Ухвала

від 08.08.2016 по справі 813/4886/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" серпня 2016 р. м. Київ К/800/38089/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіЦвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), суддів Островича С.Е., Рибченка А.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року

у справі № 813/4886/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультімон»

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мультімон» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року у справі № 813/4886/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року, позов задоволено повністю. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС відновити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Мультімон» задекларувало за рахунок податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «СанаПрим» в розмірі 32 995, 00 грн. та задекларовані суми податкового зобов'язання в частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «Мультімон» підприємствам-покупцям ТОВ «КРОНОСПАН УА» та ТОВ «Кроно-Україна» у розмірі 32 995, 00 грн.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку із неприбуттям в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, ця справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно із статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мультімон» з питань господарських взаємовідносин ТОВ «Сана Прим» за період з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року, відповідачем складено акт від 21.12.2012 року № 2351/22-10/33952188, яким встановлено порушення: - п.п. 135.1, 135.2 ст. 135, п.п. 137.1, 137.4 ст. 137, п.п. 138.1, 138.2, 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат у 2-3 кв. 2012 року на суму 164 975, 00 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Сана Прим» та завищення доходів у 2-3 кв. 2012 року на суму 164 975, 00 грн. в частині подальшої реалізації робіт, послуг отриманих від ТОВ «Сана Прим» на ТОВ «Кроноспас УА» на суму 43 613, 00 грн. та ТОВ «Кроно-Україна» на суму 121 362, 00 грн.; - ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 32 995, 00 грн. та завищення податкового зобов'язання на загальну суму 32 995, 00 грн., в т.ч. за червень 2012 року на суму 11 980, 00 грн. та липень 2012 року на суму 21 015, 00 грн., в частині подальшої реалізації робіт, послуг отриманих від ТОВ «Сана Прим» та ТОВ «Кроноспас УА» на суму 8 723, 00 грн. та ТОВ «Кроно Україна» на суму 24 272, 00 грн.

На підставі висновків зазначеного вище акта перевірки відповідачем внесено інформацію про коригування показників до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», при цьому податкові повідомлення-рішення за наслідками відповідної перевірки не приймалися.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що дії податкового органу по виключення з електронних баз задекларованих платником податків податкового кредиту та податкових зобов'язань без прийняття податкових повідомлень-рішень є протиправними.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, зважаючи на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

У справі № 21-511а14, постанова в якій ухвалена 09.12.2014 року, Верховний Суд України дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

На підставі аналізу зазначених норм права слід дійти висновку, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України і у постанові від 03.11. 2015 року у справі № 21-99а15.

З огляду на викладене, слід зазначити, що суди попередніх інстанцій не мали підстав для юридичної оцінки в судовому рішенні висновків податкового органу, викладених у акті перевірки.

Відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Виходячи з положень статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст. 227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного та достовірного з'ясування фактичних обставин та правильного вирішення цього спору.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року у справі № 813/4886/13-а скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді С.Е.Острович

А.О.Рибченко