Рішення

від 14.04.2009 по справі 15/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  15/13

14.04.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовий Альянс»

до                  Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

про                стягнення 246 775,17 грн.

                                                                                 Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Неділько Ж.В.

від відповідача - Овдіна Ю.Б.

У судовому засіданні 10.03.2009 господарським судом була оголошена перерва до 14.04.2009 відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України.

                                          ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовий Альянс»(далі - позивач) до Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - відповідач) про стягнення 246 775,17 грн. (170 350,00 грн. - основного боргу, 37 093,52 грн. –пені, 4 970,50 грн. - 3% річних, 34 361,15 грн. - інфляційних нарахувань) заборгованості за поставлений товар згідно з угодою № 13/95-36/11/07 від 12.11.2007.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2009 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 15/13.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.02.2009 подав письмові заперечення на позовну заяву, згідно з якими проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях.

10.03.2009 та 13.04.2009 позивач подавав до суду заяви про уточнення позовних вимог, згідно з якими на день вирішення спору позовні вимоги становлять 214 758,30 грн. (117 100,00 грн. - основного боргу, 41 563,58 грн. –пені, 6 781,89 грн. - 3% річних, 49 312,83 грн. - втрат від інфляції) заборгованості.

Відповідач відзив на уточнені позовні вимоги не надав.

Ухвалами суду розгляд справи у судовому засіданні неодноразово відкладався.

Ухвалою від 18.02.2009 за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору.

У судовому засіданні 14.04.2009 за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Всебічно і повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з угодою № 13/95-36/11/07 від 12.11.2007 (далі - угода) на підставі видаткової накладної № 887 від 18.12.2007 та довіреності на отримання товару № 650981 від 14.12.2007 (копії в матеріалах справи) позивач поставив відповідачеві вогнегасники (далі - товар) на загальну суму 200 350,00 грн.

Відповідно до п. 2.6. угоди оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок позивача протягом 15 днів після отримання товару.

Відповідач порушив зобов'язання, у встановлений строк за поставлений товар не розрахувався.

Платіжним дорученням № 2931 від 10.06.2008 (копія  в матеріалах справи) відповідач перерахував позивачу частину вартості поставленого товару в розмірі 30 000,00 грн.

Також, під час судового розгляду справи відповідач 12.03.2009 перерахував позивачу ще частину боргу в сумі 53 250,00 грн., що підтверджується банківською випискою № 1156 від 12.03.2009 (копія в матеріалах справи).

Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На день винесення рішення сума основного боргу складає 117 100,00 грн. і підлягає стягненню з відповідача.

На підставі Закону України від 22.11.96 № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової славки Національного банку України.

Пунктом 3.1. угоди встановлено, що за порушення своїх зобов'язань за угодою сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

У зв'язку з простроченням платежу за отриманий товар позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 41 563,58 грн., що відповідає розрахунку позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому судом береться до уваги ступінь виконання боржником зобов'язання тощо.

Також, згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи надмірну величину штрафних санкцій та ступінь виконання відповідачем зобов'язання за угодою, а також ту обставину, що позивачем проведено нарахування пені аж за рік, господарський суд, керуючись п. З ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача до 1 000,00 грн.

Крім того, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, він на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, що згідно з наданим позивачем розрахунком становить 6 781,89 грн. - 3% річних та 49 312,83 грн. - втрат від інфляції.

За наведених обставин, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 174 194,72 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, враховуючи ту обставину, що частину основного боргу відповідач сплатив після порушення провадження у справі, понесені позивачем судові витрати при заявленні позовних вимог в цій частині покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню частково.

Клопотання позивача про повернення сплаченого державного мита не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до п. 26 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15, при зменшенні позивачем позовних вимог сплачене державне мито не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

        1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовий Альянс»задовольнити частково.

          2. Стягнути з Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовий Альянс»(08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 8, код ЄДРПОУ 32498458) 117 100 (сто сімнадцять тисяч сто) грн. 00 коп. основного боргу, 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. пені, 6 781 (шість тисяч сімсот вісімдесят одну) грн. 89 коп. 3% річних, 49 312 (сорок дев'ять тисяч триста дванадцять) грн. 83 коп. інфляційних втрат, 2 226 (дві тисячі двісті двадцять шість) грн. 44 коп. державного мита та 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         3. У решті позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовий Альянс»відмовити.

             4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його  підписання.

              Суддя                                        М.Г. Хоменко

Дата підписання рішення –21.05.2009