Рішення

від 22.06.2009 по справі 25/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/128

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.06.09 р.                                                                                                       Справа № 25/128                               

Суддя господарського суду Донецької області                  І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом  дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.  Київ

до відповідача  товариства з обмеженою відповідальністю „Сіверський доломіт” м. Сіверськ Артемівського району Донецької області

про стягнення 172419грн.70коп.

За участю:

представників  сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

                Позивач –  дочірня компанія „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.  Київ звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Сіверський доломіт” м. Сіверськ Артемівського району Донецької області про стягнення 172419грн.70коп., у тому числі основний борг  в сумі 114658грн.32коп., пеня  в сумі 14116грн.60коп., штраф 7% в розмірі 12175грн.23коп., індекс інфляції в сумі 27440грн.08коп. та 3% річних в сумі 4029грн.47коп.

           В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок ціни позову, договір №  116-774 на транспортування природного газу від 07.12.2006, додаткову угоду № 1 від 11.01.2007 до договору №  116-774 на транспортування природного газу від 07.12.2006,  додаткову угоду № 2 від 14.05.2007 до договору №  116-774 на транспортування природного газу від 07.12.2006,  додаткову угоду № 3 від 24.07.2007 до договору №  116-774 на транспортування природного газу від 07.12.2006,  додаткову угоду № 4 від 10.12.2007 до договору №  116-774 на транспортування природного газу від 07.12.2006,  додаткову угоду № 5 від 15.01.2008 до договору №  116-774 на транспортування природного газу від 07.12.2006,  додаткову угоду № 6 від 01.09.2008 до договору №  116-774 на транспортування природного газу від 07.12.2006,  акти здачі-прийомки  послуг по транспортуванню газу від 30.04.2008,  від 31.05.2008, постанову НКРЕ України від 23.05.2006 № 589  „Про затвердження тарифів на послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами”, постанову НКРЕ України від 19.12.2006 № 1682 „Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу”, постанову НКРЕ України від 21.06.2007 № 775 „Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу”, розпорядження КМУ від 12.03.2005 № 64-р „Про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки”.

          Представники сторін в судове засідання не з'явилися.

В силу положень  ст. 75  Господарського  процесуального  кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

          07.12.2006 між дочірньою компанією „Укртрансгаз” Національної акціонерного компанії „Нафтогаз України”  (Газотранспортне підприємство) та ТОВ „Сіверський доломіт” (Замовник) був укладений договір  № 116-774 на транспортування природного газу.

11.01.2007, 14.05.2007, 24.07.2007, 10.12.2007, 15.01.2008, 01.09.2008 Сторони підписали додаткові угоди № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 та № 6 до договору №  116-774 на транспортування природного газу від 07.12.2006, відповідно до яких пролонговували строк дії договору, змінювали тарифи на послуги з транспортування природного газу та вносили зміни та доповнення в розділи стосовно  предмету договору, порядку оформлення здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу,  порядку  та умов проведення розрахунків.

          На виконання умов зазначеного договору позивач  в січні 2008р. та квітні 2008р. надав відповідачу послуги з транспортування природного газу  загальним обсягом 2952,000тис.куб.м  на загальну суму  173931грн.84коп.

          Факт отримання відповідачем природного газу в зазначеному об'ємі та на вказану суму підтверджується актами здачі-прийомки  послуг по транспортуванню газу від 30.04.2008 на суму 59273,52грн. та   від 31.05.2008 на суму 114658,32грн.   

Вказані  акти здачі-прийомки  послуг по транспортуванню газу підписані та  скріплені печаткою відповідача без зауважень та заперечень.

          У відповідності з п. п.  4.4.,  6.2. договору  акти здачі-прийомки послуг  по транспортуванню газу є підставою для проведення остаточних розрахунків Замовника з Газотранспортним підприємством. Оплата послуг  по транспортуванню газу здійснюється Замовником щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємства в наступному порядку:

- 90% вартості послуг по транспортуванню запланованого місячного обсягу газу  оплачується Замовником в строк до 30-го числа місяця, в якому ці послуги надаються;

- остаточний розрахунок за фактично надані послуги по  транспортуванню газу в звітному місяці здійснюється Замовником на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу в строк до 15-го числа, наступного за звітним місяця.

          Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

          Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

          В порушення умов договору та вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобов'язання по оплаті послуг з транспортування природного газу виконав не в повному обсязі та з простроченням  строків оплати, передбачених умовами договору.

          Загальна сума заборгованості за січень  2008р. становить  114658грн.32коп.; за транспортування газу в квітні 2008р. на суму 59273грн.52коп. відповідач розрахувався не в установлені договором строки, а саме: 19.06.2008.

На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в сумі 114658грн.32коп. не погасив, документів в підтвердження відсутності боргу не представив, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п.  7.2. договору нарахував відповідачу пеню в розмірі   подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Відповідно до розрахунку розмір пені становить   14116грн.60коп., виходячи з наступного розрахунку: за послуги за січень 2008р. пеня нарахована на суму 114658,32грн. за період з 16.02.2008 по 29.04.2008 (за 74 дні) за обліковою ставкою 10% (подвійна облікова ставка 20%) та за період з 30.04.2008 по 15.08.2008 (за 108 днів) за обліковою ставкою 12% (подвійна облікова ставка 24%); за послуги за квітень 2008р. пеня нарахована на суму 59273,52грн. за період з 16.05.2008 по 18.06.2008 (за 34 дні) за обліковою ставкою 12% (подвійна облікова ставка 24%).

Нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам  ст. 231,  ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996,  розмір пені на правильність розрахунку судом перевірений,  тому сума пені  також підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

          З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач  нарахував відповідачу  індекс інфляції за лютий-грудень 2008р., січень-лютий 2009р. на суму 114658,32грн. та за травень 2008р. на суму боргу 59273,52грн. та 3% річних: за послуги за січень 2008р. 3% річних нараховані на суму 114658,32грн. за період з 16.02.2008 по 31.03.2009 (за 410 днів); за послуги за квітень 2008р. 3% річних нараховані на суму 59273,52грн. за період з 16.05.2008 по 18.06.2008 (за 34 дні). Відповідно  до розрахунку  індекс інфляції становить     27440грн.08коп., 3% річних – 4029грн.47коп.

Нарахування інфляційних та 3% річних на суму основного боргу законодавчо закріплено, розмір індексу інфляції та 3% річних на правильність розрахунку судом перевірений, отже інфляційні в сумі  27440грн.08коп. та 3% річних в сумі 4029грн.47коп. також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

          Частини 2, 5, 6 ст. 22 Господарського кодексу України встановлюють, суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.          

Держава реалізує право державної  власності  у  державному секторі   економіки   через   систему  організаційно-господарських повноважень  відповідних   органів   управління   щодо   суб'єктів господарювання,  що  належать  до  цього сектора і здійснюють свою діяльність  на  основі  права  господарського  відання  або  права оперативного управління.

Правовий   статус   окремого   суб'єкта  господарювання  у державному секторі економіки визначається уповноваженими  органами управління  відповідно  до  вимог  цього Кодексу та інших законів. Відносини органів управління з названими суб'єктами господарювання у   випадках,   передбачених   законом,  можуть  здійснюватися  на договірних засадах.

Позивач є дочірнім підприємством НАК „Нафтогаз  України”, яке створено на підставі постанови КМУ „Про розмежування функцій видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу” від 24.07.1998 № 1173 та спільного наказу НАК „Нафтогаз України”  та Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України від 06.11.1998 № 68/234, та якому передано в користування розподільні газопроводи та споруди на них, усі технічні  засоби і майно, яке забезпечує виробничу діяльність позивача.

Пункт 4.2. Статуту позивача встановлено, що майно закріплено за ним на праві господарського відання.

В свою чергу, відповідно до розпорядження КМУ від 12.03.2005 № 64-р „Про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки”, ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” відноситься до підприємств державного сектору економіки.

          Згідно ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням  державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

...за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня в розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення   понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

          В силу вищенаведеного, з урахуванням приписів статті 231 Господарського кодексу України позивач на суму заборгованості нарахував штраф у розмірі 7%. Відповідно до розрахунку сума штрафу становить 12175грн.23коп.

          Суд перевірив правильність розрахунку штрафу та, з огляду на ст. ст. 231, 22 Господарського кодексу України, розпорядження КМУ від 12.03.2005 № 64-р, задовольняє позовні вимоги в цій частині.

          Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

           Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

          На підставі  вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України,  ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996,   керуючись ст.ст. 22, 33, 43,  44, 49, 75, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

            Позовні  вимоги дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.  Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Сіверський доломіт” м. Сіверськ Артемівського району Донецької області про стягнення 172419грн.70коп., у тому числі основний борг  в сумі 114658грн.32коп., пеня  в сумі 14116грн.60коп., штраф 7% в розмірі 12175грн.23коп., індекс інфляції в сумі 27440грн.08коп. та 3% річних в сумі 4029грн.47коп., задовольнити.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Сіверський доломіт” (84523, м. Сіверськ Артемівського району Донецької області,  вул. Пушкіна, 6, код ЄДРПОУ 31727250)  на користь  дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) основний борг  в сумі 114658грн.32коп., пеню  в сумі 14116грн.60коп., штраф 7% в розмірі 12175грн.23коп., індекс інфляції в сумі 27440грн.08коп., 3% річних в сумі 4029грн.47коп., держмито в сумі 1724грн.20коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312грн.50коп.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                                                           

Вик. Тимошенко О.О.

тел. 3056827

Надруковано 3 примірники:

1 прим. – до справи

1 прим. –  позивачу

1 прим. – відповідачу