Постанова

від 23.10.2014 по справі 914/1705/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2014 р. Справа № 914/1705/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства

«Будівельне управління № 813» м. Київ

на рішення господарського суду Львівської області

від 03.06.2014 р.

у справі № 914/1705/14

за позовом приватного підприємства «Вензель» м. Львів

до відповідача-1 публічного акціонерного товариства

«Будівельне управління № 813» м. Київ

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю «Вечірній Львів» м. Львів

про стягнення 1 379 944, 64 грн.

за участю представників сторін від:

позивача: Гордієнко В.В. - за довіреністю б/н від 14.05.2014 р.

відповідача-1: не з'явився

відповідача-2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.06.2014 р. (Р.Матвіїв) позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813», м. Київ на користь приватного підприємства «Вензель», м.Львів 1 379 944,64 грн. заборгованості. У задоволенні позовної вимоги в частині солідарного стягнення 959 675,41 грн. основної заборгованості, 420 269,23 грн. пені з товариства з обмеженою відповідальністю «Вечірній Львів», м. Львів відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що боржником не виконане в повному обсязі зобов'язання по договору, що є підставою стягнення основного боргу та пені. Щодо відмови у позові в частині стягнення боргу солідарно з поручителя, то рішення суду мотивоване тим, що всупереч договору поруки вимога поручителю надсилалась звичайною кореспонденцією, а не цінним листом з описом вкладення, що не дає підстав вважати позовні вимоги в цій частині обґрунтованими.

Відповідачем-1 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом першої інстанції порушено правила підсудності, оскільки ТОВ «Вечірній Львів» не може бути відповідачем по справі в силу нікчемності правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань. Такий правочин є нікчемним, так як договором поставки, укладеного між ПП «Вензель» та ТОВ «Інвест норд», а також договором про переведення боргу, укладеного між ПП «Вензель», ТОВ «Інвест норд» та ПАТ «БУ №813» не передбачено забезпечення виконання зобов'язання порукою. Окрім цього, скаржник зазначає, що рішенням суду встановлено, що договором про переведення боргу №1/11-12 В від 01.11.2012 р. новий боржник зобов'язаний оплатити борг за поставлений товар на суму 4 098 048,47 грн., а відповідно до додаткової угоди №1 до вказаного договору сплатити пеню в сумі 420 269,23 грн. Однак, таке не відповідає дійсності, на підтвердження чого, долучив до апеляційної скарги копію договору про переведення боргу №1/11-12 В від 01.11.2012 р., згідно п.4.1 якого, новий боржник зобов'язаний оплатити борг за поставлений товар на суму 2 718 103, 83 грн.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що надання згоди боржником на укладення договору поруки між кредитором та поручителем чинним законодавством не передбачено. Крім цього, у нормах чинного законодавства відсутня вимога зазначати у договорі про спосіб його забезпечення у випадку подальшого забезпечення такого договору.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення позивача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено апеляційним господарським судом, 10.11.2011 р. ПП «Вензель» і ТОВ «Інвест Норд» уклали договір купівлі-продажу № 10/11/11-1 С, згідно з п. 1 якого, продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та своєчасно оплатити цементну продукцію, в подальшому товар. Строк поставки кожної окремої партії товару - не пізніше 3-ьох календарних днів з моменту зарахування повної попередньої оплати за таку партію на поточний рахунок продавця, якщо інше не визначено відповідною специфікацією та/або календарним графіком поставки товарів до такої специфікації.

Договір купівлі-продажу вступив у силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р. Однак, 30.12.2011 р. сторони підписали додаток до договору купівлі-продажу

№ 10/11/11-1 С, відповідно до якого термін дії договору встановлено до 31.12.2012 р. Протягом дії договору позивач належним чином виконував умови договору та поставив товар на загальну суму 4 098 048, 47 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, покупець обумовлений договором товар прийняв, однак оплату за нього не здійснив.

В подальшому, 01.11.2012 р. ТОВ «Інвест Норд», ПП «Вензель» та ПАТ «Будівельне управління № 813» уклали договір № 1/11-12 В про переведення боргу, відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник переводить свій борг (повністю) по оплаті поставленого товару на суму 4 098 048, 47 грн. за договором поставки № 10/11/11-1 С від 10.11.2011 р. та зобов'язується сплатити новому боржникові за прийняття боргу визначену цим договором плату, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов'язанні, що виникає із зазначеного вище договору (надалі іменується «основний договір») на зазначену суму і приймає на себе обов'язки первісного боржника за основним договором.

Додатком № 1 до договору про переведення боргу від 01.11.2012 р. сторони внесли зміни до п. 4 договору та доповнили його наступним положенням: «Окрім зобов'язань, встановлених п. 4.1 цього договору, новий боржник зобов'язується виконати також обов'язок первісного боржника щодо сплати пені на користь кредитора, розмір якої станом на 01.11.2012 р. становить 420 269,23 грн.»

Наявними матеріалами справи підтверджується, що відповідачем 1 протягом квітня-червня 2013 року здійснено оплату отриманого товару на суму 3 138 373,06 грн., підтвердженням чого є банківські виписки від 17.04.2013 р. на суму 1 200 000 грн., від 23.05.2013 р. на суму 250 000 грн., від 01.06.2013 р. на суму 200 000 грн., від 03.06.2013 р. на 1 488 373,06 грн., в результаті чого несплаченою залишається сума боргу в розмірі

959 675,41 грн.

Як вбачається з матеріалами справи, про наявність заборгованості відповідач 1 повідомлявся претензіями вих. № 03/02 від 20.02.2014 р., вих. № 01/03 03.03.2014 р., копії яких з доказами надіслання знаходяться в матеріалах справи.

Позивачем складено та надіслано відповідачу 1 акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.2012 р. по 21.05.2014 р. за договором про переведення боргу, копія якого з доказами надіслання та отримання адресатом знаходиться в матеріалах справи, та встановлено, що станом на 21.05.2014 р. заборгованість перед кредитором становить 1 379 944,64 грн., з яких: 959 675,41 грн. основного боргу та 420 269,23 грн. пені.

Відповідачем 1 вказаний акт з підписом позивачу не повернуто.

На забезпечення виконання зобов'язань за договором про переведення боргу 01.11.2012р. ПП «Вензель» і ТОВ «Вечірній Львів» уклали договір поруки, відповідно до п. 1.1 якого, поручитель поручився перед кредитором за виконання новим боржником обов'язків по оплаті товару за договором купівлі-продажу від 10.11.2011 р. (основне зобов'язання).

У зв'язку з вищевикладеним, позивачем подано позов до суду про стягнення солідарно з боржника та поручителя 1 379 944,64 грн., з яких: 959 675,41 грн. основного боргу та 420 269,23 грн. пені.

При прийнятті рішення судова колегія виходила з наступного.

Відповідно до ст. 193, 265 ГК України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 193, 230 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, зважаючи на те, що ПАТ «Будівельне управління № 813» є новим боржником згідно вказаного договору про переведення боргу, свої зобов'язання належним чином не виконав, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією місцевого господарського суду про задоволення вимог в частині стягнення з боржника

1 379 944,64 грн., з яких: 959 675,41 грн. основного боргу та 420 269,23 грн. пені.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення боргу з поручителя, судова колегія зазначає таке.

Згідно п.п.1.2, 2.1, 3.1, 3.2 договору поруки, у випадку порушення боржником обов'язку за основним зобов'язанням, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. Поручитель і боржник відповідають перед кредитором солідарно, що означає право кредитора вимагати виконання зобов'язання за основним зобов'язанням повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Під основним зобов'язанням в цьому договорі розуміється договір про переведення боргу від 01.11.2012 р., укладений між кредитором, боржником та первісним боржником, з урахуванням умов додатку № 1 від 01.11.2012 р. до договору про переведення боргу.

У разі порушення боржником основного зобов'язання в цілому чи в будь-якій частині, кредитор вправі протягом строку дії основного зобов'язання, але не пізніше річного строку з моменту укладення основного зобов'язання, звернутися до поручителя із вимогою про повне або часткове виконання зобов'язання боржника.

Вимога про виконання основного зобов'язання боржника, що направляється кредитором поручителю, повинна бути здійснена у письмовій формі та надіслана поручителю цінним листом з повідомленням про вручення за адресою, що вказана у цьому договорі, чи надана особисто поручителю. Сторони домовились, що підтвердженням факту пред'явлення вимоги є відмітка поручителя на письмовій вимозі про прийняття вимоги або повідомлення поштового відділення зв'язку з відміткою про вручення такої вимоги поручителю поштою.

Згідно ст.546, ст.553, 554 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на вищевикладене, кредитор (позивач) набув права вимоги до поручителя, однак, як підтверджується матеріалами справи, вимога позивача від 03.03.2014 р. про оплату заборгованості відповідачем 2 на підставі договору поруки надсилалась поручителю звичайною кореспонденцією, а не цінним листом з описом вкладення. Відповідно доказів на підтвердження виконання умов договору поруки та належного повідомлення поручителя про необхідність погашення заборгованості позивачем не подано. У зв'язку з чим, господарський суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про відмову у задоволенні пред'явленої вимоги про стягнення боргу солідарно з відповідача 2 як з поручителя.

Суд апеляційної інстанції також зазначає таке.

Відповідно до ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Оскільки скаржник в апеляційній скарзі посилається на необґрунтованість рішення суду в силу того, що згідно п.4.1 договору про переведення боргу №1/11-12 В від 01.11.2012р., новий боржник зобов'язаний оплатити борг за поставлений товар на суму 2 718 103, 83 грн., а не 4 098 048, 47 грн., як встановлено рішенням суду.

З огляду на те, що в матеріалах справи наявна належно засвідчена копія вказаного договору, згідно п.4.1 якого, новий боржник зобов'язаний оплатити борг за поставлений товар на суму 4 098 048, 47 грн., ухвалою ЛАГС від 14.08.2014 р. зобов'язано позивача та відповідача подати для огляду в судове засідання примірники оригіналів договору про переведення боргу №1/11-12 В від 01.11.2012р. В судовому засіданні 18.09.2014 р. судом оглянуто примірник оригіналу договору, поданого позивачем на виконання вимог ухвали суду. Відповідач вимог ухвали суду не виконав, у зв'язку з чим, ухвалою ЛАГС від 18.09.2014 р. скаржника було повторно зобов'язано подати для огляду в судове засідання примірник оригіналу договору. Скаржник вимог ухвали суду повторно не виконав.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на інший договір є безпідставними та недоведеними.

Щодо тверджень скаржника про те, що судом першої інстанції порушено правила підсудності у зв'язку з тим, що договір поруки є нікчемним, то такі не відповідають дійсності та не ґрунтуються на нормах закону.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 03.06.2014 р. у справі

№ 914/1705/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.10.2014 р.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.