Постанова

від 08.10.2014 по справі 804/5182/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2014 рокусправа № 804/5182/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Центральний універмаг», Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Центральний універмаг» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Центральний універмаг» (далі - позивач або ПрАТ «Центральний універмаг») звернулось з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач або Нікопольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому просило визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27.03.2014 року № 0001401501, № 0001391501, № 0003331703, № 0003341703.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкової перевірки є хибними та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а винесені податкові повідомлення - рішення та рішення про застосування штрафних санкцій є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 27 березня 2014 року № 0001401501 в частині визначення ПрАТ "Центральний універмаг" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 518 661,40 грн., з яких: за основним платежем 461 352,72 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 57 308,68 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 27 березня 2014 року № 0001391501, яким ПрАТ "Центральний універмаг" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 474 255,25 грн., з яких: за основним платежем 394 082,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 80 173,25 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач звернулися з апеляційними скаргами, в якій просили скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, просили останню задовольнити на підставах, що в ній зазначені та скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові і прийняти нове - про задоволення позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив останню задовольнити на підставах, що в ній зазначені та скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог і прийняти нове - про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційних скарг та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останніх, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача - частковому задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі направлень від 14.01.2014 року № 20/221, № 21/221, від 15.01.2014 року № 27/172, виданих Нікопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно із п.75.1 ст.75, п.82.1 ст.82 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, відповідно до наказів Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 30.12.2013 року № 802, від 10.02.2014 року № 230 та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена виїзна перевірка ПрАТ «Центральний універмаг» (код ЄДРПОУ 13457132) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року.

В ході перевірки встановлено порушення:

п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями), п. 138.1 п. 138.2, п. 138.4, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року на загальну суму 466 255 грн.

ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року на загальну суму 394 082 грн.

п. 164.2 ст. 164, п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, п.п. 170.9.1 п.170.9 ст. 170 Податкового кодексу України, в результаті чого підлягає донарахуванню податок на доходи фізичних осіб у розмірі 3 501,63 грн.

п. 1 ст. 7, п. 6 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого за 2012 рік підлягає донарахуванню єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9 431,06 грн.

За результатами вказаної перевірки складено Акт №567/221/13457132 "Про результати документальної планової перевірки Приватного акціонерного товариства "Центральний універмаг" (код ЄДРПОУ 13457132) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10 по 31.12.12 та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року" (далі - Акт перевірки) від 18 лютого 2014 року.

27 березня 2014 року Нікопольською ОДПІ Міндоходів у Дніпропетровській області були винесені податкові повідомлення-рішення № 0001401501 від 27.03.2014 року. про нарахування податку на прибуток у сумі 466 255грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 58 534,25 грн., № 0001391501 від 27.03.2014 року про нарахування податку на додану вартість у сумі 394 082 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 80 173,25 грн., № 0003331703 від 27.03.2014 року від 27.03.2014 року про нарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 3 501,63грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 875,41грн., та рішення № 0003341703 від 27.03.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 14 146,59 грн.

Щодо податкового повідомлення рішення № 0001401501 від 27.03.2014 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.14.1.56 п.14.1 cm. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами

Згідно п. 134.1, 134.1.2 ст.134 Податкового кодексу України б'єктом оподаткування податком на прибуток є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до п. 135.1 cт. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті.

Згідно п. 135.2 cт. 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов 'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У відповідності до п. 135.4 cт. 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань.

Підпунктом 135.4.1 п. 135.4 cт. 135 Податкового кодексу України передбачено, що дохід від операційної діяльності включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Відповідно до п. 137.1 cт. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

В п. 7 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України зазначено, що дохід не визначається щодо товарів (результатів робіт, послуг), відвантажених (наданих) після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині вартості таких товарів (результатів робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дата, у тому числі в період перебування на спрощеній системі оподаткування.

Згідно положень п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

П.138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідач стверджує, що за перевіряємий період позивачем завищено валові витрати у сумі 2195981 грн., посилаючись на невірно оформлені позивачем первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів. Таким не визнаними операціями є операції з постачальниками продуктів харчування позивача: ТОВ "Глобінський м'ясокомбінат" (код ЄДРПОУ 25167451); ТОВ "Спроба" (код ЄДРПОУ 26140276); ТОВ "ТД "Негоциант" (код ЄДРПОУ 24610803); ТОВ "МІК" (код ЄДРПОУ 19096149); ДП "ЛАКТАЛІС-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 25593656); ТОВ "АЛАН" (код ЄДРПОУ 24447183).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом було досліджено правочини, укладені між ПАТ "Центральний універмаг" та ТОВ "Глобінський м'ясокомбінат" (код ЄДРПОУ 25167451); ТОВ "Спроба" (код ЄДРПОУ 26140276); ТОВ "ТД "Негоциант" (код ЄДРПОУ 24610803); ТОВ "МІК" (код ЄДРПОУ 19096149); ДП "ЛАКТАЛІС-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 25593656); ТОВ "АЛАН" (код ЄДРПОУ 24447183).

Отже, позивачем доведено фактичне виконання вказаних договорів шляхом надання первинної документації підприємства, яка міститься в матеріалах адміністративної справи.

Крім того, реальність зазначених договорів підтверджується письмовими поясненнями та довідками від директорів та уповноважених осіб підприємств-контрагентів, а також актами звірки між позивачем та ТОВ "Глобінський м'ясокомбінат", ТОВ "Спроба", ТОВ "ТД "Негоциант", ТОВ "МІК", ДП "ЛАКТАЛІС-УКРАЇНА", ТОВ "АЛАН".

Отже податкове повідомлення - рішення № 0001401501 від 27.03.2014 року за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 466 255 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 58 534,25 грн. є протиправним.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0001391501 від 27.03.2014 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Пунктом 187.1 ст.187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З огляду на встановлені вище обставини та висновки щодо реальності господарських операцій між ПАТ "Центральний універмаг" та ТОВ "Глобінський м'ясокомбінат" (код ЄДРПОУ 25167451); ТОВ "Спроба" (код ЄДРПОУ 26140276); ТОВ "ТД "Негоциант" (код ЄДРПОУ 24610803); ТОВ "МІК" (код ЄДРПОУ 19096149); ДП "ЛАКТАЛІС-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 25593656); ТОВ "АЛАН" (код ЄДРПОУ 24447183), ПП фірма "Сирена" (код 20211785), суд приходить до висновку, що податковий кредит з ПДВ сформовано правомірно і податкове повідомлення-рішення № 0001391501 від 27.03.2014 року про нарахування податку на додану вартість у сумі 394 082 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 80 173,25 грн. є протиправним.

Щодо податкових повідомлень - рішень № 0003331703 та № 0003341703 від 27.03.2014 року, колегія суддів зазначає наступне.

Встановлено, що підзвітною особою ПрАТ «Центральний універмаг» ОСОБА_1 при звітуванні за видані під звіт кошти до авансових звітів були додані закупівельні акти про закупівлю у ФОП ОСОБА_2 продуктів харчування (м'ясо) на суму 23 344,20 грн.

У відповідності п. 2 Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17.06.2003 року № 157 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами», яким встановлений бухгалтерський облік у сфері громадського харчування з використанням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку» прибутковим документом є також і закупівельний акт, який оформляється згідно з додатком 5.

Слід зазначити, що закупівельний акт вважатиметься первинним документом, лише якщо в ньому будуть усі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», такі як:

- назва документа;

- дата й місце складання;

- назва підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст й обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження здійснення позивачем у ФОП ОСОБА_2 закупівлі м'яса, ПАТ "Центральний універмаг" було надано закупівельні акти оформлені у відповідності до приписів вказаного наказу.

Посилання відповідача на заяви ОСОБА_2 про те, що вона не здійснює підприємницьку діяльність та не отримує доходів, з позивачем ніяких договорів та закупівельних актів не укладала є безпідставними, тому як вказані заяви не є належним підтверджуючим доказом того, що ОСОБА_2 не займається підприємницькою діяльністю.

За таких підстав, твердження про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 7, п. 6 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а також ст.ст. 164. 168, 170 Податкового кодексу України щодо не нарахування та неутримання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в зв'язку невідзвітованою підзвітною особою ОСОБА_1 у сумі 23 344,20 грн., є неправомірним, тому як ОСОБА_1, яка брала грошові кошти з каси ПАТ "Центральний універмаг", надавала звіти про їх використання, внаслідок чого закуплений товар передавався на склад товариства та оприбутковувався, про що складалися відповідні акти. Копії документів, які свідчать про закупівлю, звітування та оприбуткування містяться в матеріалах справи, однак судом першої інстанції останнім не було надано належної юридичної оцінки.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

З огляду на зазначене, та враховуючи те, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Центральний універмаг» в повному обсязі, натомість апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 161, 195, 198, 202, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Центральний універмаг» - задовольнити.

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Центральний універмаг» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Центральний універмаг» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27.03.2014 року № 0001401501, № 0001391501, № 0003331703, № 0003341703.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай