Рішення

від 15.05.2009 по справі 8/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.09                                                                                 Справа № 8/110

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют»,                          м. Лисичанськ Луганської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Неон»,  м. Сєвєродонецьк Луганської області, -

про стягнення 394505 грн. 87 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретері судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Паненко В.В. –директор, - паспорт ЕК №401656, вид. Лисичанським МВ УМВСУ у  Луганській області 04.04.97 року; протокол №3 від 01.06.00 року;

від відповідача –не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнути з відповідача:

заборгованості за нафтопродукти в сумі 394505,87 грн., отримані ним на підставі  договору купівлі-продажу  нафтопродуктів № 8, укладеного між сторонами 01.01.08 року;

судових витрат.

У судовому засіданні, яке відбулося 15.05.09 року, представник позивача позов підтримав у повному обсязі та заявив клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, до судового засідання не з'явився, участь у ньому свого представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд спору за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце проведення судового засідання.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що згідно матеріалам справи (довідка державного реєстратора виконкому Луганської міської ради АГ №461581 від 08.05.09 року; та ін.) юридичною адресою відповідача є місто  Сєвєродонецьк, просп.Гвардійський, 57 Луганської області, - на яку 28.04.09 року за вих. №486 була спрямована ухвала суду про призначення справи до судового слухання.

Оператором поштового зв'язку повернуто до суду це поштове відправлення, з доданням довідки, що організація вибула.

Згідно вищезгаданій довідці державного реєстратора 01.04.09 року до ЄДР внесено реєстраційний запис за №13831430005001049 –про відсутність юридичної особи за вказаною адресою; в ній же відсутні дані про її припинення.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

          Будь-які інші дані про місцезнаходження відповідача у суду відсутні.

          Представник позивача не заперечив проти розгляду спору по суті за відсутності відповідача.

          З урахуванням викладеного, керуючись ч.3 ст. 22, ст.ст.43 та 75 ГПК України та виходячи з того, що з огляду на вищевикладені  обставини відкладення розгляду справи не має сенсу, - суд вважає за можливе розглянути цей спір по суті за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного.

          01.01.08 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Абсолют»(далі –ТОВ «Абсолют», –продавець) та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Неон»(далі –ТОВ «Неон», - покупець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №8, згідно якому  продавець продає, а покупець купує нафтопродукти у асортименті, а саме: бензини А-76, А-80, А-92, А-95, дизельне пальне (п.1 договору).

          Кількість та ціна нафтопродуктів вказуються в накладній на кожну партію товару. До ціни товару включені усі збори та відрахування відповідно до чинного законодавства України (п.2).

          Розрахунок за проданий товар: 100% оплата впродовж трьох банківських днів з моменту відвантаження товару (п.5).

          У випадку несвоєчасної оплати  за товар покупець  сплачує продавцю пеню у розмірі 4-х облікових ставок НБУ за кожний день прострочення від вартості неоплаченого товару (п.6).

          Термін дії договору –до 31.12.08 року, а в частині взаєморозрахунків –до їх повного завершення (п.9).

          На виконання умов договору позивач відпустив на користь відповідача  нафтопродукти у асортименті, що підтверджується:

          видатковими накладними:

           №РН-001372 від 27.11.08 року на суму 35240,40 грн.;

          №РН-001379 від 27.11.08 року на суму  27372,80 грн.;

           №РН-001384 від 28.11.08 року на суму  83819,40 грн.;

           №РН-001405 від 03.12.08 року на суму  26383,96 грн.;

           №РН-001413 від 04.12.08 року на суму  74774,45 грн.;

           №РН-001422 від 05.12.08 року на суму 19712,77 грн.;

           №РН-001434 від 08.12.08 року на суму  50016,05 грн.;

           №РН-001436 від 09.12.08 року на суму  50038,06 грн.;

           №РН-001442 від 10.12.08 року на суму 30374,14грн.;

           №РН-001445 від 10.12.08 року на суму 19841,39 грн.;

           №РН-001462 від 12.12.08 року на суму  17969,80 грн., - а  всього на суму 435543,20 грн.

          Відповідач повернув  продавцю  нафтопродукти на загальну суму 48207,28 грн., що підтверджується доданими до справи накладними  №ЕN-43049 від 15.12.08 року на суму 26578,32 грн. та №ЕN-43050 від 17.12.08 року на суму 21628,96 грн.

          Як вбачається з матеріалів справи, станом на 27.11.08 року  відповідач мав перед позивачем заборгованість у сумі 575016,39 грн.(акт взаємозвірки розрахунків станом на 01.04.09 року).

          Згідно твердженням позивача, відповідач за період з 27.11.08 року по 09.02.09 року сплатив йому 567846,45 грн., у зв'язку з чим залишок боргу станом на 01.04.09 року складає 394505,87 грн., - які позивач просить стягнути з відповідача.

          Відповідач позов не оспорив та не спростував.

          Акт звірення-розрахунку  взаємної заборгованості станом на 31.12.08 року, наданий позивачем до справи разом з позовом, суд не вважає за доказ стану платежів між сторонами станом на 01.04.08 року, оскільки він суперечить змісту позовних вимог та наявним у справі доказам.

          ІІ.Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

          1.Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують

цивільні права та обов'язки. Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків,

зокрема, є договори та інші правочини.

          Правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

          Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника   виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.

          Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором  строк оплатити їх вартість, однак зробив це не у повному обсязі.

          Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає  або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару.

           Відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

           Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець    зобов'язаний    оплатити   товар   за   ціною, встановленою  у  договорі  купівлі-продажу,  або,  якщо  вона   не встановлена  у  договорі  і не може бути визначена виходячи з його умов,  - за ціною,  що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу,  а  також вчинити за свій рахунок дії,  які відповідно до договору,  актів цивільного законодавства або вимог,  що  звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

            Якщо  ціну  встановлено  залежно  від  ваги  товару,  вона визначається за вагою нетто, якщо інше  не  встановлено  договором купівлі-продажу.

            Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників,  що зумовлюють ціну  товару (собівартість,  затрати тощо),  але при цьому не визначено способу її перегляду,  ціна визначається виходячи  із  співвідношення  цих показників  на  момент  укладення  договору  і на момент передання товару.

           Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо  передання товару,   ціна   визначається   виходячи   із  співвідношення  цих показників на  момент  укладення  договору  і  на  день  передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором,  - на день,  визначений відповідно до статті 530  цього Кодексу.  

           Положення цієї    частини    про   визначення   ціни   товару застосовуються,  якщо  інше  не  встановлено   актами   цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

           Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

           Такий його обов'язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

           Покупець  зобов'язаний  сплатити  продавцеві  повну   ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

          З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення  оплати  товару  продавець  має  право вимагати  оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

          Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов'язань).

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням  умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

          Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

              Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

          Боржник,  який прострочив   виконання   зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки  і  за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів  наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

          Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає   стягненню   у  повному  розмірі,  незалежно  від відшкодування збитків.

           Договором може  бути  встановлено  обов'язок  відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

          Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

          Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Що стосується судових витрат, то суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України,  покладає  їх  на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, ст.232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1, частиною 2 ст. 49 та ст.ст.75, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

          1.Позов задовольнити  у повному обсязі.    

         2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Неон», ідентифікаційний код 30568025, яке знаходиться за адресою: місто Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський, 57 Луганської області, - на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют», ідентифікаційний код 30691407, яке знаходиться за адресою: місто Лисичанськ, вул. Московська, 63, - борг у сумі  394505 (триста дев'яносто чотири тисячі п'ятсот п'ять) грн. 87 коп., а також витрати по сплаті  державного мита у сумі 3945 (три тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн. 06 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118  (сто  вісімнадцять) грн. 00 коп.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 15.05.09 року за згодою  представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду  у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –  18 травня 2009 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа