Рішення

від 18.06.2009 по справі 20/78

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/78

 Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"16" червня 2009 року                                                                                   Справа №20/78

Суддя Цимбал-Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом:              товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта фуд"

                                  вул. Дніпровська, 34, м. Чернігів, 14010;

до відповідача:       приватного підприємства "Роста"

                                 вул. Шевченка,95, м. Корюківка, Чернігівська обл., 15300;

предмет спору:      стягнення заборгованості у розмірі  3265,21 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Коропчук І.В. –представник за довіреністю б/н від 02.02.2009р.;

від відповідача : не з'явились;

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю „Дельта фуд” (далі - Товариство) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до приватного підприємства «Роста»(далі - Підприємство) про стягнення 3265,21грн. по договору купівлі-продажу №ОН-049 від 06.02.2008р., з яких 2208,04 грн. основного боргу, 244,17грн. пені, 813,00грн. штрафу.

          Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі Договору №ОН-049 від 06.02.2008р. Товариством передано у власність відповідача товар (лікеро-горілчані вироби). Оскільки відповідач за отриманий товар розрахувався частково, позивач просить стягнути з відповідача вартість переданого та неоплаченого товару, що становить 2208,04грн. та нараховану на зазначену суму пеню та штраф.

Відповідач відзив на позов не подав. Повноважний представник в судовому  засіданні 21.05.2009р. визнав позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 24.04.2009р. розгляд справи призначено на 21.05.2009р. та подальшим оголошенням перерви до 16.06.2009р. для надання можливості відповідачу сплатити суму заборгованості.

21.05.2009р. позивачем подана заява про припинення провадження у справі в частині стягнення 1000грн. суми основного боргу у зв'язку зі сплатою вказаної суми відповідачем.

16.06.2009р. позивачем подано заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення 708,04грн. основного боргу у зв'язку зі сплатою вказаної суми відповідачем та прийняти відмову від позову в частині стягнення 813,00грн. штрафу.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, що заяви відповідача не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд приймає відмову від позову в частині стягнення штрафу та приймає до розгляду клопотання про припинення провадження у справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача і відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення  для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

06.02.2008р. між Товариством та підприємством укладено договір №ОН-049 (далі –Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу лікеро-горілчані вироби та продукти харчування, в кількості, асортименті та по цінам, зазначених у накладних, а відповідач зобов'язується прийняти зазначений товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється окремими партіями потягом строку дії Договору на підставі замовлень відповідача протягом узгодженого Сторонами строку.

Згідно ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник),  який здійснює  підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов Договору, позивачем передано відповідачу товар на суму 2710,15грн. на підставі видаткових накладних:

-          №ДФ-0068746 від 07.11.2008р. на суму 502,105 грн.

-          №ДФ-0068757 від 07.11.2008р. на суму 320,599 грн.

-          №ДФ-0071003 від 14.11.2008р. на суму 841,133 грн.

-          №ДФ-0071004 від 14.11.2008р. на суму 1046,313грн.

Відповідач не заперечував проти отримання вказаного товару по зазначеним накладним.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до п.5.1 Договору, покупець здійснює розрахунки за товар протягом 14 календарних днів з дати прийому-передачі товару.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково, оплативши отриману продукцію в сумі 502,11грн., що підтверджується банківською випискою від 03.03.2009 року.

Отже, на момент звернення позивача з позовом до господарського суду борг відповідача становив 2208,04грн.

Під час розгляду справи в господарському суді відповідачем частково погашено заборгованість в сумі 1708,04грн.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вище вказане, провадження у справі в частині стягнення 1708,04грн. основного боргу суд припиняє на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи надані докази отримання товару, докази здійснення відповідачем проплат, заборгованість відповідача перед позивачем на момент прийняття рішення становить 500грн. та підлягає стягненню.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відповідач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи вищезазначене та заяву відповідача про припинення провадження у справі в частині стягнення 813грн. штрафу у зв'язку з відмовою від позову, господарським суд припиняє провадження у справі в цій частині.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6.2 Договору, у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення неустойки (пені) з відповідача у зв'язку з несвоєчасною оплатою отриманої продукції в сумі 244,17грн. за період з 22.11.2008р. по 29.11.2008р., які підлягають задоволенню.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Керуючись ст.49, п.1-1, 4 ч.1 ст.80, ст. ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.         Провадження у справі в частині стягнення 1708,04грн. заборгованості та 813,00грн. штрафу припинити.

2.          Стягнути з приватного підприємства „Роста” (15300, вул.. Шевченка,95, м.Корюківка, Чернігівська обл.; р/р 26008300193 Корюківське відділення ВАТ „Ощадбанк” МФО 343091, код 31461956) на користь  товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Фуд»(14010, вул. Дніпровська,34, м.Чернігів, р/р2600801762310 у ВАТ „Укрексімбанк” м.Чернігів, МФО 353649, код ЄДРПОУ 32194945) 500 грн. основного боргу, 244,17грн. пені, а також 102грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                       Суддя                                         М.П. Цимбал-Нарожна

                          Повний текст рішення підписано 18 червня 2009 року.

Суддя                                                М.П. Цимбал-Нарожна

18.06.09