Ухвала

від 04.06.2014 по справі 2а-9137/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" червня 2014 р. м. Київ К/800/11367/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз АСВ»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013

у справі № 2а-9137/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз АСВ»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби,

за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Сварог»,

про визнання протиправними дій, скасування наказу і податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2012 частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз АСВ» (надалі - позивач, ТОВ «Союз АСВ») до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС), за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Сварог»: визнано протиправним та скасовано наказ № 215-П від 17.02.2012 щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000062250/304 від 07.03.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання за податку на додану вартість в розмірі 92 062,50 грн. В частині визнання дій відповідача протиправними щодо винесення наказу та вказаного податкового повідомлення-рішення в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду України від 31.01.2013 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2012 та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду України від 31.01.2013 і залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2012.

Відповідач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Союз АВС» по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Сварог» з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за період з 01 по 31 жовтня 2011 року, про що складено акт від 23.02.2012 № 1198/2305/34290148.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 07.03.2012 № 0000062250/304, яким позивачу було нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 92 062,50 грн., з яких 73 650,00 грн. - за основним платежем, 18 412,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Союз АВС» суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними та достатніми доказами підтвердив фактичне отримання послуг від ТОВ «Компанія Сварог» та правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту за операціями із вказаною юридичною особою.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано не погодився із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.

Судами встановлено, що між ТОВ «Союз АВС» та ТОВ «Компанія Сварог» було укладено договір від 03.10.2011 на перевезення цукрових буряків вантажним транспортом. За вказаним договором позивач отримав від ТОВ «Компанія Сварог» податкову накладну від 31.10.2011 № 5 на загальну суму 4 415 100,00 грн., з яких 73 650,00 грн. - податок на додану вартість. На підставі вказаної податкової накладної позивач сформував податковий кредит на суму 73 650,00 грн.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України , дія якого поширюється на правовідносини, що виникли після 01.01.2011, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу ).

Тобто, необхідною умовою для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності, що підтверджено належним чином складеними податковими накладними (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу ) і сплата податку на додану вартість продавцю у складі вартості товару.

Чинним законодавством не передбачено формування податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів без фактичного здійснення господарських операцій.

На підтвердження фактичного виконання сторонами умов договору на перевезення цукрових буряків вантажним транспортом від 03.10.2011 ТОВ «Союз АСВ» надало суду завірені копії податкової накладної від 31.10.2011 № 5, акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000038 від 31.10.2011, актів звірки взаємних розрахунків та товарно-транспортних накладних, складених ТОВ «Агрофірма «Ім. Довженка».

Дослідивши вказані документи, колегія суддів апеляційного суду обґрунтовано дійшла висновку про те, що вони не є достатніми доказами фактичного отримання ТОВ «Союз АСВ» послуг від ТОВ «Компанія Сварог».

У відповідності до договору від 03.10.2011 ТОВ «Компанія Сварог» зобов'язувалося надати позивачу послуги по перевезенню цукрових буряків вантажним автомобільним транспортом з полів с/г підприємств, вказаних ТОВ «Союз АСВ», на периферійні бурякопункти або на призаводський бурякопункт - кагатне поле цукрового заводу у смт. Білики.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджено наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363.

Згідно п. 11 зазначених Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Таким чином, на підтвердження отримання послуг перевезення вантажу ТОВ «Союз АСВ» зобов'язане було надати суду завірені копії товарно-транспортних накладених, які були б складені позивачем, як замовником послуг, та містили відомості про ТОВ «Компанія Сварог», як підприємство-перевізника, і про бурякопункти та призаводський бурякопункт смт Білики, як про отримувачів товару, що перевозився.

Зазначених товарно-транспортних накладних ТОВ «Союз АСВ» до матеріалів справи не надано.

Натомість, в матеріалах справи містяться копії товарно-транспортних накладних, згідно яких автоперевізником щодо перевезення буряків до бурякопунктів та призаводського бурякопункту в смт Білики виступало саме ТОВ «Союз АСВ» (тобто, замовник послуги за договором).

Обґрунтовуючи належність вказаних письмових доказів до даної справи, позивач послався на те, що договір на перевезення цукрових буряків вантажним транспортом від 03.10.2011 було укладено із ТОВ «Компанія Сварог» з метою забезпечення виконання ТОВ «Союз АСВ» своїх зобов'язань перед ТОВ «Агрофірма «Ім. Довженка» за договором № 12 від 11.09.2011 про надання послуг з організації перевезення цукрових буряків автотранспортом у 2011 році.

Згідно п. 2.1 договору № 12 від 11.09.2011 ТОВ «Союз АСВ» зобов'язувалося надати послуги по перевезенню цукрових буряків вантажним автомобільним транспортом з полів с/г підприємств, вказаних ТОВ «Агрофірма «Ім. Довженка», на периферійні бурякопункти або на призаводський бурякопункт - кагатне поле цукрового заводу у смт Білики.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, з чим погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, надані представником позивача копії товарно-транспортних накладних є підтвердженням виконання ТОВ «Союз АСВ» своїх зобов'язань перед ТОВ «Агрофірма «Ім. Довженка», однак не доводять отримання позивачем відповідних послуг від ТОВ «Компанія Сварог».

Так, у зазначених товарно-транспортних накладних відсутні посилання на ТОВ «Компанія Сварог», як перевізника.

Крім того, договором № 12 від 11.09.2011 не передбачено, що ТОВ «Союз АСВ» може передати виконання своїх зобов'язань за договором третім особам, в тому числі й ТОВ «Компанія Сварог».

Судом апеляційної інстанцій із пояснень представників позивача та третьої особи було встановлено, що ТОВ «Компанія Сварог» фактично здійснювався пошук автомобілів для передачі їх у користування ТОВ «Союз АСВ».

Однак, зазначені доводи суперечать умовам договору від 03.10.2011 та змісту отриманих послуг, що зазначені у податковій накладній від 31.10.2011 № 5 та акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000038 від 31.10.2011 (надання послуг по перевезенню цукрових буряків вантажними автомобілями).

Позивач посилався на те, що належним підтвердженням отримання від ТОВ «Компанія Сварог» послуг з пошуку автомобілів є договір на перевезення цукрових буряків вантажним автотранспортом № 03/10 від 03.10.2011, укладений між ТОВ «Компанія Сварог» та ТОВ «КЕМП ІС».

Разом з тим, зазначений договір за своїм змістом є договором про надання послуг перевезення, а не договором про передачу автомобілів в оренду. Крім того, у зазначеному договорі відсутні посилання на те, що замовником послуг є ТОВ «Союз АСВ», а ТОВ «Компанія Сварог» виступає лише посередником. Також колегія суддів доречно звернула увагу на те, що місцем доставки вантажу за вказаним договором є кагатне поле цукрового заводу у м. Яготин, в той час як ТОВ «Союз АСВ» було учасником договорів, місцем поставки в яких було визначене смт Білики.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що надані позивачем письмові докази містяться відомості, які не узгоджуються із встановленими судом фактами.

На думку колегії суддів, вищевикладені обставини свідчать про те, що договір на перевезення цукрових буряків вантажним транспортом від 03.10.2011 було вчинено лише шляхом перерахування коштів та обміну документами первинного бухгалтерського обліку без фактичного отримання замовником передбачених умовами договору послуг, у зв'язку з чим податкова накладна від 31.10.2011 № 5, видана ТОВ «Компанія Сварог», не може бути підставою для формування позивачем податкового кредиту відповідного періоду.

За таких обставин суд апеляційної інстанції обґрунтовано не підтримав висновок суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ТОВ «Союз АСВ» про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.03.2012 № 0000062250/304.

Також, позивачем було заявлено вимоги про скасування наказу про призначення перевірки від 17.02.2012 № 215-П. Задовольняючи вказану позовну вимогу, суд першої інстанції виходив з того, що в оскаржуваному наказі, всупереч ст.ст. 78 , 79 Податкового кодексу України , не зазначено фактичних підстав для прийняття рішення про проведення перевірки.

Однак, судом першої інстанції не було враховано, що на час звернення до суду з даним позовом наказ від 17.02.2012 № 215-П був фактично виконаний, перевірка позивача - проведена та оформлена відповідним актом.

Таким чином, оскаржуваний наказ, як правовий акт індивідуальної дії, вичерпав свою дію фактичним виконанням, а тому, згідно висновків, викладених в рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2009 № 7-рп/2009, не може бути змінений чи скасований.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було неправомірно скасовано наказ від 17.02.2012 № 215-П.

Вказане підтверджує правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови Київського апеляційного адміністративного суду України від 31.01.2013 та скасуванні рішення суду першої інстанції, що доводами касаційної скарги не спростовується.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз АСВ» залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013 у справі № 2а-9137/12/2670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Лосєв Судді: (підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна