Постанова

від 18.06.2014 по справі 822/1951/14

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/1951/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року 10 год. 55 хв.м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіТарновецького І.І. при секретаріЧовган Д.В. за участі:представника позивача Дороніна П.М. представника відповідача Кундиловської М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькінфоком" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0004812205, № 0004832205 від 25.04.2014 року та № 0017581705/889 від 12.05.2014 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Хмельнцькінфоком", код за ЄДРПОУ 21336610, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки складено акт № 314/22-05/21336610 від 30.01.2014 року. На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення № 0004812205, № 0004832205 від 25.04.2014 року та № 0017581705/889 від 12.05.2014 року. Позивач не погоджується з винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними, вказує на відсутність підстав прийняття рішень та просить суд їх скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в позовній заяві просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених в письмовому запереченні просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькінфоком" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 21336610.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Хмельнцькінфоком", код за ЄДРПОУ 21336610, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки складено акт № 314/22-05/21336610 від 30.01.2014 року.

У висновках акта перевірки зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькінфоком" порушило вимоги:

- п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 296424 грн., у тому числі в розрізі звітних періодів: ІІ квартал 2012 року на суму 100659 грн.; півріччя 2012 року на суму 100659 грн., ІІІ квартал 2012 року на суму 81365 грн., три квартали 2012 року на суму 182024 грн., IV квартал 2012 року на суму - 114400 грн.; рік 2012 на суму 296424 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 245934 грн., в тому числі за квітень 2012 року в сумі 29563 грн., за травень 2012 року в сумі 32117 грн., за червень 2012 року в сумі 25531 грн., за липень 2012 року в сумі 24468 грн., за серпень 2012 року в сумі 23725 грн., за вересень 2012 року в сумі 25146 грн., за жовтень 2012 року в сумі 20754 грн., за листопад 2012 року в сумі 28778 грн., за грудень 2012 року в сумі 35852 грн.;

- п. 119.2 ст. 119 розділу ІІ, п.п. "б" та "ґ" п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями); п.п. 3.1.13 п. 3.1, п. 3.2 ст. 3 Наказу ДПА України від 24.12.2010 року за № 1020 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку - порушення порядку заповнення податкових розрахунків 1 ДФ за 2, 3 та 4 квартали 2012 року.

На підставі акту № 314/22-05/21336610 від 30.01.2014 року Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області винесено податкові повідомлення - рішення № 0000832205/169, № 0000782205/17, № 0002941705/171 від 17.02.2014 року.

Позивач, не погодившись із винесеними податковим органом податковими повідомленнями - рішеннями оскаржив їх до Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області. За результатами розгляду скарги Головним управлінням Міндоходів у Хмельницькій області частково скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у місті Хмельницькому від 17.02.2014 року за № 0000782205/17 в частині основного платежу з податку на прибуток в сумі 257212 грн. та штрафну санкцію в сумі 128606 грн.; частково скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у місті Хмельницькому від 17.02.2014 року за № 0000832205/169 в частині основного платежу з податку на додану вартість в сумі 244960 грн. та штрафну санкцію в сумі 122480 грн.; частково скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у місті Хмельницькому від 17.02.2014 року за № 0002941705/171 в частині застосованих штрафних санкцій в сумі 1020 грн. Прийнято податкові повідомлення рішення № 0004812205, № 0004832205 від 25.04.2014 року та № 0017581705/889 від 12.05.2014 року.

Позивач не погодившись із вищезазначеними рішеннями податкового органу оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0004812205, № 0004832205 від 25.04.2014 року, суд виходить з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькінфоком" мало взаємовідносини з ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_3), ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_4), ФОП ОСОБА_7 (код НОМЕР_5) та ТОВ "АПРО" (код ЄДРПОУ 24436966).

Судом встановлено, що ТОВ "Хмельницькінфоком" укладено договори поставки, а саме по поставці комплектуючих матеріалів з ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_3) - укладено договір поставки № 1 від 01.04.2012 року та з ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_4) укладено договір поставки від 03.01.2012 року.

Згідно даних договорів поставки ТОВ "Хмельницькінфоком" - "Покупець", ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 - "Постачальник". За умовами договорів Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця мережеве, серверне, технологічне та комп'ютерне обладнання, інше обладнання, комплектуючі та аксесуари відповідно до видаткових накладних (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та своєчасно оплатити його вартість у строки і на умовах, визначених цим Договором та/або будь-якими додатками до нього і рахунків-фактур. Номенклатура, асортимент, комплектація, кількість та вартість Товару вказуються у рахунках - фактурах, а також у видаткових накладних на кожну окрему партію Товару, які є невід'ємними частинами Договору.

Ціна Договору складається із сум вартості Товарів, поставлених за всіма підписаними сторонами видатковими накладними.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується договорами поставки (№ 1 від 01.04.2012 року, та б/н від 03.01.2012 року), звітом за господарськими операціями із ФОП ОСОБА_5 з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, звітами за господарськими операціями із ПП ОСОБА_6 з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, платіжними дорученнями, рахунками, видатковими накладними на загальну суму 140174 грн., актом введення в експлуатацію основних засобів від 05.04.2012 року, актом введення в експлуатацію МНМА від 25.12.2012 року та актами модернізації основних засобів, витяг з журналу реєстрації довіреностей за квітень-грудень 2012 року ТОВ "Хмельницькінфоком".

Також судом встановлено, що ТОВ "Хмельницькінфоком" у перевіряємий період мало взаємовідносини із ФОП ОСОБА_7 (код НОМЕР_5) по оренді приміщення за адресою АДРЕСА_1.

На підтвердження здійснення даних господарських операцій позивачем надано до суду договір № О-212 від 01.02.2012 року укладений між ФОП ОСОБА_7 (Орендодавець) та ТОВ "Хмельницькінфоком" (Орендар). Предмет договору: Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування нежитлові приміщення (далі - Майно) № 14, частину № 15 та сходову клітку із окремим виходом у двір, розташовані в м. Хмельницький на другому поверсі 2-поверхового будинку АДРЕСА_1 згідно поверхневого плану на будівлю літер А-ІІ технічного паспорту Бюро технічної інвентаризації від 26.07.2006 року, загальною площею 120,6 м2 - для розміщення офісу. Вартість оренди Майна за домовленістю сторін складає 32,00 грн. за 1 м. кв. орендованої площі. Орендна плата становить 3859,2 грн. за кожен календарний місяць. Строк дії договору - з 01.02.2012 р. по 31.01.2014 р.

Згідно додаткової угоди № 1 від 09.02.2012 року орендна плата за календарний місяць становить 4631,04 грн. з 01.03.2012 року.

Фактичність правовідносин підтверджується також актом приймання-передачі майна від 01.02.2012 року, звітами за господарськими операціями із ФО ОСОБА_7 з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, платіжними дорученнями, рахунками - фактурами та актами надання послуг, витяг з журналу реєстрації довіреностей за квітень-грудень 2012 року ТОВ "Хмельницькінфоком".

При дослідженні взаємовідносин позивача із ТОВ "АПРО" (код ЄДРПОУ 24436966), судом встановлено, що ТОВ "Хмельницькінфоком" (Покупець) з ТОВ "АПРО" (Продавець) було укладено договір поставки № 44/3 від 17.03.2011 року. Предметом даного договору є зобов'язання Продавця передати у власність Покупця товар, а Покупець у свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору, цінна, кількість, вартість якого вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Поставка товару здійснюється відповідно до Правил EXW (Інкотермс - 2010).

На підтвердження здійснення даної господарської операції позивачем надано до суду звіт за господарськими операціями із ТОВ "АПРО" з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, платіжне доручення № 426 від 18.05.2012 року, рахунок - фактуру № 127/5 від 17.05.2012 р., видаткову накладну № 127/5 від 18.05.2012 р., податкову накладну № 14 від 18.05.2012 року, товарно-транспортну накладну № 56998004255109 від 23.05.2012р., витяг з журналу реєстрації довіреностей за квітень-грудень 2012 року ТОВ "Хмельницькінфоком", які складені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п.2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Поняття господарської операції визначено в ст. 1 вищевказаного Закону, це - дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

Згідно п.2.4 даного Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.16 даного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

З 1 січня 2011 року з набранням чинності Податковим кодексом України відносини, що виникають у сфері справляння податку на прибуток та податку на додану вартість регулюються відповідно розділами ІІІ та V цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.152.1. ст.152 Податкового кодексу України податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі ст.149 цього кодексу. Згідно ст.149 кодексу, податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього кодексу, з урахуванням положень ст.ст.135-137 та 138-143 цього кодексу.

Згідно п. п. 134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст.135-137 цього кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст.138-143 цього кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст.152 цього кодексу.

Склад витрат та порядок їх визнання передбачений ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку визначені ст.139 кодексу.

Так, відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг...

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138).

Відповідно до п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: 138.10.3. витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:

а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;

б) витрати на ремонт тари;

в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;

ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;

з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

Податковий кредит, у відповідності до п.14.1.181 ст.14 ПК України, визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Суд не погоджується з висновками відповідача про відсутність фактичних правовідносин позивача із зазначеними вище контрагентами.

Суд зазначає, що фактичність операцій позивача із зазначеними контрагентами підтверджено документами, які засвідчують реальний характер укладених позивачем правочинів та здійснення оплати, транспортування та переміщення товару за договорами, зокрема, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортними накладними, платіжні доручення, рахунки - фактури, акти надання послуг, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства.

При цьому суд зазначає, що окремі недоліки первинних бухгалтерських документів не можуть слугувати доказами відсутності господарських операцій.

З врахуванням вищезазначеного суд вважає, що господарські операції із ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_3), ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_4), ФОП ОСОБА_7 (код НОМЕР_5) та ТОВ "АПРО" (код ЄДРПОУ 24436966), фактично здійснювались, оскільки позивачем надані належні докази на підтвердження здійснення господарської діяльності з останніми.

Суд критично оцінює посилання відповідача на акт ДПІ у Кіровському районні м. Дніпропетровськ від 05.06.2013р. № 1043/22-5/24436966 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АПРО" код за ЄДРПОУ 24436966 з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ "Ангстрем Континенталь" (код ЄДРПОУ 33906299) за період квітень - листопад 2012 року», оскільки останній складений по питанням ТОВ "АПРО" та ТОВ "Ангстрем Континенталь", а не позивача.

Чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Крім цього, зазначеним актом перевірки встановлено подання ТОВ "АПРО" податкової звітності за перевіряємий період, також, представником відповідача повідомлено про відсутність розбіжностей з ПДВ між зазначеними контрагентами на момент проведення операції.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність порушень в діях позивача по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7 та ТОВ "АПРО".

З приводу застосування відповідачем штрафної (фінансової) санкції у вигляді нарахування суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 510 грн. (податкове повідомлення рішення № 0017581705/889 від 12.05.2014 року) суд зазначає.

Згідно вимог п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Правила та порядок складання та подання податкових розрахунків затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку".

Так, податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Надається він до органу ДПС за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до органу державної податкової служби за податковою адресою фізичної особи - податкового агента. Він може бути наданий органу державної податкової служби в електронній формі за добровільним рішенням податкового агента.

Податковий розрахунок подається податковими агентами із штатною чисельністю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, що працюють, з обов'язковим заповненням їхніх податкових номерів або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) - однією порцією. Якщо штатна чисельність працівників є більшою ніж 1000 осіб, можливе подання податкового розрахунку кількома порціями, кожна з яких являє собою окремий податковий розрахунок із своїм номером порції. Строк подання останньої порції не повинен перевищувати встановленого строку подання податкового розрахунку. Аркуші окремого податкового розрахунку зшиваються.

Пунктом 171.1 статті 171 Податкового кодексу України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що позивачем у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2 квартал 2012 року № 9043393451 від 27.07.2012 року - не зазначено інформацію про нарахування та виплати доходів самозайнятим особам за ознакою доходу "157"; у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь) платника податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 3 квартал 2012 року № 9061090391 від 08.10.2012 р. - не зазначено інформацію про нарахування та виплати доходів самозайнятим особам за ознакою доходу "157"; у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь) платника податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 4 квартал 2012 року № 9086375092 від 04.02.2013 р. - не зазначено інформацію про нарахування та виплати доходів самозайнятим особам за ознакою доходу "157".

Відповідно до п. 192.2 ст. 192 ПК України, яка зазначена в податковому повідомленні-рішенні № 0017581705, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, так як останнім не вказано по яких конкретно самозайнятим особах у розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) позивачем не зазначено інформацію про нарахування та виплату доходів.

Окрім того, відповідачем в ході розгляду справи не наведено жодної підстави, які б вказували на зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку у зв'язку із поданням податкової звітності з недостовірними відомостями або помилками.

Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем норм п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201, п. 119.2 ст. 119 розділу ІІ, п.п. "б" та "ґ" п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) не відповідає встановленим обставинам справи.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області № 0004812205, № 0004832205 від 25.04.2014 року та № 0017581705/889 від 12.05.2014 року є такими, що винесені податковим органом з порушенням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекція у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області № 0004812205, № 0004832205 від 25.04.2014 року та № 0017581705/889 від 12.05.2014 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23 червня 2014 року

Суддя /підпис/І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький