Рішення

від 19.06.2014 по справі 910/1531/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1531/14 19.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Армалюкс Інвестбуд"

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Приватне акціонерне товариство "Київміськбуд-1"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБОЛОНЬДЕВЕЛОПСТАНДАРТ"

про визнання недійсним договорів

Головуючий суддя Полякова К.В.

Суддя Босий В.П.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Приходько І.А. (дов. б/н 20.12.2013)

від відповідача: Яворський О.М. (дов.№б/н від 06.03.2014)

від третьої особи 1: Нестор В.Р. (дов.№4 від 03.03.2014)

від третьої особи 2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армалюкс Інвестбуд" про визнання недійсними договорів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договора від 26.09.2011 про відступлення права вимоги за Договором позики № 6 від 10.07.2008, договором позики № 1 від 02.04.2008 та договором позики № 5 від 10.07.2008 з боку позивача укладені генеральним директором з перевищенням повноважень. Крім того, відповідно до заяви про доповнення правових підстав позову, ТОВ «Компанія з управління активами «Галуаінвест» зазначає, що вказані договори відступлення права вимоги , які укладені за рахунок коштів Фонду, не відповідають вимогам мети створення Фонду згідно п.3 Регламента та п.п. 4,8 Інвестиційної декларації, а також ч. 5 ст. 34 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», у звязку із чим таки правочини мають бути визнані недійсними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2014 порушено провадження у справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Київміськбуд-1" та призначено справу до розгляду на 18.02.2014 року.

За наслідками судових засідань 18.02.2014 та 04.03.2012, розгляд справи відкладено на 04.03.2014 року та 11.03.2014 вівдповідно, про що винесено ухвали суду.

У судовому засіданні 11.03.2014 судом відмовлено у задоволенні клопотання третій особи на стороні відповідача ПрАТ «Київміськбуд -1» про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропікана» в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, оскільки заявником не доведено яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та обовязки ТОВ «Тропикана».

Разом з тим, судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБОЛОНЬДЕВЕЛОПСТАНДАРТ", розгляд справи відкладено на 27.03.2014, а також у часткове задоволення клопотання відповідача, винесено ухвалу суду про витребування у позивача доказів, про що винесено ухвалу суду.

Ухвалою суду від 27.03.2014 справу призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 27.03.2014 визначено для розгляду справи № 910/1531/14 колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Босий В.П., Нечай О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2014 справу № 910/1531/14 прийнято до провадження зазначеною колегією суддів та призначено до розгляду на 24.04.2014 року.

У судовому засіданні 24.04.2014 судом винесена ухвала про відкладення розгляду справи на 22.05.2014 року.

22.05.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про доповнення правових підстав позову та від третьої особи - ПрАТ "Київміськбуд-1" клопотання про витребування доказів та письмові пояснення у справі.

За наслідками судового засідання 22.05.2014, суд у задоволення клопотання сторін, продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та відклав розгляд справи на 05.06.2014, про що виніс відповідну ухвалу суду.

02.06.2014 та 04.06.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 05.06.2014, у зв'язку із перебуванням судді Нечай О.В. на лікарняному, у справі №910/1531/14 призначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Босий В.П., Любченко М.О.

Ухвалою суду від 05.06.2014 справа №910/1531/14 прийнята та призначена до розгляду на 05.06.2014 вищезазначеною колегією суддів.

У судовому засіданні 05.06.2014 представник третьої особи - Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" надав усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення із матеріалами справи, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 19.06.2014 року.

До судового засідання 19.06.2014 з'явились представники позивача , відповідача та третьої особи1 - ПрАТ «Київміськбуд- 1».

Представник позивача надала усні пояснення по суті спору, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві та заяві про доповнення правових підстав позову.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву, звертаючи увагу суду на відсутність перевищення повноважень керевника позивача при укладнні оспарюваемих договорів про відступлення права вимоги, та зазначивши, що відступлення права вимоги не є інвестицією і напрямком інвестиційної діяльності, тому порушення п. 4 Інвестиційної Декларації Фонду при укладані договорів про відступлення права вимоги відсутні. В звязку з чим просив у задоволені позову відмовити.

Представник третьої особи1 - ПрАТ «Київміськбуд -1» підтримав позицію відповідача, просив у задоволені позовних вимог відмовити з підстав викладених у письмових запереченніях на позов, додатково зауважуючи, що ТОВ «КУА «Галуа Інвест» зверталось до суду з позовом до ПрАТ «Київміськбуд -1» про стягнення коштів за Договорами позики, проте ТОВ «КУА «Галуа Інвест» відмовилось від зазначених позовів, оскільки задовольнило свої грошові вимоги за рахунок переданого ПрАТ «Київміськбуд -1» нерухомого майна та на підставі укладенних Договорів про відступлення прав вимоги.

У судовому засіданні представники відповідача та третьої особи 1 заявили усне клопотання про виклик до суду ОСОБА_7, яка була представником учасників товариства позивача на час затвердження Статуту ТОВ «КУА «Галуа Інвест» з метою отримння її пояснень з питань наявності повноважень у генерального директора ТОВ «КУА «Галуа Інвест» на укладання 26.09.2011 Договорів відступлення права вимоги за договорами позики.

Частина 1 статті 30 Господарського процесуального кодексу України передбачає участь у судовому процесі посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Водночас відповідно до ч. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» зазначено, що у частині першій статті 30 ГПК йдеться про можливість участі в судовому процесі лише посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, тобто осіб, зв'язаних з відповідними підприємствами (установами, організаціями, органами), які не беруть участі в судовому процесі, трудовими правовідносинами на основі трудового договору (контракту).

Отже, у наведеній ситуації, якщо певна фізична особа (громадянин) не є посадовою особою чи іншим працівником підприємства (установи, організації, органу), то вона не підпадає під ознаки зазначеної норми ГПК.

Так, оскільки до матеріалів справи заявниками вказаного клопотання не надано належних доказів у підтвердження статусу ОСОБА_7, як посадової особи позивача, та враховуючи, що матеріали справи містять інші документальні докази, які надани сторонами у підтвердження наведених фактів, суд не вбачає підстав для виклику у судове засідання ОСОБА_7 та відхиляє усне клопотання відповідача та третьої особи 1.

До судового засідання третя особа 2 - ТОВ «Оболоньдевелопстандарт» не направила свого представника для участі у судовому розгляді, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що третя особа 2 не з'явились на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Під час судового розгляду даної господарської справи, за клопотанням позивача, здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи 1, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Галуа Інвест» - позивач у справі, є фінансовою установою, яка здійснює виключний від діяльності - управління активами інвесторів відповідно до ліцензії серії АГ № 399195, виданою Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

26 вересня 2011 між позивачем та відповідачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Армалюкс Інвестбуд», укладено три договори про відступлення прав вимоги (надалі - Договори), а саме:

- Договівр про вівдступлення прав вимоги , за яким позивач передав відповідачу право вимоги на суму 14 995 088, 65 грн (сума відступдення) за Договором позики №6 від 10 липня 2008 року, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, укладеним між позивачем та ПрАТ "Київміськбуд-1", що є боржником по відношенню до позивача. Відповідач зобов'язався сплатити позивачу суму відступдення до 29.08.2021 року.

- Договір про відступлення прав вимоги, за яким позивач передав відповідачу право вимоги на суму 103 022 146,01 грн (сума відетуплення) за Договором позики №1 від 02 квітня 2008 року, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, укладеним між позивачем та ПрАТ "Київміськбуд-1", що є боржником по відношенню до позивача. Відповідач зобов'язався сплатити позивачу суму відетуплення до 29.08.2021 року.

- Договір про відступлення прав вимоги, за яким позивач передав відповідачу право вимоги на суму 10 414 555,01 грн (сума відетуплення) за Договором позики №5 від 10 липня 2008 року, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, укладеним між позивачем та ПрАТ "Київміськбуд-1", що є боржником по відношенню до позивача. Відповідач зобов'язався сплатити позивачу суму відетуплення до 29.08.2021 року.

Як вбачається з текстів наданих Договорів відступлення прав вимоги від 26.09.2011, основні умови зазначених договорів є ідентичними, за якими предметом договору, як погоджено сторонами, є передача Первісним кредитором - ТОВ «КУА «Галуа Інвест», та приймання Новим кредитором - ТОВ "Армалюкс Інвест " , права грошової вимоги на суму відступлення за Договором Позики (надалі основний договір), укладеним між Первісним кредитором та ПрАТ "Київміськбуд-1", що є боржником по відношенню до Первісного кредитора.

За даними Договорами до Нового кредитора переходить право вимоги первісного кредитора стосовно сплати грошових коштів у розмірі суми відступлення, визначеної у п. 2.1 Договору, а саме : право вимаги на частину суми заборгованості за Основним договором, що складає основну суму позики, проценти за користування, пеню та штрафні санкції за порушення Боржником своїх обов'язків (у тому числі, але не виключено: 3% річних, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, інфляційні втрати), інші санкції передбачені законодавством України та Основним договором.

Згідно п. 3 Договорів, Первісний кредитор відповідає перед Новим кредитором за недійсність переданої вимоги, але не несе відповідальності за невиконання чи неналежне виконання Боржником своїх обов'язків.

Новий кредитор зобовязаний сплатити на користь Первісного кредитора суму відступлення у термін встановлений Договорами - 29.08.2021 року. Сторони допускають розрахунок векселями.

Договори набирають чинностті з дати їх укладання та діють до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Договори підписані від імені сторін керівниками ТОВ «КУА «Галуа Інвест» та ТОВ «Армалюкс Інвест» та скріплені печатками зазначених юридичних осіб.

Наразі, позивач просить визнати дані договори недійсними, посилаючись як на одну з підстав їх недійсності перевищення повноважень представника ТОВ «КУА «Галуа Інвест», оскільки Генеральний директор товариства при укладанні зазначенних Договорів діяв без попереднього погодження даних правочинів загальними зборами учасників товариства, як то передбачено п. 9.2.9 та п. 9.3.6 статті 9 Статуту.

Одночасно, позивач відзначає, що вказані договори відступлення права вимоги, які укладені за рахунок коштів Фонду, не відповідають вимогам мети створення Фонду згідно п.3 Регламента та п.п. 4,8 Інвестиційної декларації, а також ч. 5 ст. 34 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», у звязку із чим такі правочини мають бути визнані недійсними.

Разом з тим, заперечуючи проти визнання недійсними договорів від 26.09.2011 про відступлення прав вимоги відповідач та третя особа 1 зазначили наступне.

Позивач у 2011 році звертався до господарського суду прпо стягнення з ПрАТ «Київміськбуд-1» заборгованості за договорами позики № 1 від 02.04.2008 та №№ 5, 6 від 10.07.2008 року.

У межах судової справи про стягненняя заборгованості за договором позики № 1 від 02.04.2008 Господарським судом Київської області затверджено мирова угода, за якою позивач у часткове погашення заборгованості отримав від ПрАТ «Київміськбуд-1» у власність нерухоме майно. На розмір залишившейся частини боргу за договором позики № 1 від 02.04.2008 між позивачем та відповідачем укладено оспорюваний Договір про відступлення права вимоги.

Під час розгляду судової справи про стягнення заборгованості за договором позики № 5 від 10.07.2008, зважаючи на те що 26.09.2011 ТОВ «КУА «Галуа Інвест» відступило ТОВ «Армалюкс Інвестбуд» право вимоги за вказаним договором на суму у розмірі 10 414 555,01 грн., тому у позивача залишилось за договором позики право вимоги до ПрАТ «Київміськбуд-1» на суму 302 000,00 грн.

27.12.2012 порушено справу про банкрутство ПрАТ «Київміськбуд». Позивач до дати публікації оголошення про порушення справи про банкрутство, звернувся із заявою грошових вимог до ПрАТ «Київміськбуд», яка залишена без розгляду у зв'язку із порушенням процедури подання такої заяви.

Встановлені судом фактичні обставини під час розгляду справи сторонами не заперечувались.

Але, відповідач та третя особа вважають безпідставними та необгрунтованими вимоги позивача про визнання недійсними Договорів від 26.09.2011 про відступлення прав вимги за договорами позики № 1 від 02.04.2008, № 5 від 10.07.2008 та № 6 від 10.07.2008, оскільки, упавноважена особа позивача не могла не знати про наведене.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, при визначенні питання недійсності правочину має застосовуватися законодавство, яке діяло на момент його укладання.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Як встановлено судом при укладанні 26.09.2011 Договорів про відступлення прав вимоги ТОВ «КУА «Галуа Інвест» діяло в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсикованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд інвестування в будивництво-2», про що зазначено у преамбулі Договорів про відступлення прав вимоги.

Регламент Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд інвестування в будівництво-2» (надалі - Фонд) у новій редакції затверрджений Рішенням Наглядової ради Фонду, протоколом № 48 від 19.01.2011 (надалі - Регламент).

Відповідно до п. 8.1. Регламенту напрями інвестицій визначаються в Інвестиційній декларації Фонду, яка є частиною цього регламенту і наведена у Додатку 1 до цього Регламенту.

Згідно п. 4 Інвестиційної декларації, напрямками інвестиційної діяльності є активи, що складають Фонд, призначені для інвестування за наступними напрямками:

Держави і облігації України;

Облігації місцевих позик;

Казначейські зобов'язання:

ощадні сертифікати та банківські депозити

цінні папери іноземних держав, в т.ч. акції, корпоративні права та облігації іноземних комерційних організацій, облігації та інші боргові зобов'язання іноземних держав; Нерухомість;

Цінні папери підприємств, емітентами яких є резиденти України, в т.ч. акції, корпоративні права та облігації,

боргові зобов'язання: векселя, заставні, договори позики та інше, що не заборонено законодавством України, Позики за рахунок коштів Фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, учасником яких є Фонд; похідні цінні папери;

інші активи, не заборонені чинним законодавством.

Фонд здійснює інвестування в усі галузі народного господарства, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.

Активи Фонду можуть також складати грошові кошти у національній валюті України та іноземній валюті.

Згідно п. 7 Інвестиційної декларації, фонд здійснює інвестиційну діяльність з урахуванням обмежень, встановлених законодавством України. Активи Фонду формуються з додержанням вимог, визначених в ст. 4. ст. 34 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)». Вимоги до складу та структури активів Фонду встановлюються та застосовуються відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно вимог Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», зі змінами та доповненнями, зокрема ч.5 ст. 34, встановлено що до складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов'язання емітентів, частка у корпоративних правах яких входить до складу активів цього фонду. Такі зобов'язання можуть бути оформлені векселями, заставними, договорами позики та в інший спосіб, не заборонений законодавством України. Позики за рахунок коштів венчурного Фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, учасником яких є такий венчурний фонд.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму Ц^ики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч . 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як вбачається з текстів Договорів від 26.09.2011 про відступлення права вимоги сторонами передбачений обов'язок відповідача - ТОВ «Армалюкс Інвестбуд» повернути ТОВ "КУА "Галуа Інвест" суму відступлення в повному обсязі (п. 3.2. Договорів про відступлення права вимоги).

Згідно вимог ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права с неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Оскільки за укладеними Договорами про відступлення права вимоги до відповідача перейшли права вимоги на конкретно визначені суми коштів, тобто майнове право, що відноситься до речей, та обов'язок повернути позивачу всю суму відступлення, то викладене вище є підставою стверджувати про змішаний характер укладених договорів відступлення права вимоги, яким притаманні ознаки договору позики. За укладеними договорами відступлення прав вимоги: ТОВ "КУА "Галуа Інвест" є кредитором, а відповідач ТОВ «Армалюкс Інвест»- боржником.

Як вбачається з матеріалів справи - інформації та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - Фонд не є учасником ТОВ «Армалюкс інвестбуд» (т.1а.с. 32-33, 97-98).

За таких обставин, позивач за рахунок коштів венчурного фонду не мав права позичати або відступати право вимоги на такі кошти відповідачу.

У пункті 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Нормами частини 3 статті 512 встановлено, що кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайови та корпоративні інвестиційні фонди)» (від 15.03.2001 № 2299, зі змінами та доповненнями) компанія з управліннями активами інвеституційних інвесторів - господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з правління активами інституційних інвесторівна підставі ліцензії, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР, зі змінами та доповненнями, діяльність з управління активами - професійна діяльність учасника фондового ринку - КУА, що провадиться нею за винагороду від власного імені або на підставі відповідного договору про управління активами, які належать інституційним інвесторам на праві власності.

Згідно з п. 1 розд. IV Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 11.01.2002 р. № 12, зі змінами та доповненнями, активи недиверсифікованого ICI можуть становити всі активи, визначені в п. 1 розд. II цього Положення.

Зокрема, як встановлено п. 1 розд. II Положення, активи ICI складаються з грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті, на банківських поточних рахунках та депозитних рахунках, банківських металів, об'єктів нерухомості, цінних паперів, визначених Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», цінних паперів іноземних держав та інших іноземних емітентів, корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, а також інших активів, дозволених законодавством України з урахуванням обмежень, установлених Законом № 2299 безпосередньо для конкретних типів та видів інвестиційних фондів.

Відповідно до розд. IV Положення, активи недиверсифікованого ICI можуть становити всі активи, визначені в пункті 1 розділу II цього Положення.

П. 3. розд. IV Положення передбачено, що активи венчурного фонду можуть повністю складатися з нерухомості, корпоративних прав та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі, або з цінних паперів, які не отримали рейтингової оцінки відповідно до закону.

Втім, як передбачено ст. 34 Закону №2299 до складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов'язання емітентів, частка у корпоративних правах яких входить до складу активів цього фонду. Такі зобов'язання можуть бути оформлені векселями, облігаціями (у тому числі конвертованими) та договорами позики. Отже, надання позик третім особам за рахунок грошових коштів венчурного фонду не дозволяється, оскільки положеннями ст. 34 ЗУ № 2299 передбачено можливість надання позик за рахунок коштів венчурного фонду тільки юридичним особам, учасником яких є такий венчурний фонд

Оскільки предметом договорів відступлення права вимоги від 26.09.2011 було майно, на розпорядження якого є обмеження встановлені Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», тому всі угоди направлені на передачу цього майна третім особам, які не є емітентами, частка у корпоративних правах яких входить до складу активів Фонду, є недійсними.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Галуа «Інвест» про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги, укаладенних 26.09.2011 між позивачем та відповівдачем щодо відступлення прав вимоги за договорами позики № 6 від 10.08.2008, № 1 від 02.04.2008 та № 5 від 10.07.2008, які укладені між ТОВ «Галуа Інвест» та ПрАТ «Київміськбуд -1», підлягают задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами «Галуа Інвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армалюкс Інвестбуд» за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Київміськбуд-1» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБОЛОНЬДЕВЕЛОПСТАНДАРТ» про визнання недійсними договорів - задовольнити повністю.

Визнати Договір про відступлення права вимоги, укладений 26 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест", ідентифікаційний код 35000863, що діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду „Фонд інвестування в будівництво-2" реєстраційний код за ЄДРІСІ - 233684 (позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армалюкс Інвестбуд", ідентифікаційний код 37449557 (відповідач), за яким позивач передав відповідачу право вимоги на суму 14 995 088, 65 грн. (сума відступлення) за Договором позики №6 від 10 липня 2008 року, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, укладеним між позивачем та ПрАТ "Київміськбуд-1", юридичною особою за законодавством України, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24595667, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Тимошенка, 29-Б, що є боржником по відношенню до позивача недійсним.

Визнати Договір про відступлення права вимоги, укладений 26 вересня м 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест", ідентифікаційний код 35000863, що діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду „Фонд інвестування в будівництво-2" реєстраційний код за ЄДРІСІ - 233684 (позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армалюкс Інвестбуд", ідентифікаційний код 37449557 (відповідач), за яким позивач передав відповідачу право вимоги на суму 103 022 146, 01 грн. (сума відступлення) за Договором позики №1 від 02 квітня 2008 року, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, укладеним між позивачем та ПрАТ "Київміськбуд-1", юридичною особою за законодавством України, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24595667, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Тимошенка, 29-Б, що є боржником по відношенню до позивача недійсним.

Визнати Договір про відступлення права вимоги, укладений 26 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест", ідентифікаційний код 35000863, що діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду „Фонд інвестування в будівництво-2'' реєстраційний код за ЄДРІСІ - 233684 (позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армалюкс Інвестбуд", ідентифікаційний код 37449557 (відповідач), за яким Позивач передав відповідачу право вимоги на суму 10 414 555, 01 грн. (сума відступлення) за Договором позики №5 від 10 липня 2008 року, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, укладеним між позивачем та ПрАТ "Київміськбуд-1", юридичною особою за законодавством України, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24595667, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Тимошенка, 29-Б, що є боржником по відношенню до позивача недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Армалюкс Інвестбуд» (01103, місто Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 28; ідентифікаційний код 37449557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Галуа Інвест» (03039, місто Київ, проспект Червонозоряний, будинок 119, літера А, 1-й поверх, № 35, ідентифікаційний код 35000863) 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 19.06.2014 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 20.06.2014 року

Головуючий суддя К.В. Полякова

Суддя В.П. Босий

Суддя М.О. Любченко