Постанова

від 10.06.2009 по справі 41/314

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/314

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.06.2009                                                                                           № 41/314

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:            Авдєєва  П.В.

          Коршун Н.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача : Пенькова О.С. (за довір.),

 від відповідача:  Рибачук О.О. (за довір.),

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія Фордон"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 03.04.2009

 у справі № 41/314 (суддя Спичак О.М.)

 за позовом                               ТОВ "МЛП-Чайка"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія Фордон"

 про                                                   стягнення 3333584,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення  10 133 272, 29 грн. заборгованості з орендних платежів (згідно поданої заяви про уточнення позовних вимог від 26.03.2009).

      Рішенням  Господарського суду міста Києва від 03.04.2009 р. у справі № 41/314 позов задоволено повністю.

       Не погоджуючись із прийнятим рішенням,  відповідач оскаржив його до Київського апеляційного  господарського  суду. В поданій апеляційній скарзі відповідач просить оскаржуване рішення  скасувати з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, у справі прийняти нове, яким  в позові відмовити.   

В обґрунтування власної позиції апелянт вказує на помилковість висновків господарського суду щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог. Стверджує про неповноту дослідження обставин справи, зокрема, про належне виконання договірних зобов'язань щодо проведення розрахунку  та здійснення погашення заборгованості.

Крім того, відповідач зазначає про допущені судом процесуальні порушення, зокрема, не задоволення судом заявленого клопотання про відкладення розгляду справи, прийняття рішення за відсутності представника відповідача.

Позивач проти поданої апеляційної скарги заперечує, вважає її доводи необґрунтованими, а тому просить залишити її без задоволення. Оскаржуване рішення вважає законним, тому просить залишити його без змін.

       Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши зібрані у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до умов укладеного між сторонами Договору довгострокової оренди від 11.06.2008 р., позивачем передано відповідачу в оренду строком на 5 років складські приміщення, а відповідач зобов'язувався сплачувати орендну плату та плату за обслуговування за користування цими приміщеннями у строки та у порядку, передбаченому Договором.

          Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами виник з приводу правомірності стягнення з відповідача 10 133 272, 29 грн. заборгованості з орендних платежів.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наявністю у відповідача заборгованості по сплаті фіксованої орендної плати, встановленої договором оренди, за листопад-грудень 2008 року у розмірі 1752588,46 грн., за січень-лютий 2009 року у розмірі 548 380,16 грн., за березень-квітень 2009 року у розмірі 5914788,86 грн.; заборгованості по сплаті змінюваної частини орендної плати за січень та лютий 2009 року у розмірі 645301,95 грн., а також заборгованості по сплаті за обслуговування за січень-березень 2009 року на загальну суму 1 272 212, 86 грн.

Під час розгляду спору господарським судом, заборгованість відповідача по сплаті фіксованої орендної плати за листопад-грудень 2008 року була частково погашена останнім шляхом перерахування 20.11.2008р., 02.12.2008р., 11.12.2008р., 24.12.2008р., 19.02.2009р. на рахунок позивача грошових коштів у розмірі 2 710 528, 06 грн. Заборгованість відповідача по сплаті фіксованої орендної плати за січень-лютий 2009 року частково погашена відповідачем шляхом перерахування останнім 19.02.2009р., 25.02.2009р., 11.03.2009р., та 25.03.2009р. на рахунок позивача грошових коштів на загальну суму 4 525 681,08 грн., а також шляхом передачі позивачу 03.03.2009р. простого векселя серії АА 0254528, виданого товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Даталюкс Сервіс» на загальну суму 646800,00 грн.

Як свідчать матеріали справи,  на виконання п.2.1 Договору позивач виставив відповідачу рахунок №23 від 04.03.2009р. на загальну суму 5914788,86 грн., яка включала оплату фіксованої орендної плати за період з 01.03.2009р. по 30.04.2009р. Вказані грошові кошти відповідач повинен був перерахувати позивачу 5-го березня 2009 року, однак зазначену грошову суму не сплатив.

Відповідно заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті фіксованої орендної плати за період листопад-грудень 2008 року та січень-квітень 2009 року склала 8 215 757,48 грн.

Як свідчать матеріали справи, в п.2.1 Договору, сторони передбачили, що протягом усього строку договору Орендар повинен сплачувати Орендодавцеві орендну плату та плату за обслуговування. Фіксована орендна плата повинна оплачуватися кожні 2 (два) місяці авансом 5-го (п'ятого) числа січня, березня, травня, липня, вересня, листопада.

Пунктом 2.6 Договору оренди також встановлений обов'язок орендаря оплачувати вимірювані і не вимірювані комунальні послуги (змінювана орендна плата) орендодавцеві на підставі виставлених орендодавцем рахунків.

Під час розгляду спору господарським судом було з'ясовано, що на виконання вимог п.2.6. договору, відповідач зобов'язаний був сплатити змінювану частину орендної плати: за січень згідно рахунку №13 від 30.01.2009р. - 308 811, 19 грн., за лютий 2009 року згідно рахунку №19 від 02.03.2009р. - 336 490, 76 грн. Однак, вказані рахунки були залишені відповідачем без виконання, внаслідок чого утворилась заборгованість по сплаті змінюваної частини орендної плати за січень-лютий 2009 р. в розмірі 645301,95 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 12.01.2009 р. позивач виставив відповідачу рахунок №1 на сплату обслуговування за січень-березень 2009 року на загальну суму 1272 212,86 грн., який також був залишений без виконання.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача утворилася заборгованість по сплаті орендної плати (фіксованої та змінюваної орендної плати) та плати за обслуговування на загальну суму 10133272, 29грн.

Відповідач заперечує проти наявності в нього такої заборгованості. Стверджує, що сплачені ним 12.06.2008р. грошові кошти у розмірі 3 107 253,36 грн., були платою за оренду за червень 2008 р. (1519574,31грн.). Переплата, на думку відповідача склала 1 587 681,17 грн.

Однак, колегія критично оцінює такі доводи відповідача з огляду на наступне. Як вбачається з банківської виписки позивача від 12.06.2008р., відповідачем були  перераховані кошти «за оренду приміщення з   11.06.2008р.   по  31.07.2008р.  згідно  рахунку № 24  від   11.06.2008р.” Тобто, відповідач повністю сплатив виставлений йому позивачем рахунок №24 від 11.06.2008р. по оплаті фіксованої орендної плати за червень-липень 2008 року. Рахунок №27 від 11.06.2008р. по сплаті плати за обслуговування за період з 11.06.2008р. по 31.07.2008р. на суму 568 413,24 грн. відповідач у червні не оплатив.

Відповідач також посилається на те, що у липні 2008 року він перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 4 545 757,99 грн., які, за словами відповідача, повинні були бути зараховані в рахунок оплати орендної плати за липень-серпень 2008 р. (3 777 471,16 грн.), а решта в рахунок оплати плати за обслуговування за 3-й квартал (1 025 344,05 грн.).

На спростування даних доводів відповідача, позивач надав пояснення, що  з чотирьох з половиною мільйонів, перерахованих відповідачем у липні 2008 р., лише грошові кошти у розмірі 646 547,54 грн. були перераховані відповідачем саме за  Договором оренди від 11.06.2008р. 3899210,45 грн., що були перераховані відповідачем на рахунок позивача 08.07.2008р. (1467198,23грн.) та 11.07.2008р. (740335,27грн. та 1691676,95 грн.), були сплачені на виконання умов Попереднього договору оренди від 16.05.2007р., про що свідчать надані копії банківських виписок. Сплачені ж відповідачем грошові кошти у розмірі 646 547,54 грн. були зараховані в рахунок оплати за обслуговування (рахунок №27 від 11.06.2008р. - 568 413,24 грн.) та змінюваної частини орендної плати (комунальних платежів за червень 2008 року - рахунок №28 від 30.06.2008р. на суму 78 134,30 грн.), тобто в рахунок тих платежів, які відповідач і оплачував : 568 413,24 грн. + 78134,30 грн. = 646 547,54 грн.

Відповідно станом на кінець липня 2008 року, відповідачем було оплачено лише фіксовану оренду плату за період з 11.06.2008р. по 31.07.2008р., плату за обслуговування за період з 11.06.2008р. по 31.07.2008р. та комунальні платежі за червень 2008 року. Встановлені обставини спростовують твердження відповідача про належне виконання договірних зобов'язань, в частині проведення розрахунків з позивачем та утворення відповідної переплати.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі посилається також на те, що оплата за комунальні послуги за серпень 2008 року у розмірі 102 453,21 грн. була здійснена ним шляхом зарахування існуючої на той час переплати. Однак, згідно банківської виписки позивача 11.09.2008р. відповідач перерахував грошові кошти у розмірі 102453,21 грн. як оплату «за електроенергію та комунальні платежі за серпень 2008р. згідно договору від 11.06.2008р.» Платіж з анатологічним призначенням на суму 88623,62 грн., але за липень, був здійснений відповідачем 11.09.2008р. Відповідач оплачував рахунки позивача №32 від 26.08.2008р. на суму 102 453,21 грн. та №29 від 22.07.2008р. на суму 88623,62 грн. відповідно.

З приводу доводів відповідача про те, що фіксована орендна плата за січень-лютий 2009 року була частково погашена ним шляхом зарахування 1752588,46 грн. - коштів, витрачених останнім на проведення ремонту в орендованих приміщеннях, що підтверджується  наявним в матеріалах справи  Протокол від 21.10.2008р. наради представників ТОВ «МЛП-Чайка» та ТОВ «Логістична компанія Фордон» стосовно врегулювання спірних питань, колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Надаючи правову оцінку даному документу, колегія погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає підписаний представниками сторін Протокол від 21.10.2008р. -  лише протоколом про наміри, який гне може бути прийнятий судом у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 ГПК України в якості належного доказу погашення заборгованості відповідача шляхом зарахування коштів, витрачених останнім на ремонт. Колегія звертає увагу на те, що сторонами не були здійснені належні дії щодо реалізації положень протоколу  - сторонами не були підписані документи стосовно заліку взаємних однорідних вимог, підписання акту приймання приміщень в оренду відбулося із значною затримкою, а саме - 13.11.2008 р. замість 22.10.2008р., як це було передбачено умовами протоколу, крім цього, відповідач також; не виконав умов стосовно оплати залишка заборгованості до 27.10.2008р., що підтверджується банківськими виписками позивача за вказаний період.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем в обґрунтування власної позиції щодо відсутності або зменшення його заборгованості перед позивачем не надано належних доказів, доводів позовної заяви та висновків суду першої інстанції не спростовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків та правомірно задовольнив позовні вимоги у відповідності до положень п.2.1., п.2.6. укладеного між сторонами договору та положень ст.ст.525, 526, 762 ЦК України.

Посилання відповідача на допущені господарським судом процесуальні порушення, колегією не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Оскаржуване у справі рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, зібраним доказам та вимогам чинного законодавства. Підстав для його зміни чи скасування не вбачається. Подана апеляційна скарга визнається необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛП-Чайка» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м.Києва від 03.04.2009 р. у справі № 41/314 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 41/314 повернути  до Господарьского суду м.Києва.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.

 Головуючий суддя                                                                      Корсак В.А.

 Судді                                                                                          Авдєєв  П.В.

                                                                                          Коршун Н.М.