cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2014 року Справа № 14/307
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопанич Г.К.
суддів Алєєвої І.В.
Мирошниченка С.В.
за участю представників:
Позивача (відповідача за позовом третьої особи з самостійними вимогами): Парненка А.А., дов. № б/н від 23.01.2014 року;
Відповідача (позивача за зустрічним позовом): Скиби М.М., дов. № б/н від 10.06.2014 року;
Відповідача за зустрічним позовом: Сидоренко Ю.А., дов. № б/н від 17.03.2014 року;
Третьої особи: не з'явився;
Третьої особи з самостійними вимогами: не з'явився;
розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київавтоматика" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 року
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Абріо"
про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року
у справі № 14/307 господарського суду міста Києва
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Абріо"
до приватного акціонерного товариства "Київавтоматика"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Продексім"
про стягнення 10 042 292,03 доларів США
за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства "Київавтоматика"
до публічного акціонерного товариства "Банк Форум"
про визнання недійсним договору іпотеки та додаткового договору
за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс Поінт"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Абріо"
про визнання зобов'язання за договором іпотеки такими, що припинились
В С Т А Н О В И В:
У липні 2009 року акціонерний комерційний банк "Форум" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Банк Форум") звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до закритого акціонерного товариства "Київавтоматика", просив (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.09.2010 року) в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Продексім" перед публічним акціонерним товариством "Банк Форум" за кредитним договором № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 року у розмірі 9 851 275,09 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення (в літ. А) загальною площею 7 747,00 кв. м., що складають 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1 та належать закритому акціонерному товариству "Київавтоматика" на праві приватної власності (т. 1, а.с. 3-5).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Базіс Поінт" звернулось з самостійними вимогами, просило визнати зобов'язання закритого акціонерного товариства "Київавтоматика" перед акціонерним комерційним банком "Форум", згідно договору іпотеки від 30.07.2007 року такими, що припинились.
Заперечуючи проти позову, закрите акціонерне товариство "Київавтоматика" звернулось з зустрічними вимогами про визнання недійсним договорку іпотеки від 30.07.2007 року, укладеного між публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та закритим акціонерним товариством "Київавтоматика".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року замінено публічне акціонерне товариство "Банк Форум" процесуальним правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Абріо", змінено найменування закритого акціонерного товариства "Київавтоматика" на приватне акціонерне товариство "Київавтоматика" (т. 4, а.с. 139-142).
Заявою про збільшення позовних вимог від 07.03.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Абріо" просило стягнути з приватного акціонерного товариства "Київавтоматика" заборгованість за кредитним договором № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 року у сумі 10 042 292,03 доларів США; звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 30.07.2007 року, а саме: нежитлові приміщення (в літ. А), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1 загальною площею 7 747,00 кв. м., що складають 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м. (т. 5, а.с. 1-7).
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року (головуючий Балац С.В., судді Бойко Р.В., Пасько М.В.) первісний позов задоволено. У задоволенні зустрічного позову та позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору відмовлено (т. 5, а.с. 242-259).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року (головуючий Яковлєв М.Л., судді Корскова Г.В., Майданевич А.Г.), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2012 року (головуючий Плюшко І.А., судді Кочерова Н.О., Самусенко С.С.) (т. 6, а.с. 197-203) рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року скасовано в частині первісного та зустрічного позовів, прийнято у цій частині нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року в частині відмови у позові третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору залишено без змін (т. 6, а.с. 94-114).
У грудні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Абріо" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року, посилаючись на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 року у справі № 35/148 (т. 8, а.с. 6-9).
Зазначена заява ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 року була повернута без розгляду згідно п. 1 ч. 6 ст. 113 ГПК України у зв'язку з відсутністю клопотання про відновлення пропущеного строку.
У червні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Абріо" вдруге звернулось до Київського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року, просило відновити строк звернення з вказаною заявою, зазначений судовий акт скасувати, рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року залишити без змін (т. 8, а.с. 45-49).
Нововиявленими обставинами заявник вважав факти, які були встановлені ще у 2007-2008 роках у справі № 35/148 та які стали відомі товариству з обмеженою відповідальністю "Абріо" з листування з товариством з обмеженою відповідальністю "Грінволтрейд" 27.05.2013 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року (головуючий Дідиченко М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Абріо" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року у справі № 14/307 залишено без змін (т. 8, а.с. 179-187).
Відмовляючи у задоволенні заяви, судова колегія апеляційної інстанції встановила, що вищезазначена обставина існувала на час розгляду справи № 14/307 та була відома як заявнику, який є стороною даного спору, так і суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2014 року ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року скасовано, справу передано до апеляційної інстанції для нового розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Абріо" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року за нововиявленими обставинами (т. 8, а.с. 235-241).
Скасовуючи прийнятий у справі судовий акт, касаційна інстанція зазначила, що суду слід було більш ретельно перевірити наявність або відсутність на час розгляду справи апеляційною інстанцією обставин, які заявник вважає нововиявленими та з'ясувати, були чи могли бути відомі з тих чи інших причин зазначені обставини заявникові.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 року (головуючий Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Абріо" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року за нововиявленими обставинами задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року скасовано. Рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року залишено без змін (т. 9, а.с. 53-75).
Також постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 року накладено арешт на майно - нежитлові приміщення (літ. А), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1 загальною площею 7 747,00 кв.м, що складає 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв.м та належить публічному акціонерному товариству "Київавтоматика".
Оскаржене судове рішення мотивоване наявністю нововиявлених обставин.
Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, приватне акціонерне товариство "Київавтоматика" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржений судовий акт скасувати, у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Абріо" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року у справі № 14/307 відмовити та залишити без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року (т. 9, а.с. 87-97).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.05.2014 року (з урахуванням ухвали Вищого господарського суду України від 11.06.2014 року) касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київавтоматика" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.06.2014 року (т. 9, а.с. 85-86, 110-111).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.06.2014 року розгляд справи відкладено на 18.06.2014 року (т. 9, а.с. 136-138).
У судове засідання 18.06.2014 року представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Продексім" та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс Поінт" не з'явились, причин неявки суду не повідомили.
Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Продексім" та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс Поінт".
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи
Згідно п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Заява товариства з обмеженою відповідальністю "Абріо" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року обгрунтована рішеннями господарських судів у справі № 35/148, якими встановлено наявність у приватного акціонерного товариства "Київавтоматика" на момент підписання договору іпотеки від 30.07.2007 року права власності на нежитлові приміщення загальною площею 7 747,4 кв.м, що складають 98/100 частини адміністративного будинку, розташованого за адресою: вул. Народного ополчення, буд. 1.
Апеляційною інстанцією встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 27.06.2007 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 року у справі № 35/148 за позовом закритого акціонерного товариства "Київавтоматика" до Головного управління комунальної власності у м. Києві (Київської міської державної адміністрації) про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії встановлено, що закрите акціонерне товариство "Київавтоматика" згідно установчого договору про створення від 21.07.1994 року, як правонаступник Київського спеціалізованого орендного підприємства "Будавтоматика" отримало право власності на нежитлові приміщення загальною площею 7 747,4 кв.м, що складає 98/100 частини адміністративного будинку, розташованого за адресою: вул. Народного ополчення, буд. 1, що в свою чергу було придбано на підставі договору купівлі-продажу державного майна від 28.02.1994 року, укладеного Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та організацією орендарів Київського спеціалізованого орендного підприємства "Будавтоматика".
Також у зазначених судових рішеннях було встановлено, що 12.10.2004 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна видано реєстраційне посвідчення, яким зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно за організацією орендарів Київського спеціалізованого орендного підприємства "Будавтоматика" та записано в реєстрову книгу № 1з-280 за реєстровим № 133з.
Апеляційна інстанція дійшла висновку, що встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами у справі № 35/148 обставини щодо наявності у приватного акціонерного товариства "Київавтоматика" на момент підписання договору іпотеки від 30.07.2007 року права власності на нежитлові приміщення загальною площею 7 747,4 кв.м., що складає 98/100 частини адміністративного будинку, розташованого за адресою: вул. Народного ополчення, буд. 1 та реєстрації цих нежитлових приміщень як окремого виділеного у натурі об'єкта права власності є нововиявленими обставинами і спростовують факт порушення в момент вчинення оспорюваного правочину ст. 5 Закону України "Про іпотеку".
Проте, висновки апеляційного господарського суду є хибними.
Так, відповідно до п. 2 постанови пленуму постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Згідно п. 8 постанови пленуму постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Так, апеляційна інстанція не звернула увагу на те, що як установчий договір про створення закритого акціонерного товариства "Київавтоматика", так і реєстраційне посвідчення, видане 12.10.2004 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна досліджувались апеляційним господарським судом при прийнятті постанови від 04.09.2012 року та, відповідно, таким доказам надавалась юридична оцінка.
Не можна погодитись з апеляційною інстанцією, що висновки, зроблені господарськими судами в іншій справі (№ 35/148) на підставі одних і тих же доказів, наявних і у даній справі є нововиявленими обставинами.
Крім того, слід зазначити про хибність висновків апеляційної інстанції про істотність даних обставин (рішень господарських судів у справі № 35/148) для розгляду даної справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте), оскільки в силу приписів 35 ГПК України такі судові рішення не мали преюдиційного характеру у зв'язку з нетотожністю суб'єктного складу сторін.
Також, як було зазначено вище, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 року у справі № 14/307 (т. 8, а.с. 2-5), яка є чинною, було встановлено, що доказів, які свідчили про утруднення в реалізації встановленого Законом України "Про доступ до судових рішень" права заявника на ознайомлення з текстом постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 року у справі № 35/148 або що судове рішення не було внесено в установлений законом строк до Єдиного державного реєстру, заявником суду не надано та не обґрунтовано підстав, за яких починаючи з 04.09.2012 року (день прийняття постанови апеляційної інстанції у справі № 14/307) по 19.11.2012 року заявник не мав можливості ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень з постановою апеляційного господарського суду від 18.03.2008 року у справі № 35/148 за участю приватного акціонерного товариства "Київавтоматика".
Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції суперечить приписам ст. 112 ГПК України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення
Відповідно до п. 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 24.10.2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України" у разі коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду першої і апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення (пункт 2 статті 111 9 ГПК України).
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції було у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, проте, таким обставинам була дана неправильна правова оцінка та невірно були застосовані норми процесуального права, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати постановлений у справі судовий акт та прийняти нове рішення.
Згідно ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
З врахуванням вищезазначеного судовий збір у розмірі 36 540,00 грн. за розгляд касаційної скарги, згідно ст. 49 ГПК УКраїни повинен бути відшкодований товариством з обмеженою відповідальністю "Абріо".
Керуючись ст. ст. 49, 111 7 , 111 9 - 111 11 , 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київавтоматика" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 року у справі № 14/307 скасувати.
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Абріо" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року у справі № 14/307 за нововиявленими обставинами відмовити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року у справі № 14/307 залишити без змін.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Абріо" (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Суворова, 7, літера А; код ЄДРПОУ 37700920) на користь приватного акціонерного товариства "Київавтоматика" (місцезнаходження: 21000, Вінницька область, м. Вінниця, пр. Коцюбинського, 4; код ЄДРПОУ 21631667) 36 540 (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок) грн. 00 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.
Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді: І.В. Алєєва
С.В. Мирошниченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2014 |
Оприлюднено | 25.06.2014 |
Номер документу | 39374388 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Прокопанич Г.K.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні