Рішення

від 12.05.2009 по справі 18/310

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/310

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  18/310

12.05.09

За позовом:          ЗАТ „Український мобільний зв'язок”;

До:                    ТОВ „Промостарт”;

Про:                     стягнення 8 175,93 грн.

Суддя  О.В. Мандриченко

Представники:

Від позивача:          Пінчук О.Г., представник, довіреність №0148/8 від 18.06.2008 р.;

Від відповідача:          Орлова Н.В., директор, довідка №7829 з ЄДРПОУ

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2009 р. порушено провадження у справі №18/310, справа призначена слуханням на 09.04.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 09.04.2009 р. до 12.05.2009 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 09.04.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 8 175,93 грн. заборгованості, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданих письмових поясненнях та представник останнього у судовому засіданні зазначив про те, що ніколи не використовував послуги позивача, договори, на які позивач посилається у позовній заяві не підписував. Також відповідач зазначає про те, що не отримував рахунків на оплату послуг стільникового зв”язку та авансових коштів за підключення номерів не вносили.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами 04.09.2007 р. укладені наступні договори про надання послуг мобільного зв”язку: №3789344/1.11764777; №3789312/1.11764777; №3789317/1.11764777; №3789294/1.11764777; №3789285/1.11764777; №3789305/1.11764777; №3789341/1.11764777; №3789337/1.11764777; №3789262/1.11764777; №3789325/1.11764777; №3789276/1.11764777; №3789248/1.11764777; №3789307/1.11764777; №3789320/1.11764777.

За умовами вищезазначених договорів позивач зобов'язався надавати відповідачеві послуги мобільного зв”язку, а відповідач своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги.

Пунктом 3.1. договорів визначено, що нарахування за надані послуги мобільного зв”язку здійснюється згідно з тарифами позивача, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 3.5. договору кількість та вартість послуг, наданих відповідачеві за розрахунковий період, визначається відповідно до показників належних позивачеві технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг.

Відповідно до п. 2.4.2. договору відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі мобільного зв”язку позивача.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засідання суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 66 Закону України „Про телекомунікації” тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно.

Згідно з частиною 1 статті 68 Закону України „Про телекомунікації” розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Як вже було зазначено вище, пунктом 3.5. договорів передбачено, що кількість та вартість послуг, наданих відповідачеві за розрахунковий період, визначається відповідно до показників належних позивачеві технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг.

Умовами укладених між сторонами договорів також передбачено, що відповідач зобов'язався оплачувати рахунки за надані позивачем послуги мобільного зв”язку.

Позивачем до матеріалів справи не додано жодних документів, які б підтверджували виставлення останнім відповідачеві рахунків на оплату послуг мобільного зв”язку.

Позивачем до позовної заяви не додані документи, що підтверджують тривалість, кількість та вартість наданих відповідачеві послуг.

Надані позивачем до матеріалів справи рахунки за телекомунікаційні послуги, деталізована інформація про розрахунки за телекомунікаційні послуги, податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних не є належними доказами, в розумінні статті 34 ГПК України, які підтверджують надання послуг мобільного зв”язку відповідачеві, оскільки не містять жодних підписів повноважних осіб та печаток господарюючих суб'єктів підприємницької діяльності.

Слід також зазначити про те, що всі вищезазначені договори в графі „підпис абонента” не містять взагалі підпису відповідача; печатка проставлена на зазначених договорах не збігається з печаткою відповідача.

Позивачем не доведено надання відповідачеві послуги мобільного зв”язку, а обов'язок доказування, відповідно до статті 33 ГПК України, у даному випадку покладений саме на позивача.

Враховуючи вищезазначені обставини, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          У задоволенні позову відмовити повністю.

2.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко