Рішення

від 13.08.2007 по справі 2-42/2007

ГІРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

Справа № 2-42 / 2007 p

Справа № 2-42 / 2007 p.

PIШEHHЯ

ІМЕНЕМ                            УКРАЇНИ

13

серпня      2007 року                                                      м.

Макіївка

Гірницький

районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого

судді                                                               Юрко

І.В.

при

секретарі                                                                       Полякової

О.С. Степаненко Є.В.

Мірошниченко

О.Л. Земцової ТА.

за участю

представника позивачки - адвоката                ОСОБА_2

розглянув

у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Макіївки справу за позовом

ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритого типу „Мушкетівська автобаза"

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої у результаті ДТП,

встановив:

ОСОБА_1

звернулась    до суду з позовом    до   

АТЗТ „Мушкетівська автобаза" про відшкодування матеріальної та

моральної шкоди, завданої у результаті ДТП.

У

судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та пояснила

суду, що вона є власником автомобілю ГАЗ 322132 ( мікроавтобус), державний

НОМЕР_1. Вказаний автомобіль під керуванням водія ОСОБА_3 26 жовтня 2005 року

рухався по пр. Генерала Данілова у Гірницькому районі м. Макіївки. Водій

ОСОБА_4, керуючи автомобілем ДАФ 95.380 державний НОМЕР_1 (полупричеп держномер

НОМЕР_2), належний відповідачу АТЗТ „Мушкетівська автобаза", не витримав

безопасної дистанції та скоїв зіткнення з належним їй автомобілем. По факту ДТП було складено

протокол робітниками ДАІ та протоколи огляду транспортних засобів. Протоколом

про адміністративне правопорушення від 26.10.2005 року було встановлено вину

водія ОСОБА_4, який состоїть у трудових відносинах з відповідачем. Після аваріі

водій відповідача - ОСОБА_4 неодноразово обіцяв, що сам відремонтує пошкоджений

автомобіль, але обіцянки не виконав. Далі позивачка пояснила, що результаті ДТП

її автомобіль ГАЗ 322132 зазнав механічні ушкодження, вартість матеріальної

шкоди складає за результатами звіту спеціаліста від 03.11.2005 року складає

7140 гривень 47 копіок, а згідно висновку експертизи матеріальна шкода складає

6591 гривня 34 копійки. Вона на протязі майже півроку зверталась до відповідача

з проханнями полагодити автомобіль, але їй кожен раз відмовляли, а тому вона

вимушена була провести ремонт автомобіля за свій рахунок, оскільки треба було

вивести машину на маршрут. На ремонт автомобілю нею було витрачено значно

більше ніж вказано у звіті спеціаліста та висновку експерта, але вона не

збирала квітанцій про вартість придбанних діталей та ремонтні роботи, а тому

просить стягнути матеріальну шкоду, пов'язану з ремонтом автомобіля, у розмірі

7140 гривень 47 копійок. Хоча її автомобіль при покупці був застрахований, вона

страхових сум не отримувала, оскільки не сплатила у страхову компанію після

укладання договору франшизи. Далі позивачка пояснила, що діями відповідача їй

була завдана й моральна шкода, оскільки мікроавтобус був нею придбаний у кредит

у вересні 2005 року, фактично на момент ДТП

автомобіль ще не був у експлуатації, у результаті ДТП автомобіль

втратив товарний вигляд, фактично новий автомобіль був виведений зі строю.

Вказане потребувала додаткових зусиль від неї для організації ремонту

автомобіля, та замість отримання прибутку від експуатаціїї автомобіля на

маршруті, вона несла витрати на його ремонт, будучи при цьому у тяжкому

матеріальному становищі, оскільки гроші потрібні були також на лікування

чоловіка, який тяжко хворів та помер 10.06.2006 року. Моральну шкоду вона

оцінює у 10000 гривень та просила вказану суму також стягнути з відповідача.

Крім того, позивачка просила стягнути з відповідача витрати по оплаті звіту

спеціаліста від 03.11.2005 року у розмірі 350 гривень, витрати, пов'язані з

проїздом до ДАІ, експерта, відповідача, що підтверджується квітанціями про

придбання палива на загальну суму 195 гривень 50 копійок, витрати на оплату

судовой автотоварознавчої експертизи у розмірі 566 гривень 59 копійок та

витрати на юридичну допомогу у розмірі 1000 гривень.

Представник

відповідача АТЗТ „Мушкетівська автобаза" - Азарова Г.В., діюча на підставі

доручення, позов ОСОБА_1 не визнала та пояснила суду, що автомобіль ДАФ 95.380

державний НОМЕР_1 (полупричеп держномер НОМЕР_2) належить відповідачу, третя

особа по справі - ОСОБА_4- працює водієм у АТЗТ „Мушкетівська автобаза",

який на момент ДТП 26.10.2005

року керував вказаним автомобілем. Вона не була свідком ДТП, але зі слів

ОСОБА_4 їй відомі обставини ДТП

та вона вважає, що воно трапилось за вини обох водіїв. Постановою судді

Гірницького райсуду м. Макіївки від 21.12.2005 року встановлена обоюдна вина

водіїв, як ОСОБА_4, який керував автомобілем ДАФ 95.380 держ.НОМЕР_1, так і

ОСОБА_3, який керував автомобілем ГАЗ 322132 держ НОМЕР_1, належним позивачці.

У теперішній час їй відомо, що дана постанова змінена Апеляційним судом

Донецької області у частині вини водія ОСОБА_3, але вважає, що вина у скоєнні

ДТП обоюдна. Крім того, представник відповідача пояснила, що вважає висновок

автотехнічної експертизи про наявність у діях водія ОСОБА_4 порушень вимог

Правил дорожнього руху України, у наслідок чого сталось ДТП, помилковим,

оскільки за її думки правила ПДР України порушив й ОСОБА_3 та постраджали

обидва автомобіля. Далі представник відповідача пояснила, що заявлений

позивачкою розмір відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 7140 гривень та

моральної шкоди у розмірі 10000 гривень не може бути задоволений, оскільки на

теперішній час автомобіль відремонтовано, та позивачкою не представлено доказів

у підтвердження фактичної вартості ремонту автомобіля та запасних частин, а також

не представлено доказів, що їй завдано моральної шкоди діями відповідача.

Третя

особа - ОСОБА_4 позовних вимог ОСОБА_1 не визнав та пояснив суду, що працює

водієм у АТЗТ „Мушкетівська автобаза". У скоєнні ДТП 26.10.2005 року,

учасниками якого були автомобіль ДАФ 95.380 державний НОМЕР_1, яким керував

він, та автомобіль ГАЗ 322132 держ НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3. На місці ДТП робітниками ДАІ

складались протоколи, проводились заміри, оглядались обидва автомобілі, він

підписував документи, зауважень не подавав, так як на момент ДТП він був згоден з

протоколами. Вважає, що у ДТП

є вина як його, так і ОСОБА_3,

а також що вартість ремонту автомобіля не може бути більше 500 гривень, та

визнає розмір позовних вимог на вказану суму, а моральну шкоду не визнає

зовсім. Але потім ОСОБА_4 пояснив, що зовсім не визнає позов Лисейко О.М. та не

пам'ятає, чи був проведений огляд транспортного засобу, а якщо і був

проведений, то він протокол підписав не читаючи, оскільки в нього був поганий

душевний стан, але у лікарню він не звертався. Схема ДТП складалась у

його присутності, зауважень на схему у нього не було, коли він підписував

схему, то бачив її, схема відповідала дійсності. Далі ОСОБА_4 пояснив, що

протокол та свої пояснення робітникам ДАІ він не читав, так як у нього не було

окулярів. У результаті ДТП

був пошкоджений і автомобіль ДАФ 95.380, яким керував він, ремонт

автомобіля йому обійшовся у 800 евро,

але ні він, ні автобаза з позовом про відшкодування збитків по ремонту

автомобіля до суду не звертався. Вважає, що у позові ОСОБА_1 треба відмовити,

оскільки вина у скоєнні ДТП була у діях обох водіїв.

Свідок

ОСОБА_3 суду пояснив, що 26.10.2005 року він управляв за дорученням автомобілем

ГАЗ 322132 держ НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1. Рухаючись по пр. Генерала Данилова зі сторони с. Ханжонково до центру м.

Макіївка, у районі ринку водій автомобіля ДАФ 95.380 державний НОМЕР_1, не

витримавши безпечної дистанції, вдарив у задню частину автомобілю, яким керував

він. На місце ДТП прибули робітники ДАЇ, які склали схему ДНІ, протоколи огляду

обох автомобілів, взяли пояснення з нього та водія автомобіля ДАФ - ОСОБА_4, а

потім склали протокол про адміністративне порушення у відношенні водія ОСОБА_4

оскільки, як пояснили робітники ДАІ, вина водія ОСОБА_4 заключається у тому, що

той порушив безпечну дистанцію руху. Водій ОСОБА_4 ніяких заперечень з приводу

документів, які складались робітниками ДАІ, не робив.

Вислухав

пояснення сторін, свідка, дослідив матеріали справи, суд вважає, що позов

належить задоволенню частково.

Згідно

ст. 1187 ЦК України

шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на

відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого

створює підвищену небезпеку.

У

судовому засіданні встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на праві особистої

власності належить автомобіль - мікроавтобус ГАЗ 322132 держ НОМЕР_1 на

підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого Макіївським

МРЕВ 15.11.2005 року.

Ті

обставини, що ОСОБА_4 працює водієм у АТЗТ „Мушкетівська автобаза", тобто

перебуває у трудових відносинах з відповідачем, та 26.10.2005 року керував

автомобілем ДАФ 95.380 державний НОМЕР_1 , а також, що АТЗТ „Мушкетівська

автобаза"-на момент ДТП

26 жовтня 2005 року на відповідній правовій підставі володів транспортним

засобом ДАФ 95.380 державний НОМЕР_1, визнані у судовому засіданні сторонами, а

тому згідно ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Відповідальність

по відшкодуванню шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, покладається

при наявності трьох підстав: наявності шкоди, протиправності дій особи, яка

завдала шкоду та наявності причинного зв'язку між протиправними діями та

завданою шкодою.

Згідно

оглянутій у судовому засіданні адміністративній справі № 3 - 7222 / 2005 р.

протоколом, складеним у відношенні водія ОСОБА_4 26.10.2005 року, зафіксовано

факт ДТП, яке

сталось 26 жовтня 2005 року о 10.15 год.

на пр. Генерала Данілова м. Макіївки напроти магазину „Донбас -

Ліберті". При цьому у протоколі вказано, що водій ОСОБА_4, керуючи

автомобілем ДАФ 95.380 державний НОМЕР_1, не дотримуючись безпечної дистанції,

скоїв зіткнення з мікроавтобусом ГАЗ 322132 держ НОМЕР_1, чим спричинив

механічні ушкодження транспортних засобів. Згідно постанови судді Гірницького

районного суду м. Макіївки від 21.12.2005 року ОСОБА_4 визнаний винним у

скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУ про АП та

йому призначене адмінстягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 гривень. Вказану

постанову ОСОБА_4 не оспорював, та 09.02.2006 року сплатив призначений за

вказаною постановою штраф.

Заява

представника відповідача про те, що у вказаній вище постанові судді від

21.12.2005 року міститься висновок про наявність вини у скоєнні правопорушення

як водія ОСОБА_4, так і водія ОСОБА_3, не знайшла свого підтвердження у

судовому засіданні, оскільки спростовується  

іншими матеріалами справи.

Згідно

постанови в. о. голови Апеляційного суду Донецької області від 25 травня 2006

року постанову судді Гірницького районного суду м. Макіївки від 21.12.2005

року, якою ОСОБА_4 притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 124 КУпАП та

призначене адмінстягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 гривень змінено -

виключено з мотивувальної частини постанови вказівку про винність ОСОБА_3 у

ДТП, як таку, що не грунтується на вимогах адміністративного закону.

Згідно

висновку судової автотехнічної експертизи № 971/18 в даній дорожньо

-транспортній ситуації водій автомобілю ГАЗ 322132 ОСОБА_3 не мав технічної

можливості запобігти ДТП.

В даній дорожньо - транспортній ситуації водій автомобіля ДАФ ОСОБА_4 у

залежності від швидкості руху повинен був дотримуватись безпечної дистанції

відносно автомобілю ГАЗ 322132, який рухався попереду, тобто діяти у

відповідності з нормативними вимогами п.п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти

пригоді шляхом виконання нормативних вимог п. 11.3 ПДР України. Так як водій

Автомобіля ГАЗ 322132 ОСОБА_3 не мав можливості запобігти ДТП, то його дії не

знаходились у причинному зв'язку з виникненням дорожньо - транспортної пригоди.

Дії водія автомобіля ДАФ ОСОБА_4, який не вибрав безпечну дистанцію до

автомобіля ГАЗ 322132, не відповідають нормативним вимогам п. 13.1 ПДР та

знаходились у причинному зв'язку з наступившею

пригодою. Вказані невідповідності у діях водія ОСОБА_4 створили необхідні

та достатні умови для настання пригоди та знаходились з нею у причинному

зв'язку ( л. спр. 109-111).

Таким

чином встановлено, що існує причинний зв'язок між протиправними діями водія

ОСОБА_4 при керуванні транспортним засобом та шкодою, яка завдана позивачці

ОСОБА_1   у наслідок ДТП.

Заява

представника відповідача, що висновок автотехнічної експертизи помилковий,

оскільки на її думку існує обоюдна вина водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_3, судом до

уваги не приймається, оскільки стороною не приведено обставин у спростування

висновків експертизи.

Відповідно

до ст.1166 ЦК України

шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою,

яка її завдала.

Згідно

висновку автотоварознавчої експертизи № 972/27 вартість матеріальної шкоди,

завданої власнику автомобіля ГАЗ 322132 держ НОМЕР_1 на момент ДТП, складає 6591

гривня 34 копійки ( л. спр. 113 - 116 ).

Таким

чином, суд вважає доведеним наявність вини АТЗТ „Мушкетівська автобаза" у

завданні позивачці матеріальної шкоди у розмірі 6591 гривня 34 копійки, яка

належить стягненню з відповідача.

Суд не приймає до уваги

звіт про оцінку втрати товарної вартості транспортного засобу №15/11 з

визначеною вартістю матеріальної шкоди власнику автомобіля ГАЗ 322132 у розмірі

7140 грн. 47 коп., представлений позивачкою у судовому засіданні як доказ

позовних вимог. Вказаний звіт, при наявності заперечення представника

відповідача, не може бути прийнятий судом як доказ, оскільки давався

спеціалістом без попередження його про кримінальну відповідальність за завідомо

неправдивий висновок.

Вимоги

позивачки ОСОБА_1 що до стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з

розв'язуванням питань по ДТП,

проїзд до спеціаліста, ДАІ у розмірі 195 гривень 50 копійок, не знайшли

свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки позивачкою у цій частині не

представлено доказів, підтверджуючих дійсність та необхідність вказаних витрат.

Згідно

зі ст. 1167 ЦК України

моральна шкода, спричинена фізичній особі, відшкодовується особою, яка її

завдала.

Суд

вважає необхідним та достатнім розміром відшкодування моральної шкоди позивачці

ОСОБА_1 у розмірі 1500 гривень, оскільки позивачкою не приведено суду доказів у

обґрунтування заявленого нею відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000

гривень.

Вимоги

позивачки ОСОБА_1 що до стягнення з відповідача витрати по оплаті звіту

спеціаліста від 03.11.2005 року у розмірі 350 гривень задоволенню не

підлягають, оскільки вказані витрати   не

належать згідно ст. 79 ЦПК України до судових витрат.

Крім

того, відповідно до ст.86, 84 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з

відповідача на користь позивачки сплачені останньою витрати на проведення

автотоварознавчої експертизи у розмірі 566 гривень 59 копійок та витрати,

пов'язані з правовою допомогою у розмірі 500 гривень.

Відповідно

до ст.81 ЦПК України з відповідача належить стягненню на користь позивачки

сплачені нею судовий збір у вигляді держмита у розмірі 76 гривень 86 копійок та

витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30

гривень.

На

підставі викладеного, ст. ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, керуючись ст. ст. 6, 10, 61, 81,84,86,

213,214,215 ЦПК України,

вирішив:

позовну

заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритого типу „Мушкетівська

автобаза" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої у

результаті ДНІ,   задовольнити частково.

Стягнути

з Акціонерного товариства закритого типу „Мушкетівська автобаза" на

користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану у результаті ДТП, у розмірі 6591

гривню 34 копійки, моральну шкоду у розмірі 1500 гривень, судовий збір у

вигляді державного мита у розмірі 76 гривень 86 копійок, витрати на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень,

витрати, пов'язані з оплатою судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 566

гривень 59 копійок, витрати на юридичну допомогу у розмірі 500 гривень, а

всього 9264 (дев'ять тисяч двісті шістдесят чотири ) гривні   79 копійок.

Рішення

може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької

області через Гірницький районний суд м. Макіївки шляхом подачі в 10-денний

строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням

після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4   ст. 295 ЦПК України.