Рішення

від 16.06.2014 по справі 758/3384/14-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/3384/14-ц

Категорія 58

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шаховніної М. О. ,

при секретарях - Гуменюк А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Корнелія 08» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектфонд», Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним акту про реалізацію майна, свідоцтва про реєстрацію права власності на нежилий будинок та витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2014 року ПП «Корнелія 08» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектфонд», Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним акту про реалізацію майна, свідоцтва про реєстрацію права власності на нежилий будинок та витребування майна з чужого незаконного володіння. Позовні вимоги ПП «Корнелія 08» неодноразово уточнювало.

Свої уточнені вимоги мотивує тим, що 08 серпня 2008 року між ГО «Спілка захисту прав споживачів Подільського району м. Києва» та ними було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого до ПП «Корнелія 08», за певних умов, переходило право власності на нежиле приміщення, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 139,5 кв. м.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 листопада 2008 року визнано договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 08.08.2008 р. між ГО «Спілка захисту прав споживачів Подільського району м. Києва» та ПП «Корнелія 08» дійсним, а за останнім визнано право власності на зазначене Приміщення. Право власності позивача було зареєстроване у БТІ.

Позивач вказує, що у кінці 2013 року ними було виявлено, що належне ПП «Корнелія 08» приміщення, поза його волею, відчужено на користь невідомих третіх осіб.

Посилаючись на викладені обставини, ПП «Корнелія 08» просило визнати недійсними акт про реалізацію нежитлового будинку, загальною площею 139,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить йому від 30 травня 2013 року, свідоцтво приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 21 червня 2013 року про реєстрацію права власності на вказаний будинок та витребувати нежитловий будинок АДРЕСА_1 із чужого володіння ТОВ «Комплектфонд» передавши його ПП «Корнелія 08».

У судовому засіданні представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали за тих же підстав, просили їх задовольнити. Пояснили, що позивач не відчужував спірне приміщення на користь третіх осіб, не є боржником у виконавчому провадженні, не укладав іпотечних та кредитних договорів, його майно не могло бути реалізовано на прилюдних торгах, а тому, відчуження Приміщення відбувалося без достатніх на це законних підстав, поза волею справжнього власника. Зазначили, що про скоєний по відношенню до Позивача злочин, а саме: про незаконне заволодіння нежитловим приміщенням по АДРЕСА_1, Позивачем було відразу повідомлено Подільське РУ ГУ МВС України в м. Києві та 23 січня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100070000505 було внесені відомості про кримінальне правопорушення.

Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у судовому засіданні позов визнав та просив його задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ «Комплектфонд», ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини поважності неявки в судове засідання суду не повідомили.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 серпня 2008 року між ГО «Спілка захисту прав споживачів Подільського району м. Києва» та ПП «Корнелія 08» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (а. с. 10).

Відповідно до п. 1.1. даного договору продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується сплатити та прийняти нерухоме майно, а саме нежиле приміщення, розташоване у АДРЕСА_1, загальною площею 139,5 кв. м.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 листопада 2008 року визнано договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 08 серпня 2008 р. між ГО «Спілка захисту прав споживачів Подільського району м. Києва» та ПП «Корнелія 08» дійсним, а за останнім визнано право власності на зазначене приміщення (а.с. 11-12).

Згідно реєстраційного посвідчення № 022690 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна право приватної власності на нежитловий будинок загальною площею 139, 5 кв. м., який розташований в АДРЕСА_1 зареєстроване за приватним підприємством «Корнелія 08» (а.с. 13).

Згідно пояснень представників позивача, у кінці 2013 року, маючи намір відчужити спірне нежитлове приміщення, виявили, що належне приміщення, поза волею ПП «Корнелія 08», відчужено на користь невідомих третіх осіб.

ПП «Корнелія 08» звернулися до Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві з заявою про вчинення злочину та 23 січня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100070000505 було внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України (а.с. 14, 99).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12014100070000505 нежитловий будинок загальною площею 139, 5 кв. м., який розташований в АДРЕСА_1 було відчужено. (а.с. 97-164).

Згідно акту державного виконавця Панченко І.О. отримав у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, зареєстрованого за реєстровим № 1376 від 21.06.2013 року (а.с. 135).

31 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, який було посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого за реєстровим № 1308 (а.с. 124).

Як вбачається з протоколу № 1 загальних зборів засновників ТОВ «Комплектфонд» від 24 жовтня 2013 року засновник ОСОБА_2 внес до статутного капіталу нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю, загальною площею 139, 5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.171).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 24 грудня 2013 року власником нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 став ТОВ "Комплектфонд" (а.с. 122-123).

З акту державного виконавця Сливка А.І. вбачається, що нежитловий будинок по АДРЕСА_1 реалізовано Філією 10 ПП "Нива-В.Ш." 15.05.2013 року (а.с.133).

Однак, в листі директора Філії 10 ПП "Нива-В.Ш." від 24 лютого 2014 року № 312 зазначено, що станом на 24 лютого 2014 року дана філія не укладала жодного договору з ДВС про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів з реалізації нежитлового будинку по АДРЕСА_1, що відповідно унеможливлює, як проведення філією торгів, так і оформлення та видачу переможцю протоколу проведення прилюдних торгів (а.с. 150).

Крім того, листом від 20 лютого 2014 року дв/2 ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві повідомляє, що виконавчі документи про стягнення з ПП «Корнелія 08» на користь ТОВ "Унікредит Лізінг" до Відділу не надходили та на виконанні не перебувають, таким чином акт продажу майна на прилюдних торгах від 30.05.2013 року, Відділом не видавався (а.с. 149).

З листа Господарського суду м. Києва від 28 лютого 2014 року № 01-18/142 вбачається, що згідно відомостей комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" справа № 47/145/11 за позовом ТОВ "УніКредит Лізинг" до ПП "Корнелія 08" в провадженні Господарського суду м. Києва відсутня (а.с. 151).

У межах кримінального провадження № 12014100070000505 було проведено судово-технічну експертизу документів, відповідно до висновку експерта від 19 квітня 2014 року № 437 відтиск гербової печатки ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві на акту про реалізацію майна, що належить ПП "Корнелія 08" від 30 травня 2013 року нанесено не гербовою печаткою ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві (а.с. 159-161).

Частиною 4 ст. 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до роз'яснень у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року відповідно до статей 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Крім того, відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою ст. 627 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене та оскільки, на момент укладання спірного правочину волевиявлення позивача не відповідало його внутрішній волі і не було вільним, згідно висновку експерта від 19 квітня 2014 року № 437 відтиск гербової печатки ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві на акту про реалізацію майна, що належить ПП "Корнелія 08" від 30 травня 2013 року нанесено не гербовою печаткою ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, суд приходить до висновку про задоволення вимог ПП "Корнелія 08" щодо визнання акту про проведення прилюдних торгів щодо реалізації нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 та свідоцтва приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 21 червня 2013 року про реєстрацію права власності на вказаний будинок недійсними.

Щодо позовних вимог про витребування нежитлового приміщення із чужого незаконного володіння суд виходив з наступного.

ЦК України у главі 29 передбачені цивільно-правові способи захисту права власності. Зокрема, норми статей 387, 388 ЦК України надають власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння або від добросовісного набувача.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Частиною 1 ст. 388 ЦК України встановлено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні ст. 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з незаконного володіння.

Аналогічне роз'яснення міститься у п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлено, що норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Оскільки власником спірного нерухомого майна є ПП "Корнелія 08" і воно вибуло з його володіння не з його волі, що обмежує і порушує права позивача, як власника нерухомого майна, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо витребування нежитлового будинку АДРЕСА_1 із чужого володіння ТОВ «Комплектфонд» передавши його ПП «Корнелія 08» підлягають задоволенню.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 16, 202, 203, 215, 387, 388, 627 ЦК України, ст. ст. 3, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати акт про реалізацію нежитлового будинку, загальною площею 139,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить Приватному підприємству «Корнелія» від 30 травня 2013 року недійсним.

Визнати свідоцтво приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 21 червня 2013 року про реєстрацію права власності на нежитловий будинок АДРЕСА_1 недійсним.

Витребувати нежитловий будинок АДРЕСА_1 із чужого володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектфонд» передавши його Приватному підприємству «Корнелія 08».

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М. О. Шаховніна