Рішення

від 11.06.2014 по справі 369/1512/14-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/1512/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

11.06.2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

за участю секретаря Дідура М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна, визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину, зменшення обов'язкової частки у спадковому майні, поділ спадкового майна, визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 05.01.1980 року ОСОБА_3 та вона уклали шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 помер у м. Моррістаун, округ Морріс, штат Нью-Джерсі, США, від метастатичного раку підшлункової залози.

06.07.2012 року вона звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, внаслідок чого нотаріусом було відкрито спадкову справу № 53046905 (1/2012) до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3.

У ході ведення спадкової справи було встановлено, що 07.02.2012 року померлий склав заповіт, яким все своє майно (нерухоме та рухоме), яке належатиме йому на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що він за законом буде мати право. Заповіт було посвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 та зареєстрований у Спадковому реєстрі за № 52386880.

На думку позивача, станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 належало майно на загальну суму 6 857 082,86 грн., а саме:

земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0625 га, кадастровий номер 3222486201:01:003:0027, нормативна грошова оцінка якої становить 93 733,06 грн., розташована за адресою: АДРЕСА_5, що підтверджується дублікатом договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.08.2010 року, копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 123053 від 29.06.2010 року, дублікатом витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.09.2013 року № НВ-3201375242013, дублікатом витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №7254/1 від 04.12.2013 року та дублікатом висновку про наявні обмеження (обтяження) на використання земельної ділянки від 04.12.2013 року №7254/2;

житловий будинок загальною площею 146,7 кв.м, житловою площею 50,9 кв.м та вартістю 449 600,00 грн., розташований за адресою: АДРЕСА_5, що підтверджується дублікатом договору купівлі-продажу житлового будинку від 09.08.2010 року, а вартість житлового будинку - висновком про визначення ринкової вартості майна від 30.10.2013 року;

квартира загальною площею 34,70 м 2 , житловою площею 20,80 м 2 та вартістю 439 000,00 грн., розташована за адресою: 04050, АДРЕСА_1, що підтверджується дублікатом договору купівлі-продажу квартири від 06.08.2001 року, витягом про державну реєстрацію прав від 11.09.2012 року №35457063 та висновком про визначення ринкової вартості майна від 30.10.2013 року;

частка ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «БОСНА ЕЛ ДЖІ» (02125, м. Київ, просп. Визволителів, 1; код ЄДРПОУ 30525505), що становить 141 682,00 грн. та складає 50,00% статутного капіталу товариства, що підтверджується статутом товариства з обмеженою відповідальністю «БОСНА ЕЛ ДЖІ» від 25.03.2010 року та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.07.2012 року серії АА № 363228;

частка ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ПОМПАНОВА» (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 65, кв. 15; код ЄДРПОУ 34493247), що становить 350 000,00 грн. та складає 50,00% статутного капіталу товариства, що підтверджується статутом товариства з обмеженою відповідальністю «ПОМПАНОВА» від 13.07.2006 року та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.07.2012 року серії АА № 363229;

грошові кошти, розміщені на рахунках НОМЕР_10, № НОМЕР_6 та НОМЕР_11 в публічному акціонерному товаристві «АЛЬФА-БАНК» (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; код ЄДРПОУ 23494714) з урахуванням відсотків, нарахованих станом на 03.01.2014 року, на загальну суму 60 690,97 доларів США (518 950,28 грн. за курсом валют станом на день подання позовної заяви), що підтверджується заявами на видачу готівки від 03.01.2014 року № 391344, № 458327 та № 388227;

грошові кошти, розміщені на рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7 в публічному акціонерному товаристві «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; код ЄДРПОУ 09807856) з урахуванням відсотків, нарахованих станом на 30.12.2013 року, на загальну суму 318 606,78 доларів США та 801,73 грн. (разом 2 725 112,72 грн. за курсом валют станом на день подання позовної заяви), що підтверджується заявами на видачу готівки від 30.12.2013 року №01, № 02, № 03, № 04, № 05, № 06, № 08;

грошові кошти, розміщені на депозитних рахунках в публічному акціонерному товаристві Комерційному банку «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570) з урахуванням відсотків, нарахованих станом на 03.07.2012 року, на загальну суму 250 155,52 доларів США (2 139 004,80 грн. за курсом валют станом на день подання позовної заяви), що підтверджується депозитними договорами SAMD № 01000711488508, SAMD № 01000711488561, SAMD № 01000711488621 та SAMD № 01000711488461 від 10.08.2010 року, а також депозитним договором SAMD № 01000715695440 від 12.04.2011 року.

Вона, як дружина, що пережила спадкодавця, отримала у нотаріуса свідоцтва про право власності на 1/2 частку майна спадкодавця № 4018, 4019, 4020, 4021 та 4022 від 24.12.2013 року та № 247 від 21.01.2014 року, а також як непрацездатна вдова спадкодавця, що має право на обов'язкову частку у спадщині, отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку спадкового майна, що залишилося після смерті спадкодавця №4023, 4024, 4025, 4026 та 4027 від 24.12.2013 року та № 248 від 21.01.2014 року.

Як стверджує позивач, свідоцтва про право на спадщину за заповітом відповідачем ще не отримувалися.

На даний час сторони не дійшли згоди щодо поділу спадкового майна. Таким чином, як вважає позивач, спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3, підлягає поділу між позивачем та відповідачем у судовому порядку з огляду на наступне.

Позивач наполягає на тому, що спадкоємцями ОСОБА_3 є вона, яка являється непрацездатною вдовою померлого, оскільки досягла пенсійного віку, а отже, має право на обов'язкову частку у спадщині, та відповідач, що спадкує на підставі заповіту.

Зі слів позивача, вона має право на обов'язкову частку у спадщині ОСОБА_3, що становить 1/4 спадкового майна, оскільки у разі спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 вона мала б право на 1/2 спадкового майна, у зв'язку з тим, що його спадкоємцями першої черги за законом є вона та їх донька ОСОБА_6. Отже, відповідач має право успадкувати за заповітом решту спадкового майна, тобто 3/4 спадкового майна.

Позивач вказує на те, що все майно, яке належало її покійному чоловіку на день смерті, було об'єктом спільної сумісної власності його та її, як подружжя. Таким чином, вона, як дружина померлого має право на 1/2 частку вказаного майна. Інша 1/2 частка майна ОСОБА_3 увійшла до складу спадкового майна та підлягає, на думку ОСОБА_1 поділу між нею та відповідачем по 1/4 та 3/4 відповідно.

Отже, позивач вважає, що вона має право на 5/8 часток майна покійного.

Більш того ОСОБА_1 повідомила, що 31.07.2012 року для встановлення складу та розміру спадкового майна нотаріус звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» із запитом № 17 з проханням повідомити дати відкриття, номери рахунків та суми грошових коштів, що належали та були розміщені Спадкодавцем в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Листом від 14.08.2012 року №30.1.0.0/2-20120810941 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомило Нотаріуса про те, що між спадкодавцем та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено лише один договір SAMD № 08000057588732, за яким спадкодавцю було відкрито рахунок НОМЕР_8, залишок грошових коштів на якому складає 4,47 доларів США.

Не погоджуючись із відомостями, наданими ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо рахунків спадкодавця та залишку грошових коштів на них, 26.10.2012 року позивач звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про розкриття ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації, що містить банківську таємницю щодо рахунків Спадкодавця, залишку грошових коштів на них станом на день смерті Спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_3 року та операцій, проведених за вказаними рахунками. Рішенням від 30.05.2013 року у справі №2610/25637/2012 Шевченківський районний суд м. Києва задовольнив заяву позивача, зобов'язав ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» розкрити Позивачу вказану інформацію.

На виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30.05.2013 року у справі № 2610/25637/2012 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надіслав позивачу листа з виписками по договорах SAMD № 01000711488508, SAMD № 01000711488561, SAMD № 01000711488621, SAMD № 01000711488461 та SAMD № 01000715695440.

Відповідно до вказаних виписок станом на 03.07.2012 року на депозитні вклади спадкодавця за договорами SAMD № 01000711488561, SAMD № 01000711488621, SAMD № 01000711488461 та SAMD № 01000711488508 було нараховано відсотки у розмірі 32,05 доларів США (274,05 грн. за курсом валют станом на день подання цієї позовної заяви) по кожному з вкладів. Крім того, станом на 03.07.2012 року на депозитний вклад спадкодавця за договором SAMD № 01000715695440 було нараховано відсотки у розмірі 27,32 доларів США (233,61 грн. за курсом валют станом на день подання позовної заяви).

Крім того, у вказаному листі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомив Позивача також про те, що грошові кошти з депозитних рахунків Спадкодавця, відкритих за договорами SAMD № 01000711488508, SAMD № 01000711488561, SAMD № 01000711488621, SAMD № 01000711488461 та SAMD № 01000715695440 були зняті відповідачем за довіреністю 03.07.2012 року, тобто уже після смерті ОСОБА_3 Таким чином, на думку позивача, загальна сума знятих відповідачем грошових коштів в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з урахуванням нарахованих станом на 03.07.2012 року відсотків складає: 50 000,00 доларів США + 32,05 доларів США + 50 000,00 доларів США + 32,05 доларів США + 50 000,00 доларів США + 32,05 доларів США + 50 000,00 доларів США + 32,05 доларів США + 50 000,00 доларів США + 27,32 доларів США = 250 155,52 доларів США, де 50 000,00 доларів США - розмір депозитного вкладу на кожному з депозитних рахунків спадкодавця в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», 32,05 доларів США та 27,32 доларів США - розмір відсотків, нарахованих на депозитні вкладі спадкодавця станом на 03.07.2012 року.

Як вважає ОСОБА_1, сума грошових коштів, розміщених ОСОБА_3 на депозитних рахунках в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», разом з нарахованими станом на 03.07.2012 року відсотками становила 250 155,52 доларів США (2 139 004,80 грн. за курсом валют станом на день подання позовної заяви).

Позивач наголошує, що станом на день подання позовної заяви відповідач відмовляється повернути набуті в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошові кошти для оформлення нею права на спадщину на 1/4 від 1/2 вказаних грошових коштів та права власності на 1/2 вказаних грошових коштів. Таким чином, Відповідач незаконно набула 1/2 грошових коштів у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», що належали ОСОБА_1 на підставі ст. 60, 70 СК України. Крім того, відповідач також набула 1/2 грошових коштів, що належали спадкодавцю на день смерті та були розміщені ним на депозитних рахунках у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», що позбавило позивача можливості оформити право на спадщину на вказані грошові кошти.

Отже, на переконання ОСОБА_1 набуті відповідачем в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошові кошти повинні бути враховані судом при поділі спадкового майна ОСОБА_3 між нею та відповідачем.

Станом на день подання позовної заяви, як вважає позивач, вони з відповідачем не дійшли згоди щодо реального поділу спадкового майна. Крім того, відповідач відмовляється повернути грошові кошти, незаконно отримані нею у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» для оформлення позивачем права на спадщину на вказані грошові кошти.

Зі слів позивача, загальна вартість спадкового майна спадкодавця, з урахуванням 1/2 грошових коштів, розміщених ОСОБА_3 у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та безпідставно набутих відповідачем, становить: 46 866,53 грн. + 224 800,00 грн. + 219 500,00 грн. + 70 841,00 грн. + 175 000,00 грн. + 259 475,16 грн. + 1 362 556,34 грн. + 1 069 502,40 грн. = 3 428 541,43 грн., де: 46 866,53 грн. - вартість 1/2 земельної ділянки; 224 800,00 грн. - вартість 1/2 житлового будинку; 219 500,00 грн. - вартість 1/2 квартири; 70 841,00 грн. - вартість ? частки спадкодавця в ТОВ «БОСНА ЕЛ ДЖІ»; 175 000,00 грн. - вартість 1/2 частки спадкодавця в ТОВ «ПОМПАНОВА»; 259 475,18 грн. - розмір 1/2 грошових коштів, розміщених в АТ «АЛЬФА-БАНК»; 1 362 556,37 грн. - розмір 1/2 грошових коштів, розміщених в АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ»; 1 069 502,40 грн. - розмір 1/2 грошових коштів, розміщених в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Таким чином, як вважає позивач, оскільки відповідач є спадкоємцем ОСОБА_3 за заповітом і має право на отримання 3/4 часток його спадкового майна, загальна вартість успадкованого нею майна повинна становити: 3 428 541,43 грн. х 3/4 = 2 571 406,07 грн., де: 3 428 541,43 грн. - вартість усього спадкового майна спадкодавця; 3/4 - частка спадкового майна, на яку відповідач, як спадкоємець за заповітом, має право.

На думку позивача, вона, як дружина спадкодавця та співвласник вказаного майна, відповідно до ст. 1279 ЦК України має переважне право на виділення їй у натурі майна, що перебувало у їх зі спадкодавцем спільній сумісній власності.

Враховуючи той факт, що відповідач після смерті ОСОБА_3 безпідставно набула грошові кошти у розмірі 244 946,00 доларів США (1 957 853,38 грн. за курсом валют станом на день подання позовної заяви), розміщені спадкодавцем за життя в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», позивач вважає за доцільне виділити відповідачу вказані грошові кошти у рахунок 3/4 часток спадкового майна спадкодавця, на які відповідач, як спадкоємець за заповітом, має право.

Позивач підрахувала, що оскільки відповідач, як спадкоємець ОСОБА_3 за заповітом, має право на 2 406 298,67 грн. спадкового майна, різниця між вказаною сумою та грошовими коштами, набутими відповідачем в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», становить: 2 571 406,07 грн. - 2 139 004,80 грн. = 432 401,27 грн. (50 569,10 доларів США за курсом валют станом на день подання позовної заяви), де: 2 571 406,07 грн. - вартість 3/4 спадкового майна, успадкованого відповідачем; 2 139 004,80 грн. - розмір грошових коштів, набутих відповідачем в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Також ОСОБА_1 повідомила, що станом на день подання позовної заяви вона уже отримала належну їй, як спадкоємцю ОСОБА_3, що має право на обов'язкову частку у спадщині, 1/4 від 1/2 грошових коштів, розміщених в АТ «АЛЬФА-БАНК» на загальну суму 7 586,37 доларів США (60 637,86 грн. за курсом валют станом на день отримання грошових коштів в АТ «АЛЬФА-БАНК» 03.01.2014 року). Таким чином, залишок грошових коштів в АТ «АЛЬФА-БАНК» становить: 30 345,49 доларів США - 7 586,37 доларів США = 22 759,12 доларів США (194 606,41 грн. за курсом валют станом на день подання цієї позовної заяви), де: 30 345,49 доларів США - розмір 1/2 грошових коштів в АТ «АЛЬФА-БАНК»; 7 586,37 доларів США - розмір 1/4 від 1/2 грошових коштів, що уже були отримані Позивачем в АТ «АЛЬФА-БАНК».

Станом на день подання позовної заяви позивач уже отримала належну їй, як спадкоємцю Спадкодавця, що має право на обов'язкову частку у спадщині, 1/4 від 1/2 грошових коштів, розміщених в АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» на загальну суму 39 825,85 доларів США та 100,22 грн. (разом 318 428,24 грн. за курсом валют станом на день отримання грошових коштів в АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» 30.12.2013 року). Таким чином, залишок грошових коштів в АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» становить: 159 303,39 доларів США - 39 825,85 доларів США = 119 477,54 доларів США (1 021 616,60 грн. за курсом валют станом на день подання позовної заяви), де: 159 303,39 доларів США - розмір 1/2 грошових коштів в АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ»; 39 825,85 доларів США - розмір 1/4 від 1/2 грошових коштів, що уже були отримані позивачем в АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ».

Оскільки відповідач, з урахуванням грошових коштів з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», що уже були отримані відповідачем в рахунок належних їй 3/4 часток спадкового майна спадкодавця, має право на отримання спадкового майна, загальною вартістю 50 569,10 доларів США (432 401,27 грн. за курсом валют станом на день подання цієї позовної заяви), позивач вважає за доцільне виділити їй вказану грошову суму за рахунок грошових коштів, що зберігаються в АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ».

Право власності на решту грошових коштів доцільно визнати за позивачем. Таким чином, позивач вважає, що за нею необхідно визнати право власності на грошові кошти на загальну суму 30 345,49 доларів США (259 475,18 грн. за курсом валют станом на день подання позовної заяви) в АТ «АЛЬФА-БАНК» та решту грошових коштів в АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» на загальну суму, що становить: 119 477,54 доларів США - 50 569,10 доларів США = 68 908,44 доларів США (589 215,40 грн. за курсом валют станом на день подання позовної заяви), де 119 477,54 доларів США - залишок грошових коштів в АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ»; 50 569,10 доларів США - розмір грошових коштів в АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», право власності на які доцільно визнати за Відповідачем.

Посилаючись на викладене вище та норми закону, позивач просила суд: здійснити поділ спадкового майна ОСОБА_3 між нею та відповідачем; визнати за нею право власності на: 1/2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0625 га, кадастровий номер 3222486201:01:003:0027, розташованої за адресою: АДРЕСА_5; 3/8 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5; 3/8 квартири, розташованої за адресою: 04050, АДРЕСА_1; 3/8 частки ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «БОСНА ЕЛ ДЖІ» (02125, м. Київ, просп. Визволителів, 1; код ЄДРПОУ 30525505), що складає 18,75% статутного капіталу товариства; 3/8 частки ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ПОМПАНОВА» (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 65, кв. 15; код ЄДРПОУ 34493247), що складає 18,75% статутного капіталу товариства; грошові кошти, розміщені на рахунках НОМЕР_9, НОМЕР_10 та НОМЕР_11 в Публічному акціонерному товаристві «АЛЬФА-БАНК» (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; код ЄДРПОУ 23494714) на загальну суму 22 759,12 доларів США (194 606,41 грн. за курсом валют станом на день подання позовної заяви); грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку НОМЕР_12 в Публічному акціонерному товаристві «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; код ЄДРПОУ 09807856) на загальну суму 68 908,44 доларів США (589 215,40 грн. за курсом валют станом на день подання позовної заяви); визнати за відповідачем право власності на грошові кошти, розміщені на депозитних рахунках НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15 та поточних рахунках НОМЕР_16 та НОМЕР_17 в Публічному акціонерному товаристві «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; код ЄДРПОУ 09807856) на загальну суму 50 569,10 доларів США (432 401,27 грн. за курсом валют станом на день подання позовної заяви); грошові кошти, що були розміщені у Публічному акціонерному товаристві Комерційному банку «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570) за договорами SAMD № 01000711488508, SAMD № 01000711488561, SAMD № 01000711488621, SAMD № 01000711488461 та SAMD № 01000715695440 у розмірі 250 155,52 доларів США (2 139 004,80 грн. за курсом валют станом на день подання позовної заяви).

У ході судового розгляду ОСОБА_1 збільшила свої позовні вимоги, остаточно просила суд: здійснити поділ спадкового майна ОСОБА_3 між нею та відповідачем; визнати за нею право власності на: 1/2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0625 га, кадастровий номер 3222486201:01:003:0027, розташованої за адресою: АДРЕСА_5; 3/8 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5; 3/8 квартири, розташованої за адресою: 04050, АДРЕСА_1; 3/8 частки ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «БОСНА ЕЛ ДЖІ» (02125, м. Київ, просп. Визволителів, 1; код ЄДРПОУ 30525505), що складає 18,75% статутного капіталу товариства; 3/8 частки ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ПОМПАНОВА» (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 65, кв. 15; код ЄДРПОУ 34493247), що складає 18,75% статутного капіталу товариства; грошові кошти, розміщені на рахунках НОМЕР_9, НОМЕР_10 та НОМЕР_11 в Публічному акціонерному товаристві «АЛЬФА-БАНК» (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; код ЄДРПОУ 23494714) на загальну суму 22 759,12 доларів США (267 419,66 грн. за курсом валют станом на 28.05.2014 року); грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку НОМЕР_12 в Публічному акціонерному товаристві «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; код ЄДРПОУ 09807856) на загальну суму 86 519,46 доларів США (1 016 603,66 грн. за курсом валют станом на 28.05.2014 року); визнати за відповідачем право власності на: грошові кошти, розміщені на депозитних рахунках НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15 та поточних рахунках НОМЕР_16 та НОМЕР_17 в Публічному акціонерному товаристві «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; код ЄДРПОУ 09807856) на загальну суму 32 958,08 доларів США (387 257,46 грн. за курсом валют станом на 28.05.2014 року); грошові кошти, що були розміщені у Публічному акціонерному товаристві Комерційному банку «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570) за договорами SAMD № 01000711488508, SAMD № 01000711488561, SAMD № 01000711488621, SAMD № 01000711488461 та SAMD № 01000715695440 у розмірі 250 155,52 доларів США (2 939 327,36 грн. за курсом валют станом на 28.05.2014 року).

У квітні 2014 року, не погоджуючись з позовом, відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину, зменшення обов'язкової частки у спадковому майні, поділ спадкового майна, визнання права власності на спадкове майно.

Свої зустрічні вимоги ОСОБА_2 обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року у м. Моррістаун, округ Моріс, штат Нью-Джерсі, США, помер її брат ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_18, виданим 29.06.2012 року місцевим реєстратором Терезою Уонер у м. Фрихолд штату Нью-Джерсі, Сполучені Штати Америки.

07.02.2012 року спадкодавець склав заповіт, яким заповів їй усе своє майно (нерухоме та рухоме), яке належатиме йому на день його смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що він за законом буде мати право. Заповіт був посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного округу Київської області ОСОБА_5 та зареєстрований у Спадковому реєстрі за № 52386880.

06.07.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було відкрито спадкову справу № 53046905, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 30966270 від 06.07.2012 року.

ОСОБА_2 погодилась з визначеним ОСОБА_1 переліком майна, що станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року належало ОСОБА_3, а також з його вартістю на загальну суму 6 857 082, 86 грн.

Також ОСОБА_2 визнала, що станом на дату смерті ОСОБА_3 перебував у шлюбі зі ОСОБА_1, що підтверджується повторним свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_19 від 10.02.1995 року.

Окрім цього ОСОБА_2 погодилась з твердженням ОСОБА_1, що вона, як дружина, має право на 1/2 частку належного померлому майна, так як воно було об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Таким чином, до складу спадщини ОСОБА_3 увійшла лише 1/2 частка майна, яке належало йому на день смерті і яке було заявлене у первісному позові ОСОБА_1

А отже, як визнає ОСОБА_2, загальна вартість спадкового майна спадкодавця становить 3 428 541,43 грн.

Проте, ОСОБА_2 зауважила, що у своїй первісній позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що оскільки на момент відкриття спадщини вона досягла пенсійного віку та є непрацездатною вдовою спадкодавця, то має право на 1/4 частку спадкового майна ОСОБА_3

З огляду на це позивач за зустрічним позовом вважає, що обов'язкова частка ОСОБА_1 у спадщині ОСОБА_3 повинна бути зменшена з урахуванням наступного:

Як стверджує ОСОБА_2, спадкодавець з другої половини 2010 року хворів на тяжку хворобу, від якої і помер - метастатичний рак підшлункової залози, у зв'язку з чим потребував сторонньої допомоги.

З 28.12.2011 року тяжко хворий ОСОБА_3 був виселений дружиною зі спільного будинку та вимушений проживати окремо від сім'ї, постійно шукаючи собі місце для проживання.

Таким чином, з 28.12.2011 року його дружина ОСОБА_1 проживала окремо від чоловіка за адресою: АДРЕСА_6, та ніякої допомоги своєму хворому чоловікові не надавала, фактичні шлюбні відносини між ними були припинені.

Крім зазначеного, дружина сприяла виникненню неприязних стосунків між спадкодавцем та його донькою, що суперечить приписам ч. 2 ст. 55 СК України, відповідно до якої дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька.

Зі слів позивача за зустрічним позовом, всю необхідну допомогу хворому надавала вона. Вона вимушена була переїхати до хворого через його безпорадній стан, вела з ним спільне господарство, придбавала ліки, а під час знаходження його на лікуванні у Медичному центрі Моррістаун надавала йому всю необхідну допомогу, що підтверджується довідкою медичного центру від 27.06.2012 року, відповідно до якої ОСОБА_3 був пацієнтом Медичного центру Моррістауна з квітня 2012 року по червень 2012 року, протягом цього періоду пацієнта щоденно відвідувала його сестра ОСОБА_2.

Таким чином, з 26.04.2012 року, вона проживала разом з ОСОБА_3 в квартирі недалеко від території лікарні за адресою: АДРЕСА_2.

Підтвердженням тому, що спадкодавець станом на дату смерті не проживав разом зі ОСОБА_1, є свідоцтво про смерть ОСОБА_3, в якому зазначено, що місцем смерті є м. Моррістаун.

На підставі вищевикладеного, у зв'язку з тим, що подружжя не проживало разом тривалий час, не вело спільне господарство, не здійснювало догляд один за одним, враховуючи майновий стан спадкоємиці (дружини) ОСОБА_1, а саме й те, що після смерті мого брата все майно, яке знаходиться за місцем проживання дружини та доньки у США та придбано за час перебування у шлюбі повністю залишилось позивачці за первісним позовом, зважаючи на те що вартість будинку та земельної ділянки, які входять до складу спадщини і які позивач за первісним позовом просить виділити їй в натурі, дуже занижені, ОСОБА_2 вважала, що розмір її обов'язкової частки у спадковому майні повинен бути зменшений з 1/4 частки у спадщині до 1/10 частки.

Таким чином, як вважає ОСОБА_2, ОСОБА_1 має право на 1/10 обов'язкову частку у спадковому майні ОСОБА_3, а вона, як спадкоємець за заповітом, на решту 9/10 частин у спадковому майні.

Загальна вартість успадкованого ОСОБА_1 майна повинна становити: 3 428 541,43 грн. х 1/10 = 342 854,14 грн., а загальна вартість успадкованого нею, ОСОБА_2, майна повинна становити: 3 428 541,43 грн. х 9/10 = 3 085 687,29 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_2 переконана, що свідоцтва про право на спадщину на 1/4 частку спадкового майна № 4023, 4024, 4025, 4026, 4027 від 24.12.2013 року та № 248 від 21.01.2014 року, видані ОСОБА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, повинні бути визнані недійсними.

Окрім цього ОСОБА_2 повідомила суду, що 08.02.2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 був укладений Договір позики, відповідно до п.п. 1.1., 2.1. якого останній надав першому безвідсоткову позику у сумі 250 000 доларів США строком на 6 місяців. Договір був укладений в присутності свідка - ОСОБА_10.

Факт передачі грошей за договором позики підтверджується підписами позикодавця - ОСОБА_9 та позичальника - ОСОБА_3, під договором зазначено дату фактичної передачі коштів - 08.02 2012 року.

На дату смерті спадкодавець-позичальник грошові кошти, отримані від ОСОБА_9 за договором позики не повернув.

На думку позивача за зустрічним позовом, аналіз правових норм дає підстави стверджувати, що у зв'язку зі смертю боржника, зобов'язання повернути позику, за договором позики, не припиняються і переходять до спадкоємців, які прийняли спадщину в межах вартості отриманого у спадщину майна.

Знаючи про існування зазначеного договору позики, та враховуючи, що ОСОБА_9 перебував з померлим в дружніх стосунках, ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_9 про смерть її брата ОСОБА_3. ОСОБА_9 вимагав негайного повернення грошових коштів.

Знаючи про існування заповіту і вважаючи себе єдиною спадкоємицею, ОСОБА_2 03.07.2012 року повернула всю суму грошей за договором позики, знявши їх з депозитних рахунків Спадкодавця по довіреності в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Як стверджує ОСОБА_2, всього з депозитних рахунків Спадкодавця, відкритих в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за договорами SAMD № 01000711488508, SAMD № 01000711488561, SAMD № 01000711488621, SAMD № 01000715695440, з метою повернути борг спадкодавця за договором позики, вона зняла 250 155, 52 доларів США. (2 139 004,80 грн. за курсом валют станом на день подання первісної позовної заяви)

Позивач за зустрічним позовом, стверджує, що враховуючи те, що станом на дату смерті спадкодавця вона проживала разом з ним, що підтверджується довідкою Медичного центру Моррістаун, вона вважається такою, що прийняла спадщину з моменту її відкриття.

На думку ОСОБА_2, законодавцем не визначено, що обов'язковою умовою пред'явлення вимоги має бути отримання свідоцтва про право на спадщину, достатньою умовою являється прийняття спадщини.

Таким чином, на переконання ОСОБА_2, вимога ОСОБА_9, як кредитора за договором позики, пред'явлена до неї, як до спадкоємиці, була підставна та відповідала чинному законодавству, а тому нею правомірно був погашений борг померлого у розмірі 250 000,00 доларів США. (2 137 500, 00 грн. за курсом валют станом на день подання первісної позовної заяви)

Проте, у зв'язку з тим, що дружина ОСОБА_3 претендує на обов'язкову частку у спадковому майні у розмірі 1/10 частки спадкового майна, та враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст.1282 ЦК України, борг спадкодавця має бути розподілений між спадкоємцями пропорційно їх часткам у спадщині, ОСОБА_2 вважала, що частина боргу підлягала погашенню з частки ОСОБА_1 у спадковому майні.

Таким чином, як вважає ОСОБА_2, боргові зобов'язання ОСОБА_3 повинні бути розподілені наступним чином.

Боргове зобов'язання ОСОБА_1 перед ОСОБА_9 повинно становити: 2 137 500, 00 грн. х 1/10 = 213 750,0 грн., де 2 137 500 грн. - загальна сума боргового зобов'язання спадкодавця за договором позики; 1/10 - частка ОСОБА_1 в спадковому майні.

Її боргове зобов'язання перед ОСОБА_9 повинно становити: 2 137 500,00 грн. х 9/10 = 1 923 750, 0 грн., де 2 137 500 грн. - загальна сума боргового зобов'язання спадкодавця за договором позики; 9/10 - її частка в спадковому майні.

Таким чином, за підрахунками ОСОБА_2 загальна вартість успадкованого ОСОБА_1 майна, з урахуванням зменшення його вартості на суму боргу, повинна становити: 342 854,14 грн. - 213 750,0 грн. = 129 104,14 грн., де 342 854,14 грн. - вартість 1/10 частки спадкового майна, на яку ОСОБА_1 має право без врахування суми боргу; 213 750,0 грн. - сума боргу успадкованого ОСОБА_1 перед ОСОБА_9

Загальна вартість успадкованого нею, ОСОБА_2, майна, після повернення боргу, повинна становити: 3 085 687,29 грн. - 1 923 750,00 грн. = 1 161 937,29 грн., де 3 085 687,29 грн. - вартість 9/10 частки спадкового майна, на яку вона, ОСОБА_2, маю право, як спадкоємець за заповітом, 1 923 750 грн. - сума боргу успадкованого нею перед ОСОБА_9

Також ОСОБА_2 погодилась з твердженнями ОСОБА_1, викладеними в первісному позові, про те, що вона, як дружина спадкодавця та співвласник спадкового майна, відповідно до ст. 1279 ЦК України має переважне право на виділення їй у натурі майна, що перебувало у їх зі спадкодавцем спільній сумісній власності.

Посилаючись на викладене вище та норми закону, ОСОБА_2 просила суд: визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу на ім'я ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3, зареєстровані в реєстрі за №№ 4024, 4025, 4026, 4027 від 24.12.2013 року та за № 248 від 21.01.2014 року; зменшити частку ОСОБА_1 у спадщині після смерті ОСОБА_3 з 1/4 частини до 1/10 частини; здійснити поділ спадкового майна ОСОБА_3 між ОСОБА_1 та нею; визнати за ОСОБА_1 право власності на: 1/2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0625 га, кадастровий № 3222486201:01:003:0027, розташованої за адресою: АДРЕСА_5; 1/2 житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_5; 1/2 квартири, розташованої за адресою: 04050, АДРЕСА_1; 1/2 частку ОСОБА_3 у Статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «БОСНА ЕЛ ДЖІ» (02125, м. Київ, просп. Визволителів, 1, код ЄДРПОУ 30525505), що складає 25 % статутного капіталу товариства; 1/2 частку ОСОБА_3 у Статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ПОМПАНОВА» (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 65, кв. 15 код ЄДРПОУ 34493247), що складає 25% статутного капіталу товариства; грошові кошти, розміщені на рахунках НОМЕР_10, № НОМЕР_6 та НОМЕР_11 в Публічному акціонерному товаристві «АЛЬФА-БАНК» (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; код ЄДРПОУ 23494714) на загальну суму 6 347,35 доларів США (54 285,98 грн. за курсом валют станом на день подання первісної позовної заяви); визнати за нею, ОСОБА_2, право власності на: грошові кошти, розміщені на рахунках НОМЕР_10, № НОМЕР_6 та НОМЕР_11 в Публічному акціонерному товаристві «АЛЬФА-БАНК» (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; код ЄДРПОУ 23494714) на загальну суму 16 411,77 доларів США (140 320,4 грн. за курсом валют станом на день подання первісної позовної заяви); грошові кошти розміщені на депозитних рахунках НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, поточних рахунках НОМЕР_16 та НОМЕР_17 в Публічному акціонерному товаристві «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» на загальну суму 119 477,54 доларів США (1 021 616,60 грн. за курсом валют станом на день подання первісної позовної заяви).

У судове засідання позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 направила своїх представників, які її позов підтримали, просили його задовольнити у повному обсязі, зустрічний позов не визнали, просили відмовити у ньому.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та її представник в судове засідання з'явились, первісний позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні, зустрічний позов підтримали, просили його задовольнити у повному обсязі.

Допитана у судовому засіданні під присягою у якості свідка ОСОБА_2 суду повідомила, що особисто доглядала свого помираючого брата ОСОБА_3, проживала разом з ним до смерті, за весь цей час ні дружина, ні дочка до померлого не приїздили, лише дочка приїхала, коли батько вже помирав. Їй було відомо, що 08.02.2012 року її покійний брат позичив у ОСОБА_9 250 000 доларів США. Відразу після смерті брата вона повідомила про це позикодавця, а той, в свою чергу, вимагав негайного повернення боргу, а тому 03.07.2012 року вона за рахунок коштів, розміщених на депозитних рахунках спадкодавця в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», погасила борг покійного перед ОСОБА_9

Допитаний у судовому засіданні під присягою свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 08.02.2012 року ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_9 250 000 доларів США у його присутності, що він засвідчив своїм підписом у договорі позики.

Допитаний у судовому засіданні під присягою свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що знав померлого ОСОБА_3 з 1998 року, вони з ним разом працювали. У 2010 році померлий розповів, що у нього рак, з цього часу він шукав вихід із ситуації, а він його у цьому підтримував. На початку 2012 року покійний йому подзвонив і розповів, що у нього трапилась неприємна історія, що його жінка та дочка фактично вигнали із дому, потім він переписав заповіт із жінки на сестру. Згодом ОСОБА_3 звернувся до нього з проханням допомогти у фінансових питаннях, це була у них звична практика брати один в одного в борг гроші. Вони уклали договір позики грошей на півроку. Перед смертю ОСОБА_3 розповів йому, що надав сестрі ОСОБА_2 довіреність, і вона вирішить всі питання з повернення боргу. На початку липня 2013 року ОСОБА_2 приїхала до України і повернула кошти.

Вислухавши пояснення сторін, покази свідків, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що як первісний, так і зустрічний позови не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.01.1980 року ОСОБА_3 уклав зі ОСОБА_1 шлюб за актовим записом № 13, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_20 від 05.01.1980 року та повторним свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_19 від 10.02.1995 року.

Від цього шлюбу 01.01.1981 року у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 народилась донька ОСОБА_6, що вбачається з повторного свідоцтва про народження Серії НОМЕР_21 від 10.02.1995 року.

07.02.2012 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів своїй сестрі ОСОБА_2 усе своє майно (нерухоме та рухоме), яке належатиме йому на день його смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що він за законом буде мати право. Даний заповіт був посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного округу Київської області ОСОБА_5 за реєстровим № 21 та зареєстрований у Спадковому реєстрі за № 52386880.

08.02.2012 року ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_9 250 000 доларів США строком на 6 місяців, про що було складено відповідний договір позики у присутності свідка ОСОБА_10

12.05.2012 року ОСОБА_3 склав у м. Нью-Йорк, США, на ім'я ОСОБА_2 довіреність, якою уповноважив останню бути його представником в банківських установах України при вирішенні питань, пов'язаних з відкриттям на його ім'я, розпорядження ними та розпорядження вже відкритими на його ім'я будь-якими рахунками, в тому числі і депозитними, у будь-яких банках України.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року у м. Моррістаун, округ Моріс, штат Нью-Джерсі, США, помер громадянин США ОСОБА_3 від метастатичного раку підшлункової залози, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_18, виданим 29.06.2012 року місцевим реєстратором Терезою Уонер у м. Фрихолд штату Нью-Джерсі, Сполучені Штати Америки. У свідоцтві про смерть також зазначено, що адреса постійного проживання покійного: АДРЕСА_6

На час смерті ОСОБА_3 на території України йому належало на праві власності наступне майно:

земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0625 га, кадастровий номер 3222486201:01:003:0027, нормативна грошова оцінка якої становить 93 733,06 грн., розташована за адресою: АДРЕСА_5, що підтверджується дублікатом договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.08.2010 року, копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 123053 від 29.06.2010 року, дублікатом витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.09.2013 року № НВ-3201375242013, дублікатом витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №7254/1 від 04.12.2013 року та дублікатом висновку про наявні обмеження (обтяження) на використання земельної ділянки від 04.12.2013 року №7254/2;

житловий будинок загальною площею 146,7 кв.м, житловою площею 50,9 кв.м та вартістю 449 600,00 грн., розташований за адресою: АДРЕСА_5, що підтверджується дублікатом договору купівлі-продажу житлового будинку від 09.08.2010 року, а вартість житлового будинку - висновком про визначення ринкової вартості майна від 30.10.2013 року;

квартира загальною площею 34,70 м 2 , житловою площею 20,80 м 2 та вартістю 439 000,00 грн., розташована за адресою: 04050, АДРЕСА_1, що підтверджується дублікатом договору купівлі-продажу квартири від 06.08.2001 року, витягом про державну реєстрацію прав від 11.09.2012 року №35457063 та висновком про визначення ринкової вартості майна від 30.10.2013 року;

частка ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «БОСНА ЕЛ ДЖІ» (02125, м. Київ, просп. Визволителів, 1; код ЄДРПОУ 30525505), що становить 141 682,00 грн. та складає 50,00% статутного капіталу товариства, що підтверджується статутом товариства з обмеженою відповідальністю «БОСНА ЕЛ ДЖІ» від 25.03.2010 року та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.07.2012 року серії АА № 363228;

частка ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ПОМПАНОВА» (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 65, кв. 15; код ЄДРПОУ 34493247), що становить 350 000,00 грн. та складає 50,00% статутного капіталу товариства, що підтверджується статутом товариства з обмеженою відповідальністю «ПОМПАНОВА» від 13.07.2006 року та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.07.2012 року серії АА № 363229;

грошові кошти, розміщені на рахунках НОМЕР_10, № НОМЕР_6 та НОМЕР_11 в публічному акціонерному товаристві «АЛЬФА-БАНК» (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; код ЄДРПОУ 23494714) з урахуванням відсотків, нарахованих станом на 03.01.2014 року, на загальну суму 60 690,97 доларів США (518 950,28 грн. за курсом валют станом на день подання позовної заяви), що підтверджується заявами на видачу готівки від 03.01.2014 року № 391344, № 458327 та № 388227;

грошові кошти, розміщені на рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7 в публічному акціонерному товаристві «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; код ЄДРПОУ 09807856) з урахуванням відсотків, нарахованих станом на 30.12.2013 року, на загальну суму 318 606,78 доларів США та 801,73 грн. (разом 2 725 112,72 грн. за курсом валют станом на день подання позовної заяви), що підтверджується заявами на видачу готівки від 30.12.2013 року №01, № 02, № 03, № 04, № 05, № 06, № 08;

грошові кошти, розміщені на депозитних рахунках в публічному акціонерному товаристві Комерційному банку «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570) з урахуванням відсотків, нарахованих станом на 03.07.2012 року, на загальну суму 250 155,52 доларів США (2 139 004,80 грн. за курсом валют станом на день подання цієї позовної заяви), що підтверджується депозитними договорами SAMD № 01000711488508, SAMD № 01000711488561, SAMD № 01000711488621 та SAMD № 01000711488461 від 10.08.2010 року, а також депозитним договором SAMD № 01000715695440 від 12.04.2011 року.

06.07.2012 року дружина померлого ОСОБА_1 та донька ОСОБА_6, які проживають за адресою: АДРЕСА_6, звернулись із заявами за вх. №№ 4 та 5 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про прийняття спадщини після смерті їх чоловіка та батька ОСОБА_3.

06.07.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було відкрито спадкову справу № 1/2012 (у Спадковому реєстрі № 53046905) до майна померлого ОСОБА_3, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 30966270 від 06.07.2012 року та матеріалами самої спадкової справи.

21.08.2012 року ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_4, звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою за вх. № 6 про прийняття спадщини після смерті її брата ОСОБА_3.

Той факт, що померлий ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є братом і сестрою, вбачається з повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_22 від 11.08.2007 року та свідоцтва про народження серії НОМЕР_23 від 22.07.1949 року, а також з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження № 00010746149 від 10.07.2012 року та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00010743265 від 10.07.2012 року.

На виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30.05.2013 року у справі № 2610/25637/2012 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було надано виписки по договорах SAMD № 01000711488508, SAMD № 01000711488561, SAMD № 01000711488621, SAMD № 01000711488461 та SAMD № 01000715695440, відповідно до яких станом на 03.07.2012 року на депозитні вклади спадкодавця за договорами SAMD № 01000711488561, SAMD № 01000711488621, SAMD № 01000711488461 та SAMD № 01000711488508 було нараховано відсотки у розмірі 32,05 доларів США (274,05 грн. за курсом валют станом на день подання цієї позовної заяви) по кожному з вкладів. Крім того, станом на 03.07.2012 року на депозитний вклад спадкодавця за договором SAMD № 01000715695440 було нараховано відсотки у розмірі 27,32 доларів США (233,61 грн. за курсом валют станом на день подання позовної заяви). Загальна сума вкладів спадкодавця з урахуванням нарахованих відсотків станом на 03.07.2012 року складала 250 155,52 доларів США. Також ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомив про те, що грошові кошти з депозитних рахунків ОСОБА_3, відкритих за договорами SAMD № 01000711488508, SAMD № 01000711488561, SAMD № 01000711488621, SAMD № 01000711488461 та SAMD № 01000715695440 були зняті ОСОБА_2 за довіреністю 03.07.2012 року.

ОСОБА_1, як дружина, що пережила спадкодавця, отримала у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 свідоцтва про право власності на 1/2 частку вище переліченого майна (окрім спадкових земельної ділянки та вкладів у ПАТ КБ «Приватбанк») за реєстровими №№ 4018, 4019, 4020, 4021 та 4022 від 24.12.2013 року та № 247 від 21.01.2014 року, а також як непрацездатна вдова спадкодавця, що має право на обов'язкову частку у спадщині, отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку спадкового майна, що залишилося після смерті спадкодавця (окрім спадкових земельної ділянки та вкладів у ПАТ КБ «Приватбанк»), за реєстровими №№ 4023, 4024, 4025, 4026 та 4027 від 24.12.2013 року та № 248 від 21.01.2014 року.

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №№ 15289491, 15287946 від 24.12.2013 року та №№ 16456875, 16458907 від 21.01.2014 року ОСОБА_1 зареєструвала за собою право власності на 1/2 та 1/8 частини спадкової квартири, а також на 1/2 та 1/8 частини спадкового житлового будинку.

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 11.02.2014 року було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя на спадкову земельну ділянку у зв'язку з відсутністю державного акта про право власності на землю з відповідною відміткою про перехід права власності до спадкодавця.

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 21.02.2014 року було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право власності на спадщину за законом на спадкове майно, так як ОСОБА_2 не було надано державного акта про право власності на землю з відповідною відміткою про перехід права власності до спадкодавця, її заява не відповідає чинному законодавству, оскільки вона являється спадкоємцем за заповітом, а не за законом, не було подано документ, який підтверджує сплату податків з вартості об'єктів спадщини, не була проведена оплата нотаріальних дій, а також у той час ОСОБА_1 було подано до нотаріуса заяву про зупинення видачі свідоцтв у зв'язку зі зверненням її до суду щодо поділу спадкового майна.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає за необхідне проаналізувати наступні правові норми та рекомендації Верховного суду України.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Зважаючи на ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

У ст. 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

У ст. 355 ЦК України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За правилами ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

У відповідності до ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

З огляду на зміст ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Зважаючи на ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

У ч.ч. 1, 2 ст. 1228 ЦК України передбачено, що вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно із ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

У ст. 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

З огляду на ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Згідно з ч. 2 ст. 1279 ЦК України спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у межах їхньої частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення.

Враховуючи вимоги ст. 1280 ЦК України, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації. Якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

Статтею 1281 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Зважаючи на зміст ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що даний кодекс набирає чинності з 01.01.2004 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Виходячи з п. 1 Прикінцевих положень СК України, даний кодекс набирає чинності одночасно на набранням чинності ЦК України.

Відповідно до ст. 22 КпШС УРСР майно нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

У ст. 24 КпШС УРСР передбачено, що майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них. Роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони і були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей та предметів розкоші. Кожний з подружжя самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому роздільним майном.

Згідно зі ст. 28 КпШС УРСР в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу. Суд може визнати майно, нажите кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, власністю кожного з них.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про власність» майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім'ю України.

З урахуванням вимог ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.

У ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку, в тому числі і 55 років - які народилися до 30.09.1956 року включно.

З огляду на ст. 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

Частиною 1 ст. 73 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Зважаючи на позицію Верховного Суду України, викладену у Постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Зважаючи на позицію, викладену у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, за загальними правилами частини другої статті 372 ЦК України при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК України). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. Розглядаючи спори, пов'язані зі спадкуванням частки в праві спільної сумісної власності, необхідно звертати увагу на те, що згідно зі статтею 368 ЦК України спільною сумісною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року роз'яснено, що суд може зменшити розмір обов'язкової частки у спадщині з урахуванням відносин між спадкоємцем та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення, зокрема майнового стану спадкоємця.

З огляду на рекомендації, викладені у п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, при поділі спадщини між спадкоємцями необхідно враховувати правило частини першої статті 1278 ЦК України про те, що коли спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між спадкоємцями, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. При розподілі такої спадщини необхідно застосовувати норми, що регулюють відповідні правовідносини спільної часткової власності.

В абз. 3 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року рекомендовано, що відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

З огляду на позицію, висвітлену у п. 1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 р. №24-753/0/4-13 Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику в справах про спадкування".

Згідно з п. 7 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", при вирішенні спорів про зменшення розміру обов'язкової частки у спадщині (абз. 2 ч. 1 ст. 1241 ЦК) встановленню та оцінюванню судом підлягає характер відносин між спадкодавцем та спадкоємцем, інші обставини, що мають істотне значення. Зокрема, ними може вважатись тривала відсутність спілкування між спадкодавцем і спадкоємцем, неприязні стосунки тощо. Зменшення розміру обов'язкової частки в спадщині полягає у пропорційному зменшенні частки такого спадкоємця.

Відповідно до п. 8 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 р. №24-753/0/4-13 у спорах між спадкоємцями про поділ спадкового майна застосуванню підлягають спеціальні норми, які регулюють спадкові правовідносини щодо поділу спадкового майна (статті 1278, 1279 ЦК). Загальні норми про право спільної власності, зокрема, ст. 365 ЦК, застосовуються судом в частині, що не врегульована нормами книги шостої ЦК. Якщо спадкоємці не були разом із спадкодавцем співвласниками майна, у разі спору про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників-спадкоємців, застосуванню підлягають норми ст. 365 ЦК.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З урахуванням проаналізованих правових норм та рекомендацій Верховного суду України в розрізі встановлених обставин у справі суд приходить до наступних висновків.

Майно, належне ОСОБА_3 на час його смерті, в силу норм КпШС УРСР, Закону України «Про власність» та СК України було об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1. На цій підставі ОСОБА_1 належить 1/2 частина цього майна, на підтвердження чого їй і було приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу правомірно видано свідоцтва про право власності за реєстровими номерами №№ 4018, 4019, 4020, 4021 та 4022 від 24.12.2013 року та № 247 від 21.01.2014 року.

Більш того, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на час смерті свого чоловіка досягла 55-річного віку, а тому відповідно до вимог законодавства являлась непрацездатною особою, в силу чого при наявності заповіту мала право на обов'язкову частку в спадковому майні, яка, в свою чергу, з урахуванням того, що у померлого була ще одна спадкоємиця першої черги - донька ОСОБА_6, складала 1/4 спадкового майна. На цій підставі на підтвердження цього ОСОБА_1 було приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу правомірно видано свідоцтва про право на спадщину за законом за реєстровими номерами №№ 4023, 4024, 4025, 4026 та 4027 від 24.12.2013 року та № 248 від 21.01.2014 року.

Таким чином, позивач за первісним позовом, отримавши свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом на конкретні частки в об'єктах спадкового майна (спадкових будинку, квартирі, частках в статутних капіталах ТОВ, вкладах у ПАТ «Альфа-Банк» та ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ»), на власний розсуд розпорядилась своїм правом на вибір способу поділу спільного сумісного майна та поділу спадщини, цим самим визначивши конкретно розміри своїх часток у даному майні.

Відповідно до норм ЦК України після поділу спадщини між спадкоємцями її перерозподіл можливий лише у разі прийняття спадщини іншими спадкоємцями після закінчення строку для прийняття спадщини (ст. 1280), що у даному випадку не мало місце.

Тобто, у даному випадку перерозподіл спадщини після смерті ОСОБА_3 щодо часток ОСОБА_1 у спадкових житловому будинку, квартирі, частках у ТОВ, вкладах у ПАТ «АЛЬФА-БАНК» та ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» неможливий.

Більш того, з огляду на нотаріальний порядок оформлення права на спадщину ОСОБА_1 повинна була спочатку звернутись з відповідною заявою до нотаріуса з метою додаткового отримання правовстановлюючих документів в порядку спадкування ще на 3/8 спадкового будинку, 3/8 спадкової квартири, 3/8 часток у статутних капіталах ТОВ «БОСНА ЕЛ ДЖІ» та ТОВ «ПОМПАНОВА», 3/8 вкладів у ПАТ «АЛЬФА-БАНК» та 3/8 коштів, що знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_12 в ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», які заявлені у її вимогах, проте, виходячи з матеріалів спадкової справи, цього не зробила, тобто не вичерпала своєї можливості оформити право власності на спадкове майно в органах нотаріату. На цій підставі, зважаючи на позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду України, у цих вимогах слід відмовити.

Щодо вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину спадкової земельної ділянки, то суд зважає, що вона заявлена в порядку розподілу спадкового майна, а не в порядку виділу частки із спільного сумісного майна або спадкування за законом, на які ОСОБА_1 має право як співвласниця даної земельної ділянки та спадкоємиця обов'язкової частки в спадковому майні після смерті її покійного чоловіка. В силу ст. 11 ЦПК України суд має право розглядати справу лише в межах заявлених вимог, а тому не може задовольнити дану вимогу ОСОБА_1 в порядку розподілу спадкової маси, що порушить баланс належних спадкоємцям часток у спадщині.

Поруч з цим, суд бере до уваги, що обраний ОСОБА_1 спосіб захисту її прав призводить до збільшення її частки в частині об'єктів спадкового майна (спадкові земля, будинок, квартира, частки в статутних капіталах ТОВ, вклади у ПАТ «АЛЬФА-БАНК», кошти, що знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_12 в ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ») і відповідного позбавлення часток у цих об'єктах ОСОБА_2 без дотримання вимог ст.ст. 364 та 365 ЦК України, що, знову ж таки, не дозволяє суду задовольнити вимоги позивача за первісним позовом.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на частину спадкового майна (вклади у ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КЕДИТ» та у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») в порядку його поділу за ОСОБА_2, то дані вимоги взагалі не видається за можливе задовольнити, оскільки особа наділена правом на звернення до суду за захистом лише своїх порушених, невизнаних та оспорених прав, свобод та інтересів або прав, свобод та інтересів осіб, яких вона представляє в силу договору чи закону. Матеріали справи не містять документів, які б вказували на повноваження ОСОБА_1 звертатись до суду від імені ОСОБА_2, а тому ці вимоги слід залишити без задоволення.

Посилання ОСОБА_1 на факт, що ОСОБА_2 було 03.07.2012 року знято з рахунків спадкодавця ОСОБА_3 у ПАТ КБ «Приватбанк» кошти у сумі 250 155,52 доларів США, як на підставу розподілу спадкової маси, не може бути взято судом до уваги при вирішенні даного спору, оскільки вказане не відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі книзі 6 ЦК України та ст.ст. 364, 365 ЦК України, проте може бути підставою для стягнення з останньої безпідставно набутих коштів у розмірі, відповідному 5/8 частинам згаданої суми, які повинні належати ОСОБА_1, як співвласниці та спадкоємиці обов'язкової частки в спадщині.

А отже, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі, що не позбавляє її права на звернення до суду з позовом про визнання за нею права власності на 1/2 спірної земельної ділянки в порядку виділу частки в спільному сумісному майні подружжя та на 1/8 даної земельної ділянки в порядку спадкування за законом, про стягнення з ОСОБА_2 коштів у розмірі, еквівалентному 5/8 частинам знятої останньою суми з рахунків спадкодавця у ПАТ КБ «Приватбанк», а також про припинення права ОСОБА_2 на частки у спільному майні з дотриманням вимог ст. 365 ЦК України.

Стосовно вимог ОСОБА_2 про зменшення обов'язкової частки у спадщині ОСОБА_1, то суд не вважає доведеною наявність підстав, які відповідно до вимог ст. 1241 ЦК України дають право на таке обмеження гарантованих законодавством прав спадкоємців за законом.

Посилання ОСОБА_2 на те, що позивач за первісним позовом вигнала спадкодавця з їх будинку та не надавала йому допомоги при його тяжкому стані здоров'я, спростовуються даними спадкової справи та записами у свідоцтві про смерть ОСОБА_3, відповідно до яких на час смерті останнього у них було однакове місце постійного проживання, а також листом Синагоги «Неве-Шалом» від 25.06.2010 року та фактом перебування спадкодавця перед смертю у медичному центрі, де йому надавалась медична допомога та догляд. Вказівки ОСОБА_2 на те, що все майно ОСОБА_3, яке знаходиться у США, залишилось ОСОБА_1, взагалі не знайшло свого підтвердження у ході розгляду справи.

На цій підставі, а також у зв'язку з тим, що відсутні умови, передбачені ст. 1301 ЦК України, суд відхиляє доводи позивача за зустрічним позовом про наявність підстав визнати спірні свідоцтва про право на спадщину за законом, видані на ім'я ОСОБА_1, недійсними.

Знову ж таки, як вже було згадано, вимоги ОСОБА_2 про визнання за ОСОБА_1 права власності на частину спадкового майна (1/2 житлового будинку, 1/2 земельної ділянки, 1/2 квартири, 1/2 часток у статутних капіталах ТОВ, кошти на рахунках НОМЕР_10, НОМЕР_6, НОМЕР_11 у ПАТ «Альфа-Банк») в порядку його поділу не видається за можливе задовольнити, оскільки особа наділена правом на звернення до суду за захистом лише своїх порушених, невизнаних та оспорених прав, свобод та інтересів або прав, свобод та інтересів осіб, яких вона представляє в силу договору чи закону. Матеріали справи не містять документів, які б вказували на повноваження ОСОБА_2 звертатись до суду від імені ОСОБА_1, а тому ці вимоги слід залишити без задоволення.

До того ж, суд зважає на те, що ОСОБА_1 вже отримано свідоцтва про право власності на 1/2 частини спірних житлового будинку, квартири, часток у статутних капіталах у ТОВ та вкладів у ПАТ «Альфа-Банк», а також свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/8 частини даних об'єктів, дані свідоцтва не змінені та не визнані недійсними, що арифметично унеможливлює задоволення вимог ОСОБА_2 про додаткове визнання за ОСОБА_1 права власності ще на 1/2 частини цих об'єктів.

Щодо вимог ОСОБА_2 про визнання права власності за нею на кошти на рахунках НОМЕР_10, НОМЕР_6, НОМЕР_11 в ПАТ «Альфа-Банк» та на вклади у ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», то суд враховує, що на 5/8 частин цих коштів ОСОБА_1 вже видано свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом, які не змінено і не скасовано, а сама ОСОБА_2 не вичерпала свої можливості отримати правовстановлюючі документи на 3/8 цих вкладів у нотаріуса за умови звернення її із заявою про видачу їй свідоцтв про право на спадщину за заповітом після вирішення даного спору та оплати податків та нотаріальних послуг.

Посилання ОСОБА_2 на повернення нею ОСОБА_9 за рахунок спадкових коштів боргу ОСОБА_3 після його смерті не можуть судом враховуватись при вирішення даного спору, оскільки ОСОБА_9 не було пред'явлено свої вимоги відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємцям, які прийняли спадщину, а ОСОБА_2 не було отримано дозвіл на одержання частини вкладу у банку в порядку ч. 3 ст. 1298 ЦК України.

Більш того, як вже згадувалось, вимоги ОСОБА_2 про поділ спадкового майна за умови отримання вже ОСОБА_1 свідоцтв про право власності та свідоцтв про право на спадщину за законом не відповідають змісту книги 6 ЦК України та ст.ст. 364, 365 ЦК України.

Отож, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 теж слід відмовити, що не позбавляє її права на звернення до нотаріуса відповідно до вимог чинного законодавства після вирішення даного спору та оплати податків і нотаріальних послуг із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом на 3/8 частини об'єктів спадкового майна (окрім земельної ділянки), а також до суду - щодо визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на 3/8 спадкової земельної ділянки.

Зважаючи на вищенаведене, беручи до уваги рекомендації, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року, Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, а також у Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", керуючись ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 13, 41, 58 Конституції України, ст.ст. ст. 3, 12, 15, 16, 355, 364, 365, 368, 372, 1216-1218, 1223, 1225. 1226, 1228, 1233, 1235, 1241, 1261, 1267, 1268-1270, 1278-1282, 1301, п. 1 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 55, 60, 70, з п. 1 Прикінцевих положень СК України, ст.ст. 22, 24, 28 КпШС УРСР, ст. 16 Закону України «Про власність», ст.ст. 1, 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 71, 73 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст.ст. 4, 10, 11, 14, 15, 60, 61, 114, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна, визнання права власності на спадкове майно та в зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину, зменшення обов'язкової частки у спадковому майні, поділ спадкового майна, визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя: Т.В.Дубас