Постанова

від 19.06.2014 по справі 823/1396/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року справа № 823/1396/14

м. Черкаси

15 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Рахліній В.В.,

за участю:

представника позивача приватного підприємства «»Укрпромхолод-інвест» Данілова В.М. - за посадою,

представника відповідача державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області Павленко М.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Укрпромхолод-інвест» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ПП «Укрпромхолод-Інвест», в якій останній просить:

- визнати незаконним наказ ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області від 26.11.2013р. № 540;

- визнати незаконними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області від 11.01.2014р. № 0000062301 та № 0000052301 та від 03.04.2014р. № 0000692301.

06.06.2014р. представником позивача в судовому засіданні було подано клопотання, в якому останній відкликав позовну вимогу про визнання незаконним наказу ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області від 26.11.2013р. № 540 та просив залишити її без розгляду. На задоволення зазначеного клопотання, усною ухвалою суду, вказана позовна вимога була залишена без розгляду, про що в журналі судового засідання від 10.06.2014р. зроблено відповідний запис.

Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує, що в 2011 році ПП «Укрпромхолод-Інвест» мало взаємовідносини з ТОВ «Фасадрем-сервіс», а саме був укладений договір на виконання робіт. Умови зазначеного договору сторонами були виконані в повному обсязі, що підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документами, відображеними у податковій звітності позивача, в зв'язку з чим, твердження ДПІ у м. Черкасах щодо фіктивності господарських операцій між зазначеними підприємствами, позивач вважає хибним, оскільки, такі твердження ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу та не підтверджуються належними доказами. Позивач зазначає, що посилання податкового органу в акті перевірки на визнання правочинів з ТОВ «Фасадрем-сервіс» нікчемними, в зв'язку з відсутністю в останнього трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських приміщень, транспорту, є необґрунтованим. Адже, чинним цивільним та господарським кодексами дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, актів виконаних робіт, видаткових та податкових накладних не обумовлена наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності. Представник позивача також зауважив, що позивач не може і не повинен нести відповідальність за якість здійснення господарської діяльності своїм контрагентом, перевіряти наявність у нього персоналу, складських приміщень, транспорту тощо, тобто діє принцип особистої відповідальності. Доводи податкового органу щодо фіктивності господарських операцій між позивачем та вищевказаним підприємствам, в зв'язку з його незнаходженням за місцем реєстрації позивач вважає необґрунтованими, оскільки на час виникнення спірних правовідносин, контрагент позивача був включений до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також був зареєстрований, як платники ПДВ.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю з підстав, викладених у запереченні, вказуючи, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Фасадрем-сервіс» носять фіктивний характер, а отже є нікчемними. Заперечення відповідача мотивовані тим, що у ТОВ «Фасадрем-сервіс» відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності, а саме: відсутні трудові ресурси (єдиним зареєстрованим працівником підприємства, є його засновник та директор - ОСОБА_5), складські приміщення та транспортні засоби, а саме товариство відсутнє за місцем знаходження. Вказані висновки ґрунтуються на результатах акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12.10.2012 р. № 842/22-10/31663124 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фасадрем-сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2011р. по 30.09.2012р.». Таким чином, представник відповідача наголосила, що відсутність у ТОВ «Фасадрем-сервіс» матеріальних та трудових ресурсів, а також доказів залучення останнім для своєї діяльності, на умовах субпідряду, фахівців або інших підприємств вказує на неможливість фактичного здійснення контрагентом позивача оподатковуваних операцій та, як наслідок, включення ПП «Укрпромхолод-Інвест» до валових витрат та податкового кредиту сум ПДВ, за результатами взаємовідносин з ТОВ «Фасадрем-сервіс».

З огляду на вказані обставини, представник відповідача просила відмовити в задоволенні адміністративного позову ПП «Укрпромхолод-Інвест» повністю.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Укрпромхолод-інвест» зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 24.09.2007р., за ідентифікаційним кодом - 35435757 та взяте на облік, як платник податків в ДПІ у м. Черкасах.

Посадовими особами ДПІ у м. Черкасах була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Укрпромхолод-інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2011р. по 31.01.2012р. при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Фасадрем-сервіс», про що складено акт від 11.12.2013р. № 143/23-01-22-06/35435757 (а.с.19-36).

Висновками вказаного акту перевірки встановлено наступні порушення, а саме:

-п.138.1, п.138.2, ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податок на прибуток в сумі 62 654,00грн., в тому числі: за ІІ квартал 2011р. на суму 12 781,00грн., за ІІІ квартал 2011р. на суму 26 780,00грон., за IV квартал 2011р. на суму 21 350,00грн. та за І квартал 2012р. на суму 1 743,00грн.;

- п.198.1, п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 54 626,00грн., в т.ч. за червень 2011р. в сумі 11 114,00грн., за липень 2011р. в сумі 7 200,00грн., за серпень 2011р. в сумі 7 036,00грн., за вересень 2011р. в сумі 9 051,00грн., за жовтень 2011р. в сумі 8 447,00грн., за листопад 2011р. в сумі 7 233,00грн., за грудень 2011р. в сумі 2 885,00грн. та за січень 2012р. в сумі 1 660,00грн.

Зазначений акт перевірки був оскаржений ПП «Укрпромхолод-Інвест» до податкового органу (а.с.40-42), який своїм рішенням від 08.01.2014р. за № 161/23-01-22-0616 скаргу позивача залишив без задоволення, а оскаржуваний акт без змін (а.с.43-48).

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Укрпромхолод-Інвест» в періоді, який перевірявся мало взаємовідносини з ТОВ «Фасадрем-сервіс» з приводу реалізації договору виконання робіт № 0201 від 02.01.2011р. (а.с.77).

За умовами п. 1 вищевказаного договору, ПП «Укрпромхолод-Інвест» (замовник) доручає, а ТОВ «Фасадрем-сервіс» (виконавець) приймає на себе зобов'язання виконати наступні роботи: провести демонтажні, монтажні, ремонтні, налагоджувальні роботи холодильно-компресорного обладнання, технологічного обладнання запірної арматури, трубопроводів, металоконструкцій, напилення і шліфовку колінвалів, очистку масла ХА-30.

За виконану роботу замовник виплачує виконавцеві кошти, згідно рахунків узгоджених сторонами та на підставі актів виконаних робіт. Оплата проводиться в безготівковій формі, шляхом внесення на рахунок ТОВ «Фасадрем-сервіс» передплати 50% до початку виконання робіт і 50% після підписання актів виконаних робіт (п. 2 договору № 0201 від 02.012.2011р.). В підтвердження зазначеної обставини, представником позивача були надані копії банківських виписок по рахунку ПП «Укрпромхолод-Інвест» за період з 09.06.2011р. по 16.02.2012р., а також копії платіжних доручень за період з 01.06.2011р. по 30.01.2012р. (а.с.191-223).

Контрагентом позивача, на підтвердження виконання зазначеного договору (здійснення господарських взаємовідносин) були виписані на ім'я ПП «Укрпромхолод-Інвест» первинні бухгалтерські документи: рахунки-фактур, акти виконаних робіт, а також податкові накладні.

Актом перевірки встановлено, що згідно з наданими для перевірки вищевказаними первинними бухгалтерськими документами, ТОВ «Фасадрем-сервіс» було виконано для позивача відповідні роботи на загальну суму 327756,00грн., в т.ч. ПДВ 54626,00грн.

На підставі отриманих від ТОВ «Фасадрем-сервіс» податкових накладних, копії яких були долучені представником позивача до матеріалів справи, сума витрат понесених в зв'язку з придбанням вказаних послуг була включена ПП «Укрпромхолод-Інвест» до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в деклараціях за II-IV квартали 2011р. та за І квартал 2012р.

Під час розгляду справи судом встановлено, що в ході позапланової перевірки позивача та при складанні акту перевірки від 11.12.2013р. № 143/23-01-22-06/35435757, податковим органом були використані: акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12.10.2012р. № 842/22-10/31663124 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фасадрем-сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2011р. по 30.09.2012р.»., а також ухвала Подільського районного суду м. Києва від 21.06.2013р.

У відповідності до вказаних документів, контрагент позивача не знаходиться за місцем реєстрації, крім того встановлено, що у останнього відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, а саме: основні фонди, технічний персонал (єдиним зареєстрованим працівником підприємства, є його засновник та директор - ОСОБА_5), виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, в зв'язку з чим, операції за їх участю не є господарською діяльністю останніх, в розумінні ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та є фіктивними. Тобто, діяльність товариства була спрямована на проведення транзитних фінансових потоків та надання вигоди підприємствам реального сектору економіки, шляхом штучного оформлення валових витрат та формування податкового кредиту. В свою чергу ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21.06.2013р. встановлено, що засновник ТОВ «Фасадрем-сервіс» ОСОБА_5 здійснював фіктивне підприємництво, тобто, вчинив злочин передбачений ч.1 ст.205 КК України.

З урахуванням результатів перевірок контрагента ПП «Укрпромхолод-Інвест», в акті перевірки від 11.12.2013р. № 143/23-01-22-06/35435757 податковим органом зроблено висновок, що правочини між позивачем та його контрагентом, є нікчемним, тобто, господарські операції фактично не були проведені, а первинні бухгалтерські документи не є дійсними.

На підставі акту перевірки від 11.12.2013р. № 143/23-01-22-06/35435757, податковим органом 11.01.2014р. прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- № 0000062301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Укрпромхолод-Інвест» з ПДВ на загальну суму 61 948,00грн., у тому числі основний платіж в розмірі 54 626,00грн. та штрафні санкції в розмірі 7 322,00грн. (а.с.37);

- № 0000052301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Укрпромхолод-Інвест» з податку на прибуток підприємств на загальну суму 63090,00грн., у тому числі основний платіж в розмірі 62654,00грн. та штрафні санкції в розмірі 436,00грн. (а.с.38).

Зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку були оскаржені позивачем до Головного управління Міндоходів у Черкаській області та до Міністерства доходів і зборів України (а.с.49-56, 64-72). Рішеннями вищевказаних суб'єктів владних повноважень від 31.03.2014р. № 6990/23-00-10-0210 (а.с.57-63) та від 23.04.2014р. № 7381/6/99-99-10-01-15 (а.с.73-75), в задоволенні скарг позивача було відмовлено.

Крім цього, на підставі рішення про результати розгляду скарги від 31.03.2014р. № 6990/23-00-10-0210, встановлено також порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р., в зв'язку з чим ПП «Укрпромхолод-Інвест» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 3 557,00грн. (а.с.39).

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення незаконними та такими, що прийняті з порушенням норм Податкового кодексу України, ПП «Укрпромхолод-Інвест» звернулось до суду для їх скасуванням.

На час виникнення спірних правовідносин (2011р.), порядок нарахування та сплати податку на прибуток, а також податку на додану вартість було врегульовано - Податковим Кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI.

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-IV (надалі - ПК України) визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).

При цьому, відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198 ПК України).

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України, визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із аналізу наведених положень ПК України убачається, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто, законодавець пов'язує виникнення у платника ПДВ права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у платника податків виникає право на віднесення вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до складу витрат з метою визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та право на податковий кредит за наявності одночасно двох умов, а саме: фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та їх підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (далі - Закон №996) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до ст. 1 Закону №996, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З урахуванням вищевказаних норм законів, суд зазначає, що первинні бухгалтерські документи по господарським взаємовідносинам ПП «Укрпромхолод-Інвест» з ТОВ «Фасадрем-сервіс», копії яких були надані позивачем до перевірки, а також долучені до матеріалів справи (рахунки-фактур, акти виконаних робіт, а також податкові накладні) , в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій між зазначеними підприємствами, а також дають змогу стверджувати, що вони відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки, містять в собі всі необхідні реквізити (назви підприємств від імені яких складений документ, назви документів та дати їх складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за складання первинних документів).

Доводи представника відповідача щодо неможливості здійснення контрагентами позивача господарської діяльності у зв'язку з відсутністю у підприємства основних засобів та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності (висновки акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12.10.2012р. № 842/22-10/31663124 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фасадрем-сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2011р. по 30.09.2012р.»), є необґрунтованими, оскільки чинним цивільним та господарським кодексами дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткових та податкових накладних не обумовлені наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності. Суд наголошує, що ТОВ «Фасадрем-сервіс», як контрагенту позивача надано законом право на укладення договорів щодо оренди складських приміщень, користування послугами з перевезень, використання в своїй діяльності матеріальних ресурсів, які останньому не належать на праві власності, а використовуються на підставі права користування.

В акті перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12.10.2012р. № 842/22-10/31663124 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фасадрем-сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2011р. по 30.09.2012р.» зазначено, що станом на 09.10.2012р. товариство до податкового органу не звітується, а також відсутнє за місцем реєстрації.

Щодо вказаних обставин, суд зазначає, що ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України визначено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення в ЄДР відомостей про її припинення. Тобто, державна реєстрація юридичної особи є юридично-значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Також, у відповідності до ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Таким чином, оскільки на час взаємовідносин ПП «Укрпромхолод-Інвест» з ТОВ «Фасадрем-сервіс», останній був зареєстрований в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також взятий на податковий облік в органах державної податкової служби , як платники податку на додану вартість, не мав податкового боргу, ставити під сумнів правомочність здійснення господарської діяльності своїм контрагентів у позивача не було підстав.

В даному випадку, суд погоджується також з доводами представника ПП «Укрпромхолод-Інвест» щодо того, що позивач не може і не повинен нести відповідальність за якість здійснення господарської діяльності своїми контрагентами, перевіряти наявність персоналу, складів, транспорту тощо, а також не наділений повноваженнями щодо контролю за господарською діяльністю контрагента, тобто діє принцип персональної відповідальності.

Крім цього, суд зазначає, що реальність здійснення господарських взаємовідносин між вищевказаними підприємствами підтверджується також укладеним між ними договором на виконання робіт № 0201 від 02.01.2011р., який на сьогоднішній день є чинним, оскільки сторонами не розривався та в судовому порядку недійсним не визнавався. Представник ДПІ у м. Черкасах не зміг надати докази, які б спростовували зазначені твердження.

При вивченні матеріалів справи судом були досліджені копії платіжних доручень, наданих представником позивача на підтвердження реальності здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ «Фасадрем-сервіс»: № 2906 від 29.06.2011р., № 0607 від 06.07.2011р., 2107/1 від 21.07.2011р., № 1008 від 10.08.2011р., № 1808 від 18.08.2011р., № 1609/1 від 16.09.2011р., № 2109/2 від 21.09.2011р., № 1910 від 19.10.2011р., № 2109/3 від 28.10.2011р., № 2109/4 від 11.11.2011р., № 241 від 24.11.2011р., № 12/1 від 12.12.2011р., № 2 від 04.01.2012р., 3001/1 від 30.01.2012р. (а.с.210-223). Суд встановив, що у вказаних платіжних дорученнях в графі - «призначення платежу» значиться, що останні були виписані саме за виконання робіт згідно договору № 0201 від 02.01.2011р.

Судом встановлено, що ТОВ «Фасадрем-сервіс» станом на час виникнення спірних правовідносин мало ліцензію серії АВ № 512042, видану 19.01.2010р. інспекцією ДАБК у м. Києві на проведення робіт визначених в переліку робіт.

Твердження податкового органу, що наявність чи відсутність ліцензії, в даному випадку, не є визначальною умовою правомірності вчинення господарських операцій, суд вважає помилковим та зазначає, що відсутність ліцензії забороняє виконання робіт (визначених договором про виконання робіт № 0201 від 02.01.2011р.) взагалі, а наявність такої ліцензії підтверджує той факт, що відповідний суб'єкт пройшов всі перевірки, зокрема щодо наявності ресурсів для здійснення відповідної господарської діяльності.

Доказів скасування або зупинення дії ліцензії, в період вчинення господарських взаємовідносин між ПП «Укрпромхолод-Інвест» з ТОВ «Фасадрем-сервіс» представник ДПІ у м. Черкасах надати не зміг.

Таким чином, оскільки первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам позивача та його контрагента відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також враховуючи підтвердження в ході розгляду справи реальності здійснення господарських операцій між ПП «Укрпромхолод-Інвест» та ТОВ «Фасадрем-сервіс», суд дійшов висновку, що сума витрат понесених в зв'язку з придбанням вказаних послуг була правомірно включена ПП «Укрпромхолод-Інвест» до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в деклараціях за II-IV квартали 2011р. та за І квартал 2012р.

Задовольняючи позов частково суд зазначає, що позовна вимога ПП «Укрпромхолод-Інвест» щодо стягнення з відповідача витрат на отримання правової допомоги є такою, що не підтверджується відповідними доказами.

Відповідно до ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Так, позивачем до матеріалів справи додано копії платіжних доручень (а.с.224-227) про сплату витрат на правову допомогу, надану ПП «Укрпромхолод-Інвест» ОСОБА_4

При детальному дослідженні вказаних платіжних доручень судом встановлено, що з них неможливо встановити, які саме юридичні послуги надавались ОСОБА_4 і чи відносяться надані послуги саме до правової допомоги щодо ведення даної адміністративної справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу (ч.1 ст. 71 КАС України).

Тобто, суд дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень не довів, що під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 11.01.2014р. № 0000062301 та № 0000052301 та від 03.04.2014р. № 0000692301 він діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, в зв'язку з чим, вказані повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Для задоволення іншої частини позовних вимог суд правових підстав не знайшов.

Відповідно до вимог частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 11.01.2014 р. № 0000052301 про збільшення суми грошового зобов'язання приватному підприємству «Укрпромхолод-інвест» з податку на прибуток за основним платежем 62654 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 436 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 11.01.2014 р. № 0000062301 про збільшення суми грошового зобов'язання приватному підприємству «Укрпромхолод-інвест» з податку на додану вартість за основним платежем 54626 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 7322 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 03.04.2014 р. № 0000692301 про збільшення суми грошового зобов'язання приватному підприємству «Укрпромхолод-інвест» з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями 3557 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1285 (одну тисячу двісті вісімдесят п'ять) грн. 95 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 24 червня 2014 року.