Постанова

від 16.06.2009 по справі 13/648-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/648-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 червня 2009 р.                                                                                    № 13/648-08  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Т.Б.Дроботової - головуючогоН.О. Волковицької Л.І. Рогач

за участю представників:

позивачаЄвсєєв В.В. –дов. від 01.04.2009р.

відповідачаНіколаєва О.А. –дов. від 01.07.2008р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  Селянського фермерського господарства "Віталія"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 18.02.2009р.

у справі№ 13/648-08

господарського судуСумської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар"

до Фермерського господарства "Віталія"

простягнення 274152,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Віталія" заборгованості у розмірі 274 152, 87 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те що, відповідачем не виконано умови пунктів 4.3, 5.2 договору та не проведено  розрахунків за поставлений товар.

Відповідач заперечив проти позову повністю і зазначив, що він повністю розрахувався за отримані ТОВ "ЮВС" ресурси шляхом поставки тому цукрового буряка, що відповідає умовам договору.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.12.2008р. (суддя Лиховид Б.І.)  позов задоволено; стягнуто з Фермерського господарства "Віталія" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар"  274152, 87 грн. боргу, 2741, 53 грн. витрат по держмиту, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення вмотивовано недоведеністю відповідачем сплати боргу, а відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та умов договору, інших актів цивільного законодавства. Крім того, згідно умов пункт 5.3. договору, у разі затримки відповідачем оплати ресурсів понад строк, встановлений договором, платежі, що будуть здійсненні відповідачем, спочатку зараховуються у сплату вартості ресурсів, а потім в суму штрафу за користування товарним кредитом понад встановлений договором строк.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2009р. (судді: Погребняк В.Я. –головуючий, Афанасьєва В.В., Шевель О.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з огляду на його відповідність обставинам справи та чинному законодавству.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову та рішення у даній справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Касаційну скаргу вмотивовано тим, що судами порушено статтю 599 Цивільного кодексу України, так як у зв'язку з виконанням відповідачем договірних зобов'язань, що виникли між ТОВ "ЮВС" та ФГ  "Віталія" на підставі договору товарного кредитування № 109т/к від 14.04.2006р. припинилося. Крім того, для ретельного встановлення дійсних обставин справи та наявності заборгованості у відповідача перед ТОВ "ЮВС", суди повинні були залучити ТОВ "ЮВС".

Також скаржником подано доповнення до касаційної скарги про прийняття рішення господарським судом Сумської області від 13.04.2009р. по справі № 3/104-09 яким визнано недійсним договір товарного кредитування № 109т/к від 14.04.2006р.

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечив проти її доводів повністю, вказавши, що факт про заміну кредитора не оскаржувався та не заперечувався, хоча про це був повідомлений заздалегідь, рішення є законним та обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 14.04.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВС" та фермерським господарством "Віталія" було укладено договір товарного кредитування сільгоспвиробників № 109 т/к, відповідно до умов якого ТОВ "ЮВС" зобов'язувалось передати відповідачу для вирощування сільськогосподарських культур необхідні ресурси у вигляді товарного кредиту, а відповідач, зобов'язувався погасити заборгованість за взяті на умовах товарного кредиту ресурси у строк до 01.11.2006 р., що встановлено у пункті 5.2 даного договору.

Відповідно до пункту 5.1. договору оплата проводиться у безготівковій формі у національній грошовій одиниці України за кожну окрему партію товару або шляхом інших форм розрахунків, що не заборонені чинним законодавством та оформлюється актом.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що за користування товарним кредитом згідно з умовами цього договору кредитоотримувач сплачує кредитодавцю винагороду за послуги по наданню товарного кредиту з розрахунку 22% річних від вартості наданих ресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами на виконання умов зазначеного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВС" поставило відповідачу товар на загальну суму 200 895,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № ЮВ-0000563 від 14.04.2006 року на суму 45000,00 грн., № ЮВ-0000776 від 28.04.2006 року на суму 80568,00 грн., № ЮВ-0000741 від 29.04.2006 року на суму 75327,00 грн. та відповідними дорученнями: ЯЛД № 524850 від 14.04.2006 року, ЯМА № 296829 від 18.04.2006 року, ЯМА № 296825 від 28.04.2006 року.

06.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар"  та ТОВ "ЮВС" укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з умовами якого  Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВС" передає право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" і позивач стає кредитором  за договором № 109 т/к від 14.04.2006р., який вправі вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за цим договором в повному обсязі, в тому числі сплати основного боргу, сплати винагороди за послуги по наданню товарного кредиту, та сплати неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до акту приймання –передачі від 06.06.2008 року позивачу передано оригінали документів за договором про відступлення права вимоги, видаткові накладні та доручення, що підтверджують поставку товару за договором.

Повідомленням від 06.06.2008 року за № 192/2008 відповідача сповіщено про уступку права вимоги та про заміну кредитора по договору №109 т/к від 14.04.2006р.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону та умов договору, інших актів цивільного законодавства.

Господарськими судами обґрунтовано зроблені висновки про правомірність позовних вимог та недоведеністю відповідачем сплати боргу в сумі 274152,87 грн., оскільки ним не надано жодних первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт здійснення розрахунків за вказаним договором.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання відповідача на  акт звірки взаєморозрахунків правомірно не прийнято судами до уваги, оскільки він не є належним доказом погашення заборгованості за даним позовом, так як з нього не вбачається, що взаєморозрахунки між відповідачем та ТОВ "ЮВС" здійснені саме за договором № 109 т/к від 14.04.2006 р. Так, у зазначеному акті напроти графи "договір № 109 т/к від 14.04.2006р." не зазначено ні жодного руху коштів, ні відповідних прочерків, що свідчить про непроведення розрахунків у межах цього договору.

Що ж стосується посилання відповідача в касаційній скарзі на накладну № 311 від 31.10.2006 р., що також зазначається в рішеннях судів попередніх інстанцій, з неї не вбачається, що поставка цукрового буряку відповідачем на адресу ТОВ "ЮВС" здійснена саме в рахунок погашення заборгованості за договором товарного кредитування.

Господарськими  судами встановлено, що відповідачем також не надано будь-яких доказів припинення зобов'язання в інший спосіб (про зарахування зустрічних однорідних вимог, чи погашення заборгованості, як то передбачено п. 5.1 договору товарного кредитування № 109 т/к).

Доводи касаційної скарги про необхідність з'ясування у даній справі обставин, пов'язаних з залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС" є безпідставними, оскільки внаслідок відступлення права вимоги здійснюється повна заміна кредитора в даному зобов'язанні.

Надання відповідачем рішення господарського суду Сумської області від 13.04.2009р. у справі № 3/104-09 не може бути прийнято до уваги, оскільки скаржником не надано відомостей про набрання ним законної сили; також рішення, прийнято 13.04.2009р., є новим доказом, що не приймається та не розглядається у суді касаційної інстанції.

Водночас встановлені у цьому рішенні обставини можуть бути підставою для перегляду оскаржуваних судових рішень в порядку розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5  Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду та рішенні місцевого суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; вірно застосували норми чинного законодавства, внаслідок чого їх висновки за наслідками розгляду позову та апеляційної скарги є законними та обґрунтованими.

         Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і   правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, з огляду на що підстав для скасування зазначеного судового акту в частині його оскарження з мотивів наведених у касаційній скарзі, колегія  суддів не вбачає.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського  процесуального кодексу України,  Вищий  господарський  суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Селянського фермерського господарства "Віталія" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2009р. у справі № 13/648-08 господарського суду Сумської області та рішення господарського суду Сумської області від 12.12.2008р. залишити без змін.

Головуючий                                                                               Т. Дроботова

Судді:                                                                                           Н. Волковицька

                                                                                                     Л. Рогач