Рішення

від 03.06.2014 по справі 914/1705/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2014 р. Справа № 914/1705/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва при секретарі судового засідання Д.Зубкович розглянув матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства «Вензель», м. Львів;

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813», м. Київ;

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вечірній Львів», м. Львів;

про: стягнення 1 379 944 грн. 64 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Богдан З.С. - представник на підставі довіреності б/н від 14.05.2014 року;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від 15.05.2014 року судом прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Приватного підприємства "Вензель" до Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813» та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вечірній Львів" про стягнення 1 379 944 грн. 64 коп. та задоволено заяву про вжиття заходів до забезпечення позову. Розгляд справи призначено на 03.06.2014 року.

У судове засідання 03.06.2014 року представник позивача подав документи для долучення до матеріалів справи, вимоги ухвали суду про порушення провадження виконав. Відповідачі явки представників у судове засідання не забезпечили. Про розгляд справи відповідач 1 повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Конверт, адресований відповідачу 2, повернувся з відміткою «вибули дуже давно».

Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку, або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 03.06.2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представнику сторони, що брав участь у судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Суть спору. Спір між сторонами виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 1 як новим боржником зобов'язань за договором купівлі-продажу. Приватне підприємство "Вензель" (надалі по тексту рішення - позивач, продавець згідно з договором) звернулося до Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813» (надалі по тексту рішення - відповідач 1, новий боржник згідно з договором) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Вечірній Львів» (надалі по тексту рішення - відповідач 2, поручитель нового боржника згідно з договором) із вимогою солідарного стягнення 1 379 944 грн. 64 коп. заборгованості, з яких 959 675 грн. 41 коп. сума основного боргу, 420 269 грн. 23 коп. пені.

Позивач, первісний боржник та новий боржник уклали договір про переведення боргу (з додатками до нього), відповідно до якого відповідач 1 зобов'язався виконати перед кредитором (позивачем) зобов'язання по договору купівлі-продажу, а саме оплатити поставлений товар на суму 4 098 048 грн. 47 коп., а також сплатити пеню, що становить 420 269 грн. 23 коп.

На забезпечення виконання відповідачем 1 зобов'язань позивач та відповідач 2 як поручитель уклали договір поруки, згідно з яким відповідач 2 поручився перед кредитором за виконання відповідачем 1 свого обов'язку по оплаті товару.

Враховуючи наведені договірні положення та невиконання у повному обсязі зобов'язань відповідачем 1, позивач звернувся з позовом до суду для вирішення спору.

Відповідачі, повідомлені про час і місце розгляду справи належним чином, у відповідності до ст. 64 та 87 Господарського процесуального кодексу України, у судове засідання явки представників не забезпечили, відзиву на позовну заяву не подали, наявність боргу не спростували, доказів його погашення не надали.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 10.11.2011 року Приватне підприємство «Вензель» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Норд» уклали договір купівлі-продажу № 10/11/11-1 С (надалі по тексту рішення - договір купівлі-продажу), згідно з п. 1 якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та своєчасно оплатити цементну продукцію, в подальшому товар. Строк поставки кожної окремої партії товару - не пізніше 3-ьох календарних днів з моменту зарахування повної попередньої оплати за таку партію на поточний рахунок продавця, якщо інше не визначено відповідною специфікацією та/або календарним графіком поставки товарів до такої специфікації.

Договір купівлі-продажу вступив у силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 року. Однак, 30.12.2011 року сторони підписали додаток до договору купівлі-продажу № 10/11/11-1 С, відповідно до якого термін дії договору встановлено до 31.12.2012 року. Протягом дії терміну договору позивач належним чином виконував умови договору та поставив товар на загальну суму 4 098 048 грн. 47 коп. Покупець обумовлений договором товар прийняв, однак оплату за нього не здійснив.

01.11.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Норд», Приватне підприємство «Вензель» та Публічне акціонерне товариство «Будівельне управління № 813» уклали договір № 1/11-12 В про переведення боргу, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник переводить свій борг (повністю) по оплаті поставленого товару на суму 4 098 048 грн. 47 коп. за договором поставки № 10/11/11-1 С від 10.11.2011 року та зобов'язується сплатити новому боржникові за прийняття боргу визначену цим договором плату, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов'язанні, що виникає із зазначеного вище договору (надалі іменується «основний договір») на зазначену суму і приймає на себе обов'язки первісного боржника за основним договором.

Додатком № 1 до договору про переведення боргу від 01.11.2012 року сторони внесли зміни до п. 4 договору та доповнили його наступним положенням: «Окрім зобов'язань, встановлених п. 4.1 цього договору, новий боржник зобов'язується виконати також обов'язок первісного боржника щодо сплати пені на користь кредитора, розмір якої станом на 01.11.2012 року становить 420 269 грн. 23 коп.».

Відповідачем 1 протягом квітня-червня 2013 року здійснено оплату отриманого товару на суму 3 138 373 грн. 06 коп., підтвердженням чого є банківські виписки від 17.04.2013 року на суму 1 200 000 грн., від 23.05.2013 року на суму 250 000 грн., від 01.06.2013 року на суму 200 000 грн., від 03.06.2013 року 1 488 373 грн. 06 коп., в результаті чого несплаченою залишається сума боргу в розмірі 959 675 грн. 41 коп.

Про наявність заборгованості відповідач 1 повідомлявся претензіями вих. № 03/02 від 20.02.2014 року, вих. № 01/03 03.03.2014 року, копії яких з доказами надіслання знаходяться в матеріалах справи.

Позивачем складено та надіслано відповідачу 1 акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.2012 року по 21.05.2014 року за договором про переведення боргу, копія якого з доказами надіслання та отримання адресатом знаходиться в матеріалах справи, та встановлено, що станом на 21.05.2014 року заборгованість перед кредитором становить 1 379 944 грн. 64 коп. Відповідачем 1 вказаний акт з підписом позивачу не повернуто.

На забезпечення виконання зобов'язань за договором про переведення боргу 01.11.2012 року Приватне підприємство «Вензель» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Вечірній Львів» уклали договір поруки, відповідно до п. 1.1 якого поручитель поручився перед кредитором за виконання новим боржником обов'язків по оплаті товару за договором купівлі-продажу від 10.11.2011 року (основне зобов'язання).

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Як встановлено судом вище, кредитор та первісний боржник уклали договір купівлі-продажу, яким визначили взаємні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом із наявних у матеріалах справи доказів, порушуючи умови договору в частині оплати і порядку розрахунку, покупцем не виконано обов'язку по оплаті отриманого від продавця товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Матеріалами справи підтверджено заміну первісного боржника новим на підставі договору про переведення боргу, укладеного між позивачем, первісним та новим боржниками 01.11.2012 року. Кредитор надав свою згоду на заміну боржника за основним договором відповідно до умов даного договору та ст. 520 Цивільного кодексу України та не заперечує проти оплати боргу новим боржником (п. 1.2 договору про переведення боргу).

Як встановлено вище, новим боржником погашено частину заборгованості в сумі 3 138 373 грн. 06 коп., що підтверджено належними доказами. З моменту здійснення останнього платежу (03.06.2013 року) до моменту прийняття судом рішення у даній справі заборгованість новим боржником не погашалася і становить 959 675 грн. 41 коп. боргу та 420 269 грн. 23 коп. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 610 Цивільного кодексу України зазначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договором про переведення боргу (п. 4.1) сторони визначили, що новий боржник зобов'язаний сплатити борг за поставлений товар у сумі 4 098 048 грн. 47 коп. протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання даного договору, тобто до 08.11.2012 року.

Як вбачається з платіжних доручень, долучених до позовної заяви, перший платіж відповідач 1 здійснив лише 17.04.2013 року, а останній - 03.06.2013 року, внаслідок чого новий боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання. Наведене свідчить про неналежне виконання відповідачем 1 взятих на себе договірних зобов'язань, що призвело до порушення права позивача на отримання грошових коштів за поставлений товар.

Крім суми основного боргу, договором про переведення боргу сторони узгодили, що новий боржник зобов'язався виконати також обов'язок первісного боржника щодо сплати пені за прострочення виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу, що станом на 01.11.2012 року становить 420 269 грн. 23 коп. (п. 4.4 згідно з додатком № 1 до договору про переведення боргу). Вказана сума визнана та узгоджена сторонами, прописана в додатку до договору про переведення боргу, сторонами не оспорюється. Відтак, загальна сума боргу становить 1 379 944 грн. 64 коп., що підтверджується договором купівлі-продажу продукції № 10/11/11-1 С від 10.11.2011 року, договором № 1/11-12 В про переведення боргу від 01.11.2012 року з додатком № 1 від 01.11.2012 року, банківськими виписками дослідженими та описаними вище.

Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги, заявлені позивачем, спрямовані на солідарне стягнення заборгованості з відповідачів як з боржника та поручителя, та зазначає наступне.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Договором поруки (п. 2.1) сторони визначили, що у випадку порушення боржником обов'язку за основним зобов'язанням, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. Поручитель і боржник відповідають перед кредитором солідарно, що означає право кредитора вимагати виконання зобов'язання за основним зобов'язанням повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

П. 2.1 договору поруки визначено, що під основним зобов'язанням в цьому договорі розуміється договір про переведення боргу від 01.11.2012 року, укладений між кредитором, боржником та первісним боржником, з урахуванням умов додатку № 1 від 01.11.2012 року до договору про переведення боргу.

Як встановлено судом вище, основне зобов'язання в повному обсязі боржником не виконане. Наведені договірні та законодавчі положення, а також докази, що знаходяться в матеріалах справи, підтверджують правомірність заявлених вимог, тобто стягнення як суми основного боргу, так і пені.

У разі порушення боржником основного зобов'язання в цілому чи в будь-якій частині, кредитор вправі протягом строку дії основного зобов'язання, але не пізніше річного строку з моменту укладення основного зобов'язання, звернутися до поручителя із вимогою про повне або часткове виконання зобов'язання боржника (п. 3.1 договору поруки).

Відповідно до умов договору поруки (п. 3.2) вимога про виконання основного зобов'язання боржника, що направляється кредитором поручителю, повинна бути здійснена у письмовій формі та надіслана поручителю цінним листом з повідомленням про вручення за адресою, що вказана у цьому договорі, чи надана особисто поручителю. Сторони домовились, що підтвердженням факту пред'явлення вимоги є відмітка поручителя на письмовій вимозі про прийняття вимоги або повідомлення поштового відділення зв'язку з відміткою про вручення такої вимоги поручителю поштою.

Проте, як встановлено судом, вимога позивача від 03.03.2014 року про оплату заборгованості відповідачем 2 на підставі договору поруки надсилалась поручителю звичайною кореспонденцією, а не цінним листом з описом вкладення. Відповідно доказів на підтвердження виконання умов договору поруки та належного повідомлення поручителя про необхідність погашення заборгованості позивачем не подано, що не дає підстав вважати пред'явлену вимогу про стягнення боргу солідарно з відповідача 2 як з поручителя доведеною та обгрунтованою.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неналежне виконання основного договірного зобов'язання новим боржником, судові витрати за вирішення даного спору покладаються на відповідача 1.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, будинок 1, офіс 302, код ЄДРПОУ 01383865) на користь Приватного підприємства "Вензель" (79016, Львівська обл., місто Львів, вул. Замкнена, будинок 3, квартира 2, код ЄДРПОУ 31144923) 1 379 944 грн. 64 коп., з яких 959 675 грн. 41 коп. основної заборгованості, 420 269 грн. 23 коп. пені та 27 598 грн. 89 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Відмовити у задоволенні позовної вимоги в частині солідарного стягнення 959 675 грн. 41 коп. основної заборгованості, 420 269 грн. 23 коп. пені з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вечірній Львів» (79007, Львівська обл., місто Львів, проспект Свободи, будинок 26, код ЄДРПОУ 19327146).

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 10.06.2014 року.

Суддя Матвіїв Р.І.