Рішення

від 24.06.2014 по справі 927/1340/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

" 24 " червня 2014 року Справа №927/1340/13

За ПОЗОВОМ: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова"

вул. 19-го Березня, 7, с. Озеряни, Варвинський район, Чернігівська область, 17612

До ВІДПОВІДАЧА: Фермерського господарства "Борзнянське"

вул. Шевченка, 28, кв. 2, м. Борзна, Чернігівська область, 16400

Про стягнення 1127850грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: не з'явився.

Від Відповідача: Беребенець В.М. - представник, довіреність №08/01-07 від 08.01.2014.

СУТЬ СПОРУ:

Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" подано позовну заяву до Фермерського господарства "Борзнянське" про стягнення 1127850грн. боргу по оплаті послуг по посіву кукурудзи та соняшнику, наданих згідно із актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.05.2012 №31/05-20.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.10.2013 дану заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №927/1340/13.

Ухвалою суду від 05.03.2014 у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Одночасно у зв'язку з призначенням судової експертизи вказаною ухвалою провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду.

Листом №24/06-05/1106/1107/14 від 03.04.2014 Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до господарського суду направлено висновок судово-почеркознавчої експертизи №24/06-05/1106/1107/14 та повернуто матеріали справи №927/1340/13.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Чернігівської області від 27.05.2014 №02-01/21 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи №927/1340/13" у зв'язку з поверненням справи та перебуванням судді Оленич Т.Г. на лікарняному проведений повторний автоматичний розподіл справи, згідно якого автоматизованою системою документообігу господарських судів справу визначено для розгляду судді Кушніру І.В.

Ухвалою суду від 28.05.2014 справу №927/1340/13 прийнято до провадження та одночасно поновлено провадження у даній справі.

До початку судового засідання 10.06.2014 на виконання ухвали суду від 28.05.2014 від представника Позивача надійшли письмові пояснення по суті справі, з урахуванням висновків судової почеркознавчої експертизи, в яких Позивач підтримує позов в повному обсязі та зазначає, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено - письмову, а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, вчиненому в письмовій формі, тому наявність печатки Відповідача на спірному акті є свідченням скріплення не підпису особи, а самого документу. Суд долучив вказані пояснення до матеріалів справи.

Відповідач у відзиві на позов, наданому до початку судового засідання 05.11.2013, проти позовних вимог заперечує, стверджуючи, що послуги по посіву кукурудзи та соняшнику фактично Позивачем не надавалися, на акті міститься не оригінал підпису уповноваженої особи Позивача, а відбиток факсиміле при відсутності згоди другої сторони на проставлення факсиміле, а також Відповідач зазначає, що керівником господарства акт, який покладений в основу позову не підписувався, його підпис підроблено.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Відповідача, суд,

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" (Позивач) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 07.02.2001, номер запису 10431200000000090.

Фермерське господарство "Борзнянське" (Відповідач) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 17.05.2011, номер запису 10421020000000607.

У позовній заяві Позивач просить стягнути з Відповідача 1127850грн. боргу по оплаті послуг по посіву кукурудзи та соняшнику.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що Позивачем були надані Відповідачу послуги по посіву кукурудзи та соняшнику на суму 1127850грн., факт надання яких підтверджується актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.05.2012 №31/05-20.

Також Позивачем був виставлений Відповідачу рахунок СФ-0000523 від 31.05.2012 на суму 1127850грн. з метою оплати останнім наданих послуг, проте Відповідачем відповідна оплата здійснена не була.

10.10.2013 Позивачем була надіслана Відповідачу вимога вих. №09/10-09 від 09.10.2013 про проведення розрахунку в порядку ст.530 Цивільного кодексу України на суму 1127850грн.

Оскільки Відповідач суму боргу не сплатив, Позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Досліджуючи позовні вимоги суд відмічає наступне.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Статтею 175 Господарського кодексу України визначається, що цивільно-правові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, та в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку визнаються майново-господарськими. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні приписи щодо визначення зобов'язання та підстав їх виникнення містяться у ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України.

Таким чином, однією із підстав виникнення господарського зобов'язання є юридично значимі дії суб'єктів господарювання, наслідком вчинення яких є встановлення, зміна або припинення взаємних прав та обов'язків сторін.

За змістом ч.1 ст.205, ст.639 Цивільного кодексу України правочин, різновидом якого є і договір, може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

В силу ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин, для якого не встановлено обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин мають застосовуватись норми закону, які регулюють правовідносини з надання послуг.

Спеціальними положеннями Цивільного кодексу України, які містяться в главі 63 цього Кодексу, не встановлено обмежень щодо виникнення правовідносин з надання послуг тільки на підставі письмового договору та не передбачено, що недодержання сторонами письмової форми такого договору має наслідком його недійсність.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України:

«Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.»

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України:

«Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.»

Згідно зі ст.34 зазначеного Кодексу:

«Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.»

Таким чином, саме Позивач в першу чергу має довести законність та обґрунтованість своїх позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи договір у вигляді єдиного письмового документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, з приводу надання послуг, стягнення заборгованості по оплаті яких є предметом розгляду в межах даної справи, між сторонами не укладався.

В якості головного доказу укладення та виконання договору між сторонами Позивачем наданий акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.05.2012 №31/05-20, згідно якого Позивачем виконані роботи по посіву кукурудзи та соняшнику на суму 1127850грн.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечив, стверджуючи, що послуги по посіву кукурудзи та соняшнику фактично Позивачем не надавалися, на акті міститься не оригінал підпису уповноваженої особи Позивача, а відбиток факсиміле при відсутності згоди другої сторони на проставлення факсиміле.

Крім того Відповідач зазначає, що керівником господарства акт, який покладений в основу позову, не підписувався, його підпис підроблено.

Ухвалою суду від 05.03.2014 за клопотанням Відповідача було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експертів поставлено питання:

- Чи виконано підпис від імені голови фермерського господарства "Борзнянське" ОСОБА_2 у документі Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.05.2012 №31/05-20 (а.с.91) в графах "Від Замовника" та "Затверджую. Директор ФГ "Борзнянське" ОСОБА_2 чи іншою особою?

У висновку експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 03.04.2014 №1106/1107/14-24 зазначено таке:

"1. Підписи від імені ОСОБА_2 в Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №31/05-20 від 31.05.2012 виконано рукописним способом кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів.

2. Підписи від імені ОСОБА_2 в Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №31/05-20 від 31.05.2012 виконані не ОСОБА_2, а іншою особою."

Як зазначає в письмових поясненнях, наданих в судовому засіданні 24.06.2014, представник Відповідача, акт підписаний і не директором Відповідача, і не будь-яким іншим повноважним представником Відповідача, що дозволяло б врахувати положення ст.241 Цивільного кодексу України, а взагалі невідомою особою, яка підробила підпис директора ФГ «Борзнянське».

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на підтвердження надання Відповідачу у травні 2012 року послуг по посіву кукурудзи та соняшнику на загальну вартість 1127850,00грн. надані картка рахунку 361 за 31.05.2012, копія податкової накладної №47/2 від 31.05.2012 та копія податкової декларації з податку на додану вартість (скорочена) СТОВ "Дружба-Нова" від 20.06.2012.

Разом з тим, Відповідачем надані картка рахунку 361 за 2012, у якій відсутній факт отримання послуг від Позивача по посіву кукурудзи та соняшнику на загальну вартість 1127850,00грн. 31.05.2012, як і отримання і будь-яких інших послуг від Позивача у 2012 році, та лист Борзнянського відділення Бахмацької Об'єднаної державної податкової інспекції від 23.06.2014 за №748/10/15-103, згідно якої Відповідач станом на 23.06.2014 на обліку у відділенні як платник ПДВ не перебував та не перебуває.

Таким чином, належні та допустимі докази відображення Відповідачем у власному бухгалтерському та податковому обліку спірної господарської операції відсутні.

Ухвалою суду від 03.12.2013 за клопотанням Відповідача витребувано від управління статистики в Борзнянському районі Чернігівської області належним чином засвідчені копії статистичних звітів по формі 4-сг про посівні площі сільськогосподарських культур, які надавалися в період з 01.05.12 по 01.07.12 фермерським господарством "Борзнянське".

Управлінням статистики в Борзнянському районі Чернігівської області надана копія статистичного звіту Фермерського господарства "Борзнянське" по формі 4-сг (річна) про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2013 року.

Згідно даного звіту Відповідачем посіяно кукурудзи 96 га, а соняшнику - 253.

Разом з тим, в акті здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.05.2012 №31/05-20 зазначено, що Позивачем виконані роботи по посіву кукурудзи аж на 726 га та соняшнику на 39 га.

При цьому, з вищевказаного статистичного звіту по формі 4-сг не вбачається, самостійно Відповідач посіяв вищевказані культури чи за допомогою інших суб'єктів господарювання, і, зокрема, саме Позивача.

Також Позивачем надані копії актів про використання насіння та посадкового матеріалу (форма 119) б/н за травень 2012, №12 від 28.04.2012, №4 від 26.05.2012, №3 від 31.05.2012, копію облікового листа трактора Джон-Дір №12 за 21.05.2012-30.05.2012, які є власними документами Позивача і складені ним в односторонньому порядку без участі Відповідача, а тому не можуть бути визнані належними, допустимими, а також достатніми та достовірними доказами саме наявності між сторонами укладеного та виконаного з боку Позивача договору про надання послуг на підставі вищевказаного акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.05.2012 №31/05-20.

Згідно ч.ч.1,2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України:

«Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.»

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що Позивачем не доведено укладення між Позивачем та Відповідачем і виконання зі сторони Позивача договору про надання послуг на підставі вищевказаного акті здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.05.2012 №31/05-20, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 24 червня 2014 року.

Суддя І.В. Кушнір