Постанова

від 22.06.2009 по справі 07/279-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

07/279-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2009 р.                                                           Справа № 07/279-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О. А., судді Такмаков Ю.В. ,  Барбашова С.В.

при секретарі Пироженко І.В.

за участю представників сторін:

позивача – Івахненко С.І.

відповідача -  Крикунова І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Альков-ФТ», м. Харків (вх. № 1129 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 20.02.09 р. по справі № 07/279-08

за позовом ТОВ Рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" м. Харків

до ТОВ "НВП "Алькор-ФТ" м. Харків

про стягнення 61000,54 грн.

та за зустрічним позовом

про стягнення 41 110,58 грн., -

встановила:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Рекламно - поліграфічне агентство «Бріск»(далі, ТОВ РПА «Бріск», Замовник) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Альков-ФТ»(далі, ТОВ «НВП «Алькор –ФТ», Виконавець), з урахуванням заявлених уточнень, які були прийняті судом, як такі, що подані з додержанням вимог господарського процесуального законодавства, 60771,70 грн., в тому числі, 51626,40 грн. збитків, пов'язаних з неповерненням відповідачем сплаченої позивачем попередньої оплати, 9145,30 грн. пені за прострочення поставки та відшкодування сплачених судових витрат по справі.

22.01.09 р. ТОВ «НВП „Алькор –ФТ»звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про  стягнення з ТОВ  РПА «Бріск»41110,58 грн., в тому числі  36185,40 грн. основного боргу  по оплаті виготовленого обладнання,  4377,94 грн. пені,  547,24 грн. –3% річних за прострочення оплати, зобов'язання  відповідача за зустрічним позовом виконати укладений договір у повному обсязі,  зобов'язання внести доповнення до п.2.2  договору купівлі-продажу № 29/01-к від 29.01.08 р. -  після слів: „... акту прийому-передачі товару” словами: „... у термін не більше 5 календарних днів з моменту підписання цього акту” та відшкодування судових витрат, сплачених за подання зустрічного позову.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.02.2009р. по справі № 07/279-08 (суддя Інте Т.В.) первісний позов задоволено повністю. Стягнути з ТОВ «НВП «Алькор –ФТ»на користь ТОВ РПА «Бріск»51626,40 грн. збитків, пов'язаних з неповерненням відповідачем сплаченої позивачем попередньої оплати, 9145,30 грн. пені, 607,72 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

ТОВ «НВП «Алькор –ФТ» з рішенням не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, а також надав додаткові пояснення до скарги, в яких, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог відмовити, зустрічні позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог зазначає, що суд не застосував до даних правовідносин спеціальні норми права (положення про підряд); посилається на відсутність вини у не переданні позивачу за первісним позовом виготовленого обладнання на його склад та невиконанні остаточних зобов'язань за договором. Також, звертає увагу на те, що виготовлене обладнання є досить складною інженерною розробкою з урахуванням специфічних вимог саме замовника -  ТОВ РПА «Бріск», який, в свою чергу, в порушення вимог ст..ст. 837, 849, 854 Цивільного кодексу України не здійснив жодних дій та не вжив ніяких заходів щодо виконання своїх договірних обов'язків, чим порушив права та інтереси виробника поліграфічного обладнання.  Заявник скарги вважає, що судом не було взято до уваги високий ступінь виконання ТОВ «НВП «Алькор –ФТ» обов'язків за договором та факт обізнаності позивача за первісним позовом про готовність обладнання до відвантаження.

ТОВ РПА «Бріск» надав відзив на апеляційну скаргу, вважає її необґрунтованою, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу –без задоволення. При цьому зазначає, що спірні правовідносини регулюють відносини купівлі-продажу та поставки; стверджує, що заявник скарги не надав доказів на підтвердження того, що обладнання було виготовлене та готове для відвантаження на склад замовника, та доказів направлення повідомлення про даний факт.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2009р. по даній справі розгляд апеляційної скарги відкладено в зв'язку з необхідністю витребування додаткових пояснень по справі.

На виконання вимог зазначеної ухвали 11.06.2009р. ТОВ РПА «Бріск» надані письмові пояснення по справі, в яких він заперечує твердження  ТОВ «НВП «Алькор –ФТ» стосовно його повідомлення про готовність обладнання до відвантаження та прохання здійснити другий етап оплати в розмірі 35% від суми договору

Також, 12.06.2009р. ТОВ «НВП «Алькор –ФТ»направив додаткові пояснення по справі, в яких підтверджує позицію, викладену в апеляційній скарзі та спростовує доводи, наведені позивачем за первісним позовом, а також наголошує на тому, що ТОВ РПА «Бріск» в порушення норм чинного законодавства не було вжито заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення повноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з того, що відповідно до укладеного між сторонами по справі договору купівлі-продажу № 29/01-к від 29.01.08 р. ( далі –договір), відповідач за первісним позовом (Виконавець) зобов'язався поставити та передати у власність відповідачу за первісним позовом (Замовнику) обладнання, а останній -  прийняти та оплатити його на умовах договору, згідно п.2.2 якого передбачена поетапна оплата в наступному порядку: на першому етапі здійснити попередню оплату у розмірі 50% від суми договору впродовж 5 днів з моменту отримання рахунку продавця, на другому –здійснити оплату у розмірі 35% суми договору за фактом виготовлення обладнання та готовності його до  доставки на склад покупця  для  подальшого монтажу та введення в експлуатацію, і остаточний розрахунок  у розмірі 15% від суми договору повинен бути здійснений після підписання акту прийому-передачі обладнання в експлуатацію.

Замовник (позивач за первісним позовом), сплатив Виконавцю (відповідачу за первісним позовом), відповідно до виставленого рахунку-фактури, 51626,40 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 572 від 15.02.08 р.

Відповідно до п.3.1 договору, Виконавець зобов'язався протягом 70 робочих днів з моменту здійснення попередньої оплати, передбаченої  підпунктом а) п. 2.2 договору,  тобто, до 01.06.08 р. здійснити поставку обладнання на умовах DDU склад Замовника в редакції Інкотермс 2000, з урахуванням оплати Замовником вартості транспортування (п. 3.2 договору). Умови оплати транспортування договором не визначені.

Місцевий господарський суд в своєму рішенні послався на те, що наступними, після здійснення попередньої оплати Замовником в сумі 51626,40 грн.,  мали бути виконаними умови п.2.2 б) договору, тобто, повідомлення Виконавцем Замовника про готовність товару до доставки для подальшої  оплати 35%  суми договору.

Оцінивши доводи, наведені позивачем за первісним позовом та враховуючи, що Виконавець ( відповідач за первісним позовом) не надав суду належних доказів  здійснення такого повідомлення Замовника, визначився, що строк оплати 35% суми договору не настав,  а також дійшов висновку, що ТОВ «НВП «Алькор –ФТ» не виконані умови договору щодо  поставки обладнання  протягом 70 робочих днів з моменту здійснення 50% попередньої оплати, що є, на думку суду першої інстанції, порушенням вимог ст.  526 ЦК України та ст.ст. 193, 198 ГК України, згідно яких  зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Місцевий господарський суд в своєму рішенні застосував до даних правовідносин ч.2 ст. 693 ЦК України, відповідно до якої, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, а також послався на лист № 8/09 від 04.09.08 р. позивача за первісним позовом з вимогою повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, та на  підставі п.3 ст. 612 ЦК України, згідно якої, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, суд першої інстанції визнав вимоги позовні ТОВ РПА «Бріск» в розмірі 60771,70 грн., в тому числі, 51626,40 грн. збитків, пов'язаних з неповерненням відповідачем сплаченої позивачем попередньої оплати, 9145,30 грн. пені за прострочення поставки обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів,  не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для  часткового задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення в частині задоволення первісних позовних вимог ТОВ РПА «Бріск».

29.01.2008 року між сторонами по справі укладено договір купівлі-продажу обладнання № 29/01-к, предметом якого є виготовлення та поставка продукції виробничо-технічного призначення згідно з індивідуальним технічним завданням ТОВ РПА «Бріск» (т. 1, а.с. 28).

Виходячи з умов Договору, укладеному між сторонами по справі, слід зазначити, що за своїм змістом між сторонами виникли відносини щодо підряду, до яких застосовуються вимоги глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на цій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити  виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результатів замовникові.

Пунктом 2.1 договору сторони встановили загальну суму договору –103 308,00 грн., з яких 51626,40 грн. було сплачено позивачем за первісним позовом відповідно до виставленого відповідачем за первісним позовом рахунку-фактури.

У відповідності до укладеного договору та замовлення позивача за первісним позовом, його технічним завданням, ТОВ «НВП «Алькор –ФТ» були виконані роботи по розробці, конструюванні та виготовленні нестандартного обладнання.

Як вбачається зі змісту спірного Договору, факт виготовлення обладнання та готовності до відвантаження, відповідно до п. 2.2 Договору, є підставою для проведення позивачем за первісним позовом другого етапу оплати за Договором, а саме: 35% від суми Договору, що складає 36 157,80 грн.; повна оплата, а саме 15% від загальної суми Договору здійснюється після поставки обладнання у повному обсязі і підписанні акту приймання-передачі.

П.3.1 договору, ТОВ «НВП «Алькор –ФТ» зобов'язався протягом 70 робочих днів з моменту здійснення попередньої оплати, передбаченої  підпунктом а) п. 2.2 договору,  тобто, до 01.06.08 р. здійснити поставку обладнання.

ТОВ «НВП «Алькор –ФТ», звертаючись до місцевого господарського суду з позовом про стягнення суми попередньої оплати за обладнання в розмірі 51626,40 грн. послався на те, що відповідач за первісним позовом не відвантажив обладнання на його територію у строк до 01 червня 2008 року.

Слід зазначити, що за загальним правилом, результат виконаної підрядником роботи - це матеріалізований об'єкт, що знаходить своє втілення в індивідуально визначених ре чах, бо робота виконується за завданням замовника, який має право у будь-який час перевіряти її хід і якість, не втручаючись у діяльність  підрядника. А якщо  підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник  має  право  відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. (ч. 1, 2 ст. 849 Цивільного кодексу України).

А згідно з ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо під час виконання роботи стане очевидним,  що вона не буде  виконана  належним  чином,  замовник  має  право  призначити підрядникові строк для усунення недоліків,  а в  разі  невиконання підрядником  цієї  вимоги  -  відмовитися  від договору підряду та вимагати відшкодування збитків  або  доручити  виправлення  роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Однак, позивач за первісним позовом відповідно до вищезазначених вимог чинного цивільного законодавства наданим йому правом не скористувався та не звертався до відповідача з листами (вимогами) або повідомленнями про неякісність виконаних робіт по спірному Договору і таких доказів судам не надав.

Позивач за первісним позовом також не надано до суду доказів про  наявність будь-яких заяв або звернень до ТОВ «НВП «Алькор –ФТ» про  неналежне  виконання останнім  умов спірного Договору, передбачених зазначеною нормою.

Слід зазначити, що умовами спірного Договору не передбачена обов'язковість повідомлення ТОВ «НВП «Алькор –ФТ» про факт готовності обладнання до відвантаження, проте, виходячи з аналізу норм чинного законодавства, саме  Замовник (позивач за первісним позовом), згідно з індивідуальним технічним завданням якого виконується робота по виготовленню обладнання, повинен здійснювати контроль за ходом виготовлення обладнання.

Однак, матеріали справи свідчать, що позивач за первісним позовом направив вимогу про повернення суми попередньої оплати за обладнання 04 вересня 2008 року, тоді як обладнання за договором повинно бути виготовлене у строк до 01 червня 2008 року.

Отже, майже три місяці позивач за первісним позовом не виявляв інтересу щодо виконання відповідачем за первісним позовом своїх обов'язків за Договором та з вимогами про поставку обладнання не звертався, не зважаючи на те, що за своїми ознаками зазначене обладнання є складною інженерною розробкою, відноситься до основних засобів виробництва та має специфічні вимоги саме замовника - ТОВ РПА «Бріск».

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що представник ТОВ РПА «Бріск» в судовому засіданні апеляційної інстанції не надав пояснень про причину пасивної поведінки підприємства Замовника протягом трьох місяців, коли порушувались його права за договором щодо отримання замовленого обладнання у визначений договором строк, не навів жодних фактів вжиття заходів по виконанню умов договору.

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що Договором встановлений порядок, при якому передається обладнання, а п. 8.1 визначено, що Договір є дійсним до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

При цьому, ані розірвання чи анулювання (визнання недійсним, припиненим) Договору не було. Договір не було виконано у повному обсязі. Тобто, не поставлено обладнання  на територію ТОВ РПА «Бріск» з подальшим монтажем та наладкою.

Як було з'ясовано під час вирішення спору, відповідачем за первісним позовом виконані роботи по виготовленню обладнання у повному обсязі,  з дотриманням вимог замовника, воно знаходиться у робочому стані. Вказані дані позивач за первісним позовом не спростував.

Сам по собі факт не поставки відповідачем за первісним позовом обладнання у визначений договором строк,  не може вважатися підставою для виникнення у позивача за первісним позовом права на повернення сплаченої суми коштів за обладнання та відмови від виконання своїх зобов'язань за Договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог по виконанню зобов'язань –у відповідності до вимог, які в певних умовах звичайно висуваються, а частиною 2 зазначеної статті передбачено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи специфіку предмету договору, виготовлення відповідачем за первісним позовом обладнання на замовлення позивача за первісним позовом у відповідності з його технічним завданням, особливості норм, що регулюють підрядні відносини, беручи до уваги, що позивачем за первісним позовом не надано до суду жодних доказів вжиття заходів щодо отримання обладнання, а також враховуючи нормальні звичаї ділового обороту, принципи розумності та справедливості, дотримання інтересів обох сторін Договору при  виконанні своїх обов'язків за Договором, колегія суддів визнає, що в даному випадку саме позивачем за первісним позовом були порушені як умови Договору, так і вимоги чинного законодавства.

З огляду на вказане та з урахуванням всіх матеріалів даної справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для повернення грошових коштів в сумі 51626,40 грн., перерахованих позивачем за первісним позовом в якості попередньої оплати за спірним Договором, а також відсутності підстав для стягнення 9145,30 грн. пені за прострочення поставки.

В зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про скасування прийнятого у справі господарським судом рішення в цій частині, оскільки згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Однак, при вирішенні даного господарського спору суд першої інстанції не в повній мірі дослідив умови укладеного між сторонами договору підряду, належно не  перевірив обставини щодо істотного порушення умов договору та виклав у рішенні висновки  про  наявність  підстав  для задоволення первісних позовних вимог, що не можна вважати такими, що ґрунтуються на матеріалах справи, а тому колегія суддів приймає нове рішення, яким в задоволенні первісних позовних вимог відмовляє, з огляду на їх правову безпідставність.

ТОВ «НВП „Алькор –ФТ», Виконавець, звернувся до місцевого господарського суду з зустрічною позовною заявою про  стягнення з ТОВ  РПА «Бріск», Замовника, 41110,58 грн., в тому числі  36185,40 грн. основного боргу  по оплаті виготовленого обладнання,  4377,94 грн. пені,  547,24 грн. –3% річних за прострочення оплати, зобов'язання  відповідача за зустрічним позовом виконати укладений договір у повному обсязі,  зобов'язання внести доповнення до п.2.2  договору купівлі-продажу № 29/01-к від 29.01.08 р. -  після слів: „... акту прийому-передачі товару” словами: „... у термін не більше 5 календарних днів з моменту підписання цього акту” та відшкодування судових витрат, сплачених за подання зустрічного позову.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні послався на відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог за зустрічним позовом, оскільки строк оплати заявлених до стягнення сум не настав, а позивачем за зустрічним позовом не виставлялась вимоги про  стягнення з відповідача за зустрічним позовом 36185,40 грн.

51626,40 грн. були сплачені Замовником відповідно до рахунку фактури Виконавця у встановлені договором строки, а  вимога про оплату іншої частини коштів, сплата яких передбачена умовами Договору, Замовнику не надходила.

Не визнаючи Замовника (відповідача за зустрічним позовом) таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, місцевий господарський суд послався на відсутність підстав для задоволення вимог про стягнення з нього 4377,94 грн. неустойки та 547,24 грн. 3% річних.

Колегія суддів погоджується з даними висновками господарського суду, оскільки вони повністю відповідають дійсним обставинам справи та матеріально обґрунтовані.

Колегія суддів вважає, що вимога позивача за зустрічним позовом про зобов'язання Замовника внести доповнення в договір купівлі-продажу № 29/01-к від 29.01.08 р. також не може бути задоволеною, оскільки не має відповідних правових підстав.

За таких обставин, рішення господарського суду Харківської області від 20.02.2009 р. по справі № 07/279-08 в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи, з яких подана апеляційна скарга в цій частині не можуть бути підставою для його зміни чи скасування, оскільки спростовуються вищевказаним.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 837, 849 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст..ст. 32-34, 43, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Альков-ФТ», м. Харків задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.02.2009 року по справі № 07/279-08 в частині задоволення первісного позову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламно - поліграфічне агентство «Бріск», м. Харків відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю рекламно-поліграфічне агенство "Бріск" (вул. Полтавський шлях, 117, м. Харків, 61093, код ЄДРПОУ 24140504, р/р 2600584012240 в ХОФ АК "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Алькор - ФТ" (Червоношкільна набережна, 4, кв.5, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 14099338, р/р 2600500001297 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 351016) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 303,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

Повний текст постанови підписано 22  червня 2009 року.

         Головуючий суддя                                                                    Істоміна О. А.  

                                 Судді                                                                    Такмаков Ю.В.  

                                                                                                               Барбашова С.В.