Рішення

від 18.06.2009 по справі 21/1040

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/1040

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2009 р.Справа № 21/1040

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукрнафтарезерв" м. Київ

до Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор"  Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" м. Хмельницький

про стягнення 7123536,40 грн.

                   Суддя   Огороднік К.М.

Представники сторін:

Від позивача - Янчук С.В. - за довіреністю

Від відповідача - Коломієць Л.Ю. - за довіреністю

Рішення приймається 18.06.2009 року, оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Росукрнафтарезерв” (далі - позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 130-8 від 19.06.2008 року (надалі –договір). Також позивач просить стягнути пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день затримки, штраф у розмірі семи відсотків, індекс інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов вищевказаного Договору відносно сплати вартості отриманого товару та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань.

В судовому засіданні представник позивача, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 4817019,39 грн.; пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день затримки у розмірі 474172,44 грн.; штраф у розмірі семи відсотків у сумі 511294,31 грн.; індекс інфляції за весь час прострочення у розмірі 274593,45 грн.; три проценти річних від простроченої суми у сумі 59271,81 грн. Дане уточнення судом прийняте.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив підписання акту звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого існує заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 4817019,39 грн. Пояснив, що прострочка платежів зі сторони відповідача відбулась у зв'язку із тим, що під час перевірки ДПІ вказану угоду визнано нікчемною. Щодо стягнення штрафних санкцій, пені, індексу інфляції та 3% річних просив у позові відмовити.

Під час проведення підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі документи та інші матеріали, на яких ґрунтуються їх доводи і заперечення та прийнято рішення про обов'язковість особистої участі у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд встановив:

19.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Росукрнафтарезерв” (надалі - позивач) та Дочірнім підприємством „Хмельницький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (надалі - відповідач) укладено Договір поставки № 130-8 (надалі - договір). Відповідно до договору позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити відповідно до проведеної процедури закупівлі згідно з Тимчасовим положенням „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” в порядку та на умовах, визначених цим договором бітум дорожній БДН 90/130 (надалі - товар).

Відповідно до п. 2.1. договору, в редакції Додаткової угоди № 2 від 14.08.2008 року ціна за 1 тонну товару становить 4850,00 грн. Згідно з п. 2.4. за договором планувалась поставити товар на загальну суму 20280000,00 грн., а також транспортні витрати згідно тарифів Укрзалізниці які діють по цей час. Кількість товару, який планувалася до поставки за цим договором, становила 6000 тонн (п. 4.1. договору).

У відповідності до п. 3.1. договору позивач постачав товар з/д транспортом на умовах FСА - станція відправлення (відповідно до Міжнародних правил „Інкотермс” у редакції 2000 року) на адресу станції (місця) призначення покупця (відповідача), яка зазначається в його заявці. Поставка товару підтверджується двохстороннім актом прийому-передачі та/або залізничними накладними та/або товаротранспортними накладними (п. 3.6. договору). Постачальник (позивач), вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки товару з моменту передачі його в розпорядження покупця (відповідача) на станції (місці) призначення. Дата поставки є дата передачі товару на станції призначення.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором, наступним чином:

27.06.2008 року поставлено 337,6 тонн товару, на суму 1141088,00 грн. (з ПДВ), що підтверджується Актом приймання-передачі № 19, видатковою накладною № РН-0000019 від 27.06.2008 року та податковою накладною № 18 від 27.06.2008 року, для отримання якого відповідачем була видана Довіреність на ТМЦ серії НБЄ № 089809 від 27.06.2008 року.

27.06.2008 року поставлено 411,2 тонн товару на суму 1389856,00 грн. (з ПДВ), що підтверджується Актом приймання-передачі № 20, видатковою накладною № РН-0000020 від 27.06.2008 року та податковою накладною № 19 від 27.06.2008 року, для отримання якого відповідачем була видана Довіреність на ТМЦ серії НБЄ № 089808 від 27.06.2008 року.

24.07.2008 року поставлено 582,75 тонн товару на суму 2389275,00 грн. (з ПДВ), що підтверджується Актом приймання-передачі № 21, видатковою накладною № РН-0000021 від 24.07.2008 року та податковою накладною № 21 від 24.07.2008 року, для отримання якого відповідачем була видана Довіреність на ТМЦ серії НБЄ № 089826 від 23.07.2008 року.

24.07.2008 року поставлено 578,2 тонн товару на суму 2370620,00 грн. (з ПДВ), що підтверджується Актом приймання-передачі № 22, видатковою накладною № РН-0000022 від 24.07.2008 року та податковою накладною № 22 від 24.07.2008 року, для отримання якого відповідачем була видана Довіреність на ТМЦ серії НБЄ № 089827 від 23.07.2008 року.

01.08.2008 року поставлено 188,95 тонн товару на суму 794919,00 грн. (з ПДВ), у тому числі відшкодування з/д тарифу на суму 1,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі № 23, видатковою накладною № РН-0000023 від 01.08.2008 року та податковою накладною № 23 від 01.08.2008 року, для отримання якого відповідачем була видана Довіреність на ТМЦ серії НБЄ № 089837 від 01.08.2008 року.

14.08.2008 року поставлено 993,2 тонн товару на суму 4817020,00 грн. (з ПДВ), що підтверджується Актом приймання-передачі № 24, видатковою накладною № РН-0000024 від 14.08.2008 року та податковою накладною № 24 від 14.08.2008 року, для отримання якого відповідачем була видана Довіреність на ТМЦ серії ЯПЛ № 550304 від 13.08.2008 року.

14.08.2008 року поставлено 982,75 тонн товару на суму 4766337,00 грн. (з ПДВ), що підтверджується Актом приймання-передачі № 25, видатковою накладною № РН-0000025 від 14.08.2008 року та податковою накладною № 25 від 14.08.2008 року, для отримання якого відповідачем була видана Довіреність на ТМЦ серії ЯПЛ № 550303 від 13.08.2008 року.

Оригінали доказів оглянуто в судовому засіданні.

Всього позивачем відповідачу поставлено по договору 4074,65 т. бітуму дорожнього БНД 90/130 на загальну суму 17669116,30 грн.

Окремо, відповідач зобов'язався сплатити витрати на доставку товару, відповідно до умов п. 3.2. Договору.

Так, загальна сума витрат на транспортування складає 560951,89 грн., що підтверджується: Актом № ОУ - 0000001 від 27.06.2008 року здачі-прийняття робіт (надання послуг), про відшкодування витрат позивача з з/д тарифу на суму 79869 грн. (з ПДВ), що підтверджується також податковою накладною № 20 від 27.06.2008 року; Актом № ОУ - 0000002 від 31.07.2008 року здачі-прийняття робіт (надання послуг), про відшкодування витрат позивача з з/д тарифу на суму 147831,10 грн. (з ПДВ), що підтверджується також податковою накладною № 26 від 31.07.2008 року; Актом № ОУ - 0000003 від 14.08.2008 року здачі-прийняття робіт (надання послуг), про відшкодування витрат позивача з з/д тарифу на суму 333251,55 грн. (з ПДВ), що підтверджується також податковою накладною № 27 від 31.07.2008 року

Згідно з п. 6.1 Договору покупець здійснює оплату за поставлену продукцію в гривнях за банківськими реквізитами постачальника протягом 180 календарних днів із дати поставки.

Відповідачем не виконано повністю зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару та витрат на транспортування. В період з 22.07.2008 року по 01.04.2009 року відповідачем оплачено по договору 12425863,80 грн., в тому числі згідно з банківськими виписками: від 22.07.2008 року - 2530944,00 грн., від 04.08.2008 року - 794919,80 грн., від 01.09.2008 року - 1500000,00 грн., від 25.09.2008 року - 100000,00 грн., від 06.10.2008 року - 2000000,00 грн., від 26.12.2008 року - 2000000,00 грн., від 29.12.2008 року - 2000000,00 грн., від 01.04.2009 року - 500000 грн., від 15.05.2009 року - 1000000,00 грн.

Згідно з банківською випискою від 16.06.2009 року відповідачем оплачено 987185,00 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений по договору товар та витрати по транспортуванню складає 4817019,39 грн., яка розрахована наступним чином: 17669116,30 грн. вартості товару + 560951,89 грн. витрат на транспортування - 12425863,80 грн. оплати - 987185,00 грн. оплати = 4817019,39 грн. боргу.

У відповідності до п. 7.5. договору відповідач, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день затримки. Позивачем за порушення строків виконання грошового зобов'язання по договору нараховано неустойку (пеню) за порушення строків виконання грошового зобов'язання по договору в сумі 474172,44 грн., що розрахована наступним чином: 7304204,39 грн. х 24% / 365 днів х 49 днів прострочення (з 10.02.2009 по 31.03.2009) = 235335,46 грн.; 6804204,39 х 24% / 365 днів х 44 днів прострочення (з 01.04.2009 року по 14.05.2009 року) = 196855,89 грн.; 5804204,39 грн. х 24% / 365 днів х 11 днів прострочення (з 15.05.2009 року по 25.05.2009 року) = 41981,09 грн.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано розмір втрат від інфляції в сумі 274593,45 грн., що розраховано наступним чином: за лютий - березень 2009 року: (7304204,39 грн. х 101,5 х 101,4 / 100) - 7304204,39 грн. = 213 356,20 грн.; за квітень 2009 року: (6804204,39 грн. х 100,9 /100) - 6804204,39 грн. = 61237,84 грн., та 3% річних за період прострочення в сумі 59271,81 грн., що розраховано наступним чином: (7304204,39 грн. х 3% / 365 днів х 49 днів прострочення) + (6804204,39 грн. х 3%/365 днів х 44 днів прострочення) + (5804204,39 грн. х 3%/365 днів х 11 днів прострочення) = 29417,15 грн. + 24607,00 грн. + 5247,66 = 59 271,81 грн.

Згідно ст. 231 Господарського кодексу України позивачем нараховано штраф за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання понад 30-ти днів в сумі 511294,31 грн., що розрахований наступним чином: 7304204,39 грн. (борг з 10.02.2009 по 31.03.2009 - 49 днів) х 7% = 511294,31 грн.

З урахуванням викладеного та прийнятого судом уточнення, позивач звернувся до суду із позовом та просить стягнути із відповідача суму основного боргу у розмірі 4817019,39 грн.; пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день затримки у розмірі 474172,44 грн.; штраф у розмірі семи відсотків у сумі 511294,31 грн.; індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 274593,45 грн.; три проценти річних від простроченої суми у сумі 59271,81 грн.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за договором заборгованість відповідача перед позивачем становить 4817019,39 грн.

Розглянувши надані сторонами докази, матеріали справи та пояснення сторін суд визнав позовні вимоги підлягаючими задоволенню на підставі слідуючого.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Таким чином, при розгляді даного спору суд керується загальними положеннями виконання зобов'язань і нормами, що регулюють договірні зобов'язання купівлі-продажу.

Оскільки на час розгляду справи товар відповідачем отриманий, заборгованість за поставлений за договором поставки № 130-8 від 19.06.2008 року товар в розмірі 4817019,39 грн. не сплачена, суд вважає вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів передбачено застосування відповідних положень Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором чи законом.

Перевіривши розрахунок інфляційного відшкодування та 3% річних, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційного відшкодування в розмірі 274593,45 грн. та 3% річних в розмірі 59271,81 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 549, п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст. 3-4 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановлюваному за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.5. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату за отриманий товар, Покупцю нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Пеня, згідно розрахунку позивача складає 474172,44 грн.

Суд, відповідно до вказаних вище норм закону, перевірив розрахунок позивача та визнає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 474172,44 грн. підлягають задоволенню, в повному обсязі.

Пунктом 7.1. договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно із частиною другою ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Враховуючи те, що відповідач у даних правовідносинах виступає як суб'єкт господарювання, що належить до державного сектора економіки і виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України, суд вважає що має застосовуватися штраф за порушення зобов'язання по оплаті вартості поставленої продукції у розмірі, визначеному ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, а саме за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вартості товару.

Суд, відповідно до вказаних вище норм закону, перевірив розрахунок позивача та визнає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання понад 30-ти днів в сумі 511294,31 грн. підлягають задоволенню, в повному обсязі.

При прийняті рішення по справі судом враховується, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Стаття 34 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. При цьому позивачеві слід повернути надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що слід видати відповідну довідку.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „ Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, 77, р/р 26009301212482 Філія Відділення Промінвестбанку в Хмельницькому, МФО 315278, р/р 35241001000094 та р/р 35449001001732 у ГУДКУ в м. Хмельницький, МФО 815013, код ЄДРПОУ 31100492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Росукрнафтарезерв” (04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 18, р/р 2600831529701 в ФАБ „Південний” м. Києва, МФО 320917, код ЄДРПОУ 34762701) 4817019,39 грн. (чотири мільйони вісімсот сімнадцять тисяч дев'ятнадцять гривень 39 коп.) основного боргу; 474172,44 грн. (чотириста сімдесят чотири тисячі сто сімдесят дві гривні 44 коп.) пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день затримки; 511294,31 грн. (п'ятсот одинадцять тисяч двісті дев'яносто чотири гривні 31 коп.) штрафу у розмірі семи відсотків; 274593,45 грн. (двісті сімдесят чотири тисячі п'ятсот дев'яносто три гривні 45 коп.) індексу інфляції за весь час прострочення; 59271,81 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч двісті сімдесят одну гривню 81 коп.) три проценти річних від простроченої суми, 25500,00 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) витрат по сплаті державного мита, 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50 коп.) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Росукрнафтарезерв” (04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 18, р/р 2600831529701 в ФАБ „Південний” м. Києва, МФО 320917, код ЄДРПОУ 34762701) з Державного бюджету України 37,50 грн. (тридцять сім гривень 50 коп.) зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати довідку після набрання рішенням законної сили.

Копії рішення направити сторонам.

                              Суддя                                                                      К.М. Огороднік

Рішення оформлене та підписане 18.06.2009 року.

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.

Помічник судді                          О.С. Гуменюк