Постанова

від 16.06.2009 по справі 36/65

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/65

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.06.2009 р.                                                                   справа №36/65

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скакуна  О.А.

суддів Акулової  Н.В. , Колядко  Т.М.

при секретарі Григоренко О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача:Горобцов Р.М. –директор, паспорт серія МВ №268310 від 25.04.2005року

від відповідача:Кобилецька О.С. –по дов. №250-64Д від 15.09.2008р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" м. Маріуполь, Донецької області

на  рішення господарського суду

Донецької області

від16.04.2009 року

по справі№ 36/65  ( суддя Будко Н.В.)

за позовомДочірнього підприємства "Промзіз-Донбас" товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" м. Донецьк  

доВідкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" м. Маріуполь, Донецької області    

простягнення заборгованості  в сумі 17546грн.38коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від  16.04.2009 року  позовні вимоги Дочірнього підприємства "Промзіз-Донбас" товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" м. Донецьк  ( далі по тексту –ДП "Промзіз-Донбас" ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" )  до Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" м. Маріуполь, Донецької області  ( далі по тексту –ВАТ "МЗВМ" ) про стягнення заборгованості  в сумі 17546грн.38коп. задоволені частково.

          Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 10 432грн.52коп.,  інфляційні в розмірі 521грн.63коп., 3% річних в сумі  53грн. 12коп., витрати по оплаті держмита в розмірі 110грн. 07коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 74грн. 02коп.  В іншій частині позову відмовлено.

          Не погодившись з прийнятим рішенням від 16.04.2009 року у справі №36/65, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначений судовий акт повністю та прийняти нове рішення по суті справи.

          В обґрунтування своїх апеляційних вимог, заявник скарги посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

В судовому засіданні повноважні представники сторін висловилися на підтримку своїх доводів викладених в апеляційній скарзі та запереченнях до неї.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

ДП "Промзіз-Донбас" ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту"  передало ВАТ "МЗВМ"  продукцію на суму 20432грн.52коп., що підтверджується видатковими накладними №3675 від 04.08.08р. на суму 10 356,12грн., №4372 від 11.09.08р. на суму 10076,4грн., та довіреністю ЯОР №019842/1142 ( а.с.7-8).

Відповідачем даний товар прийнято, що підтверджується  видатковою  накладною №3675 від 04.08.08р. на суму 10 356,12грн.,  підписаною представником відповідача та скріпленою штампом "ОАО "МЗТМ" склад 396", та видатковою накладною №4372 від 11.09.08р. на суму 10076,4грн., на якій міститься відтиск печатки  та відтиск штампу  ВАТ "МЗВМ"  склад 396".

ВАТ "МЗВМ" частково здійснило оплату за поставлену продукцію в сумі 10000грн.00коп., що підтверджується  платіжними дорученнями №273850 від 26.08.08р. на суму 3000грн.00коп. та №272952 від 21.08.08р. на суму 7000грн.00коп. Неоплаченим залишився товар на суму 10432грн.52коп.

Так як, відповідач вказаний борг не погасив, неналежне виконання  зобов'язань останнього, надало позивачу право звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за поставлену продукцію.

Звертаючись з позовом до суду, позивач у підтвердження позовних вимог посилався на поставку відповідачу продукції згідно  видаткових накладних, довіреність, письмову вимогу №268 від 08.12.08р., та  розрахунок.   

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.04.2009 року по справі №36/65 позовні вимоги задоволені частково. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності з врахуванням пояснення представників  позивача та відповідача, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню   з огляду на наступне.

Відповідно до п.  1 ст.  193 Господарського кодексу України,  суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно  до закону,   інших   правових   актів,  договору,  а  за  відсутності конкретних вимог  щодо  виконання  зобов'язання  -  відповідно  до вимог,  що  у  певних  умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Цивільно-правові зобов'язання можуть бути і без визначеного строку виконання, або цей строк визначається моментом пред'явлення вимоги.

ДП "Промзіз-Донбас" ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" на адресу відповідача 8 грудня 2008 року направив вимогу за №268 про оплату боргу за поставлену  продукцію ( а.с.9), яка залишена відповідачем без відповіді.

Згідно ст.  530  Цивільного кодексу   України,   якщо   у зобов'язанні  встановлений строк його виконання,  то воно підлягає виконанню  у  цей  строк;  зобов'язання,  строк  виконання  якого  визначений  вказівкою  на  подію,  яка неминуче має настати,  підлягає виконанню з настанням цієї  події.

Якщо  строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги,  кредитор  має  право вимагати його виконання у будь-який час.  Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення  вимоги, якщо  обов'язок  негайного  виконання  не випливає із договору або актів цивільного законодавства.  Як вбачається з наданих до справи документів, вимога про оплату боргу одержана відповідачем 09.12.2008 року.

Таким чином, з урахуванням строків, встановлених ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був оплатити суму боргу до 17.12.2008 року. Однак, відповідачем  заборгованість у розмірі 10432грн.52коп. оплачена не була. З такого, боржник  вважається таким, що порушив умову про строк виконання зобов'язання, а кредитор відповідно отримав право звернутися за захистом свого порушеного права до суду.

Не приймаються до уваги судовою колегією апеляційної інстанції посилання відповідача і на те, що  ним не одержувався товар на суму 10356грн.12 коп. за  видатковою накладною № 4456 від 30.07.2008 року, оскільки, як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, з чим погоджується судова колегія,  позивач  помилково вказав номер видаткової накладної №4456 замість  №3675 від 07.08.2008 року, про що останнім було повідомлено суд першої інстанції, та, фактично товар на суму 10 356грн.12коп. був переданий відповідачу за видатковою накладною №3675 від 07.08.08р., а остання підписана представником  відповідача та  скріплена штампом "ОАО "МЗТМ".

Також, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно одержання товару за накладною №4372 від 11.09.08р. на суму 10076грн.4коп., так як на ній міститься відтиск печатки саме ВАТ "МЗВМ",  а не іншої юридичної особи, як стверджував відповідач в судовому засіданні.

Той факт, що у видатковій накладній №4372 від 11.09.08р. не зазначений номер довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, не спростовує факт прийняття відповідачем товару від позивача за цією накладною.

Крім того, суд першої інстанції при прийнятті рішення правомірно прийшов до висновку, що оскільки відповідач на час звернення до суду повністю не розрахувався за поставлену продукцію,  вимога позивача щодо  стягнення суми заборгованості у розмірі  10432грн.52коп. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з  чим погоджується і судова колегія апеляційної інстанції.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання  тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням трьох відсотків річних з простроченої суми, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені  вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 84грн.65коп., сума інфляції в розмірі 831грн.51коп., нарахованих позивачем, виходячи із суми боргу 16630грн.12коп.

Оскільки судом першої інстанції встановлено, що фактично сума заборгованості відповідача складає 10432грн.52коп.,  то господарський суд  Донецької області правомірно дійшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме: 3% річних  в сумі 53грн.12коп., та інфляційні в розмірі 521грн.63коп., з чим погоджується судова колегія Донецького апеляційного господарського суду.

Також, судова колегія апеляційної інстанції, погоджується з висновком суду першої інстанції  щодо відмови в частині позовних вимог, оскільки вони не доведені.

Що стосується інших заперечень відповідача, викладених в апеляційній скарзі,  то апеляційний суд їх до уваги не приймає за безпідставністю, оскільки  вони не свідчать про порушення або неправильне застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і  процесуального права.

На підставі викладеного, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що  рішення господарського суду Донецької області від 16.04.2009 року по справі № 36/65 є законним та обгрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на  заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст.49, 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова   колегія Донецького апеляційного господарського суду,-   

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення  господарського суду Донецької області   від 16.04.2009 року по справі  № 36/65  залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" м. Маріуполь, Донецької області  –без задоволення.

Головуючий          О.А.  Скакун

Судді:          Н.В.  Акулова

          Т.М.  Колядко

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС

          5 ГСДО