Рішення

від 11.06.2009 по справі 28/52

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/52

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.06.09 р.                                                                                                       Справа № 28/52                               

Господарський суд Донецької області у складі судді  Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дизайн та обладнання”, м. Донецьк, ЄДРПОУ 32358225

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю  “Торговий дізайн ТМ”,

                           м. Маріуполь, ЄДРПОУ 34550740

Про стягнення 102105 грн. 92 коп.

Представники:  

Від позивача: Притиченко А.О. на підставі довіреності № 1/2009 від 23.03.2009р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Дизайн та обладнання”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю  “Торговий дізайн ТМ”, м. Маріуполь, про стягнення 102105 грн. 92 коп., у тому числі: заборгованість в сумі 40559 грн. 76 коп., три відсотки річних в сумі 2776 грн. 00 коп., інфляційні витрати в сумі 17651 грн. 82 коп., пеня в розмірі 9589 грн. 79 коп. та штраф в сумі 31528 грн. 55 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається договір купівлі-продажу товару  № 160 від 02.04.2007р.,  рахунок № 050307 від 06.03.2007р., накладні № 050307 від 02.04.2007р., № 2076 від  02.04.2007р.,  № 2076 від 25.04.2007р., довіреності на отримання ТМЦ, банківські виписки, акт звірки взаєморозрахунків станом на 20.11.2008р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 25.03.2009р. порушив провадження у справі № 28/52 та призначив її розгляд на 22.04.2009р.

Відповідач в судові засідання не з'явився, витребувані господарським судом документи не надав. Але 21.05.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшов лист відповідача, в якому останній  зазначив, що станом на 01.05.2009р. відповідачем на адресу позивача направлений акт звірки для уточнення заборгованості перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене  справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника  відповідача  за наявними в ній матеріалами.

08.05.2009р. позивач надав заяву про зміну підстави позову, в якій зазначив, що підставою виникнення у відповідача зобов'язання є накладні, наявні в матеріалах справи, тобто позивач змінив підстави позову відповідно до ст. 22 ГПК України. Крім того, позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 40599 грн. 76 коп., інфляційні витрати в сумі 2756 грн. 75 коп., 3% річних в сумі 418грн.02коп. Докази направлення заяви відповідачу наявні в матеріалах справи. Суд приймає до уваги  дану заяву та розглядає справу по суті.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України заступник голови господарського суду Донецької області ухвалою від 18.05.2009р. продовжив строк розгляду справи № 28/52 до 25.06.2009р.

        Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

          Між  Товариством з обмеженою відповідальністю “ТЕС-Маркет”, м. Донецьк (далі-продавець), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дізайн ТМ”, м. Маріуполь, (далі - покупець) була досягнута усна домовленість про поставку товару відповідачу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю “ТЕС-Маркет”, м. Донецьк на адресу відповідача  згідно з накладних № 050307 від 02.04.2007р., № 2076 від  02.04.2007р.,  № 2076 від 25.04.2007р., наявних в матеріалах справи, був поставлений товар на загальну суму 157642 грн. 76 коп.

         Факт отримання відповідачем товару на вищезазначену суму підтверджується печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дізайн ТМ”,                            м. Маріуполь, та підписом уповноваженої особи відповідача в графі „ прийняв” на вищевказаних накладних, якій  діяв на підставі довіреностей на отримання ТМЦ серія ЯМХ № 141614 від 02.04.2007р., серія ЯМХ № 141635 від 25.04.2007р.

        Суду також надані відповідні податкові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи.

          Відповідно до протоколу № 1/2008 загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕС-Маркет”, м. Донецьк 06.06.2008р.  найменування юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕС-Маркет”, м. Донецьк змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю “Дизайн та обладнання”, м. Донецьк. Вказані зміни зареєстровані виконавчим комітетом Донецької міської ради від 11.06.2008р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 742145 від 11.06.2008р., наявне в матеріалах справи.

 Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

 Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання  у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення  вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем зазначено, що відповідач частково розрахувався з позивачем (банківські виписки наявні в матеріалах справи),  але на дату подачі позовної заяви заборгованість відповідача  перед позивачем складає 40559грн.76коп.

Позивачем на адресу відповідача був надісланий лист б/н від 17.11.2008р. з вимогою про сплату виниклої заборгованості в сумі 40559 грн. 76 коп. (докази направлення листа б/н від 17.11.2008р. відповідачу, наявні в матеріалах справи), тобто на момент подачі позовної заяви строк оплати поставлених товарів є таким, що настав.  

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

         Виходячи з того, що відповідач доказів перерахування на рахунок позивача грошових коштів в сумі 40559 грн. 76 коп. за поставлений позивачем товар не представив, суд робить висновок, що вказана заборгованість до цього часу не погашена, на підставі чого позовні вимоги, Товариства з обмеженою відповідальністю “Дизайн та обладнання”, м. Донецьк в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю  “Торговий дізайн ТМ”, м. Маріуполь, заборгованості в сумі 40559 грн. 76 коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до заяви про зміну підстави позовних вимог, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 418 грн. 02 коп. за період з 28.11.2008р. по 25.03.2009р. та інфляційних витрат в сумі 2756  грн. 75 коп. за період з 28.11.2008 р. по 25.03.2009 р.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором чи законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, розмір інфляційних витрат становить 2756 грн.75коп. за період з 28.11.2008р. по 25.03.2009р., суд здійснивши перерахунок вважає що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню

Здійснивши перерахунок 3% річних, судом встановлено, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 393грн.06коп. за період з 28.11.2008р. по 25.03.2009р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Одночасно, при розгляді справи судом встановлено, що позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача 102105 грн. 92 коп.

Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, позивачем повинно бути сплачено державне мито в сумі 1021грн.06коп.

Як встановлено судом, при подачі позовної заяви позивачем згідно з платіжним дорученням № 344 від 23.03.2009р. було сплачено державне мито в розмірі 1012 грн. 05 коп.

За таких обставин, за висновками суду, у відповідності до ст.47 Господарського процесуального кодексу України позивач при подачі позовної заяви недоплатив державне мито в розмірі 09 грн. 01 коп.  

За таких обставин, з позивача на користь Державного м.Донецька у Ворошиловському районі підлягає державне мито в сумі  09 грн. 01 коп.  

На підставі вищенаведеного керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 35,  36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Дизайн та обладнання”, м. Донецьк, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю  “Торговий дізайн ТМ”, м. Маріуполь, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дізайн ТМ” (за адресою: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, буд. 1, кв. 44, р/р 26002001333011 у Маріупольському відділенні ДФ КБ ТОВ “Мисто банк”, МФО 335968, код ЄДРПОУ 34550740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дизайн та обладнання” (за адресою: 83112, м. Донецьк, вул. Купріна, 121 “а”, р/р 26004046927101 в Донецькому ФАБ “Брокбизнесбанк”, МФО 335678, код ЄДРПОУ 32358225) суму основного боргу в розмірі 40559 грн. 76 коп., інфляційні витрати в розмірі 2756 грн. 75 коп., 3% річних в розмірі 393грн.06коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 437 грн. 10 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 50 грн. 51 коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.  

  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дизайн та обладнання” (за адресою: 83112, м. Донецьк, вул. Купріна, 121 “а”, р/р 26004046927101 в Донецькому ФАБ “Брокбізнесбанк”, МФО 335678, код ЄДРПОУ 32358225) на користь Державного м.Донецька у Ворошиловському районі державне мито в сумі 09 грн. 01 коп.  

  Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 11.06.2009р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя                                                                                                            Курило Г.Є.