлот” (Покупець) укладений договір купівлі-продажу судна №61 (далі - Договір) (том справи №1, а.с. 11-14).

Відповідно до пункту 1.2. Договору його предметом є судно 1968 року побудови, довжина 65м, ширина 11,2м, висота борту 5,32м, матеріал корпусу –сталь, головний двигун –8NVD48, має клас регістру.

Згідно з пунктом 3.1 Договору Продавець зобов'язується передати Покупцю судно протягом 90 днів з моменту підписання Договору.

Пунктом 4.1 Договору передбачений наступний порядок розрахунків:

а) в рахунок оплати вартості судна Покупець зобов'язується перерахувати авансовий платіж у сумі 1262500,00 грн. на розрахунковий рахунок Продавця;

б) решта суми буде перерахована згідно Додатку №1 до Договору.

Сума авансу, зазначена у пункті 4.1 Договору, перераховується Покупцем за вказаними реквізитами та підставами протягом трьох банківських днів після підписання Договору (пункт 4.2. Договору).

Відповідачем умови пункту 3.1 Договору у строк, передбачений Договором, не виконані.

На підставі викладеного 18.07.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю „Таген” та державним підприємством „Укррибфлот” укладена угода про розірвання Договору № 61 від 10.11.2006 (далі –Угода) (том справи №1, а.с.17).

Згідно з умовами зазначеної Угоди Покупець та Продавець у зв'язку з невиконанням зобов'язання, передбаченого пунктом 3.1. Договору передати судно Продавцем, дійшли згоди розірвати договір №61 від 10.11.2006 про продаж рибоморозильного судна РМС „Капитан Дробжев” за умовами порту ФОБ України.

Відповідно до пункту 2 Угоди Продавець зобов'язаний у строк до 30.08.2007 згідно графіку перерахувати на розрахунковий рахунок № 260080130012 у СФ ТОВ „Укрпромбанк” м.Севастополя МФО 384834, ОКПО 31583919 суми попередньої оплати згідно Договору №61 від 10.11.2006.

Проте відповідачем зазначені положення Угоди виконані не були.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги прокурора м. Севастополя такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526  Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У процесі розгляду справи відповідачем частково погашена заборгованість у розмірі 275476,58 грн., що не заперечується позивачем та підтверджується актом звірення взаєморозрахунків (том справи №1, а.с.94), платіжними дорученнями (том справи №1, а.с. 108-116), прибутковим касовим ордером (том справи №1, а.с.117), виписками банку (том справи №1, а.с.140-141) та квитанціями (том справи №1, а.с.142-144).

Крім того, 07.07.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю „Таген” (Первісний боржник), SIMSEKLER GIDA CEMI SOKUN INS SAN.VENIC.Ltd.STI (Новий боржник) та державним підприємством „Укррибфлот” (Кредитор) укладений договір про переведення боргу № 03/08 (том справи №1, а.с.118-120).

Згідно з розділом 1 зазначеного договору Первісний боржник переводить частину боргу за договором купівлі-продажу судна № 61 від 10.11.2006, та угодою про розірвання договору від 18.07.2007, укладеною Первісним боржником з державним підприємством „Укррибфлот”, а Новий боржник приймає на себе зобов'язання за даним договором у сумі 388322,00 грн.

Відповідно до пункту 2.1 вказаного Договору, передбачене зазначеним договором переведення боргу визначене сторонами у сумі 388322,00 грн., що за курсом Національного банку України на день укладення договору складає 80000,00 доларів США.

Вказані обставини підтверджуються також довідкою Кримської регіональної дирекції ВАТ „Укрпромбанк” № 1629 від 15.05.2009 (том справи №2, а.с.7).

Проте, судом встановлено, що SIMSEKLER GIDA CEMI SOKUN INS SAN.VENIC.Ltd.STI виконало свої зобов'язання щодо оплати за договором про переведення боргу № 03/08 від 07.07.2008 лише у грудні 2008 року, про що свідчать SWIFT-повідомлення від 23.12.2008 на суму 40000,00 доларів США та від 30.12.2008 на суму 40000,00 доларів США.

Згідно з довідкою Кримського регіонального управління ВАТ „Комерційний банк „Надра” № 3180 від 25.05.2009 (том справи №2, а.с.9) на дати 29.12.2008 та 30.12.2008 курс Національного банку України за доларом складав 7,7 грн.

Таким чином, фактично 23.12.2008 та 30.12.2008 позивач у рахунок оплати заборгованості за Договором купівлі-продажу судна № 61 від 10.11.2006 отримав 80000,00 доларів США, що станом на момент отримання зазначених грошових коштів складало 616000,00 грн. (80000,00*7,7=616000,00).

З огляду на зазначене, заборгованість відповідача на момент вирішення спору складає 471023,42 грн. (1362500,00 - 275476,58 –616000,00 = 471023,42), а позовні вимоги про стягнення основної заборгованості –такими, що підлягають задоволенню у розмірі 471023,42 грн.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Прокурором заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 89190,86 грн. за період з 10.02.2007 по 18.07.2007.

Відповідно до статей 256-257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк,  у  межах  якого  особа  може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 Кодексу  перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася  або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до пункту 2 Угоди про розірвання Договору № 61 від 10.11.2006 Продавець зобов'язаний у строк до 30.08.2007 згідно графіку перерахувати на розрахунковий рахунок № 260080130012 у СФ ТОВ „Укрпромбанк” м.Севастополя МФО 384834, ОКПО 31583919 суми попередньої оплати згідно Договору №61 від 10.11.2006.

Таким чином, право вимоги оплати основної заборгованості виникло у позивача лише 31.08.2007 року.

Крім того, частиною другою статті 258 Цивільного кодексу України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Прокурором заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 89190,86 грн. за період з 10.02.2007 по 18.07.2007.

Таким чином, строк позовної давності за вказаними позовними вимогами сплинув 10.02.2008.

Проте, прокурор звернувся до господарського суду міста Севастополя із даною позовною заявою лише 21.11.2008.

Згідно з частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 89190,86 грн. за період з 10.02.2007 по 18.07.2007 такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційне відшкодування за період з 10.02.2007 по 30.11.2008 у розмірі 297094,64 грн. та 3% річних за період з 10.02.2007 по 08.12.2008 у розмірі 48065,93 грн.

Але, як зазначалось вище, право вимоги оплати основної заборгованості виникло у позивача лише 31.08.2007 року.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційного відшкодування у розмірі 297094,64 грн. та 3% річних у розмірі 48065,93 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме: інфляційне відшкодування згідно розрахунку позивача (том справи №1, а.с. 73) за період з 01.09.2007 по 30.11.2008 у розмірі 244951,93 грн.

3% річних підлягають стягненню з відповідача за період з 31.08.2007 по 08.12.2008 у розмірі 26910,55 грн. за наступним розрахунком:

-          за період з 31.08.2007 по 14.09.2007 у розмірі 1065,92 грн. (864578,00 * 15 / 365 * 3% = 1065,92).

-          за період з 15.09.2007 по 08.12.2008 - згідно розрахунку позивача (том справи №1, а.с. 73) у розмірі 25844,63 грн.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прокурор звільнений від сплати державного мита, витрати на сплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача в доход державного бюджету пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Таген” (м. Севастополь,  вул. Хрустальова, б. 42-А, кв. 201, ЄДРПОУ 20682349, р/р 26003301335889 у ПІБ м.Севастополя, МФО 324515) на користь Державного підприємства „Укррибфлот” (99014 м. Севастополь, вул. Правди, 10, ЄДРПОУ 31583919, р/р 2600801300012 у СФ ТОВ „Укрпромбанк” м.Севастополь, МФО 384834) основну заборгованість у розмірі 466455,42 грн., інфляційне відшкодування у розмірі 297094,64 грн. та 3% річних у розмірі 48065,93 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Таген” (м. Севастополь,  вул. Хрустальова, б. 42-А, кв. 201, ЄДРПОУ 20682349, р/р 26003301335889 у ПІБ м.Севастополя, МФО 324515) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет,  Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200)  державне мито у сумі 8156,21 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Таген” (м. Севастополь,  вул. Хрустальова, б. 42-А, кв. 201, ЄДРПОУ 20682349, р/р 26003301335889 у ПІБ м.Севастополя, МФО 324515) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 84,96 грн. на р/р 31216259700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Суддя                                                                                                              І.В.Євдокімов

Рішення оформлено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України і підписано 23.06.2009

Розсилка:

1.          Прокурор м. Севастополя (99011 м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)

2.          Міністерство аграрної політики України (01001, МСП, вул. Хрещатик, 21),

3.          Державний комітет рибного господарства України  (04053 м. Київ, вул. Артема, 45-А);

4.          Державне підприємство „Укррибфлот” (99014 м. Севастополь, вул. Правди, 10)  

5.          ТОВ „Таген” (м. Севастополь,  вул. Хрустальова, б. 42-А, кв. 201)

6.          Справа