Рішення

від 05.06.2009 по справі 15/130

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/130

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.09                                                                                 Справа № 15/130

За позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Фармако», м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області

до приватного підприємства «Талві», м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 2 417 грн. 08 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача -  Кононенко А.І., директор Луганського регіонального представництва ТОВ «Фармако»по довіреності від 19.05.2009р. №43;

від позивача –не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача загальної заборгованості у розмірі 2 417 грн. 08 коп. за договором поставки №1554 від 20.12.07.

Дана заборгованість складається з: суми основного боргу 2190,27 грн., суми інфляційних нарахувань –161,10 грн., 3% річних –65,71 грн. При мотивуванні позову позивач також посилається на нарахування пені в сумі 197,88 грн. Проте, сума пені не включена до ціни позову, тобто до предмету позовних вимог. Отже предметом позову, за яким розглядається спір по суті є позовні вимоги про стягнення загальної заборгованості у розмірі 2 417 грн. 08 коп., яка складається з: сум основного боргу - 2190,27 грн., суми інфляційних нарахувань –161,10 грн., 3% річних –65,71 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті. Явка представників сторін не визнавалася судом обов'язковою.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи та вислухавши представника позивача суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармако», як постачальником, та Приватним підприємством «Талві», як покупцем, 20.12.2007 року укладено Угоду поставки товару №1554 (далі - Угода).

Згідно предмету даної угоди Постачальник зобов'язався  передати у власність, а Покупець (Відповідач) відповідним чином приймати та оплачувати медичний товар (надалі - товар) в кількості, асортименті та за ціною, обумовлених в накладних.

Постачальник виконав прийняті на себе зобов'язання за угодою, а саме зокрема з 03.10.2008 року Боржнику було відпущено товар на загальну суму 2 201,00 грн. (дві тисячі двісті одна грн. 00 коп.), що підтверджується наступними видатковими накладними:

- №367228/1 від 03.10.2008 р. на суму 11,21 грн., в зв'язку із частковою оплатою сума боргу по даній накладній складає 0,48 грн.;

- №371028/1 від 13.10.2008 р. на суму 15,89 грн.;

- №371028/0 від 13.10.2008 р. на суму 798,42 грн.;

- №385284/99 від 12.11.2008р. на суму 433,20 грн.

Відповідно до п. 3.1 угоди відповідач зобов'язаний був здійснити оплату товару у строк, вказаний у накладних.

В кожній із зазначених накладних визначено строк виконання грошового зобов'язання відповідачем.

Відповідач грошові зобов'язання зі сплати за одержану продукцію станом на день подачі позовної заяви до суду у повному обсязі не виконав.

Розмір боргу станом на день подання позову до суду та на час прийняття даного рішення складає 2190 грн. 27 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Таким чином, позовна вимога про стягнення боргу підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Заявлені позивачем вимоги по стягненню інфляційних нарахувань в сумі  161 грн. 10 коп. та  3% річних у сумі 65 грн. 71 коп. підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у складі: 102 грн. 00 коп.  державного мита, а також 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Талві», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Калініна, б. 106, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31805899, на користь  товариства з обмеженою відповідальністю «Фармако»,

м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, вул. Балукова, б. 21, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20037376: борг у сумі 2190 грн. 27 коп., інфляційні втрати у сумі 161 грн. 10 коп., 3% річних у сумі 65 грн. 71 коп.,  (всього 2417 грн. 08 коп.), витрати зі сплати державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  312 грн. 50 коп. Наказ видати позивачу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення оформленого відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 10.06.2009р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко