Рішення

від 23.06.2009 по справі 37/102пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/102пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.06.09 р.                                                                                                       Справа № 37/102пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНВУГЛЕКОН”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 30206597

до Відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511245

про: визнання  недійсним рішення від 23.03.2009р. конкурсної комісії, утвореної Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області щодо визначення переможця конкурсу на право оренди державного майна – частини вбудованих виробничих приміщень загальною площею 77,71 кв.м. будівлі ЦОФ у тому числі 16,7 кв.м. на відмітці 25; 18,46 кв.м. на відмітці 21; 42,55 кв.м. на відмітці 16 та вбудованого офісного приміщення площею 17,26кв.м. у будівлі АПК ЦОФ, які розташовані за адресою: 85310, м. Красноармійськ, м. Родинське та знаходяться на балансі Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”,

із залученням третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоенерготранс”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 35711422

та  третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача: Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”, м. Родинське, ідентифікаційний код 31599557

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Сухаревська О.П.(за довіреністю №б/н від 10.01.2009р.);

від Відповідача  – Тищенко Ю.С. (за довіреністю №78 від 17.09.2008р.);

від Третьої особи 1 – не з'явився;

від Третьої особи 2 – Бушинська Є.В. (за довіреністю № 6 від 21.01.2009р.).

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався  з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України  судове засідання відкладалось з 21.04.2009р. на 14.05.2009р., з 14.05.2009р. на 21.05.2009р., з 21.05.2009р. на 02.06.2009р., у судовому засіданні 02.06.2009р. оголошувалася перерва до 09.06.2009р. для дослідження матеріалів справи, 09.06.2009р. засідання  було відкладене на 23.06.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Донвуглекон”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (далі – Відповідач)  про скасування рішення від 23.03.2009р. конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу на право оренди державного майна – частини вбудованих виробничих приміщень загальною площею 77,71 кв.м. будівлі ЦОФ, у тому числі 16,7 кв.м. на відмітці 25; 18,46 кв.м. на відмітці 21; 42,55 кв.м. на відмітці 16 та вбудованого офісного приміщення площею 17,26кв.м. у будівлі АПК ЦОФ, що знаходяться на балансі Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”.

В обґрунтування позовних вимог Позивач  посилається на порушення при прийняття спірного рішення вимог п.п. 7, 25 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна та наявного у Позивача переважного права на укладання договору оренди.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надає листи Відповідача №11-06-01-02228 від 04.03.2009р., №11-06-01-02229 від 04.03.2009р., №11-06-01-03042, №06-55-07 від 22.07.2005р.; договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №б/н від 01.03.2005р.; акт прийому-передачі основних засобів в оренду від 01.03.2005р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 9, 17, 28 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, п.п. 7, 25 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 13.10.2004р. №2149.    

Позивачем надані витребувані судом документи (а.с.а.с. 50-55) та подано заяву (а.с.а.с.60-61) про забезпечення позову у вигляді заборони Відповідачу вчиняти будь-які дії на підставі проведеного 23.03.2009р. конкурсу, направлені на укладання договору (в тому числі, укладення договору оренди) щодо надання у користування (оренду) будь-яким особам державного майна, стосовно якого проводився конкурс.

Заявою від 09.06.2009р. (а.с.96) Позивач уточнив позовні вимоги, вимагаючи визнання недійсним спірного рішення.

Відповідач надав пояснення по суті спору від 21.04.2009р. (а.с.а.с.22-25), в яких проти позову заперечив, посилаючись на: невірне застосування Позивачем дії нормативно-правового акту у часі;  визначення переможця за критеріями найбільшої запропонованої орендної плати згідно п. 3 Порядку; відсутність підстав для ствердження про порушення переважного права на укладання договору оренди.   

Відповідачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.26-34, 56-59), а також клопотання від 21.04.2009р. (а.с.35) про залучення до участі у справу Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоенерготранс” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача та Державного підприємства „Вугільної компанії „Краснолиманська” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача.

Крім того, поясненнями (а.с.а.с.64-67) Відповідач виклав додаткове обґрунтування своєї позиції по суті спору та заперечення стосовно запропонованих Позивачем забезпечувальних заходів.

Поясненнями, що надані через канцелярію суду 15.06.2009р. (а.с.99), Відповідач відносно уточнених вимог згідно заяви Позивача від 09.06.2009р. зазначив про свою незгоду з ними згідно викладених раніше підстав.

Ухвалою суду від 21.04.2009р. до участі у справі залучені у якості третіх особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:  Товариство з обмеженою відповідальністю „Автоенерготранс”  на стороні Відповідача (далі – Третя особа 1),  та Державне підприємство „Вугільна компанія „Краснолиманська” - на стороні Позивача (далі – Третя особа 2).

Третя особа 1 надала письмові пояснення №7 від 21.05.2009р. (а.с.69), в яких проти позову заперечила, вказуючи на: неможливість з огляду на п. 9.5. Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна в поточній та попередній редакції зміни Орендодавцем вимог до проведення конкурсу після публікації оголошення про конкурс; неможливість застосування приписів ч. 3 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” щодо переважного права на укладання договору оренди зважаючи на різні запропоновані умови відносно орендної плати. У додаткових поясненнях №8 від 28.05.2009р. (а.с.89) поряд із новими аргументами на користь неможливості змін Орендодавцем вимог до проведення конкурсу за змістом п. 9.5. Порядку, наголошено на недоведеності нормами права можливості висування вимог про скасування спірного рішення.

Третя особа 2 надала пояснення №302 від 07.05.2009р.  з додатками (а.с.а.с.46-49) та доповнення №362 від 01.06.2009р. (а.с.90), якими підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсягу, зважаючи на порушення п. 25 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна та наявність переважного права у Позивача на укладання договору оренди.

Поясненнями №387 від 17.06.2009р. (а.с.100) Третя особа підтримала уточнені позовні вимоги про визнання недійсним спірного рішення.

Представники учасників справи у судових засіданнях підтримали свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2005р. між Позивачем (Орендар) та Третьою особою 2 (Орендодавець) був укладений договір оренди №2 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (а.с.а.с.11-15), згідно умов п.п.1.1. та 10.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) окреме індивідуально визначене майно: вбудоване нежитлове виробниче приміщення збагачувальної фабрики (старий корпус, інвентарний номер 1), площею 77,71 кв.м., розміщене за адресою: Україна, м. Красноармійськ, м. Ординське Донецької області, будівля ЦЗФ, старий корпус (інв. № 1), що знаходиться на балансі Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”, строком на 360 днів (з 01.03.2005р. по 23.02.2006р.) з метою використання для розміщення технологічного обладнання, що використовується для зневоження, транспортування та відвантаження власного вугільного коксівного концентрату.

Положення п. 10.6 договору оренди встановлювали домовленість сторін про його автоматичне продовження на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або його зміну після закінчення строку чинності договору протягом одного місяця.

01.03.2005р. об'єкт оренди був переданий Позивачу, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі основних засобів в оренду (а.с.16).

11.02.2009р. об'єкт оренди був повернутий Третій особі 2, про що сторонами складено відповідний акт прийому-передачі (повернення) орендованого майна (а.с.26).

Рішенням конкурсної комісії, оформленим протоколом № 1 від 13.02.2009р. та затвердженим Відповідачем (а.с.а.с. 31-33), визначені умови та термін проведення конкурсу на право оренди  державного майна: частини вбудованих виробничих приміщень загальною площею 77,71 кв.м. будівлі ЦОФ, у тому числі 16,7 кв.м. на відмітці 25; 18,46 кв.м. на відмітці 21; 42,55 кв.м. на відмітці 16 та вбудованого офісного приміщення площею 17,26кв.м. у будівлі АПК ЦОФ, що знаходяться на балансі Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”.

Таким чином, об'єкт, стосовно якого було заплановано вказаним рішенням конкурсної комісії проводити конкурс, в частині вбудованого офісного приміщення площею 17,26кв.м. не співпадає з об'єктом оренди за договором, який був укладений між Позивачем та Третьої особою 2.

Оголошення про конкурс було опубліковане 25.02.2009р. (а.с.34) у „Відомостях приватизації” №7(549), згідно якого у відповідності до рішення конкурсної комісії, оформленого протоколом № 1 від 13.02.2009р., серед іншого, були вказані наступні основні умови конкурсу:

-          найбільший запропонований розмір орендної плати за використання об'єкта оренди порівняно з початковим розміром;

-          термін дії договору оренди – 2 роки 360 днів;

-          використовувати орендоване майно: для розміщення офісу – 17,26 кв.м., для розміщення технологічного обладнання, яке використовується для зневаження, збагачення відходів вуглезбагачення і транспортування вугільного коксівного концентрату – 77,71 кв.м.;

-          протягом місяця після підписання договору оренди внести завдаток розміром не менше 2-х місячної орендної плати;

-          своєчасно й у повному обсягу сплачувати орендну плату – щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, з урахуванням індексу інфляції;

-          щомісяця до 15  числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до державного бюджету України);

-          щокварталу до 10 числа проводити з орендодавцем звірку взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звірки;

-          забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки;

-          своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна;

-          протягом місяця після укладання договору оренди застрахувати орендоване майно не менше, ніж на його вартість за звітом про оцінку і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення;

-          компенсація переможцем конкурсу витрат на здійснення незалежної оцінки об'єкта оренди, яка була підставою для визначення стартової орендної плати;

-          передача майна підприємства в суборенду, здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна, пролонгація договору оренди та приватизація об'єкта оренди може здійснюватися лише після отримання попереднього письмового дозволу Міністерства вугільної промисловості України.

Основним критерієм визначення переможця є максимальний розмір  орендної плати при обов'язковому забезпеченні виконання інших умов конкурсу.

Крім того, Відповідачем був направлений  Третій особі 2 лист №11-06-01-02228 від 04.03.2009р. (а.с.7) щодо необхідності забезпечення присутності заступника директора з господарських питань Клімова О.М. на засіданні конкурсної комісії щодо визначення переможця на право оренди, та листи  від 04.03.2009р. №11-06-01-02229  (а.с.8) і №11-06-01-03042 (а.с.9), в яких учасники конкурсу (Позивача та Третя особа 1 відповідно) повідомлялися про дату проведення конкурсу та забезпечення явки.

Рішенням конкурсної комісії, оформленим протоколом № 2 від 23.03.2009р. (а.с.а.с.27,28) постановлено наступне: 1. Переможцем конкурсу визнати ТОВ„Автоенерготранс”, яке запропонувало найбільшу орендну плату в місяць 1000,00грн. без ПДВ, при забезпеченні інших умов конкурсу. 2. Відповідно до п.19 Порядку запропонувати Регіональному  відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк укласти договір оренди з ТОВ„Автоенерготранс”, згідно з вимогами чинного законодавства та інше.

За змістом протоколу вбачається, що переможця визначено виходячи із розміру орендної плати, запропонованої у проекті договору оренди.

Як вбачається із додатку до вказаного протоколу (а.с.29) представниками учасників конкурсу підтверджено, що конверти з конкурсними пропозиціями не пошкоджено.

Листом від 25.03.2009р. №11-06-01-03042 (а.с.9) Відповідач повідомив Позивача про те, що його не визнано переможцем конкурсу на право оренди, який відбувся 23.03.2009р.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, наполягаючи, також, і на вжитті заходів до його забезпечення. В подальшому, заявою від 09.06.2009р. Позивач просив визнати спірне рішення недійсним.

Відповідач проти позовних вимог та їх забезпечення заперечив з підстав, викладених у поясненнях від 21.04.2009р. (а.с.22-25) та від 18.05.2009р. (а.с.а.с.64-67).

Третя особа 1 проти позову заперечила з підстав, викладених у поясненнях №7 від 21.05.2009р. (а.с.69) та додаткових поясненнях №8 від 28.05.2009р. (а.с.89).

Третя особа 2 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у поясненнях № 302 від 07.05.2009р. (а.с.46),  доповненнях №362 від 01.06.2009р. (а.с.90) та поясненнях  №387 від 17.06.2009р. (а.с.100).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні недійсним рішення конкурсної комісії щодо визначення Третьої особи 1 переможцем конкурсу на право оренди державного майна.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, а також – Наказом Фонду державного майна України „Про затвердження Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна” від 13.10.2004р. №2149.

Заважаючи на природу спірного рішення конкурсної комісії, суд розцінює заявлені вимоги як такі, що спрямовані на оспорювання акту ненормативного характеру у розумінні п. 1 Роз'яснення Президії ВАСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із визнанням недійсними актів державних чи інших органів” від 26.01.2000р. №02-5/35.  Правомірність віднесення рішення конкурсної комісії до акту ненормативного характеру  зважаючи на наявність конкретних приписів, звернутих до окремого суб'єкту, одноразового застосування та вичерпаності дії після реалізації узгоджується із позицією Конституційного Суду України, сформульованою в абз. 1 п. 4 мотивувальної частини рішення від 16.04.2009р. №7-рп/2009.

Аналогічного висновку стосовно природи рішення конкурсної комісії, яким визначається результат конкурсу, дотримується і Вищий господарський суд України, що вбачається із Постанови від 22.10.2008р. у справі №05/1749.

У світлі правової позиції, викладеної в п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” від 14.08.2007р. №01-8/675, заявлені  первісні вимоги про скасування рішення конкурсної комісії за своєю правовою сутністю (способом судового захисту, що опосередковують вимоги) тотожні вимогам про визнання відповідного рішення недійсним.  Викладене вказує на юридичній неспроможності відповідних зауважень Третьої особи 1 відносно первісної редакції предмету спору, наведених у додаткових поясненнях №8 від 28.05.2009р.

Більш того, заявою від 09.06.2009р. Позивачем уточнені в порядку ст. 22 Господарського кодексу України вимоги шляхом викладення предмету позову у іншій редакції без зміни його правової сутності.

Приймаючи до уваги положення абз. 1 п. 2 Роз'яснення Президії ВАСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із визнанням недійсними актів державних чи інших органів” від 26.01.2000р. №02-5/35 та враховуючи критерії обґрунтованості судового рішення, визначені  в абз. 3 п. 1 Постанови Пленуму ВСУ „Про судове рішення” від 29.12.1976р. № 11, предметом судової оцінки, спрямованої на з'ясування законності спірного рішення,  мають бути фактичні обставини щодо його відповідності вимогам чинного законодавства та/або визначений законом компетенції особи, яка його прийняла. При цьому, обов'язковою умовою визнання акта недійсним  є також порушення прав і охоронюваних інтересів позивача у справі.

Необхідність доведення Позивачем факту порушення спірним рішення його суб'єктивних прав (інтересів) зумовлена безпосереднім визначенням обов'язковості цієї умови для застосування будь-якого способу захисту згідно змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на підхід щодо визначення належного відповідача у справах про визнання недійсним рішення, прийнятого органом (в розглядуваному випадку – конкурсною комісією), який безпосередньо не є юридичною особою, сформульований (підхід) в п. 6.2.5. Роз'яснення Президії ВАСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із визнанням недійсними актів державних чи інших органів” від 26.01.2000р. №02-5/35, та приписи ч. 1 ст. 1150  і ч. 2 ст. 1154 Цивільного кодексу України, згідно яких конкурс оголошується засновником конкурсу  і його результати (переможець) визначаються в порядку, встановленому засновником, суд дійшов висновку про правильність визначення  належним Відповідачем за заявленими вимогами Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області.

Статтею 73 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” встановлено загальне правило, згідно якого у 2009 році передача в оренду державного майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Відповідно до ч. 7 ст.9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”  порядок проведення конкурсу для об'єктів, що перебувають у державній власності, визначається Фондом державного майна України.

Такий Порядок визначений Наказом Фонду державного майна України „Про затвердження Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна” від 13.10.2004р. №2149. (далі – Порядок).

Виходячи із наведених  Позивачем підстав позову у  розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, останній вимагає визнання недійсним спірного рішення у зв'язку із:

- порушенням вимог п. 7 Порядку стосовно прийняття до уваги умов конкурсу щодо можливості ефективного використання учасниками об'єкту оренди за цільовим призначенням, дотримання вимог експлуатації та інших умов;

- порушенням вимог ч. 3 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” щодо переважного права, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін;

- невідповідністю приписам п. 25 Порядку в редакції, запровадженої змінами від 15.12.2008р. (набули чинності 10.03.2009р.), за якою після оголошення всіх конкурсних пропозицій орендної плати конкурс проводиться у вигляді торгів „з голосу” головою комісії.

Стосовно перших двох з наведених підстав, позиція суду полягає у такому:

Твердження Позивача щодо неврахування умов конкурсу щодо можливості ефективного використання учасниками об'єкту оренди за цільовим призначенням, дотримання вимог експлуатації та інших умов мають характер недоведених належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України припущень, які не відповідають обставинам справи – зокрема, зміст спірного рішення в цій частині зазначає, що запропоновані учасниками конкурсу проекти договорів відповідають зазначеним умовам. Протилежної позиції відносно Третьої особи 1 Позивачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено. Більш того, визначальним чинником для встановлення переможця у конкурсі, за результати якого прийнято спірне рішення, є запропонована потенційним орендарем найбільша орендна плата, що цілком узгоджується із п. 3 Порядку.

Посилання Позивача на приписи ч. 3 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” щодо переважного права судом до уваги не приймаються, оскільки ґрунтуються на факті укладання Позивачем договору оренди із Третьої особою, а не з Відповідачем, майна, яке за своїми ознаками не повністю співпадає із об'єктом оренди, визначеним спірним рішенням. Між тим, за змістом загаданої статті, на яку посилається Позивач, та положень кореспондуючим її приписам ч. 1 ст. 285 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України переважне право орендаря стосується саме орендодавця за наявним договором, і, за висновком суду, розповсюджується виключно на наявний об'єкт оренди.

За таких обставин, вказані підстави позовних вимог судом відхиляються як юридично і доказово неспроможні, а заперечення Відповідача у відповідній частині, викладені в п. п. 2,3 Пояснень, наданих у судовому засіданні 21.04.2009р. (а.с.а.с.22-25), визнаються  слушними.

Разом із тим, посилання Позивача на недотримання приписів п. 25 Порядку щодо процедури визначення переможця шляхом проведення торгів „з голосу” судом оцінюються як належні, а відповідні заперечення Відповідача і Третьої особи 1 – хибними, з огляду на таке.

Оголошення про конкурс було опубліковане 25.02.2009р. – до набуття чинності змін до п. 25 Порядку, якими запроваджено проведення торгів „з голосу” для визначення переможця конкурсу, тоді як сам конкурс був проведений 23.03.2009р. - вже після набуття чинності відповідними змінами (10.03.2009р.).

Згідно п. 9.5. Порядку в редакції, що діяла на момент публікації оголошення про конкурс, після публікації такого оголошення Орендодавець не має права змінювати вимоги до проведення конкурсу. Цей пункт Порядку в редакції, що діяла на момент проведення конкурсу, забороняв Орендодавцю змінювати після публікації умови проведення конкурсу. Посилаючись на вказані положення, Відповідач вважає, що застосування Позивачем в своєму обґрунтуванні зміненої з 10.03.2009р. процедури визначення переможця конкурсу суперечить ст. 5 Цивільного кодексу України.

Однак, за висновком суду, під час проведення конкурсу, за яким було прийняте спірне рішення, мала бути застосована саме поточна редакція п. 25 Порядку  - з проведенням торгів „з голосу”, оскільки:

- по-перше, згадана Відповідачем ст. 5 Цивільного кодексу України прийнята в розвиток  загального принципу заборони ретроспективної дії у часі законів та інших нормативно-правових актів, встановленому ст. 58 Конституції України. Виходячи із правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в абз. 4 п. 3 мотивувальної частині рішення від 09.02.1999р. №1-рп/99, надання зворотної дії у часі нормативно-правовим актам, що стосуються юридичних осіб вимагає прямої вказівки про це у відповідному актів. При цьому, в контексті абз. 2 п. 2 мотивувальної частини цього рішення пряма дії нормативно-правового акту полягає у застосуванні до подій, факту тих норм, під час дії яких вони настали (події) або мали місце (факти), що у повній мірі узгоджується із змістом ст. 5 Цивільного кодексу України.  Отже, оскільки на момент проведення конкурсу діяли запроваджені 10.03.2009р. зміни, остільки застосування таких змін під час проведення конкурсу у повній мірі відповідає вимогам щодо прямої дії нормативно-правових актів.

- по-друге, згадувані Відповідачем та Третьою особою 1 заборони змінювати вимоги/умови конкурсу після публікації оголошення згідно п. 9.5. Порядку не підлягають застосуванню, оскільки проведення торгів „з голосу” стосується саме процедури конкурсу у розумінні розділу V Порядку, а не вимог, які стосуються учасників конкурсу чи конкурсної документації, або умов конкурсу, до яких згідно п. 7 Порядку процедура визначення переможця не відноситься. Правильність цього висновку підтверджується змістом умов конкурсу, визначений рішенням конкурсної комісії, викладеним у протоколі № 1 від 13.02.2009р. (а.с.а.с.31-33) і опублікованих у оголошенні у „Відомостях приватизації” (а.с.34), які жодною мірою не мають відношення до процедури визначення переможця після оголошення всіх конкурсних пропозицій. Більш того, вказана Відповідачем заборона стосується саме Орендодавця, тоді як в розглядуваному випадку зміни запроваджені Фондом державного майна України, що не є орендодавцем майна, відносно якого проводився конкурс.

- по-третє, згідно п. 5 Наказу Фонду державного майна України від 15.12.2008р., яким запроваджені зміни до п. 25 Порядку, на застосуванні яких наполягає Позивач, відповідні зміни до процедури проведення конкурсів не застосовуються до конкурсів, переможці за якими визначені до набрання чинності цим Наказом. Оскільки станом на 10.03.2009р. переможця конкурсу визначено не було, остільки вказане єдине застереження, яке формулює саме заборону зворотної дії у часі, не обмежує прямого застосування змін до проведеного Відповідачем конкурсу.

З урахуванням викладеного, спірне рішення конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу, оформлене протоколом №2 від 23.03.2009р., повинно було прийматися з урахуванням чинної з 10.03.2009р. редакції п. 25 Порядку.

Наразі, як вбачається із матеріалів справи та пояснень Відповідача, переможця конкурсу було визначено без проведення торгів „з голосу” – виключно за наданими пропозиціями у проектах договору оренди.

В свою чергу, наявність сформульованих у проектах договору оренди пропозицій відносно орендної плати дозволяла без жодних перешкод Відповідачу провести торги „з голосу”, обравши у якості стартової ціни найбільшу суму, вказану у проектах договору оренди, поданих конкурсантами. Заперечення Третьої особи з цього приводу з посиланням на об'єктивну неможливість подання відповідних пропозицій згідно діючого п. 9.3. Порядку судом до уваги не приймаються, оскільки дії з подання відповідних пропозицій та інших документів були вчиненні учасниками конкурсу до внесення відповідних змін, а отже – відповідні правовідносини припинилися в цій частині, і спроба застосувати такі зміни до цих дій опосередковувала б безпідставне застосування зворотної сили нормативного акту. В свою чергу, п. 25 діючої редакції Порядку не покладає можливість проведення торгів „з голосу” у залежність від наявності пропозицій, поданих згідно діючого п. 9.3. – визначальним є лише наявність належно поданих пропозицій, що і було зроблено учасниками конкурсу.

Таким чином, спірне рішення прийнято Відповідачем всупереч способу (встановленої процедури), визначеному нормативними приписами, які підлягали застосуванню до розглядуваних правовідносин, що порушує приписи ч. 2 ст. 19 Конституції України з огляду на статус Регіонального відділення Фонду державного майна України як державного органу відповідно до п.п.1, 3 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992р. – суб'єкта управління державним майном у розумінні Закону України „Про управління об'єктами державної власності”.

Поряд із цим, статус Позивача як учасника конкурсу – претендента на оренду відповідного державного майна достатньою мірою зумовлює наявність у нього відповідного суб'єктивного права на оскарження спірного рішення, що у сукупності із викладеними вище висновками суду зумовлює задоволення позовних вимог у повному обсягу.

Водночас, суд, погоджуючись із запереченнями Відповідача, викладеними у поясненнях  (а.с.а.с.64-67), відмовляє у задоволенні клопотання Позивача про застосування заходів до забезпечення позову від 14.05.2009р. (а.с.а.с.60,61) шляхом встановлення заборони Відповідачу вчиняти будь-які дії на підставі проведеного 23.03.2009р. конкурсу, направлені на укладання договору щодо надання у користування будь-яким особам відповідного державного майна, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника,  який подав позов), має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь–якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом ст. 66 Господарського процесуального кодексу України обов'язковою умовою вжиття забезпечувальних заходів  є існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду. Отже, вимога щодо забезпечення та його вид має кореспондуватися із відповідною позовною вимогою.  

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суду України, зазначаючи в п. 10 Роз'яснення „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.94 р. N 02-5/611, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Між тим, як вбачається із змісту позовної заяви, Позивачем не висувається жодних вимог, які (вимоги) передбачали б необхідність (у разі задоволення) вчинення певних дій на виконання судового рішення у розумінні Закону України „Про виконавче провадження”.

Відсутність ймовірності (через не висування) виконання судового рішення за поточними вимогами Позивача унеможливлює і існування забезпечення, спрямованого на запобігання утрудненню (унеможливленню) такого виконання.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та п. 6.5. Роз'яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 04.03.1998р. №02-5/78 судові витрати, понесені Позивачем, підлягають компенсації з боку Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6,  22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНВУГЛЕКОН”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30206597) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) про визнання  недійсним рішення від 23.03.2009р. конкурсної комісії, утвореної Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області щодо визначення переможця конкурсу на право оренди державного майна – частини вбудованих виробничих приміщень загальною площею 77,71 кв.м. будівлі ЦОФ у тому числі 16,7 кв.м. на відмітці 25; 18,46 кв.м. на відмітці 21; 42,55 кв.м. на відмітці 16 та вбудованого офісного приміщення площею 17,26кв.м. у будівлі АПК ЦОФ, які розташовані за адресою: 85310, м. Красноармійськ, м. Родинське та знаходяться на балансі Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”  задовольнити у повному обсягу.

2. Визнати недійсним рішення від 23.03.2009р. конкурсної комісії, утвореної Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, оформлене протоколом № 2 щодо визначення  переможця конкурсу на право оренди державного майна – частини вбудованих виробничих приміщень загальною площею 77,71 кв.м. будівлі ЦОФ, у тому числі 16,7 кв.м. на відмітці 25; 18,46 кв.м. на відмітці 21; 42,55 кв.м. на відмітці 16 та вбудованого офісного приміщення площею 17,26кв.м. у будівлі АПК ЦОФ, які розташовані за адресою: 85310, м. Красноармійськ, м. Родинське та знаходяться на балансі Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”.

3. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНВУГЛЕКОН”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30206597) компенсацію судових витрат зі сплати державного мита у сумі 85грн. 00 коп., витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу 118грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутніх сторін у судовому засіданні 23.06.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.

Повний текст судового рішення підписано 23.06.2009р.

5. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Попков Д.О.