Рішення

від 23.06.2014 по справі 910/7855/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7855/14 23.06.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазавтоматика"

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення 566197,96 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: - Габрієль Я.В. пред. за довір.

від відповідача: Васійчук Л.Ф. пред. за дов.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазавтоматика" звернулось з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 566197,96 грн., з яких 544751,18 грн. - сума основного боргу, 16342,54 грн. - інфляційні втрати, 5104,24 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на підставі договору № LUB-067-1207000068 від 04.07.2012р. було виконано роботи, які відповідачем оплачені не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 544751,18 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання по оплаті робіт за договором, позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в розмірі 5104,24 грн. та інфляційні втрати в розмірі 16342,54 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.14р. порушено провадження у справі №910/7855/14 та призначено справу до розгляду на 26.05.14р.

Представники сторін у судове засідання 26.05.14р. з'явились.

У судовому засіданні 26.05.14р. оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 23.06.14р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представником відповідача у судовому засіданні подано відзив на позовну заяву, примірник якого у судовому засіданні вручено представнику позивача.

У відзиві на позовну заяву заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач, зазначає про те, що згідно графіку надання послуг виконавець повинен був надати послуги в період з 18.07.2012 по 31.01.2012, в т.ч. послуги на суму 92935,00 грн. в період з 18.07.2012 по 18.08.2012. Однак, позивачем не надано в строки послуги в період з 18.07.2012 по 18.08.2012 в сумі 90935,00 грн., що спростовує твердження позивача про належне виконання взятих на себе за договором зобов'язань. Пунктом 2.5 договору сторони узгодили дострокове надання послуг виконавцем за письмовим погодженням замовника. Замовник не надавав погодження на дострокове надання всіх послуг виконавцем, що також відповідно до ст. 525 ЦК України, п. 2.5 договору спростовує твердження позивача про належне виконання зобов'язань.

У судовому засіданні 23.06.14р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2012 року між Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (замовник), з 27.12.2012р. на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 360-р «Про реорганізацію діючих компаній НАК «Нафтогаз України», наказу Міненерговугілля від 18.07.2012 № 530 «Про реорганізацію ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» реорганізовано в Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» та є правонаступником ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазавтоматика» (виконавець) було укладено Договір № LUB-067-1207000068 (далі - Договір).

Як вбачається з п. 1.1 укладеного сторонами договору, відповідач (замовник) доручив, а позивач (виконавець) взяв на себе зобов'язання на свій ризик власними та залученими силами і засобами надати відповідно до умов цього договору послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури (технічне обслуговування системи передачі даних Теранет Лубенського ЛВУМГ), в повному обсязі відповідно до вимог винних нормативних документів та технічної документації, а замовник зобов'язався прийняти ці послуги та оплатити їх.

Згідно з п. 4.1 договору сторони погодили, що ціна договору складає 650542,38 грн., в тому числі ПДВ 20% - 108423,73 грн.

Відповідно до п. п. 5.1, 5.2 договору, оплата за надані послуги здійснюється проміжними платежами на підставі актів здачі-приймання наданих послуг в строк не пізніше 90 календарних днів з дати їх підписання уповноваженими представниками сторін. Остаточний розрахунок за договором замовник здійснює протягом 90 календарних днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін кінцевого акту здачі-приймання наданих послуг.

Згідно з п. 6.2 договору, здавання-приймання наданих послуг їх закінчення здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом здачі-приймання послуг.

Відповідно до п.11.1 договору, договір набирає чинності з моменту його укладення і діє протягом 1 року з дати укладення. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Судом встановлено, що позивачем виконано роботи, передбачені договором, на суму 644751,18 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), актом № 1207000068-1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року (форми КБ-2в).

Вказані акт та довідка підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, у зв'язку з чим, приймаються судом як належний доказ, що підтверджує виконання позивачем договірних зобов'язань.

Однак, як зазначає позивач, виконані позивачем роботи відповідачем були оплачені частково на суму 100000,00 грн., несплаченим залишився борг у розмірі 544751,18 грн.

13.06.2013р. між сторонами договору, у зв'язку з необхідністю реструктуризації заборгованості по договору № LUB-067-1207000068 від 04.07.2012, укладено договір № LUB -058 про реструктуризацію заборгованості, відповідно до п.1.2 якого кредитор надав боржнику відстрочку у погашенні заборгованості за договором, яка станом на 01.06.2013 становить 544751,18 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 90791,86 грн., а боржник зобов'язується погасити вказану заборгованість у порядку та строки, що визначені цим договором.

Відповідно до п.2.1 договору № LUB-058 про реструктуризацію заборгованості від 13.06.2013 боржник зобов'язався погасити заборгованість перед кредитором, що виникла на підставі договору у сумі 544751,18 грн. до 31.12.2013 року.

З огляду на відсутність оплати, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 544751,18 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання по оплаті робіт за договором, позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в розмірі 5104,24 грн. та інфляційні втрати в розмірі 16342,54 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів. Частиною 7 вказаної норми передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом вище, між сторонами було укладено договір № LUB-067-1207000068 від 04.07.2012, відповідно до умов якого відповідач (замовник) доручив, а позивач (виконавець) взяв на себе зобов'язання надати послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором підряду.

Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Тобто, законодавець покладає на підрядника обов'язок виконати роботу, а замовник зобов'язаний її прийняти і оплатити.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п.2.1 договору № LUB-058 про реструктуризацію заборгованості від 13.06.2013, боржник зобов'язався погасити заборгованість перед кредитором, що виникла на підставі договору у сумі 544751,18 грн. до 31.12.2013 року.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та п.2.1 договору № LUB-058 про реструктуризацію заборгованості від 13.06.2013, відповідач повинен був здійснити розрахунок з позивачем за виконані у 2012р. роботи в сумі 544751,18 грн. в термін до 31.12.2013р.

Доказів оплати виконаних позивачем робіт в термін до 31.12.2013р. відповідачем суду не надано.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), актом приймання будівельних робіт (форми КБ-2в) та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст.4-3 та ст.33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи у розмірі 544751,18 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за виконані позивачем роботи, останнім нараховано відповідачу 3 % річних в розмірі 5104,24 грн., інфляційні втрати в розмірі 16342,54 грн.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

При цьому, судом береться до уваги п.1.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013, в якому Вищий господарський суд України зазначив, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Позивач здійснив розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за період з 01.01.14р. по 24.04.2014р.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та трьох процентів річних.

За перерахунком суду розмір 3 % річних становить:

544751,18 грн. (сума заборгованості) * 3 % /365*114 (к-ть днів за період з 01.01.2014р. по 24.04.2014р.) = 5104,24 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір 3 % річних склав 5104,24 грн., то позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 5104,24 грн. підлягають задоволенню.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат становить:

544751,18 грн. (сума заборгованості) * 1,067 (зведений індекс інфляції за період з 01.01.2014 р. по 24.04.2014р.) - 544751,18 грн. = 34964,57 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір інфляційних втрат склав 34964,57 грн., а позивачем заявлено про стягнення інфляційних втрат в розмірі 16342,54 грн., то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню в розмірі заявленому позивачем 16342,54 грн.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазавтоматика" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 2, офіс 412, код ЄДРПОУ 31456899) 544751 (п'ятсот сорок чотири тисячі сімсот п'ятдесят одну) грн. 18 коп. основного боргу, 5104 (п'ять тисяч сто чотири) грн. 24 коп. 3 % річних, 16342 (шістнадцять тисяч триста сорок дві) грн. 54 коп. інфляційних втрат, 11323 (одинадцять тисяч триста двадцять три) грн. 96 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 24.06.14 р.

Суддя О.А. Грєхова