Рішення

від 30.05.2014 по справі 258/12136/13-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

2/258/491/14 258/12136/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2014 року м. Донецьк

Кіровський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Леонова О.С.,

при секретарі судового засідання - Ярошенко І.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за:

позовом ОСОБА_1 до, товариства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив і Ко», ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, стягнення суми боргу за договором позики,

зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив і Ко», ОСОБА_5, треті особи Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку, Управління державної автомобільної інспекції 2-ге ВРЕВ м. Донецька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадщину, визнання договору недійсним,

позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив і Ко», ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики. В обґрунтування позову зазначила, що 04.11.2011 року ОСОБА_7 взяв у борг в ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 420 000,0 доларів США, що за курсом НБУ на момент надання позики, еквівалентно 3 351 894,0 грн. Відповідно до розписки, яку власноручно написав відповідач, зазначається, що він бере на себе зобов'язання повернути взяту у борг суму на першу вимогу позивача. Згодом позивачу стало відомо, що ОСОБА_7 було вбито, в зв'язку з чим вона звернулася з вимогою про повернення коштів до спадкоємця відповідача - ОСОБА_2 Останній визнав, що померлий брав у борг в позивача грошові кошти, втім відмовився їх повертати, оскільки такої значної суми а ні в нього, а ні у його сім'ї не має. На підставі наведеного ОСОБА_1 була вимушена звернутися до суду з позовом про стягнення суми боргу.

25.03.2014 року позивачка уточнила та збільшила свої позовні вимоги, просила залучити до участі у справі у якості співвідповідачів товариство з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив і Ко» та ОСОБА_5, оскільки в статутний капітал ТОВ «Ексклюзив і Ко» ОСОБА_7 внесені позичені у неї грошові кошти та солідарно стягнути з ОСОБА_2, ТОВ «Ексклюзив і Ко», ОСОБА_5 на її користь 3 351 894,0 грн. та судові витрати. Також просила визнати недійсним договір дарування від 12.03.2012 року, оформлений у вигляді нотаріально завіреної заяви ОСОБА_7 про передачу належної йому долі статутного капіталу вартістю 10 449 315,24 грн. учаснику товариства ОСОБА_5 Крім цього, просила залишити позов в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_7 без розгляду та залучити до участі у справі у якості третьої особи ОСОБА_6.

Ухвалою суду від 02.04.2012 року первісний позов в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_7 залишений без розгляду, ТОВ «Ексклюзив і Ко», ОСОБА_5 залучені до участі у справі у якості співвідповідачів та ОСОБА_6 залучений до участі у справі у якості третьої особи.

24.04.2014 року до суду звернувся ОСОБА_6 з заявою про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги. В обґрунтування свого позову зазначив, що 31.05.2011 року він - ОСОБА_6 позичив ОСОБА_7 грошову суму у розмірі 2 728 000 доларів США, що складає еквівалент 21 804 904 грн. по курсу НБУ. Грошові кошти було надано для розвитку бізнесу, у тому числі з метою розвитку спільного заводу з переробки м'яса. Фактично завод з переробки м'яса знаходився за адресою: АДРЕСА_1. У лютому 2014 року ОСОБА_6 стало відомо, що ОСОБА_7 начебто передав нерухоме майно заводу з перероби м'яса в статутний капітал ТОВ «Ексклюзив і Ко» ще 30.01.2012 року.

Як вбачається з протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Ексклюзив і Ко» № 1 від 30.01.2012 року ОСОБА_7 передав вклад у статутний капітал товариства майно на суму 10 449 315,24 грн.

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 12.03.2012 року ОСОБА_7 передав ОСОБА_5 право володіння, управління, розпорядження на свою долю в ТОВ «Ексклюзив і Ко». Надав згоду на перереєстрацію його долі в ТОВ «Ексклюзив і Ко» за ОСОБА_5

Підставою для перереєстрації частки ОСОБА_7 у статутному капіталі ТОВ «Ексклюзив і Ко» став протокол № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Ексклюзив і Ко» від 23.04.2012 року, яким нібито вирішено вивести із складу учасників ОСОБА_7 та передати належну йому долю у статутному капіталі товариства ОСОБА_5 у зв'язку з чим затвердити нову редакцію статуту та провести державну реєстрацію змін.

Згідно до статуту ТОВ «Ексклюзив і Ко» у редакції від 08.08.2012 року ОСОБА_5 є єдиним учасником товариства.

Вважає, що вказана злочинна схема виводу майна із власності померлого ОСОБА_7 та його спадкоємців повністю суперечить закону та здійснена з підробкою підписів ОСОБА_7 та відповідним підлогом документів. У зв'язку з вище наведеним просить визнати недійсним договір дарування від 12.03.2012 року, оформлений у вигляді нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_7 про передачу належної йому долі статутного капіталу вартістю 10 449 315,24 грн. учаснику товариства ОСОБА_5

Крім того, ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ТОВ «Ексклюзив і Ко», ОСОБА_5, за участі третіх осіб Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку, Управління державної автомобільної інспекції 2-ге ВРЕВ м. Донецька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадщину, визнання договору недійсним. В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер його рідний брат - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 10.05.2012 року. За життя ОСОБА_7 заповіту не залишив.

11.10.2012 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9 про прийняття спадщини. Крім нього іншими спадкоємцями є їх мати - ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2, та його брат ОСОБА_11.

06.11.2012 року, ОСОБА_10 відмовилась від своєї частки у спадщині на користь ОСОБА_2.

ОСОБА_7 був засновником та директором товариства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзів і ко», яке було зареєстровано 31.01.2012 року та створювалось як завод з переробки м'яса та м'ясопродуктів.

Обладнання з переробки м'яса та м'ясопродуктів для заводу було частково придбані за грошові кошти отримані за договором позики між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 у розмірі 420 000 доларів США від 04.11.2011 року та за рахунок власних коштів ОСОБА_7.

Як вбачається з протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Ексклюзів і ко» № 1 від 30.01.2012 року, за життя ОСОБА_7 фактично внесено до статутного фонду ТОВ «Ексклюзів і ко» майновий внесок вартістю 10 449 315,24 грн.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина у вигляді часки у статутному капіталі ТОВ «Ексклюзів і ко» вартістю 10 449 315,24 грн., що відповідає 52% розміру статутного (складеного) капіталу товариства та автомобіль «ВАЗ» 21099, держаний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, сірого кольору.

Крім ОСОБА_7, другим учасником товариства стала ОСОБА_5, часки у статутному капіталі ТОВ «Ексклюзів і ко», якої вартістю 9 645 521,76 грн., відповідає 48 % розміру статутного (складеного) капіталу товариства.

Під час оформлення спадщини після смерті брата ОСОБА_2 стало відомо, що часка у статутному капіталі ТОВ «Ексклюзів і ко» вартістю 10 449 315,24 грн., що відповідає 52% розміру статутного (складеного) капіталу товариства незаконно вибула з власності померлого ОСОБА_7 та була перереєстрована за ОСОБА_5

Згідно статуту ТОВ «Ексклюзів і ко» у редакції від 08.08.2012 року ОСОБА_5 є єдиним учасником товариства. Підставою для перереєстрації частки ОСОБА_7 у статутному капіталі ТОВ «Ексклюзів і ко» став протокол № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Ексклюзів і ко» від 23.04.2012 року, яким нібито вирішено вивести зі складу учасників ТОВ «Ексклюзів і ко» ОСОБА_7 відповідно до нотаріально завіреної заяви від 12.03.2012 року та передати належну йому долю учаснику Товариства ОСОБА_5

Вважає, що вказана злочинна схема виводу майна із власності померлого ОСОБА_7 та його спадкоємців повністю суперечить закону та здійснена з підробкою підписів ОСОБА_7 та відповідним підлогом документів від імені померлого, а саме сфальсифікованої нотаріально посвідченої заяви від 12 березня 2012 року, згідно якої ОСОБА_7 передав ОСОБА_5 право володіння, управління та розпорядження на долю в ТОВ «Ексклюзів і ко». Надав згоду на перереєстрацію його долі в ТОВ «Ексклюзів і ко» за ОСОБА_5

Стосовно автомобіля «ВАЗ» 21099, держаний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, сірого кольору. ОСОБА_2 має намір його продати, але не може у зв'язку з тим, що він не зареєстрований за ним після фактичного прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_7

У зв'язку з цим ОСОБА_2 просить суд: 1) встановити факт прийняття спадщини, що відкрилась після смерті його брата ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4; 2) визнати недійсним правочин - заяву до компетентних органів від імені ОСОБА_7 про складання з себе повноважень прав та обов'язків співвласника та співзасновника ТОВ «Ексклюзів і ко» від 12.03.2012 року та передачу належну йому долю учаснику ТОВ «Ексклюзів і ко» ОСОБА_5; визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування право власності на майно передане ОСОБА_7 згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Ексклюзів і ко» № 1 від 30.01.2012 року; 3) визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування право власності на автомобіль «ВАЗ» 21099, держаний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, сірого кольору.

В ході розгляду справи, 23.04.2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про залишення без розгляду позову в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2

Ухвалою Кіровського районного суду м. Донецька від 22.05.2014 року залишено без розгляду позовні вимоги до ОСОБА_2

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, з обставин викладених в позовній заяві, просила суд його задовольнити, стосовно вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 та позову третьої особи ОСОБА_6 залишила на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2, та його представник ОСОБА_3 у судовому засіданні зустрічний позов підтримав. Пояснив, що він є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_7, який за життя взяв у ОСОБА_1 борг в сумі 420000 доларів США. Однак до цього часу своїх зобов'язань, як спадкоємець не виконав не дивлячись на те, що позивач неодноразово нагадувала йому про повернення коштів. Повернути борг не має можливості, в зв'язку з відсутністю коштів.

Представник відповідача ТОВ «Ексклюзив і Ко» - ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив відмовити у їх задоволенні за безпідставністю вимог.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином.

Третя особа ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_12 в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Представником ОСОБА_12 до суду подано заяву від 22.05.2014 року, позовні вимоги заявлені третьою особою підтримала у повному обсязі, просила суд розглядати справу без її участі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до ст. 1046 ЦК України між позивачем та померлим ОСОБА_7 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_7 взяв в борг у позивача 420 000,0 доларів США, що підтверджується розпискою від 04 листопада 2014 року, в якій останній зобов'язалася повернути вищевказану суму за бажанням ОСОБА_1

Допитаний, як свідок ОСОБА_13, приведений до присяги відповідно до вимог ЦПК України, підтвердив факт укладання між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 договору позики, на підтвердження якого померлим була написана розписка.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 10.05.2012 року.

За життя ОСОБА_7 заповіту не залишив.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина у вигляді часки у статутному капіталі ТОВ «Ексклюзів і ко» вартістю 10 449 315,24 грн., що відповідає 52% розміру статутного (складеного) капіталу товариства та автомобіль «ВАЗ» 21099, держаний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, сірого кольору.

На запит суду, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9 надано копію спадкової справи, з матеріалів якої вбачається, що 11.10.2012 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9 про прийняття спадщини.

06.11.2012 року, ОСОБА_10, яка є матір'ю померлого ОСОБА_7, відмовилась від своєї частки у спадщині на користь ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1261 Цивільного кодексу України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, єдиний спадкоємець першої черги - ОСОБА_10 відмовилася від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2, він є єдиним спадкоємцем після смерті від ОСОБА_7 та до нього перейшли зобов'язання по сплаті суми боргу.

Цей факт також встановлений рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 21.12.2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_14 про встановлення факту родинних відносин.

Вирішуючи спір про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_2, визнання права власності на спадщину, суд вважає, що позов ОСОБА_2 в цій частині підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно довідки Управління державної автомобільної інспекції 2-ге ВРЕВ м. Донецька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області № 8050 від 03.12.2013 року ОСОБА_7 належить автомобіль «ВАЗ» 21099, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, сірого кольору (т.1 а.с. 60 ).

З обставин справи вбачається, що 06.02.2014 року нотаріусом відмовлено в оформленні права ОСОБА_2 на спадщину (т.1 а.с. 184). Як вбачається із змісту постанови приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9 за результатами розгляду заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 відповідно до п. 4.15, 4.18 глави 10 Порядку про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 , видача свідоцтва про право на спадщину майна, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. На підставі п.п.1-3 глави 13 зазначеного Порядку нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії та зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження.

В судовому засіданні встановлено, що договір купівлі продажу та технічна документація на автомобіль ВАЗ» 21099, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, сірого кольору була втрачена. ОСОБА_2 має намір його продати, але не може у зв'язку з тим, що він не зареєстрований за ним після фактичного прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_7

Суд приходить до висновку, що відсутні умови для одержання позивачем у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, у зв'язку із тим, що в даний час відсутня об'єктивна можливість через смерть спадкодавця, відновити втрачені технічну документацію та договір купівлі продажу автомобіля, що посвідчує право власності ОСОБА_7, вимоги ОСОБА_2 про визнання за ним права власності в порядку спадкування підлягають судовому розгляду, про що також зазначено Пленумом Верховного Суду України в п.23 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 . Окрім цього, суд розуміє, що на теперішній час у потенційних спадкоємців відсутній інший спосіб, окрім судового, визнання права власності на спірну квартиру з боку держави.

В судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_7 брат померлого ОСОБА_2 своєчасно звернувся у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини та вважається таким, що прийняв спадщину у відповідності зі ст. 1268 , 1269 , 1297 ЦК України , що є підставою для визнання за ним права власності на спірний автомобіль в порядку спадкування за законом.

Відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_1 в частині солідарного стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив і Ко» та ОСОБА_5 суми боргу, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч.3 ст. 10 , ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Згідно з вимогами ст.ст. 57-59 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Вимоги викладенні в позовній заяві щодо стягнення суми боргу з ТОВ «Ексклюзив і Ко» та ОСОБА_5 не знайшли об'єктивного підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами.

На запит суду, відділом державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку була надана належним чином завірена копія реєстраційної справи ТОВ «Ексклюзив і Ко» (код ЄДРПОУ 38082540).

Відповідно до наданої реєстраційної справи, судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив і Ко» було створено його учасниками ОСОБА_7 та ОСОБА_5.

ОСОБА_7 було передано у власність товариства майно, яке належало йому на праві власності на загальну вартість 10 449 315,24 грн., що підтверджується протоколом загальних зборів учасників №1 від 30.01.2012 року.

Крім ОСОБА_7, другим учасником товариства стала ОСОБА_5, часки у статутному капіталі ТОВ «Ексклюзів і ко», якої вартістю 9 645 521,76 грн., відповідає 48 % розміру статутного (складеного) капіталу товариства.

Згідно статуту ТОВ «Ексклюзів і ко» у редакції від 08.08.2012 року ОСОБА_5 є єдиним учасником товариства. Підставою для перереєстрації частки ОСОБА_7 у статутному капіталі ТОВ «Ексклюзів і ко» став протокол № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Ексклюзів і ко» від 23.04.2012 року, яким вирішено вивести зі складу учасників ТОВ «Ексклюзів і ко» ОСОБА_7 відповідно до нотаріально завіреної заяви від 12.03.2012 року та передати належну йому долю учаснику Товариства ОСОБА_5

У реєстраційній справі відсутні докази того, що кошти, які надавала ОСОБА_1 у борг ОСОБА_7, були внесені до статутного капіталу товариства чи на ці кошти було придбано майно, яке було передано ОСОБА_7 у власність товариства.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, після передачі грошових коштів ОСОБА_7 став їх власником та мав право в силу закону розпоряджатися цими коштами на свій розсуд та незалежно на що вони були витрачені позичальником, саме в нього виникає обов'язок на повернення боргу. Закон не передбачає, що зобов'язання по сплаті боргу може виникнути у інших осіб, якщо позичальник боргові кошти передав до статутного капіталу юридичної особи чи витратив кошти на придбання майна, яке згодом було внесено до статутного капіталу юридичної особи.

Статтею 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Втім позивач не надав жодного доказу того, що між нею та ТОВ «Ексклюзив і Ко», ОСОБА_5 укладався договір позики.

Отже, враховуючи вищевикладене, вимоги щодо стягнення з ТОВ «Ексклюзив і Ко» та ОСОБА_5 суми боргу за договором позики, укладеним між нею та ОСОБА_7 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір в частині визнання недійсним договору дарування від 12.03.2012 року, оформленого у вигляді нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_7 про передачу належної йому долі статутного капіталу вартістю 10 449 315,24 грн. учаснику товариства ОСОБА_5 суд виходив з відсутності правових підстав для задоволення позовів про визнання угоди сторін недійсною із застосуванням наслідків ст. 216 ЦК України, оскільки між сторонами ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у встановленому порядку договору дарування від 12.03.2012 року укладено не було.

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 12.03.2012 року ОСОБА_7 передав ОСОБА_5 право володіння, управління, розпорядження на свою долю в ТОВ «Ексклюзив і Ко». Надав згоду на перереєстрацію його долі в ТОВ «Ексклюзив і Ко» за ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 237).

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановлені ст. 203 ЦК України, відповідно до ч. 4 якої правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до вимог ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

У сенсі ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Договір дарування має свою форму передбачену главою 55 ЦК України.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у встановленому порядку договору дарування від 12.03.2012 року укладено не було.

Згідно довідки № 622 від 11.02.2014 року,зареєстрованою канцелярією суду за вх.. № . 3386 від 18.02.2014 року, П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора повідомила, що Демчик В.В. державним нотаріусом П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори 12.03.2012 року за реєстровим номером 1-312 не засвідчувалась заява гр.. ОСОБА_7 (т. 2, а.с. 26).

Враховуючи, що у судовому засіданні встановлено факт відсутності між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 укладено договору від 12.03.2012 року про дарування належної йому долі у статутного капіталу ТОВ «Ексклюзив і Ко» вартістю 10 449 315,24 грн. учаснику товариства ОСОБА_5 суд відмовляє у задоволенні позовів в частинні визнання даного договору недійсним відмовити.

Керуючись ст.ст. 10,60,213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 1046,1047, 1281 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до, товариства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив і Ко», ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, стягнення суми боргу за договором позики - відмовити у повному обсязі.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив і Ко», ОСОБА_5, треті особи Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку, Управління державної автомобільної інспекції 2-ге ВРЕВ м. Донецька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадщину, визнання договору недійсним - задовольнити частково.

Встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини, що відкрилась після смерті його брата ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

Визнати за ОСОБА_2, у порядку спадкування право власності на автомобіль «ВАЗ» 21099, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, сірого кольору.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив і Ко», ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 229,40 грн.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

У задоволені позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив і Ко», ОСОБА_5 про визнання договору недійсним - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: