Постанова

від 18.06.2014 по справі 18/274

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2014 р. Справа№ 18/274

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Власова Ю.Л.

Шаптали Є.Ю.

за участю представників:

прокурор: не з`явився;

від позивача: Шаповалов О.Ю. - посвідчення №409;

від відповідача: Шляхетський А.Л. - довіреність№2-388д від 10.04.2014;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.05.2014

у справі № 18/274 (суддя Мандриченко О.В.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про визнання наказу від 01.06.2009 таким, що не підлягає виконанню,

у справі №18/274,

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України

до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство "Укрконверсбуд"

про стягнення 970 283,56 грн.,

за зустрічним позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Адміністрації Державної прикордонної служби України

про розірвання угоди,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2014 у справі № 18/274 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання наказу господарського суду міста Києва від 01.06.2009 №18/274 таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, вичерпний перелік яких встановлений ст. 117 Господарського процессуального кодексу України - відсутні.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу господарського суду міста Києва від 13.05.2014 та прийняти нову, якою визнати наказ господарського суду міста Києва від 01.06.2009 №18/274 таким, що не підлягає виконанню.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не врахував, що позивач за актом від 31.12.2010 прийняв спірні квартири в житловому будинку № 14 по вул. Металургів у м. Овруч Житомирської області та є їх власником, та відповідно, ці квартири відсутні у відповідача і останній не має на них жодних прав, а тому зобов'язання відповідача за рішенням господарського суду м. Києва від 09.10.2008 у справі № 18/274 відповідно до ст. 203 Господарського кодексу України є припиненим, а наказ господарського суду міста Києва від 01.06.2009 №18/274 таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" по справі № 18/274 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2014 для розгляду апеляційної скарги по справі № 18/274 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2014 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.05.2014 по справі №18/274 прийнято до провадження та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи № 18/274 призначено на 18.06.2014.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.06.2014 апеляційну скаргу підтримав, просив ухвалу господарського суду міста Києва від 13.05.2014 у справі №18/274 скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати наказ господарського суду міста Києва від 01.06.2009 у справі №18/274 таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача в судовому засіданні 18.06.2014 проти апеляційної карги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Прокурор в судове засідання 18.06.2014 не з`явився, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа в судове засідання 18.06.2014 своїх представників не направила, про день, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності прокурора за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути залишена без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2008 у справі №18/274 первісний позов задоволено повністю: зобов'язано Дочірню компанію "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" передати Адміністрації Державної прикордонної служби України 15 квартир у будинку №14 по вул. Металістів у м. Овруч Житомирської області загальною площею 778,8 кв. м. на суму 970 283,56 грн.; стягнуто з відповідача за первісним позовом в дохід Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2009 у справі №18/274 рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2008 - залишено без змін.

На виконання вищевказаного рішення - 01.06.2009 господарський суд міста Києва видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2009 рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2008 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2009 у справі №18/274 - залишені без змін.

02.02.2011 відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у мсті Києві відкрито виконавче провадження № ВП №24095912 з виконання наказу господарського суду міста Києва №18/274 від 01.06.2009, виданого на виконання рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2008 у справі №18/274.

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у мсті Києві від 01.04.2013 виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва №18/274 від 01.06.2009 - закінчено.

Постановою начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у мсті Києві від 17.04.2013 скасовано постанову від 01.04.2013 про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва №18/274 від 01.06.2009.

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у мсті Києві від 17.04.2013 виконавче провадження ВП №24095912 з виконання наказу господарського суду міста Києва №18/274 від 01.06.2009 - відновлено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2013 у справі №18/274, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 та постановою Вищого господарського суду України у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.04.2013; визнання недійсною постанови відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.04.2013; визнання недійсною постанови відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про відновлення виконавчого провадження від 17.04.2013 - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні скарги на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, місцевий господарський суд, з яким також погодився й суд апеляційної інстанції (постанова від 31.07.2013) та Вищий господарський суд України (постанова від 08.10.2013) вказав про те, що постанова начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 17.04.2013 про скасування постанови державного виконавця від 01.04.2013 про закінчення виконавчого провадження та постанова старшого державного виконавця від 17.04.2013 про відновлення виконавчого провадження є правомірним, оскільки фактично рішення суду від 09.10.2008 не виконано.

В обґрунтування заяви про визнання наказу господарського суду міста Києва від 01.06.2009 у справі № 18/274 таким, що не підлягає відповідач посилається на те, що позивач за актом від 31.12.2010 прийняв спірні квартири в житловому будинку № 14 по вул. Металургів у м. Овруч Житомирської області та є їх власником, та відповідно, ці квартири відсутні у відповідача і останній не має на них жодних прав, а тому зобов'язання відповідача за рішенням господарського суду м. Києва від 09.10.2008 у справі № 18/274 відповідно до ст. 203 Господарського кодексу України є - припиненим.

Відповідно до акту прийому-передачі від 31.12.2010, на який відповідач посилається, як на доказ виконання ним зобов'язання за рішенням господарського суду м. Києва від 09.10.2008 у справі № 18/274 та передачу спірних квартир позивачеві, Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України передала, а Управління будівництва та інвестицій Департаменту забезпечення Адміністрації Держприкордонної служби України прийняло 16 квартир загальною площею 901,8 кв.м. по вул. Металістів, 14 в м. Овруч, Житомирської області.

Згідно з частиною 1, 2 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; 6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; 7) визнання боржника банкрутом; 8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; 14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як визначено частинами 1, 2 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Частиною 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Колегією суддів Київського апеляційного господарського суду встановлено, що на виконання рішення господарського суду міста Києва від 13.05.2014 у справі № 18/274 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та наказу господарського суду міста Києва № від 01.06.2009 18/274, відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у мсті Києві 02.02.2011 відкрито виконавче провадження № ВП №24095912.

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у мсті Києві від 01.04.2013 виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва №18/274 від 01.06.2009 - закінчено, однак, постановою начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у мсті Києві від 17.04.2013 скасовано постанову від 01.04.2013 про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва №18/274 від 01.06.2009 та постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у мсті Києві від 17.04.2013 виконавче провадження ВП №24095912 з виконання наказу господарського суду міста Києва №18/274 від 01.06.2009 - відновлено.

Доказів того, що виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва №18/274 від 01.06.2009 № ВП №24095912, з будь-яких, передбачених частиною 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» підстав - закінчено та державною виконавчою службою Шевченківського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, ні під час розгляду заяви в суді першої інстанції, ні під час розгляду заяви в Київському апеляційному господарському суді, сторонами - не надано.

Акт прийому-передачі квартири від 31.12.2010, на який відповідач посилається, як на доказ виконання ним рішення господарського суду м. Києва від 09.10.2008 у справі № 18/274 щодо передачі квартир позивачу, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду, як належний доказ, в розумінні ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, виконання відповідачем зобов'язання за рішенням господарського суду м. Києва від 09.10.2008 у справі № 18/274 щодо передачі позивачу квартир, не приймається, оскільки зазначений акт складено між Північним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України та Управлінням будівництва та інвестицій Департаменту забезпечення Адміністрації Держприкордонної служби України, які не були сторонами у справі № 18/274, та не набули статусу сторін під час виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду м. Києва від 09.10.2008 у справі № 18/274.

З огляду на викладене та враховуючи, те, що законодавством передбачений вичерпний перелік підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, виконавче провадження щодо виконання наказу господарського суду міста Києва від 01.06.2009 №18/274, виданого на виконання рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2008 у справі №18/274 - не закінчено, відповідачем добровільно рішення суду 09.10.2008 у справі №18/274 - не виконане, зазначене рішення є чинним, в апеляційному, касаційному порядку та за результатами перегляду його за нововиявленими обставинами - не змінювалось та не скасовувалось, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що підстави для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання наказу від 01.06.2009 таким, що не підлягає виконанню у справі № 18/274 - відсутні.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.05.2014 у справі №18/274 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.05.2014 у справі №18/274 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №18/274 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Ю.Л. Власов

Є.Ю. Шаптала