Ухвала

від 02.10.2013 по справі 927/1151/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 698-166 факс 77-44-62

У Х В А Л А

02 жовтня 2013 року справа №927/1151/13

Суд, у складі судді Блохіної Ж.В., розглянувши відвід судді Блохіній Ж.В., заявлений відповідачем - Чернігівським обласним об'єднанням Всеукраїнського товариства „Просвіта" ім. Т.Шевченка у справі

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

до відповідача: Чернігівського обласного об'єднанням Всеукраїнського товариства

„Просвіта" ім. Т.Шевченка, вул. Воровського, 10, м. Чернігів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Управління комунального майна Чернігівської обласної ради,

проспект Миру, 43, м. Чернігів,

про витребування майна,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: Нетреби О.І., довіреність № 01-694 від 01.10.2013 року, Максак Т.Л., довіреність №01-92 від 07.02.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем в особі В.Ф. Чепурного 01.10.2013р. через загальний відділ суду подана заява про недовіру судді Блохіній Ж.В. з тих підстав, що: „ суддя Блохіна Ж.В. проігнорувала мої заяви про відсутність у мене позовної заяви, яку я отримав тільки в судовому засіданні і то з моєї ініціативи, що суддя Блохіна Ж.В. розпочала розгляд справи по суті, не давши можливості ознайомитися мені з позовними вимогами і підготувати на них відзив, що позбавило мене рівності прав шляхом позбавлення можливості подання зустрічного позову, що в ході передсудової бесіди та в ході судового засідання проявила свій інтерес на стороні позивачки".

Дану заяву „про недовіру" судді суд розцінює як заявлений відвід судді.

Підстави для відводу судді визначені у ст.20 Господарського процесуального кодексу України. Так, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.

У частині 4 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Дослідивши обставини, на які відповідач посилається як на підставу заявленого відводу судді, суд доходить висновку, що відвід є необґрунтованим, а тому не може бути задоволений, виходячи з наступного.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

В силу ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 126, ст. 129 Конституції України вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється; за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Згідно зі статтею 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 6 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.

У ч. 3 ст. 6 вищевказаного Закону передбачено, що втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Для забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справ у розумні строки, встановлені законом, в Україні діють суди першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховний Суд України. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Статтею 9 вищевказаного Закону встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Підставами для відводу судді, викладеними у заяві, є те, що суддя проігнорувала заяви представника відповідача про відсутність у нього позовної заяви, яку він отримав тільки в судовому засіданні; що суддя розпочала розгляд справи по суті, не давши можливості ознайомитися з позовними вимогами і підготувати на них відзив, що позбавило відповідача рівності прав шляхом позбавлення можливості подання зустрічного позову.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Позивачем при поданні позову до відповідача повністю дотримано вимоги ст. 56 ГПК України, що підтверджується належними доказами: фіскальним чеком від 05.09.2013 року ЧД УАППЗ „Укрпошта" про направлення цінного листа відповідачу та описом вкладення у цінний лист на адресу відповідача, скріпленого підписом робітника та штемпелем відділення зв'язку. При цьому законодавчо не встановлено необхідність надання позивачем доказів фактичного отримання відповідачем копії позовної заяви з додатком.

Ухвала про порушення провадження у справі від 09.09.2013 року в той же день була направлена сторонам у справі і отримана відповідачем 10.09.2013р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, відповідач у період з 10.09.2013р. по 17.09.2013 року мав можливість скористатися своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, зокрема, правом знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії.

16.09.2013 року представник відповідача Чепурний В.Ф., подавши о 15 год. 50 хв. через загальний відділ суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи №927/1151/13, не з'явився для ознайомлення.

Подана у судовому засіданні 17.09.2013р. заява представника відповідача про перенесення розгляду справи, як і клопотання позивача та його представника про відкладення розгляду справи, були задоволені судом для надання можливості сторонам скористатися їх правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, про що зазначено в ухвалі суду від 17.09.2013р.

Отже, твердження відповідача про порушення суддею Блохіною Ж.В. його прав, не підтверджується фактичними даними.

Твердження відповідача у заяві про відвід судді на те, „що в ході передсудової бесіди та в ході судового засідання проявила свій інтерес на стороні позивачки", не відповідають дійсності і є ні чим іншим, як тиск на суд при вирішенні спору між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

На порушення приписів вищевказаної статті відповідач, зловживаючи своїми правами, заявив необґрунтований відвід судді, який не підтверджений жодними доказами, а ґрунтується тільки на припущеннях та суб'єктивному сприйнятті представником відповідача розгляду судом справ.

Враховуючи, що відповідачем не наведено достеменних обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді Блохіної Ж.В., відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про відвід судді.

Керуючись ст.ст. 20, 22, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні відводу судді Блохіній Ж.В.

Ухвала за наслідками розгляду заяви про відвід судді оскарженню не підлягає.

Суддя Ж.В.Блохіна

02.10.13