Ухвала

від 24.06.2014 по справі 910/239/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 червня 2014 року Справа № 910/239/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя - суддіПоляк О.І. (доповідач), Бакуліна С.В., Шаргало В.І. перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "ТК Укрпромторг-ХХІ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 у справі№ 910/239/14 Господарського суду міста Києва за позовомКП "Павлоград-Світло" Павлоградської міської ради доТОВ "ТК Укрпромторг-ХХІ" простягнення 47654,02 грн

ВСТАНОВИВ:

Подана ТОВ "ТК Укрпромторг-ХХІ" касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 у справі № 910/239/14 Господарського суду міста Києва не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно з ч. 1 ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Отже, останнім днем встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду, винесену 20.05.2014, було 10.06.2014 (з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Однак, згідно з відтиском штампу вхідної кореспонденції Київського апеляційного господарського суду з касаційною скаргою на зазначену постанову суду заявник звернувся 12.06.2014, тобто з пропуском встановленого ч. 1 ст. 110 ГПК України процесуального строку.

Проте клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку скаржником подане не було.

При цьому не викладене таке клопотання і в тексті самої касаційної скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України, для повернення касаційної скарги скаржнику.

Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто в касаційній скарзі має зазначатися перелік конкретних норм матеріального і/або процесуального права, які, на думку заявника, порушені чи неправильно застосовані судами попередніх інстанцій, з обов'язковим обґрунтуванням суті такого порушення чи неправильного застосування.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 111-3 вказаного Кодексу касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Проте, як вбачається зі змісту касаційної скарги, скаржник, зазначаючи про порушення судами нижчих інстанцій норм матеріального права, не вказує, які саме норми порушені останніми та в чому полягає суть такого порушення.

Натомість, мотивування поданої скарги фактично зводиться скаржником до необхідності суду касаційної інстанції самостійно з'ясувати обставини справи, які не були встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, та, надавши власну правову оцінку доводам і доказам касатора, відмінну від тієї, яка була надана господарськими судами, прийняти нове рішення у справі про відмову у позові .

Однак, в силу ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тоді як відповідно до положення частини 1 наведеної норми її повноваження полягають лише у перевірці застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи.

Отже, виходячи з наведеного, беручи до уваги положення п. 6.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями), колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про повернення касаційної скарги заявнику на підставі п. 6 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачений ТОВ "ТК Укрпромторг-ХХІ" судовий збір у сумі 915,00 грн, сплачений за квитанцією № 113 від 11.06.2014, підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 110, 111, п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України, -

ухвалив:

1. Касаційну скаргу ТОВ "ТК Укрпромторг-ХХІ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 у справі № 910/239/14 Господарського суду міста Києва повернути скаржникові.

2. Повернути ТОВ "ТК Укрпромторг-ХХІ" з Державного бюджету України судовий збір у сумі 915,00 грн (дев'ятсот п'ятнадцять грн 00 коп.), сплачений за квитанцією № 113 від 11.06.2014.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

В.І. Шаргало