Ухвала

від 20.06.2014 по справі 2а/0270/2551/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

20 червня 2014 р. Справа № 2а/0270/2551/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

суддів: Богоноса М.Б.,

Заброцької Л.О.,

за участю

секретаря судового засідання: Колос М.С.,

стягувача: ОСОБА_3,

представника стягувача: ОСОБА_4,

представників боржника: Ладуби А.Ю., Рудич Л.О.,

представників третьої особи: Мазурця О.В., Білого В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 2а/0270/2551/12 за його позовом до Державної фінансової інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна фінансова інспекція в Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на публічній службі,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 2а/0270/2551/12 за позовом ОСОБА_3 до Державної фінансової інспекції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення і поновлення на публічній службі.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року вказаний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Головного контрольно-ревізійного управління України № 100-о від 03.03.2011 року про звільнення ОСОБА_3 та вирішено поновити його на посаді начальника Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_9 та повністю задоволено апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України, скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.06.2013 року частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_10, скасовано постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року та залишено в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року.

Таким чином, постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року у справі № 2а/0270/2551/12 набрала законної сили 18.06.2013 року, що стало підставою для її примусового виконання.

29.05.2014 року за вх. № 10538 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Юхименко О.С. про роз'яснення постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року у справі № 2а/0270/2551/12.

Заява була мотивована тим, що на виконанні у Державній виконавчій службі України знаходиться виконавчий лист № 2а/0270/2551/12, виданий 31.03.2014 року Вінницьким окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області. Під час виконання вищезазначеного виконавчого документа виникли обставини, які унеможливлюють виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року. Так, ОСОБА_3 поновлений на посаді начальника Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області, однак згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичну особу КРУ в Хмельницькій області припинено. За таких обставин на підставі ст. 170 КАС України державний виконавець просив роз'яснити постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року про поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області з урахуванням того, що діяльність органу, на посаді в якому підлягає поновленню стягувач, на даний час припинена.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.06.2014 року у задоволенні заяви державного виконавця про роз'яснення судового рішення відмовлено.

Разом із тим, 11.06.2014 року за вх. № 11639 до суду надійшла заява стягувача ОСОБА_3 про зміну способу та порядку виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року у справі № 2а/0270/2551/12 шляхом поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області.

Заява обґрунтовується тим, що на виконанні у Державній виконавчій службі України знаходиться виконавчий лист № 2а/0270/2551/12, виданий 31.03.2014 року Вінницьким окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області. У ході виконання вказаного виконавчого листа виникли обставини, які унеможливлюють виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року. Зокрема стягувач зазначає, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, його поновленено на посаді начальника Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області. Проте ця установа як юридична особа припинена у зв'язку з її перетворенням у Державну фінансову інспекцію в Хмельницькій області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 року № 765 "Про утворення територіальних органів Державної фінансової інспекції". Таким чином, на даний час рішення суду про його поновлення на публічній службі не може бути виконане у той порядок і спосіб, який ним визначений. За таких обставин та враховуючи положення ч. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) і ст. 263 КАС України заявник ОСОБА_3 просить змінити спосіб та порядок виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року у справі № 2а/0270/2551/12 шляхом його поновлення на посаді начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області, яке є правонаступником КРУ в Хмельницькій області.

У судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник підтримали заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення у цій справі та просять суд її задовольнити.

Представники боржника Державної фінансової інспекції України в судовому засіданні заяву ОСОБА_3 заперечили, посилаючись на те, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили рішення суду. Просять взяти до уваги, що 19.07.2012 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_3 про прийняття судом додаткової постанови. Під час розгляду даної заяви представник позивача заявив клопотання про її відкликання та залишення без розгляду позовної заяви в частині вимог про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі на посаді начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області. Відтак, у цій частині позовні вимоги було залишено без розгляду ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.07.2012 року. Також вважають, що своєю заявою ОСОБА_3 фактично змінює рішення суду, його суть та призводить до виникнення інших обставин, що не були предметом дослідження при вирішенні спору.

Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області заперечили щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення, зазначивши при цьому, що заявником не наведено обґрунтованих обставин, що ускладнюють виконання рішення суду та не надано достатніх доказів наявності таких обставин. Крім того, викладені заявником вимоги стосуються в цілому вчинення відповідних дій, які у випадку їх задоволення, можуть істотно змінити зміст резолютивної частини постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 06.07.2012 року, що є недопустимим. Вимоги ч. 3 ст. 36 КЗпП України, на які посилається стягувач, у даному випадку не можуть бути застосовані, оскільки в період реорганізації КРУ в Хмельницькій області у Державну фінансову інспекцію в Хмельницькій області трудові відносини позивача з відповідачем чи третьою особою припинилися. Просять врахувати, що в ході виконання судового рішення не відбулась заміна сторони виконавчого провадження у зв'язку з тим, що на час видачі виконавчого листа вже завершилася реорганізація КРУ в Хмельницькій області.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши доводи, наведені сторонами виконавчого провадження і третьою особою, суд доходить висновку, що заяву стягувача ОСОБА_3 про зміну способу та порядку виконання судового рішення належить задовольнити з огляду на наступне.

Як вже зазначалося, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року у справі № 2а/0270/2551/12, яка набрала законної сили 18.06.2013 року, адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Головного контрольно-ревізійного управління України № 100-о від 03.03.2011 року про звільнення ОСОБА_3 та вирішено поновити його на посаді начальника Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області.

31.03.2014 року за заявою позивача Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 2а/0270/2551/12 про поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області. Боржником за цим виконавчим документом визначено Державну фінансову інспекцію України.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Юхименко О.С. від 10.04.2014 року відкрито виконавче провадження ВП № 42921526 з виконання вищевказаного виконавчого документа та надано боржнику можливість негайно виконати рішення суду в добровільному порядку.

Листом за № 25-14/5 від 22.04.2014 року Державна фінансова інспекція України повідомила орган державної виконавчої служби про те, що їй не зрозумілий механізм виконання судового рішення, оскільки діяльність Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області, на посаді в якому слід поновити позивача, припинена.

Враховуючи наведене державний виконавець звернувся до суду із поданням про роз'яснення постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року у справі № 2а/0270/2551/12, а саме в який спосіб можна виконати судове рішення, якщо орган (Контрольно-ревізійне управління в Хмельницькій області), в якому підлягає поновленню стягувач, припинений.

Ухвалою суду від 11.06.2014 року у задоволенні вищевказаної заяви державного виконавця про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 2а/0270/2551/12 відмовлено, оскільки передбачених ст. 170 КАС України підстав для цього немає.

Водночас суд вважає обґрунтованою заяву стягувача ОСОБА_3 про зміну способу та порядку виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року у справі № 2а/0270/2551/12 шляхом поновлення його на посаді начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області.

Так, одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип обов'язковості судових рішень.

Згідно із ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

За змістом ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Крім того, право особи на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статтею 6 КАС України, тому невиконання судового рішення свідчить про загрозу сутності права на справедливий розгляд справи судом.

У цьому контексті важливо також зазначити, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Встановлено, що на даний час постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року у справі № 2а/0270/2551/12 в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області не виконана і, як підтверджується матеріалами справи, не може бути виконана, оскільки діяльність такої юридичної особи припинена.

Відтак, незважаючи на прийняте судом на користь позивача ОСОБА_3 рішення, яке набрало чинності ще 18.06.2013 року, його законні права на працю і проходження публічної служби, за захистом яких він звернувся до адміністративного суду, надалі порушуються.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичну особу, який надано суду, КРУ в Хмельницькій області припинено у зв'язку з його перетворенням в Державну фінансову інспекцію в Хмельницькій області, про що внесено відповідний запис 30.12.2011 року.

Підставою для цього був Указ Президента України від 09.12.2010 року № 1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", яким шляхом реорганізації Головного контрольно-ревізійного управління утворено Державну фінансову інспекцію України.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 року № 765 утворено територіальні органи Державної фінансової інспекції шляхом перетворення територіальних органів Головного контрольно-ревізійного управління.

Отже, Державна фінансова інспекція в Хмельницькій області є правонаступником прав та обов'язків КРУ в Хмельницькій області, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і що також визнається боржником.

Згідно з ч. 3 ст. 36 КЗпП у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 19 Постанови від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч. 3 ст. 36 КЗпП). При цьому працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Враховуючи наведене, при вирішенні поданої стягувачем заяви суд виходить з того, що факт незаконного звільнення ОСОБА_3 з посади начальника Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області підтверджений судовим рішенням, яке набрало чинності. Відтак, у випадку його виконання, за принципом правонаступництва у трудових відносинах позивач мав би бути призначеним на посаду начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області, незважаючи на проведену реорганізацію.

При цьому суд також зазначає, що ОСОБА_3 із вимогами про його поновлення на публічній службі звернувся до суду задовго до припинення КРУ в Хмельницькій області як юридичної особи, а саме у червні 2011 року. Проте за клопотанням відповідача судом було зупинено провадження в цій адміністративній справі на період з 31.10.2011 року по 17.04.2012 року у зв'язку з проведенням реорганізації Головного контрольно-ревізійного управління України шляхом його приєднання до Державної фінансової існпекції України.

Таким чином, ще на стадії розгляду справи і дослідження судом спірних правовідносин відповідач визнавав факт повного правонаступництва та переходу усіх прав і обов'язків від Головного контрольно-ревізійного управління України до Державної фінансової існпекції України, що додатково свідчить про підставність заяви стягувача ОСОБА_3

В силу вимог ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України відстрочення або розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання рішення допускається судом у виняткових випадках.

Згідно з Рішенням Конституційного суду України від 25.04.2012 року у справі № 1-12/2012 зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення (пункт 3 Рішення).

З огляду на викладене і враховуючи те, що під час виконання судового рішення у цій справі встановлено неможливість відновлення законних прав ОСОБА_3 шляхом поновлення його на посаді начальника Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області, проте наявні обставини, які передбачають можливість захисту його порушених прав шляхом поновлення на посаді начальника у юридичній особі, яка є правонаступником Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області, тобто у Державній фінансовій інспекції в Хмельницькій області, суд приходить до переконання, що подана стягувачем ОСОБА_3 заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 2а/0270/2551/12 є підставною і підлягає задоволенню.

Вирішуючи дане процесуальне питання, суд не бере до уваги посилання боржника на те, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили рішення суду, оскільки в даному випадку розглядається заява стягувача про зміну способу та порядку виконання судового рішення на стадії виконання вже ухваленого рішення, яке набрало законної сили, а не вирішуються позовні вимоги, заявлені в межах публічно-правового спору.

Також суд вважає безпідставними доводи боржника і третьої особи про те, що своєю заявою ОСОБА_3 фактично змінює зміст спірних правовідносин та зміст прийнятого на його користь рішення суду, оскільки визначений стягувачем спосіб та порядок виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року не виходить за рамки предмету спору в адміністративній справі № 2а/0270/2551/12, яким стосується прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 160, 165, 186, 254, 257, 263 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

заяву стягувача ОСОБА_3 задовольнити.

Змінити спосіб та порядок виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року у справі № 2а/0270/2551/12.

Поновити ОСОБА_3 на посаді начальника Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області (ідентифікаційний код 14152647, юридична адреса: 29013, м. Хмельницький, пров. Маяковського, 19/1).

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала у повному обсязі складена: 25.06.2014 року.

Головуючий суддя Сало Павло Ігорович

Судді: Богоніс Михайло Богданович

Заброцька Людмила Олександрівна