Рішення

від 18.06.2009 по справі 28/164

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/164

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.06.09 р.                                                                                                       Справа № 28/164                               

Господарський суд Донецької області у складі:  

Головуючого  судді  Курило Г.Є.

Суддів                        Левшиної Г.В.

                                    Попкова Д.О.  

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Радуга-78”, м.Донецьк, код ЄДРПОУ 34335733

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека „Здравиця”, м.Донецьк, код ЄДРПОУ 13527536

про стягнення 114454грн.79коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Бережний О.М.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

                                                                                   В судовому засіданні оголошувалась   

                                                                                   перерва з 22.04.2009р. по 23.04.2009р.  

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Радуга-78”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека „Здравиця”, м.Донецьк про стягнення 114454грн.79коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 101384грн.08коп., неустойки в розмірі 10138грн.41коп. та інфляційних витрат в розмірі 2932грн.30коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №2170 від 01.02.2007р., додаткові угоди до даного договору, акт звірки взаєморозрахунків, видаткові накладні, податкові накладні.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 23.01.2009р. порушив провадження у справі № 28/164 та призначив її розгляд на 16.02.2009р.

  В процесі розгляду справи сторонами неодноразово  надавались письмові пояснення по суті справи.

Відповідно до пояснень від 29.05.2009р. відповідач визнав позовні вимоги частково в розмірі 64501 грн. 80 коп.  

18.06.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшла заява б/н від 18.06.2009р., в якій позивач відповідно до ст. 22 ГПК зменшив суму позовних вимог, в зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг в розмірі 64501 грн. 80 коп. суд приймає до уваги зменшені позовні вимоги та розглядає справу по суті.

Ухвалою від 14.05.2009р. відповідно до ст.30 ГПК України  суд зобов'язав головних бухгалтерів сторін з'явитися в судове засідання. 29.05.2009р. в судовому засіданні головні бухгалтера позивача та відповідача надали прояснення по суті спору.  

           Клопотання сторін від 02.03.2009р. про продовження розгляду справи на 1 місяць було задоволене, ухвалою суду розгляд справи продовжений до 23.04.2009р.  

           Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області  від            23.04.2009р. розглядання справи здійснювалось колегіально  у складі: головуючого судді – Курило Г.Є., судді – Дучал Н.М., судді – Левшиної Н.М.                                       

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області  від 28.05.2009р. замінено склад    судової   колегії   по   справі №28/164: замість судді Дучал Н.М. призначений  суддя Попков Д.О.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

01.02.2007р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Радуга-78”, м.Донецьк,  та відповідачем,  Товариством з обмеженою відповідальністю „Аптека „Здравиця”, м.Донецьк,  укладений договір поставки №2170, відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується систематично передавати (постачати) у зумовлені строки (строк) другій стороні дитяче харчування (надалі - товар) у кількості, асортименті і по цінам, згідно з накладними (специфікаціями), що є невід`ємними частинами цього договору, а покупець (відповідач) зобов`язується прийняти вказаний товар і своєчасно сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього договору. Товар належить постачальнику на праві власності, не закладений, не арештований і не є предметом позовних вимог третіх осіб, якщо інше не узгоджено сторонами (п.1.1 договору).

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором поставки №2170 від 01.02.2007р.

Згідно п.4.1 договору товар за даним договором постачається окремими партіями у відповідності з накладними (специфікаціями) на основі узгоджених заявок покупця. Заявка надається за допомогою будь-якого засобу зв`язку. Датою постачання товару є дата приймання покупцем партії товару (п.4.4 договору).

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім на адресу відповідача систематично в період дії договору здійснювались поставки товару, що підтверджується видатковими накладними та відповідними податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.  Відповідач підтвердив факт отримання товарів по накладним, наявним в матеріалах справи,  та зазначив, що поставка відбулась на підставі договору поставки № 2170 від 01.02.2007р., що відображено в протоколі судового засідання від 02.03.2009р.  

Пунктом 4.5 договору встановлено, що перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття покупцем партії товару. Доказом прийняття партії товару є накладна (специфікація) оформлена належним чином та підписана уповноваженими особами і завірена печатками покупця та постачальника.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом представника відповідача на зазначених накладних в графі „получил(а).

Відповідно до п.5.1 договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами, зазначеними у накладних (специфікаціях), що є невід`ємними частинами цього договору.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що покупець оплачує поставлений товар протягом 21 календарного дня з дати фактичного отримання товару та супровідних документів, якщо інше не узгоджено сторонами додатково.

Одночасно, в позовній заяві при визначенні моменту виникнення зобов'язання відповідача щодо оплати отриманого товару позивач посилається на додаткову угоду від 01.06.2008р.,  відповідно до якої п.5.3 договору викладений наступним чином: оплата кожної партії товару здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом тридцяти днів з дати постачання товару.

Дослідивши вказану додаткову угоду судом встановлено, що в додатковій угоді не зазначено, до  якого договору поставки вона укладена, крім того, додаткова угода не містить підпис відповідача. За таких обставин суд не приймає до уваги вказану додаткову угоду в якості належного доказу по справі.  

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач частково оплачував товар, а також здійснював повернення товару (докази оплати товару та повернення товару наявні в матеріалах справи).

Але, за твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону, відповідач не належним чином здійснював оплату отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 64501грн.80коп. (заява позивача  від 18.06.2009р.)

 Відповідач згідно з поясненнями б/н від 28.05.2009р. суму боргу в розмірі 64501грн. 80 коп. визнав в повному обсязі.  

 Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

 Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Радуга-78”, м.Донецьк  до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека „Здравиця”, м.Донецьк  в  частині стягнення основного боргу в розмірі 64501 грн. 80 коп.  підлягають задоволенню в повному обсязі.  

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5000грн.00коп.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом – Бережним О.М. підтверджуються договором про надання адвокатських послуг №25/12-2008 від 25.12.2008р., довіреністю б/н від 29.12.2008р. В підтвердження повноважень адвоката, позивачем до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №1199 від 18.08.1999р. на ім`я Бережного Олександра Михайловича.

Виходячи з наведеного, суд робить висновок, що зазначені документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань.

Одночасно, як зазначено вище, витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій й такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до п.3.1 договору про надання адвокатських послуг №25/12-2008 від 25.12.2008р. вартість юридичних послуг становить 5000грн.00коп.

Наразі, до матеріалів справи позивачем надано платіжні доручення № 799 від 29.12.2008р. на 2500 грн. 00 коп. та №90 від 13.02.2009р. на суму 2500грн.00коп., згідно яких призначенням платежу зазначено: для зарахування на рахунок Бережного Олександра Михайловича згідно договору №7 від 01.12.2008р. про юр. послуги без ПДВ.

Дослідивши вказані платіжні доручення судом встановлено, що  підстава оплати не відповідає наявному в матеріалах справи договору про надання адвокатських послуг.

Таким чином, оскільки надані платіжні доручення не підтверджує оплату адвокатських послуг за договором про надання адвокатських послуг №25/12-2008 від 25.12.2008р., суд вважає, що позивачем не доведено факту оплати адвокатських послуг.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення витрат по сплаті адвокатських послуг в сумі 5000грн.00коп. є необгрунтованою, недоведеною, а тому такою, що підлягає залишенню без задоволення.

       Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, при розгляді справи судом встановлено, що позивачем в позовній заяві заявлено до стягнення 114454 грн. 79 коп.

Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, позивачем повинно бути сплачено державне мито в сумі 1144 грн. 55 коп.

Як встановлено судом, при подачі позовної заяви позивачем згідно з платіжним дорученням № 798 від 29.12.2008р. було сплачено державне мито в розмірі 1144 грн. 56 коп.

За таких обставин, за висновками суду, у відповідності до ст.47 Господарського процесуального кодексу України надлишково сплачене позивачем державне мито в розмірі 00 грн. 01 коп. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49,  ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Радуга-78”, м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека „Здравиця”, м.Донецьк  задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Здравица” (за адресою: пр.Панфілова, 15, м.Донецьк, 83114, р/р 26005959968716 в філії ПУМБ у м.Донецьку, МФО 335537, код ЄДРПОУ 13527536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Радуга-78” (за адресою: вул.Комуністична, 14-а/82, м.Донецьк, 83044, р/р 26003161647661 у ДОФ АКБ УСБ м.Донецька, МФО 334011, код ЄДРПОУ 34335733) суму боргу в розмірі 64501 грн. 80 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 645 грн. 02 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 66 грн. 50 коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

 Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Радуга-78” (за адресою: вул.Комуністична, 14-а/82, м.Донецьк, 83044, р/р 26003161647661 у ДОФ АКБ УСБ м.Донецька, МФО 334011, код ЄДРПОУ 34335733)   з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 00 грн. 01 коп.

Видати довідку.    

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні   18.06.2009р. оголошено повний текст рішення.

Головуючий  суддя                                                                               Курило Г.Є.

Суддя                                                                                                       Левшина Г.В.

Суддя                                                                                                       Попков Д.О.