Ухвала

від 18.06.2014 по справі 813/4886/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Справа № 11269/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мультімон» до державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Львівської області ДПС про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И Л А:

01.07.2013р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача відновити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту, які ТОВ «Мультімон» задекларувало за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «Сана Прим» (код ЄДРПОУ 33927607) в розмірі 32995 грн. та задекларовані суми податкового зобов'язання в частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «Мультімон» підприємствам-покупцям у розмірі 32995 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що висновки акта перевірки від 21.12.2012р., на підставі якого було внесено коригування до електронної бази, є необгрунтованими, оскільки в їх основу покладено помилкові твердження відповідача про те, що операції між ТОВ «Мультімон» та ТОВ «Сана Прим» не мали реального товарного характеру. Вважає, що відповідач не надав належної правової оцінки його правовідносинам з названим контрагентом та не дослідив первинних документів, складених за наслідками такої господарської діяльності, та наданих до перевірки у повному обсязі. Відповідач свої висновки базує виключно на акті іншого податкового органу №3967/22-9/33927607 від 27.09.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сана Прим» (код ЄДРПОУ 33927607) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2012р. по 31.07.2012р., складеному ДПІ у Печерському районі м.Києва. Задокументований факт неможливості проведення зустрічної звірки не може вказувати на безтоварність господарських операцій між вказаними контрагентами. Як наслідок безпідставності висновків відповідача про безтоварність господарських операцій між вказаними контрагентами, вважає і безпідставними висновки відповідача про завищення позивачем витрат по взаєморозрахунках з ТОВ «Сана Прим» й відповідно завищення доходів в частині подальшої реалізації робіт, послуг отриманих від ТОВ «Сана Прим» та висновки про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 32 995 грн. та завищення податкового зобов'язання на ту ж саму суму, в частині подальшої реалізації робіт, послуг отриманих від ТОВ «Сана Прим». Окрім того, відповідачем за результатами проведеної перевірки не було складено податкового повідомлення-рішення, а тому у податкового органу не виникло права на внесення відповідних коригувань у електронні системи. Податковим кодексом України (далі - ПК України) встановлено право відповідача вносити зміни в облікові дані платника, однак, лише в ті, що не пов'язані із зміною податкового навантаження чи податкового кредиту, оскільки такі зміни за собою несуть податкові зобов'язання, які визначені п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України. Внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження. Зміни в облікових даних операцій по ПДВ здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013р. позов задоволено. Зобов'язано державну податкову інспекцію у Франківському районі м.Львова Львівської області ДПС відновити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту, які товариство з обмеженою відповідальністю «Мультімон» (ідентифікаційний код 33952188) задекларувало за рахунок податкових накладних, виписаних товариством з обмеженою відповідальністю «Сана Прим» (ідентифікаційний код 33927607) в розмірі 32995 грн. та задекларовані суми податкового зобов'язання в частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «Мультімон» підприємствам-покупцям ТОВ «КРОНОСПАН УА» (ідентифікаційний код 33273907) та ТОВ «Кроно-Україна» (ідентифікаційний код 31147999) у розмірі 32995 грн.

Податковий орган оскаржив дану постанову з підстав порушення норм матеріального права та неповного з»ясування обставин справи, мотивуючи тим, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарських операції.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням будівництвом, спорудженням основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснений і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція по застосуванню норм права викладена Вищим адміністративним судом України у листі від 02.06.11 № 742/11/13-11.

В процесі проведення перевірки, результати якої оскаржуються платником податків встановлено, що в ТзОВ «Сана Прим» власних виробничих потужностей та трудових ресурсів немає, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно укладених з позивачем договорів, з огляду на їх фіктивний характер.

Стосовно самих господарських операцій, які слугували підставою для формування спірного податкового кредиту то ТзОВ «Сана Прим» на замовлення ТзОВ «Мультімон» на умовах субпідряду здійснювало ремонтно-монтажні роботи на об'єктах, які перебувають у власності ТзОВ «Кроноспан UА», виконання яких позивач обґрунтовує первинними документами, зокрема податковими накладними, актами приймання виконаних підрядних робіт №КБ-2в, та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3, форми яких, затверджені Наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» від 21.06.02 № 237/5.

Відповідно до положень зазначеного наказу, акт приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в поширюється на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності.

Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 поширюється на усі будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування.

При цьому, названим Наказом роз'яснено процедуру оформлення цих документів. Зокрема, акт приймання виконаних підрядних робіт складається для визначення вартості виконаних обсягів відрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві на основі журналу обліку виконаних робіт у двох примірниках і подається субпідрядником генпідряднику, генпідрядником - замовнику (забудовнику). Довідка складається у двох примірниках і подається субпідрядником генпідряднику, генпідрядником - забудовнику.

Таким чином, зазначені документи оформляються лише у двох примірниках і фіксують, окрім вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві, ще й найменування замовника, генпідрядника, субпідрядника, тобто визначають суб'єктний склад учасників будівництва.

Однак, в довідках про вартість виконаних підрядних робіт, якими оперує платник для підтвердження факту виконання робіт для їх замовника (ТзОВ «Кроноспас UА») не зазначено, що субпідрядником робіт виступало ТзОВ «Сана Прим». Тому, вважає названі документи, обов'язковість оформлення яких при проведенні будівельних робіт визначена законодавством, не підтверджують факт виконання робіт ТзОВ «Сана Прим».

Просить скасувати постанову і прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст.55 КАС України ДПІ у Франківському районі м.Львова Львівської області ДПС замінено на ДПІ у Франківському районі м.Львова на Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, представника відповідача, яка підтримала апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, що ДПІ у Франківському районі м.Львова Львівської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мультімон», про що складено акт перевірки №2351/22-10/33952188 від 21.12.2012р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мультімон» з питань господарських взаємовідносин ТОВ «Сана Прим» за період з 01.06.2012р. по 31.07.2012р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1, п.137.4 ст.137, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до завищення витрат у 2-3 кв. 2012 р. на суму 164975 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Сана Прим» та завищення доходів у 2-3 кв. 2012р. на суму 164975 грн. в частині подальшої реалізації робіт, послуг отриманих від ТОВ «Сана Прим» на ТОВ «Кроноспас UА» на суму 43613 грн. та ТОВ «Кроно-Україна» на суму 121362 грн. та вимог ст.185, п.187.1 ст.187, ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 32995 грн. та завищення податкового зобов'язання на загальну суму 32995 грн., в т.ч. за червень 2012р. на суму 11980 грн. та липень 2012р. на суму 21015 грн., в частині подальшої реалізації робіт, послуг отриманих від ТОВ «Сана Прим» та ТОВ «Кроноспас UА» на суму 8723 грн. та ТОВ «Кроно Україна» на суму 24272 грн.

Податкові повідомлення-рішення за результатами документальної перевірки податковим органом не складались.

До таких висновків податковий орган прийшов, виходячи з даних акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мультімон», висновки якого базуються виключно на даних акта №3967/22-9/33927607 від 27.09.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сана Прим» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2012р. по 31.07.2012р.», складеного ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2013р., по справі №2а-10029/12/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2013р., судом було визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, що полягають у проведенні зустрічної перевірки ТОВ «Сана Прим» та визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, що полягають у відображенні акту від 27 вересня 2012 року №3967/22-9/33927607 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сана Прим» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2012р. по 31.07.2012р. в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що підсумки перевірки позивача неправомірно відображені в автоматизованій системі співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні, оскільки такі могли бути відображені лише за умови узгодження податкового зобов'язання, а тому відповідач повинен відновити інформацію, змінену на підставі висновків акта перевірки № 2351/22-10/33952188 від 21.12.2012 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, встановлюються на підставі первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до вимог п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем надано первинні документи, якими підтверджується реальність господарських операцій, що відбувалися на виконання Договору №01-06-2012-2/ПС від 01.06.2012р., Договору №01/06-2012/КРО від 01.06.2012р., Договору №03/07-2012/КРО від 03.06.2012р. укладених між ТОВ «Мультімон» та ТОВ «Сана Прим». Придбані роботи було реалізовано з націнкою іншим суб'єктам господарювання, а саме ТОВ «Кроноспан УА» (ідент. код 33273907) та ТОВ «Кроно-Україна» (ідент. код 31147999).

Безтоварність вищеописаних господарських операцій відповідачем не доведена, а є лише припущенням.

Податковому органу відповідно до статті 66 ПК України надано право вносити зміни до облікових даних платника податків на підставі інформації органів державної реєстрації, інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків, документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків, інформації суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили, даних перевірок платників податків.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Отже, зміни в облікові дані операцій по ПДВ здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Відтак, внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року по справі №813/4886/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

В.В.Ніколін

Повний текст виготовлено 23.06.2014р.