Постанова

від 18.06.2014 по справі 927/1151/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Справа № 927/1151/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б. суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення та постановуГосподарського суду Чернігівської області від 21.11.2013 Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 у справі№ 927/1151/13 господарського судуЧернігівської області за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 доЧернігівського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т.Шевченка третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління комунального майна Чернігівської обласної ради провитребування майна за участю представників сторін:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: ОСОБА_5, дов. від 19.11.2013;

третьої особи: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2013 у справі №927/1151/13 (суддя Блохіна Ж.В.) позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача повернути позивачу виставкове обладнання: центровий овальний подіум двохярусний - 1 шт.; напівовальний подіум двохярусний - 1 шт.; низький подіум - 2 шт.; подіум прямокутний двохярусний - 3 шт.; подіум кутовий двохярусний - 1 шт.; подіум під склом двохярусний - 2 шт.; тумба-подіум кутова - 1 шт. та полку для книг - 4 шт.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді - Іоннікова І.А., Майданевич А.Г.) рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2013 у справі № 927/1151/13 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.

На другому поверсі приміщення по АДРЕСА_1 відкрито мистецьку галерею "ІНФОРМАЦІЯ_1" (витяг з протоколу засідання правління відповідача від 12.10.1999), приміщення якої, відповідно до договору суборенди від 26.02.2001, передано відповідачем в тимчасове користування позивачу (приміщення другого поверху загальною площею 82,4 м 2 та підвальне приміщення площею 9,1 м 2 ).

Майно, яке орендується за договором суборенди від 26.02.2001, знаходиться у володінні та користуванні відповідача як Орендаря за договором оренди від 01.04.1999 між відповідачем та Управлінням архітектури та містобудування обласної державної адміністрації (п. 1.2 договору).

Метою суборенди - є організація мистецької галереї, підтримка та розвиток творчих проектів, що відповідає статутним цілям відповідача (п. 2.1 договору).

Позивач є платником єдиного податку і здійснює такі види діяльності, як виставкова діяльність, продаж сувенірної та друкованої продукції з лотка.

Суди встановили, що згідно витягу з протоколу засідання правління відповідача від 12.05.2011, позивачу запропоновано звільнити займане приміщення в будинку по АДРЕСА_1 до 01.06.2011 року.

В подальшому, на засіданні правління відповідача від 16.06.2011 ухвалено рішення про звільнення ОСОБА_4 від виконання обов'язків директора на громадських засадах просвітницької галереї "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Попередніми судовими інстанціями досліджено зібрані в матеріали справи документи з яких, як встановлено судами вбачається, що позивач отримала, забрала, вивезла частину експонатів з приміщень галереї "ІНФОРМАЦІЯ_1", які фактично використовувала.

Звертаючись до суду з позовом, як вірно зазначили суди, позивач наполягає, що частина витворів мистецтва, які належать, на переконання позивача, їй особисто на праві власності та які передані авторами на підставі актів приймання-передачі, а також виставкове обладнання безпідставно утримується відповідачем.

Здійснюючи розгляд справи, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з положень ст.ст. 316, 317, 321, 387, 400 ЦК України та, надавши оцінку всім матеріалам справи в сукупності, дійшов висновку про задоволення позовних вимог лише в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу виставкове обладнання: центровий овальний подіум двохярусний - 1 шт.; напівовальний подіум двохярусний - 1 шт.; низький подіум - 2 шт.; подіум прямокутний двохярусний - 3 шт.; подіум кутовий двохярусний - 1 шт.; подіум під склом двохярусний - 2 шт.; тумба-подіум кутова - 1 шт. та полку для книг - 4 шт. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно положень ч. 2 ст. 111 5 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Частиною 1 ст. 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Суди при розгляді справи дослідили та встановили, що позивачем, її представником, а також представниками відповідача та третьої особи на виконання вимог ухвали Господарського суду Чернігівської області від 15.10.2013 у даній справі, 07.11.2013 складено та підписано акт на предмет наявності або відсутності в приміщеннях колишньої галереї "ІНФОРМАЦІЯ_1" експонатів, заявлених до витребування в позові позивача. Так, зазначеним актом підтверджено, що у відповідача відсутнє наступне майно:

куманець з пташкою - 1 шт., куманець з фігурами в колі - 2 шт., барило велике - 1 шт., барильце менше - 1 шт., пласт "Чернігівські церкви" - 8 шт. в наявності 4 шт., один розбитий; скульптура "Тополя" - клен - 1 шт., скульптура "Грушенька" - морений дуб - 1 шт., скульптура "Богородиця" - клен - 1 шт., таріль "Чумаченьки" - 1 шт., панно "Ранок" - 1 шт., панно "Павич" - 1 шт., панно "Козак Мамай" - 1 шт., панно "Заспів" - 1 шт., живопис "Бузок" - 1 шт.; з колекції рушників Катерини Каращук: "Знову цвітуть каштани" - 1 шт., "Мамини пісні" - 1 шт.; з колекції Ніни Олішкевич - роботи Михайла Китриша (художня кераміка): кінь - 2 шт., круторіг - 1 шт., бик - 1 шт., свічник-канделябр - 1 шт.; з колекції народної іграшки Ніни Олішкевич: дзвони з соломки - 2 шт.; з колекції старожитностей Ніни Олішкевич: праска - 2 шт., самовар тульський - 1 шт.; з колекції Ніни Олішкевич - роботи різних авторів: скульптура "Крокодил" - кераміка (біла глина) - 1 шт., підсвічник кований, настінний - 2 шт.; картина Матвійцева Володимира "Янгол" (полотно, олія) - 1 шт.; роботи дітей з обмеженими можливостями громадської організації "Шанс": дощечка (дерево, різьблення) - 1 шт.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на те, що позивачем не доведено наявність у відповідача на час виникнення спірних правовідносин зазначеного вище майна, тоді як актом від 07.11.2013 часниками процесу у цій справі встановлено відсутність збереження відповідачем цього майна, позовні вимоги в цій частині, як вірно встановлено попередніми судовими інстанціями, задоволенню не підлягають.

Також, суди, надаючи оцінку всім матеріалам справи, зібраним під час розгляду справи, дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині витребування від відповідача колекції робіт Григорія Денисенка - художня кераміка; колекції робіт Василя Дубового (скульптура); колекції робіт Василя Гузія - інкрустація соломкою; колекції рушників Катерини Каращук; колекції старовинних рушників - 28шт.; колекції писанок Ніни Олішкевич, колекції Ніни Олішкевич - роботи Михайла Китриша (художня кераміка), колекції народної іграшки Ніни Олішкевич, колекції старожитностей Ніни Олішкевич, колекції Ніни Олішкевич - роботи різних авторів.

При цьому, суди звернули увагу, що обов'язковою умовою в даному випадку є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи (первинні документи), а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна саме на праві власності, тобто, при зверненні до суду позивач повинен підтвердити наявність у нього права власності на спірне майно. Однак, в порядку ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, позивачем не надано суду доказів щодо набуття ним права власності на вищезазначене спірне майно.

Водночас, позивачем заявлено до витребування перелік майна, яке було передано іншими особами за актами про те, що автори здали на експозицію в галерею "ІНФОРМАЦІЯ_1" певне майно, а директор галереє ОСОБА_4 прийняла це майно (1. Картина Матвійцева Володимира "Янгол" (полотно, олія) - 1 шт., 2. Картина Койдан Людмили "Квіти" (акварель під склом) - 1 шт., 3. Ківш-братина Нагорного Євгена (дерево, різьблення) - 1 шт., 4. Ківш-ковганка Нагорного Євгена (дерево, різьблення) - 1 шт., 5. Скриня Камінецького Андрія (дерево, різьблення) - 1 шт., 6. Мисник для експозиції робіт Камінецького Андрія (дерево, різьблення) - 1 шт., 7. Стілець (дуб, шкіра) з різьбленою спинкою Андрія Камінецького - 1 шт., 8. Мисник Дмитренка Юрія (дерево, різьблення), в наборі з дошкою і токою - 1 шт., 9. Мисник Дмитренка Юрія (дерево, різьблення) - 1 шт., 10. Таріль Афонченка Віталія (дерево, різьблення) - 1 шт., 11. Мисник Афонченка Віталія (дерево, різьблення) - 1 шт., 12. Пласт круглий Тарасова Сергія (дерево, різьблення) - 2 шт. - 490 грн., 13. Дошка панно Тарасова Сергія (дерево, різьблення) - 1 шт. - 200 грн., 14. Роботи дітей з обмеженими можливостями громадської організації "Шанс": живописні роботи (олія, полотно, картон) - 4 шт., акварелі - 3 шт., витинанка під склом в рамі - 5 шт., панно з солоного тіста в рамі - 4 шт., керамічні плакетки - 7 шт., плакетки з солоного тіста - 12 шт., рушничок-серветка - 1 шт., витинанка на картоні - 12 шт., витинанка біла - 15 шт., кераміка дрібна - 26 шт., яйце декоративне (дерево, розпис) - 1 шт.).

У відповідності до ч. 1 ст. 397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом (ст. 398 ЦК України).

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Наведене вище майно, як з'ясовано судами попередніх інстанцій, було передано позивачу не як фізичній особі - підприємцю у зв'язку із здійсненням нею підприємницької діяльності, а як директору галереї "ІНФОРМАЦІЯ_1" (протоколи від 12.10.1999 та від 16.06.2011), заснованої відповідачем, а тому у позивача не виникло право володіння вищевказаним майном в розумінні ст. 398 ЦК України і відповідач є добросовісним володільцем цього майна.

Водночас, суди підставно задовольнили позовні вимоги в частині витребування у відповідача виставкового обладнання, а саме: центровий овальний подіум двохярусний - 1 шт.; напівовальний подіум двохярусний - 1 шт.; низький подіум - 2 шт.; подіум прямокутний двохярусний - 3 шт.; подіум кутовий двохярусний - 1 шт.; подіум під склом двохярусний - 2 шт.; тумба-подіум кутова - 1 шт. та полки для книг - 4 шт., оскільки право власності на зазначене майно доведено позивачем шляхом надання первинних документів про його придбання.

При цьому, суд першої інстанції дослідив, а апеляційний господарський суд, здійснюючи перегляд рішення в апеляційному порядку погодився, що позивачем не надано належних та допустимих доказів права власності або іншого права відповідно до договору або закону, що позивач є добросовісним володільцем решти майна, заявленого в межах даної справи, а тому задоволенню не підлягають позовні вимоги в частині витребування майна, а саме: диван і два крісла (шкірозамінник) - 1 комплект; обігрівач УФО - 1 шт.; сейф металевий - 1 шт.; меблі - стіл письмовий - 2 шт.; стіл великий - 2 шт.; стіл журнальний - 1 шт.; шафа книжна - 1 шт.; шафа для одягу - 1 шт.; тумбочка - 2 шт.; набір меблів кухонний (5 одиниць); холодильник - 1 шт.; драбина металева - 1 шт.; стелажі господарські - 2 шт.

Суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу, що наявні докази, надані сторонами процесу та зібрані під час розгляду справи по суті спору, підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Здійснюючи перегляд рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд, керуючись положеннями ст.ст. 99, 101 ГПК України, відхиляючи доводи позивача (апелянта) та спростовуючи подані останнім докази, у мотивувальній частині судового рішення навів правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи та докази не взято до уваги судом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення позовних вимог, зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43 ГПК України щодо повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених меж позовних вимог та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що доводи скаржника фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст.ст. 111 5 , 111 7 ГПК України.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 у справі № 927/1151/13 - без змін.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Т.П. КОЗИР