Постанова

від 18.06.2014 по справі 805/6095/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2014 р. Справа №805/6095/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09:35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Христофорова А.Б.

при секретарі Гохман Е.Д.,

за участю представника позивача Качанової Г.Г.,

представників відповідача Лапшенкова Я.В., Громили О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства за обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Еко-сервіс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2014 року Товариство за обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Еко-сервіс» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування зазначило, що податковим органом 21.03.2014 року проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2012 року, при цьому, порушено термін, протягом якого податковий орган може проводити таку перевірку, а саме 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, що передбачено пп. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України контролюючим органом. За таких обставин, позивач вважає дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо проведення камеральної перевірки такими, що не відповідають вимогам Податкового кодексу України, а отже, протиправними, що є підставою для скасування податкових повідомлень-рішень. Просили визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки 21.03.2014 року, скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті 15.04.2014 року №0009621501 та №0009581501.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, при цьому зазначили, що порушення податковим органом окремих норм при проведенні перевірки не відміняють факту порушення податкового законодавства позивачем. Водночас, ТОВ «Еко-сервіс» не спростовано факт несвоєчасної сплати податкових зобов'язань та не наведено жодних підстав, які б свідчили про неправомірне застосування штрафних санкцій до позивача. Вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до законодавства та не підлягають скасуванню, просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Еко-Сервіс» (ідентифікаційний код 36306924, 83086, Донецька область, м.Донецьк, вул.Артема, буд.1а, офіс 21) зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом 14.01.2009 року.

21 березня 2014 року Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу та в порядку ст. 76 цього Кодексу проведена камеральна перевірка даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання, про що складено акт №198/0562-15-01/36306924.

З висновків акту вбачається, що перевіркою встановлено порушення пункту 203.2 ст. 203, п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених законодавством.

Не погодившись з висновками акту камеральної перевірки, позивачем до контролюючого органу подано заперечення №03-04/14 від 03.04.2014 року, за результатами розгляду якого відповідачем прийнято рішення №11402/10/05-62-15-01 від 10.04.2014 року щодо залишення висновків вказаного акту без змін.

При цьому, в листі №11402/10/05-62-15-01 від 10.04.2014 року Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області просила вважати вірним те, що під час перевірки використана декларація з податку на додану вартість за липень 2012 року замість - листопад 2012 року.

15 квітня 2014 року на підставі акту перевірки №198/0562-15-01/36306924 від 21.03.2014 року Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області винесені податкові повідомлення-рішення форми «Ш», а саме:

№0009621501, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10 000 грн. у 22 календарних днів, зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1 000 грн.;

№0009581501, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 278 220 грн. у 5 233 календарних днів, зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 55 644 грн.

Судом встановлено, що 20 серпня 2012 року ТОВ «Науково-виробнича компанія «Еко-сервіс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року із самостійно визначеною сумою податку, яка підлягає сплаті в бюджет, у розмірі 444 679 грн.

30 січня 2013 року Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийнято рішення №9/19-113 про розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 273 219,98 грн.

30 січня 2013 року між Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області та ТОВ «Науково-виробнича компанія «Еко-сервіс» укладено договір №9 про розстрочення податкового боргу предметом якого є надання платнику податків розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 273 328,34 грн. під проценти терміном з 31.01.2013 року по 06.12.2013 року.

Відповідно до п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Таким чином, саме Податковий кодекс України встановлює порядок дій посадових осіб при проведенні перевірок, їх види та підстави їх проведення.

Право на проведення контролюючими органами камеральних перевірок встановлено п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, при цьому зазначено, що камеральні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно до п. п. 76.1, 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Таким чином, характерними ознаками камеральних перевірок є: проведення у приміщенні контролюючого органу; перевірка лише даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках); відсутність спеціального рішення керівника відповідного органу, а також направлення на її проведення; перевірка всієї податкової звітності суцільним порядком; необов'язковість згоди платника податків на перевірку та його присутності під час проведення камеральної перевірки. При цьому, в процесі камеральної перевірки податкової звітності досліджується лише правильність її заповнення та своєчасність подання такої звітності.

У разі, якщо предметом дослідження мають бути документи щодо підтверджують своєчасність сплати грошового зобов'язання, у тому числі розстрочені на підставі ст.100 ПК України, то така перевірка не може відноситись до категорії камеральної відповідно до положень пп.75.1.1 ст.75 та п. 76.1 ст.76 ПК України.

За таких обставин, здійснивши в межах камеральної перевірки даних позивача задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, перевірку своєчасності сплати грошового зобов'язання, Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області перевищила надані їй Податковим кодексом України повноваження, одночасно порушивши строки її проведення передбачені п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України.

Вимогами п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, виявлення фактів з питань несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є підставою для призначення та проведення документальної, а не камеральної перевірки.

Отже, враховуючи те, що Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, з порушенням встановлених у Податковому кодексі України строків, призначено камеральну перевірку та фактично замість камеральної перевірки проведено невиїзну документальну перевірку без наявності на те передбачених законом підстав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки 21.03.2014 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розрахунку штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

В силу п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що податкова декларація за липень 2012 року подана позивачем та прийнята контролюючим органом 20.08.2012 року, що підтверджується квитанціями №2 від 20.08.2012 року, тобто у строки передбачені ст. 203 Податкового кодексу України.

В підтвердження сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість по декларації за липень 2012 року ТОВ «Науково-виробнича компанія «Еко-сервіс» до суду надані платіжні доручення, а саме №477 від 30.08.2012 року щодо перерахування коштів з податку на додану вартість у сумі 150 000,00 грн., №653 від 29.12.2012 року - 10 000 грн., № 670 від 29.01.2013 року - 5 000 грн., №694 від 08.02.2013 року - 24 848,03 грн., №710 від 11.03.2013 року - 24 848,03 грн., №773 від 26.04.2013 року - 24 848,03 грн., №808 від 29.05.2013 року - 24 848,03 грн., №873 від 27.06.2013 року - 24 848,03 грн., №961 від 31.07.2013 року - 24 848,03 грн.

З розрахунків штрафних санкцій вбачається, що граничним строком сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, яке задеклароване в податковій декларації за липень 2012 року та сплачене позивачем частково 29.12.2012 року у сумі 10 000 грн., контролюючим органом визначено 08.12.2012 року.

При цьому, слід зазначити, що виправляючи описку в акті перевірки №198/0562-15-01/36306924 від 21.03.2014, тобто замість інформації щодо використаної декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року просили вважати вірним - липень 2012 року, граничні строки сплати в розрахунках штрафних санкцій не змінювались.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що розраховуючи штрафні санкції, застосовані спірним податковим повідомленням - рішенням №0009581501 від 15.04.2014 року, відповідачем невірно визначений граничний строк сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, передбачений статтею 203 Податкового кодексу України, тим самим, зроблено невірний вибір розміру штрафу передбачений п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України.

Щодо розрахунку розміру штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань розстрочених контролюючим органом, суд зазначає наступне.

Згідно пп. 19-1.1.24 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Вимогами п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України передбачено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

За змістом п.1.5 ст.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1036, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1431/18726 (надалі - Порядок №1036) період при сплаті розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) дорівнює календарному місяцю або іншому строку за згодою сторін, який зафіксовано у договорі про розстрочення (відстрочення)).

Таким чином, виходячи з правового аналізу зазначених вище норм Податкового кодексу України та Порядку №1036, суд вважає, що у результаті прийняття відповідачем рішення про розстрочення позивачеві податкового боргу та укладення відповідного договору, визначені Податковим кодексом України строки сплати податкових зобов'язань, розстрочених зазначеним договором, переносяться на строки сплати цих податків та податкових платежів, передбачені рішенням про розстрочення.

Отже,кількість днів затримки сплати розстрочених податкових зобов'язань для розрахунку штрафних санкцій, передбачених ст.126.1 ст.126 ПК України слід визначати, виходячи з того, що днем виникнення заборгованості з узгодженого грошового зобов'язання є визначені договором про розстрочення терміни їх сплати.

З розрахунку штрафних санкцій вбачається, що граничним строком сплати залишку узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2012 року, яке розстрочене договором ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області №9 від 30.01.2013 року, визначено 10.12.2012 року.

При цьому, в рішенні про розстрочення податкового боргу №9/19-113 від 30.01.2013 року визначені такі граничні строки і суми сплати розстроченого податкового боргу, як 08.02.2013 року, 11.03.2013 року, 09.04.2013 року, 10.05.2013 року, 10.06.2013 року, 08.07.2013 року, 06.09.2013 року, 07.10.2013 року, 05.11.2013 року зі сплатою по 24 848,03 грн. щомісячно, та у строк до 06.12.2013 року - 24 848,04 грн.

Отже, судом встановлено, що розраховуючи штрафні санкції, застосовані спірним податковим повідомленням - рішенням №0009621501 від 15.04.2014 року, відповідач невірно (без врахування строків, передбачених договором про розстрочення) визначив кількість днів затримки сплати, що в свою чергу спричинило невірний вибір розміру штрафних санкцій, який слід застосувати за порушення ним строків сплати, визначених договором про розстрочення.

Крім того, суд також враховує те, що підставною для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень №0009621501 та №0009581501 від 15.04.2014 року слугував акт камеральної перевірки податкової звітності позивача.

За змістом п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, враховуючи те, що акт камеральної перевірки від 21.03.2014 року №198/0562-15-01/36306924, складений відповідачем з порушенням вимог пп.75.1.1 ст.75 та п. 76.1 ст.76 ПК України, він не може слугувати доказом порушення позивачем вимог Податкового кодексу України та, відповідно, бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень № 0009621501 та №0009581501 від 15.04.2014 року.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведена правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а відтак позовні вимоги позивача про їх скасування підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно до платіжних доручень № 70 від 13.05.2014 року та № 71 від 13.05.2014 року позивачем сплачено судовий збір за подання до адміністративного суду даної позовної заяви з вимогами майнового характеру в розмірі 182,70 грн. та з вимогами немайнового характеру в розмірі 73, 08 грн. відповідно.

Враховуючи викладене, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України суд дійшов, що на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 255,78 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства за обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Еко-сервіс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо проведення камеральної перевірки 21.03.2014 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області №0009621501 від 15.04.2014 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області №0009581501 від 15.04.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства за обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Еко-сервіс» витрати зі сплати судового збору в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 78 коп.

Повний текст постанови виготовлений 23 червня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.