Постанова

від 18.06.2009 по справі 8/61-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/61-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2009                                                                                       Справа№  8/61-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

          головуючий  –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Білецька Л.М., Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Прокопець Т.В.,

           за участю представників сторін:

від позивача –Зайцев М.М., довіреність від 10 квітня 2009 року № 25;

від відповідача –Блохіна В.М., довіреність від 27 квітня 2009 року № 27/02-Д;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Асоціація дитячого харчування”, м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2009 року у справі № 8/61-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Асоціація дитячого харчування”

про стягнення 80933,99 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2009 року у справі № 8/61-09 (суддя Дубінін І.Ю.) позов ТОВ “Євро Лізинг” задоволено частково; стягнуто з ТОВ “Асоціація дитячого харчування” на користь позивача 46241,66 грн. боргу, 1706,52 грн. пені, 213,32 грн. річних, 301,61 грн. втрат  від інфляції, 809,34 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині позову в сумі 32470,88 грн. провадження у справі припинено.

При прийнятті рішення господарський суд виходив із неналежного виконання відповідачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, у зв'язку з відповідача стягнуто суму виниклої заборгованості з нарахуванням пені, річних та інфляційних втрат у з зв'язку з порушенням строків виконання грошового зобов'язання. В частині припинення провадження у справі рішення мотивовано погашення відповідачем суми боргу у вказані частині.

Не погодившись з рішенням, відповідач –ТОВ “Асоціація дитячого харчування”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині задоволення позову, відмовити в задоволенні позовних вимог на суму 13770,28 грн. боргу, 1706,52 грн. пені, 213,32 грн. річних та 301,61 грн. витрат від інфляції, припинити провадження в частині позову на суму 32470,88 грн.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про погашення суми боргу та належну сплату лізингових платежів і неправомірне нарахування позивачем пені, інфляційних та річних.

Позивач –ТОВ “Євро Лізинг”, проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення –без змін. У відзиві на апеляційну скаргу та доповненнях до відзиву зазначає, що за час розгляду справи відповідач дійсно сплатив заборгованість, а тому провадження в частині стягнення боргу в сумі 46241,66 грн. просить припинити, в решті рішення залишити без змін.

В порядку ст.77 ГПК України, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, в судовому засіданні оголошувались перерви з 28 травня 2009 року до 11 червня 2009 року та до 18 червня 2009 року.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

10 квітня 2007 року між позивачем –ТОВ “Євро Лізинг” (лізингодавець) та відповідачем –ТОВ “Асоціація дитячого харчування” (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 232 з Протоколом узгодження розбіжностей, згідно умов якого позивач передає, а відповідач приймає в платне користування на умовах фінансового лізингу, у відповідності до замовлення транспортні засоби (ТЗ), на строк, вказаний у плані лізингу, на умовах, передбачених цим договором.

Позивачем на підставі Замовлень відповідача на транспортний засіб №№ 232/001, 232/002 від 10 квітня 2007 року, № 232/003 від 11 жовтня 2007 року, №№ 232/4, 232/5 від 26 грудня 2007 року, №№ 232/006, 232/007, 232/008, 232/009, 232/010, 232/011, 232/012 від 07 лютого 2008 року було надано у лізинг відповідачу транспортні засоби в кількості дванадцять одиниць. Передача транспортних засобів оформлена Актами приймання-передачі.

Сторонами підписано Плани лізингу №№ 232/001, 232/002 від 10 квітня 2007 року, № 232/003 від 11 жовтня 2007 року, №№ 232/4, 232/5 від 26 грудня 2007 року, №№ 232/006, 232/007, 232/008, 232/009, 232/010, 232/011, 232/012 від 07 лютого 2008 року ( а також зміни до них, які є невід'ємними частинами Договору і встановлюють строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів.

Як встановлено п.п.5.1 договору лізингу, за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (Додаток З до Договору) та інших додатках.

Відповідно до п.5.2 договору лізингові платежі включають:

- суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ;

- комісію Лізінгодавця за наданий у лізинг ТЗ;

- інші витрати Лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору.

Пунктом 5.5 договору встановлено, що лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причин пошкодження ТЗ або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини лізингоодержувача.

Як встановлено ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини фінансового лізингу передбачають сплату лізингоодержувачем на користь лізингодавця у встановлені строки лізингових платежів.

Проте, відповідачем зобов'язання по внесенню лізингової плати виконувались неналежним чином.

В лютому 2009 року позивач –ТОВ “Євро Лізинг” звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ “Асоціація дитячого харчування”, в якому просив стягнути з відповідача 79014,15 грн. простроченого платежу з урахуванням індексу інфляції, 1706,52 грн. пені та 213,32 грн. річних.

Господарським судом припинено провадження у справі в частині позовних вимог в сумі 32470,88 грн. у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми боргу після подання позову.

Крім цього, як вбачається із матеріалів справи та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні, відповідачем до винесення рішення господарським судом погашено решту суми заборгованості, що є підставою для припинення провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу за п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Проте, погашення відповідачем суми заборгованості не звільняє останнього від сплати інфляційних, річних та пені за прострочення платежів.

Як передбачено ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 16.1 договору лізингу від 10 квітня 2007 року сторонами встановлено, що при порушенні лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цим договором, лізінгодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1 (однієї десятої) % від простроченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховувалась пеня.

Враховуючи, що відповідачем прострочено виконання зобов'язання по сплаті лізингових платежів, останній зобов'язаний відшкодувати втрати від інфляції в розмірі 301,61 грн., а також сплатити 3% річних в сумі 213,32 грн. та пеню в розмірі 1706,52 грн. відповідно до розрахунку позивача, який судова колегія вважає вірним.

З урахуванням вищевикладеного рішення господарського суду, у зв'язку з невідповідністю викладених в ньому висновків обставинам справи, підлягає зміні із припиненням провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості.

Господарські витрати у справі підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Асоціація дитячого харчування” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2009 року у справі № 8/61-09 змінити.

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення боргу в сумі 46241,66 грн.

Частину другу резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

“Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Асоціація дитячого харчування” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” 301,61 грн. інфляційних витрат, 113,32 грн. річних, 1706,52 грн. пені, 102 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”.

В решті рішення залишити без змін.

Головуючий                                                                                                       О.В.Голяшкін

Судді                                                                                                          Л.М.Білецька

                                                                                                                  І.М.Науменко