Постанова

від 12.06.2014 по справі 804/5182/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 р. Справа № 804/5182/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяЛяшко О.Б., секретарХалатур Р.В., за участю: представників позивача представника відповідача Кононович О.М., Завертайного І.Б., Максимової А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Центральний універмаг" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Центральний універмаг» (надалі - ПАТ «Центральний універмаг», Позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач), в якому просить визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №0001401501 від 27.03.2014р. про нарахування податку на прибуток у сумі 466255грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 58534,25грн.,

- №0001391501 від 27.03.2014р. про нарахування податку на додану вартість у сумі 394082грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 80173,25грн.,

- №0003331703 від 27.03.2014р. від 27.03.2014р. про нарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 3501,63грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 875,41грн.,

- рішення №0003341703 від 27.03.2014р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 14146,59грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає висновки податкової перевірки хибними, такими, що не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а зазначені податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, надав заперечення на позовну заяву, в якій зазначив, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Судом було викликано до участі в судовому засіданні свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Свідки до суду не зявилися, причини неявки не повідомили, письмових пояснень по справі не надали.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі направлень від 14.01.14 №20/221, №21/221, від 15.01.14 №27/172, виданих Нікопольською об'єднаною державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно із п.75.1 ст.75, п.82.1 ст.82 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, відповідно до наказів Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 30.12.13 №802, від 10.02.14 №230 та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Центральний універмаг» (код ЄДРПОУ 13457132) (скорочене найменування - ПрАТ «Центральний універмаг») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10 по 31.12.12.

В ході перевірки встановлено порушення:

п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами і доповненнями), п.138.1 п.138.2, п.138.4, пп.138.10.3 п. 138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період з 01.10.10 по 31.12.12 на загальну суму 466255 грн.

ст.185, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період з 01.10.10 по 31.12.12 на загальну суму 394082 грн.

п.164.2 ст.164, п. 164.2 ст.164, пп.168.1.1. п.168.1 ст.168, пп. 170.9.1 п.170.9 ст.170 Податкового кодексу України, в результаті чого підлягає донарахуванню податок на доходи фізичних осіб у розмірі 3501,63 грн.

п.1 ст.7, п.6 ст.7 Закону України від 08.07.10 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого за 2012 рік підлягає донарахуванню єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9431,06 грн.

За результатами вказаної перевірки складено Акт №567/221/13457132 «Про результати документальної планової перевірки Приватного акціонерного товариства «Центральний універмаг» (код ЄДРПОУ 13457132) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10 по 31.12.12 та іншого законодавства за період з 01.10.10 по 31.12.12» (далі - Акт перевірки) від18 лютого 2014р.

27 березня 2014р. Нікопольською об'єднанню державною податковою інспекцією Головного управління міндоходів у Дніпропетровській області були винесені податкові повідомлення-рішення №0001401501 від 27.03.2014р. про нарахування податку на прибуток у сумі 466255грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 58534,25грн., №0001391501 від 27.03.2014р. про нарахування податку на додану вартість у сумі 394082грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 80173,25грн., №0003331703 від 27.03.2014р. від 27.03.2014р. про нарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 3501,63грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 875,41грн., та рішення №0003341703 від 27.03.2014р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 14146,59грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Перевіркою встановлено порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами і доповненнями), п.138.1 п.138.2, п.138.4, пп.138.10.3 п. 138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період з 01.10.10 по 31.12.12 на загальну суму 466255 грн., у звязку з чим податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0001401501 від 27.03.2014р. про нарахування податку на прибуток у сумі 466255грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 58534,25грн.

Відповідно до п.п.14.1.56 п.14.1 cm. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами

Згідно п. 134.1, 134.1.2 ст.134 Податкового кодексу України б'єктом оподаткування податком на прибуток є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до п. 135.1 cm. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті.

Згідно п. 135.2 cm. 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов 'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.4 cm. 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань.

П.п. 135.4.1 п. 135.4 cm. 135 Податкового кодексу України передбачено, що дохід від операційної діяльності включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Відповідно до п. 137.1 cm. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

В п. 7 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зазначено, що дохід не визначається щодо товарів (результатів робіт, послуг), відвантажених (наданих) після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині вартості таких товарів (результатів робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дата, у тому числі в період перебування на спрощеній системі оподаткування.

Згідно положень п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

П.138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідач стверджує, що за перевіряємий період позивачем завищено валові витрати у сумі 2195981 грн., посилаючись на невірно оформлені позивачем первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів. Таким не визнаними операціями є операції з постачальниками продуктів харчування позивача: ТОВ «Глобінський м'ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 25167451); ТОВ «Спроба» (код ЄДРПОУ 26140276); ТОВ «ТД «Негоциант» (код ЄДРПОУ 24610803); ТОВ «МІК» (код ЄДРПОУ 19096149); ДП «ЛАКТАЛІС-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 25593656); ТОВ «АЛАН» (код ЄДРПОУ 24447183).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд погоджується з твердженнями відповідача про наявність недоліків первинних документів, що були надані ПАТ «Центральний універмаг» на підтвердження взаємовідносини з іншими контрагентами. Разом з тим, суд зазначає, що підставою для формування валових витрат підприємства є реальне та фактичне здійснення господарських операцій.

Судом було досліджено правочини, укладені між ПАТ «Центральний універмаг» та ТОВ «Глобінський м'ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 25167451); ТОВ «Спроба» (код ЄДРПОУ 26140276); ТОВ «ТД «Негоциант» (код ЄДРПОУ 24610803); ТОВ «МІК» (код ЄДРПОУ 19096149); ДП «ЛАКТАЛІС-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 25593656); ТОВ «АЛАН» (код ЄДРПОУ 24447183).

Позивачем доведено фактичне виконання вказаних договорів шляхом надання первинної документації підприємства, яка міститься в матеріалах адміністративної справи.

Крім того, реальність зазначених договорів підтверджується письмовими поясненнями та довідками від директорів та уповноважених осіб підприємств-контрагентів, а також актами звірки між позивачем та ТОВ «Глобінський м'ясокомбінат», ТОВ «Спроба», ТОВ «ТД «Негоциант», ТОВ «МІК», ДП «ЛАКТАЛІС-УКРАЇНА», ТОВ «АЛАН».

З огляду на зазначені вище обставини суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем валових витрат, визначення податку на прибуток підприємств за період 01.10.2010 по 31.12.12 та відображення даних показників в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств.

Крім того, судом встановлено, що ДПІ Дніпропетровської області ДПС від 27 березня 2013р. №407 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства фірма «Сирена» (код 20211785) (скорочене найменування - ППФ «Сирена») з питання взаємовідносин з підприємствами: з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Феріт Д» (код 36441206), ПП «АТМ» (код 24606641), ТОВ «ВК Віконні системи» (код 33972398), ТОВ «Галактика М» (код 31890900), ПП «Екоскан Сервіс» (код 33517827), ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код 33906299), ТОВ «Дидактика» (код 34735238), ТОВ «Ліга» (код 24609852), ТОВ «Лігран» (код 34656476), ТОВ «Матадор» (код 31820299), ТОВ «Старт Д» (код 32694059), ТОВ «Супутник» (код 32228481), ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» (код 32694389), ТОВ «Шоковіта» (код 33421689), ПП «Мегіур» (код 33338822), ТОВ «Техніка» (код 19099225), ТОВ «Тамма» (код 31929885) за період з 01.01.2010 по 31.01.2013, результати якої було оформлено актом №1192/221/20211785 від 15.04.2013.

В акті зроблено висновок про те, що, враховуючи встановлення факту здійснення ППФ «Сирена» перераховування коштів без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії ППФ «Сирена» призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, в результатів не підтвердження за наслідками документальної перевірки ППФ «Сирена» факту здійснення операцій із придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Матадор» (постачальника) та продажу таких матеріальних цінностей на адресу ПрАТ «Центральний універмаг», на порушення п.138.1 ст.138, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати на збут ПрАТ «Центральний універмаг», безпосередньо пов'язані із здійсненням операцій з придбання у ППФ «Сирена» товарно-матеріальних цінностей, за II-IV квартал 2011 року виявилися завищеними на 20833,33 грн.

Вказане порушення згідно Акту перевірки обґрунтовується відповідачем нереальністю здійснення господарських операцій ПрАТ «Центральний універмаг» з ППФ «Сирена» (код ЄДРПОУ 20211785), у зв'язку з чим встановлено заниження податку на прибуток у сумі 124051грн. В підтвердження своєї думки, відповідач зазначає в акті перевірки про відсутність у позивача первинних документів, які підтверджують реальність господарської операції.

Під час судового розгляду справи позивачем доведено реальність договорів, укладених між ПАТ «Центральний універмаг» та ППФ «Сирена». Позивачем було надано всю первинну документацію підприємства на підтвердження реальності оскаржуваних угод.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального вчинення правочинів з придбання товарів, зазначених у видаткових та податкових накладних, і повністю спростовують висновок відповідача щодо нереальності спірних правочинів. Натомість відповідач під час розгляду справи не навів суду обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковість, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

При цьому, суд вважає необгрунтованими посилання відповідача на акт документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства фірма «Сирена» №1192/221/20211785 від 15.04.2013, оскільки у відповідності до роз'яснень Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд зазначає, що безпосередньо дослідивши факт здійснення господарської операції між ПАТ «Центральний універмаг» та ППФ «Сирена», на підставі якої сформовані дані податкового обліку, суд прийшов до висновку про реальність вказаних операцій, а отже й правомірність формування податку на прибуток.

З огляду на викладені вище обставини суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27 березня 2014 року № 0001401501 в частині визначення Приватному акціонерному товариству «Центральний універмаг» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 518661,40 грн., з яких: за основним платежем 461352,72 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 57308,68 грн.,

Крім того, перевіркою Приватного акціонерного товариства «Центральний універмаг» (код ЄДРПОУ 13457132) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10 по 31.12.12 встановлено порушення позивачем ст.185, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період з 01.10.10 по 31.12.12 на загальну суму 394082 грн. У зв'язку з цим позивачу винесено податкове повідомлення-рішення №0001391501 від 27.03.2014р. про нарахування податку на додану вартість у сумі 394082грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 80173,25грн.

До зазначених висновків податковий орган прийшов посилаючись на неправомірне формування ПрАТ «Центральний універмаг» податкового кредиту та виявленими порушеннями в частині визначення позивачем валового доходу (не включення у валовий дохід операцій з ППФ Сирена») та валових витрат (не включення валових витрат з операцій з постачальниками позивача та придбання товарів на ринку).

Згідно з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

П.187.1 ст.187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З огляду на встановлені вище обставини та висновки щодо реальності господарських операцій між ПАТ «Центральний універмаг» та ТОВ «Глобінський м'ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 25167451); ТОВ «Спроба» (код ЄДРПОУ 26140276); ТОВ «ТД «Негоциант» (код ЄДРПОУ 24610803); ТОВ «МІК» (код ЄДРПОУ 19096149); ДП «ЛАКТАЛІС-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 25593656); ТОВ «АЛАН» (код ЄДРПОУ 24447183), ПП фірма «Сирена» (код 20211785), суд приходить до висновку, що податковий кредит з ПДВ сформовано правомірно і податкове повідомлення-рішення №0001391501 від 27.03.2014р. про нарахування податку на додану вартість у сумі 394082грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 80173,25грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, в ході проведення перевірки виявлено, що в періоді з 01.01.2012 по 30.06.2012 підзвітною особою ПрАТ «Центральний універмаг» ОСОБА_9 при звітуванні за видані під звіт кошти до авансових звітів були додані закупівельні акти про закупівлю у ФОП ОСОБА_6 продуктів харчування (м'ясо) на суму 23344,20 грн..

Нікопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області листом від 15.05.2013р. №10965/10/17.1-52 на адресу ПрАТ «Центральний універмаг» був направлений запит стосовно підтвердження взаємовідносин з ФОП ОСОБА_6 з питання виплати ФОП ОСОБА_6 доходу в сумі 23344,20 грн. та надання документального підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій і розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку.

Згідно наданої відповіді ПрАТ «Центральний універмаг» від 03.06.2013 р. №122 (вх.№ 13462/10 від 05.06.2013р.) з січня по червень 2012 року представником ПрАТ «Центральний універмаг» здійснювалася закупівля м'яса на центральному ринку в м. Нікополь у ФОП ОСОБА_6 для господарської діяльності. Для відображення факту здійснення закупівлі на місці складався закупівельний акт. На підставі закупівельних актів в бухгалтерському обліку ПрАТ «Центральний універмаг» здійснювалось оприбуткування товарно-матеріальних цінностей.

Інших документів, які б підтверджували отримання товару та використання готівкових коштів в сумі 23344,20 грн. (товарні та/або фіскальні чеки, накладні тощо), до перевірки ПрАТ «Центральний універмаг» не надано.

Згідно наданих заяв ФОП ОСОБА_6 від 08.04.2013 р. №1688/10 та від 18.06.2013 р. №14932/10 ФОП ОСОБА_6 в 2012 році підприємницьку діяльність не здійснювала, доходів не отримувала, з ПрАТ «Центральний універмаг» ніяких договорів не укладала, закупівельні акти - не підписувала.

Згідно листа ДП «Нікопольський центральний ринок» від 26.06.2013 р. №09/78 (вх.№15479/10 від 26.09.2013 р.) протягом 2012 року між ДП «Нікопольський центральний ринок» та ФОП ОСОБА_6 договори оренди торгового місця не укладались, сплата містового, послуг та інших витрат, пов'язаних з використанням торгівельних площ ДП «Нікопольський центральний ринок», - не здійснювались.

Таким чином, за результатами перевірки встановлено відсутність виплати ФОП ОСОБА_6 грошових коштів згідно закупівельних актів у розмірі 23344,20 грн. та не надання підзвітною особою ОСОБА_9 до авансових звітів первинних документів, які підтверджують витрати, та відповідно отримання додаткового доходу ОСОБА_9 у сумі 23344,20 грн.

Крім того, в порушення вимог п.1 ст.7, п.6 ст.7 Закону №2464 ПрАТ «Центральний універмаг» з невідзвітованих підзвітною особою ОСОБА_9 сум у розмірі 23344,20 грн. не нараховуваваний та не утримуваний єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в результаті чого за результатами перевірки підлягає донарахуванню єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 9431,06 грн., в т.ч. по розміру єдиного внеску 36,8% в сумі 8 590,67 грн. (23 344,20 х 36,8%), по розміру єдиного внеску 3,6% в сумі 840,39 грн. (23 344,20 х 3,6%).

Також, в порушення вимог п. 164.1 ст.164, п. 164.2 ст.164, пп. 168.1.1. п. 168.1 ст.168, пп. 170.9.1 п. 170.9 ст.170 Податкового Кодексу України ПрАТ «Центральний універмаг» з невідзвітованих підзвітною особою ОСОБА_9 сум у розмірі 23344,20 грн. не утриманий податок на доходи фізичних осіб, в результаті чого за результатами перевірки підлягає донарахуванню податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 3501,63 грн.

Надаючи правову оцінку зазначеним вище обставинам, суд зазначає, що для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. При цьому немає значення, яким цивільно-правовим договором опосередковано господарську операцію, а також те, чи визнаний відповідний договір недійсним у судовому порядку. Складені первинні документи не свідчать безпосередньо про реальність укладеної угоди.

Податкові обов'язки визначаються виходячи з реального економічного змісту господарської операції та спрямування її на досягнення певного економічного ефекту. Для з'ясування дійсного економічного змісту господарської операції варто аналізувати кінцевий економічний ефект у вигляді фактичного приросту (зміни вартості) активів, який настав або повинен був настати в результаті здійснення відповідної операції, незалежно від зафіксованих у документах намірів її учасників. З цією метою варто використовувати документальні та інші дані, що свідчать про фактичне отримання тих чи інших активів учасниками операції. Такі дані мають перевагу перед задекларованим документально змістом спірної господарської операції.

Доказами наявності таких обставин можуть бути документи або показання свідків, що свідчать про наявність прямих стосунків між набувачем і виробником або імпортером активу; інформація (у тому числі з відкритих джерел) щодо звичайних умов ділової поведінки на певному ринку; дані, отримані від виробника або перевізника, які засвідчують прямий шлях руху активів від виробника до набувача, без фактичної участі посередників у цьому процесі тощо. Докази, що можуть використовуватися при аналізі реальності операції - дані про існування активу (чи вироблявся, ким і коли), про його рух на шляху до платника податків-набувача (як транспортувався, де зберігався, ким приймався, у тому числі встановлення посадових осіб постачальника і покупця, задіяних у такому процесі), як використовувався далі (чи реалізовувався, чи споживався тощо).

Реальність потребує також з'ясування того факту, чи справді актив отриманий від указаного в первинних документах контрагента. Для цього треба встановлювати, за яких обставин і в який спосіб були налагоджені господарські зв'язки між платником податків та його задекларованим контрагентом, хто персонально брав у цьому участь. Доцільно встановити фактичний альтернативний рух активу у порівнянні із задекларованим.

Також у такому разі варто встановлювати технічну можливість виконання господарської операції із урахуванням фактичних господарських ресурсів постачальника (наявність виробничих потужностей, персоналу тощо) та фактичного змісту операції (чи необхідні спеціальні навички персоналу для її вчинення, чи потрібні для цього власні або залучені засоби, час та спеціальна обстановка тощо).

Згідно положень статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

З метою з'ясування реальності взаємовідносин між підзвітною особою ПрАТ «Центральний універмаг» ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_6 судом було викликано зазначених осіб в якості свідків по даній адміністративній справі.

Свідки до суду не зявилися, письмових пояснень щодо реальності угод не надали.

Згідно пп. 14.1.48. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Відповідно пп. 14.1.180. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно п. 164.1. ст.164 Податкового Кодексу України - базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

П.164.2. ст.164 Податкового Кодексу України визначає, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору... інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Згідно п. 167.1 ст.167 Податкового Кодексу України - ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 Податкового Кодексу України - податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із сум такого податку за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 цього Кодексу.

Згідно пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового Кодексу України - податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умов одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

За результатами перевірки відповідач зробив висновок, що в порушення вимог п. 164.1 ст.164, п. 164.2 ст.164, пп. 168.1.1. п. 168.1 ст.168, пп. 170.9.1 п. 170.9 ст.170 Податкового Кодексу України ПрАТ «Центральний універмаг» з невідзвітованих підзвітною особою ОСОБА_9 сум у розмірі 23344,20 грн. не утриманий податок на доходи фізичних осіб, в результаті чого за результатами перевірки підлягає донарахуванню податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 3501,63 грн., у зв'язку з чим позивачу було винесено податкове повідомлення-рішення №0003331703 від 27.03.2014р. від 27.03.2014р. про нарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 3501,63грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 875,41грн.

Крім того, відповідно до п.1 ст.4 Закону України від 08.07.10 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464) платниками єдиного внеску є:

1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з

Згідно пп.165.1.11 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із пунктом 170.9 статті 170 цього Кодексу, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження;

Відповідно до пп.170.9.1 п. 170.9 ст.170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме:

а) на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з розділом III цього Кодексу;

б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Для цілей цього пункту до суми перевищення не включаються та не оподатковуються документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, в межах граничного розміру таких витрат, передбаченого у розділі III цього Кодексу, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а у разі недостатності суми доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

У разі коли платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що видала такі кошти, сума податку утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а у разі недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного (податкового) року.

Згідно п.2 ст.6 Закону №2464 Платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

П.1 ст.7 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно- правовими договорами.

Згідно п.3 ст.7 Закону №2464 нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Відповідно п.4 ст.7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.

Згідно п.5 ст.7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

У відповідності до п.6 ст.7 Закону №2464 нарахування єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які єдиний внесок нарахований.

В ході проведення перевірки встановлено не надання підзвітною особою ПрАТ «Центральний універмаг» ОСОБА_9 до авансових звітів первинних документів, підтверджуючих витрати, за січень 2012 р. - червень 2012 р. у розмірі 23 344,20 грн., та відповідно отримання додаткового доходу ОСОБА_9 у сумі 23344,20 грн.

З вищезазначеного доходу ПрАТ «Центральний універмаг» в порушення п.1 ст.7, п.6 ст.7 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нараховувався та не утримувався.

Таким чином, в порушення вимог п.1 ст.7, п.6 ст.7 Закону №2464 ПрАТ «Центральний універмаг» з невідзвітованих підзвітною особою ОСОБА_9 сум у розмірі 23344,20 грн. не нараховуваваний та не утримуваний єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в результаті чого за результатами перевірки підлягає донарахуванню єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 9431,06 грн., в т.ч. по розміру єдиного внеску 36,8% в сумі 8590,67 грн. (23 344,20 х 36,8%), по розміру єдиного внеску 3,6% в сумі 840,39 грн. (23 344,20 х 3,6%). У зв'язку з викладеним відповідачем винесено рішення №0003341703 від 27.03.2014р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 14146,59 грн. на користь ПрАт «Центральний універмаг».

Суд зазначає, що під час судового розгляду справи, позивачем факт закупівлі продуктів харчування (м'ясо) не доведений, як і не доведено факту неотримання додаткового доходу ОСОБА_9.

Крім того, позивач не спростував факт неутримання податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з сум невідзвітованих підзвітною особою ОСОБА_9 у розмірі 23344,20 грн.

У зв'язку з чим, керуючись наведеними нормами чинного законодавства, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003331703 від 27.03.2014р. про нарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 3501,63 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 875,41 грн., рішення №0003341703 від 27.03.2014р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 14146,59грн.

Крім того, з огляду на непідтвердженність реальності здійснення господарських операцій за взаємовідносинами між підзвітною особою ПрАТ «Центральний універмаг» ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_6, суд приходить до висновку про правомірність висновку відповідача щодо безпідставного віднесення позивачем до складу валових витрат сум витрат, сформованих на підставі документації з придбання товарів у ФОП ОСОБА_6 Виходячи з наведеного суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001401501 від 27.03.2014р. в частині нарахування податку на прибуток у сумі 4902,28 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 1225,57 грн.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені вище обставини, суд вважає за необхідне задовольнити частково адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Центральний універмаг" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій.

Згідно частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Центральний універмаг» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27 березня 2014 року № 0001401501 в частині визначення Приватному акціонерному товариству «Центральний універмаг» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 518661,40 грн., з яких: за основним платежем 461352,72 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 57308,68 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27 березня 2014 року № 0001391501, яким Приватному акціонерному товариству «Центральний універмаг» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 474255,25 грн., з яких: за основним платежем 394082,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 80173,25 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Центральний універмаг» (код ЄДОРПОУ 13457132) судовий збір у розмірі 475,40 грн. (чотириста сімдесят п'ять грн. 40 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 червня 2014 року

Суддя О.Б. Ляшко