Рішення

від 18.06.2009 по справі 28/153

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/153

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.06.09 р.                                                                                                       Справа № 28/153                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого  судді: Курило Г.Є., суддів Попкова Д.О., Левшиної Г.В.

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерпак”, м. Дніпропетровськ

до відповідача:  Відкритого акціонерного товариства „Красногорівський вогнетривкий завод”,  м. Красногорівка

про стягнення 39418грн. 89 коп.

Представники:

від позивача: Нагорний І.О.  

від відповідача: Цепелєва Т.А.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтерпак”, м. Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Красногорівський вогнетривкий завод”, м. Красногорівка, про стягнення 39418 грн. 89 коп., у тому числі:  суму основного боргу в розмірі 37752грн.80 коп., а також 1666грн.09коп. інфляційних збитків.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на поставку продукції  №111/30/ИК-000287 від 09.01.2007р. та  додаткову угоду від 29.12.2007р. до нього, специфікацію до договору, накладну №ИК-0004286 від 09.09.2008р., довіреність серії ЯПД 063750/436 від 08.09.2008р. на отримання товарно-матеріальних цінностей.

           Позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на поточні рахунки відповідача.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 08.01.2009р. порушив провадження у справі № 28/153 та призначив її розгляд на 26.01.2009р.

           У відзиві на позовну заяву від 10.02.2009р. відповідач зазначив, що позивачем  була поставлена продукція по ціні, яка не відповідає ціні, вказаної в договорі на поставку продукції №111/30/ИК-000287 від 09.01.2007р.,  крім того відповідач зазначив, що позивач в протиріч умов договору не передав відповідачеві документи на зазначений товар, таким чином відповідач просить суд у позові відмовити.

            Позивач 11.02.2009р. надав уточнення до позовних вимог № 10/2/9 від 10.02.2009р., відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість  з  урахуванням інфляції на загальну суму 39418грн.89 коп. Тобто позивач наполягає на задоволенні заявлених в позовній заяві вимог.

          Сторонами протягом розгляду справи надавались пояснення по суті спору.    

          Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 10.03.2009р.     строк розгляду справи був продовжений на 1 місяць відповідно до ст. 69 ГПК України.             

           Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 23.03.2009р. розгляд справи № 28/153 здійснювався колегіально у складі головуючого судді Курило Г.Є., суддів Попкова Д.О., Дучал Н.М.  

           До канцелярії суду 14.05.2009р. від позивача  надійшла заява про зміну предмета позову, в якій позивач просить винести рішення, в якому зобов'язати відповідача повернути в натурі товар, в асортименті та кількості,  вказаній у накладній № ИК-0004286 від 09.09.2008р. Тобто позивач змінив предмет позову відповідно до ст. 22 ГПК України, суд приймає до уваги цю заяву та розглядає справу по суті. Також, 29.05.2009р. позивач надав уточнення до заяви про зміну предмету позову.

          14.05.2009р. сторони надали до суду клопотання про продовження строку розгляду справи на 1 місяць. Ухвалою від 14.04.2009р. клопотання сторін задоволене.

          Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 29.05.2009р. в зв'язку з відпусткою судді Дучал Н.М. змінено склад судової колегії та замість судді Дучал Н.М. призначена суддя Левшина Г.В.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтерпак”, м.Дніпропетровськ та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством “Красногорівський вогнетривкий завод”, м. Красногорівка 09.01.2007р. було підписано договір поставки продукції №111/30/ИК-000287 (договір).

За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання продавця, а саме: передати покупцю (відповідачу) продукцію  номенклатура, обсяги, строки поставки та ціни якої визначені у специфікаціях, (п.1.1 договору), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити поставлену продукцію. (п.1.2. договору).

            Строк дії договору  з урахуванням додаткової угоди від 29.12.2007 р. до договору до 31.12.2008р.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До  матеріалів справи була додана специфікація  до договору,  в якій сторони узгодили ціну на плівку стретч 23мкм/мех. (продукція) в розмірі 10 грн.42 коп. без ПДВ, кількість продукції – 20000,  загальну суму продукції 250080грн.00коп. з ПДВ.  

            На виконання умов зазначеного договору позивачем було поставлено на адресу відповідача продукція  на загальну суму 56752грн. 80 коп., що підтверджується  накладною  №ИК-0004286 від 09.09.2008р. Як зазначено в накладній ціна за продукцію складає 13 грн.00коп. без ПДВ.

Факт отримання продукції підтверджується  підписом представника відповідача на зазначеній накладній, що діяв на підставі довіреності серії ЯПД №063750/436 від 08.09.2008р.

Відповідач в судових засіданнях погодився, що товар був поставлений в рамках договору  поставки продукції №111/30/ИК-000287 від 09.01.2007р.  

          Відповідно до п. 4.1., 4.2. договору  ціна на продукцію узгоджується в специфікаціях, при зміні ціни на продукцію постачальник негайно повідомляє покупця. Покупець зобов'язаний в строк не більш 5 днів з моменту отримання повідомлення про зміну ціни дати відповідь  про намір придбати продукцію по зміненим цінам. При неотримання відповіді постачальник має право припинити відвантаження продукції.

         Згідно з приписами ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний    оплатити   товар   за   ціною, встановленою  у  договорі  купівлі-продажу.

        Судом встановлено, що  позивач поставив продукцію за ціною 13 грн.00коп. без ПДВ, в той час як в специфікації сторони передбачили ціну   в розмірі 10 грн.42 коп. без ПДВ.

        Тобто, позивач поставив продукцію протиріч умов договору за ціною яка не була узгоджена сторонами. Доказів виконання п. 4.2. договору щодо порядку зміни ціни позивачем до матеріалів справи не надано.   

          Сторонами в договорі передбачена оплата за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 15 банківських днів з моменту поставки продукції та надання документів на неї.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

         За твердженням позивача, відповідач частково сплатив вартість продукції, але на момент подачі позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 37752грн.80 коп., в зв'язку з чим  позивач просить суд зобов'язати  відповідача повернути в натурі товар, в асортименті та кількості,  вказаній у накладній № ИК-0004286 від 09.09.2008р., в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ч.4 ст. 692 Цивільного кодексу України.  

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача про  зобов'язання   відповідача повернути в натурі товар, в асортименті та кількості,  вказаній у накладній № ИК-0004286 від 09.09.2008р.  такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

         Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України  покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару. Якщо  покупець  відмовився  прийняти  та  оплатити  товар, продавець  має  право  за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

           Тобто право на відмову від договору виникає у продавця у випадку відмови покупця прийняти та оплатити товар. Але як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи  поставка товару була здійснена.

Одночасно, згідно з частиною  другої статті 214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. В матеріалах справи відсутні докази того, що сторони за згодою сторін відмовились від договору.

Згідно ч.3ст.651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Таким чином, особи, які уклали договір, можуть відмовитися від нього в односторонньому порядку тільки у випадках, передбачених законом або договором.

При цьому слід брати до уваги те, що у судовій практиці можливість реалізації права на відмову від договору у випадку його істотного порушення іншою стороною, пов'язується із дотриманням форми повідомлення про відмову. Це пов'язано із вимогами ч. 3 ст. 214 ЦК України відповідно до якої відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, у якій було вчинено правочин.

        В матеріалах справи відсутні докази відмови позивача від договору.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

         На підставі зазначеного,  суд дійшов висновку, що позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпак”, м. Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства “Красногорівський вогнетривкий завод”, м.Красногорівка зобов'язати відповідача повернути в натурі товар, в асортименті та кількості,  вказаній у накладній №ИК-0004286 від 09.09.2008р. є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.  

           Позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на поточні рахунки відповідача.

           Відповідно до п. 6.1. Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 23.08.1994  № 02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”  накладення господарським судом   арешту   на    рахунки    боржника    чинним законодавством не передбачене.

           Таким чином суд відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання.

           Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на  позивача.

  Одночасно, при розгляді справи судом встановлено, що позивачем з урахуванням з заяви про зміну предмету позову заявлена вимога про повернення в натурі товару в асортименті та кількості, вказаній у накладній № ИК-0004286 від 09.09.2008р. Як встановлено судом, загальна сума накладної № ИК-0004286 від 09.09.2008р. складає   56752грн.80коп.

Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, позивачем повинно бути сплачено державне мито в сумі 567 грн. 53 коп.

Як встановлено судом, при подачі позовної заяви позивачем згідно з платіжним дорученням №705 від 22.12.2008р. було сплачено державне мито в розмірі 394 грн. 19 коп.

         На підставі зазначеного, з позивача в доход державного бюджету підлягає стягненню   держмито  в розмірі 173 грн. 34коп.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                                   ВИРІШИВ:

         В задоволенні позовних вимог  Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпак”, м. Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства “Красногорівський вогнетривкий завод”, м. Красногорівка відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпак” (за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Московська, 12, р/р 26008301077101 у ФАБ „Південний” в м.Дніпропетровську,  МФО 306458,  ЄДРПОУ 32470694) в доход державного бюджету    держмито  в розмірі 173 грн. 34 коп.

Видати наказ.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст рішення підписаний 18.06.2009р.  

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

 Головуючий суддя                                                                                   Курило Г.Є.     

Суддя                                                                                                          Попков Д.О.                                                    

Суддя                                                                                                         Левшина Г.В.