Ухвала

від 07.08.2014 по справі 823/1396/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1396/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Укрпромхолод-Інвест» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємств «Укрпромхолод-Інвест» (надалі за текстом - «ПП «Укрпромхолод-Інвест») звернулось до суду з позовом про визнання незаконним наказу державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі за текстом - «ДПІ у м. Черкасах») від 26.11.2013 р. № 540 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки». Позивач просив також визнати незаконними: податкове повідомлення-рішення № 0000052301 від 11 січня 2014 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 63 090 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000062301 від 11 січня 2014 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 61 948 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000692301 від 03 квітня 2014 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість за штрафними санкціями на 3 557 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Черкасах, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволення позовних вимог і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 28.11.2013 р. по 04.12.2013 р. посадовцями ДПІ у м. Черкасах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Укрпромхолод-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2011 р. по 31.01.2012 р. при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Фасадрем-Сервіс».

Результати перевірки оформлено актом № 143/23-01-22-06/35435757 від 11.12.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 138, 139, 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених ТОВ «Фасадрем-Сервіс».

Такий висновок органу доходів та зборів вмотивовано наступним.

Відповідно до умов договору № 0201 від 02 січня 2011 р. ТОВ «Фасадрем-Сервіс» зобов'язалось виконати демонтажні, монтажні, ремонтні та налагоджувальні роботи холодильно-компресорного обладнання, технологічного обладнання, запірної арматури, трубопроводів, металоконструкцій, а позивач - прийняти і оплатити їх.

На підставі названого договору були складені акти виконаних робіт та виписані податкові накладні на загальну суму 327 756 грн., у т.ч. 54 626 грн. ПДВ.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачі суми включив до валових витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, за даними акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12.10.2012 р. ТОВ «Фасадрем-Сервіс» за місцем реєстрації не знаходиться, не має складських приміщень та автомобільного транспорту.

Крім того, із названого акту та постанови слідчого СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вбачається, що будучи допитаним в якості свідка засновник і директор ТОВ «Фасадрем-Сервіс» ОСОБА_2 пояснив, що зареєстрував товариство за грошову винагороду і заперечує свою причетність до його фінансово-господарської діяльності.

На думку органу доходів та зборів наведене призвело до завищення валових витрат на 273 130 грн. та завищення податкового кредиту на 54 626 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у м. Черкасах прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0000052301 від 11 січня 2014 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 63 090 грн., у тому числі 62 654 грн. за основним платежем та 436 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення № 0000062301 від 11 січня 2014 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 61 948 грн., у тому числі 54 626 грн. за основним платежем та 7 322 грн. за штрафними санкціями.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги Головним управлінням Міндоходів у Черкаській області збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 3 557 грн. в частині накладених штрафних санкцій.

У зв'язку з цим відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000692301 від 03 квітня 2014 р.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту врегульовано статтями 138, 139, 198 ПК України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Фасадрем-Сервіс».

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Так, на підтвердження товарності укладених угод позивачем було надано копії: договору № 0201 від 02 січня 2011 р., актів виконаних робіт, рахунків-фактур, податкових накладних, платіжних доручень, які свідчать, що зобов'язання за договором між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ПП «Укрпромхолод-Інвест» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентові, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «Фасадрем-Сервіс».

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання відповідача на постанову слідчого СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про призначення документальної виїзної позапланової перевірки» та протокол допиту директора ТОВ «Фасадрем-Сервіс» ОСОБА_2, оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Відсутність контрагента за юридичною адресою не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Водночас, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 08 серпня 2014 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.