Постанова

від 10.06.2009 по справі 2а-4640/08/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа

№2а-4640/08/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

10 червня 2009 року                                                                         

Львівський окружний

адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Брильовського Р.М.,

при секретарі Івашків В.І.

за участю:

представників позивача  - 

ОСОБА_1.

представника відповідача -

ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому

судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Товариства

з обмеженою відповідальністю "Ромпекс" до ДПІ у Пустомитівському

районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень , -

Встановив:

ТзОВ "Ромпекс"

звернулось до суду з вищезазначеним позовом про скасування податкових

повідомлень-рішень ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від

28.09.2007 р. №0001292350/0, №0001272350/0, №0001282350/0, №0013841750/0; від

17.12.2007 р. №0001271250/1, №0001282350/1, №0001292350/1, №0013841750/1; від

05.03.2008 р. №0001282350/2, №0001292350/2, №0000282350/2, №0013841750/2.

Позовні вимоги мотивовані

тим, що позивач не згідний з висновками податкового органу щодо заниження

податкового зобов'язання з податку на прибуток; заниження податкового

зобов'язання з ПДВ; щодо неповного утримання податку з доходів фізичних осіб.

Зокрема податковий орган, при проведенні перевірки дотримання позивачем вимог

податкового, валютного та іншого законодавства, при викладенні фактів порушень

податкового законодавства у акті перевірки помилково ототожнює поняття "звичайна

ціна" та поняття "митна вартість". При визначенні бази

оподаткування операцій з поставки товарів на митній території України,

відповідач застосував "звичайні ціни", які на думку податкового

органу не можуть бути меншими за митну вартість товару, який попередньо був

імпортований на митну території України.

      В судовому засіданні представником позивача

подано клопотання про відмову від позову в частині скасування податкових

повідомлень-рішень ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області №0013841750/0

від 28.09.2007 р., №0013841750/1 від 17.12.2007 р., №0013841750/2 від

05.03.2008 р.

    Ухвалою суду від 10.06.2009 р. прийнято

відмову позивача від позову в частині скасування податкових повідомлень-рішень

ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області №0013841750/0 від 28.09.2007

р., №0013841750/1 від 17.12.2007 р., №0013841750/2 від 05.03.2008 р,

провадження у справі в цій частині закрито.

Представники відповідача в

судовому засіданні проти позову заперечили, просять суд в задоволенні позову відмовити

мотивуючи тим, що перевіркою встановлено ведення позивачем податкового обліку з

порушенням встановленого чинним законодавством порядку.

Заслухавши думку сторін,

з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і

заперечень та дослідивши докази, якими вони обгрунтовуються, суд вважає, що

позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Товариство з обмеженою

відповідальністю "Ромпекс" зареєстроване Пустомитівською районною

державною адміністрацією Львівської області 23.03.2005 р., свідоцтво серії А00

№370252, ЄДРПОУ 33457501.

ДПІ у Пустомитівському районі

проведено планову виїзну документальну перевірку                         ТзОВ

"Ромпекс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого

законодавства за період з 13.04.2005 р. по 31.03.2007 р. За наслідками

перевірки складено акт №1124/230/33457501 від 18.09.2007 р. про результати

планової виїзної документальної перевірки ТзОВ "Ромпекс" з питань

дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з

13.04.2005 р. по 31.03.2007 р. та винесено податкові повідомлення-рішення:

податкове повідомлення-рішення №0001292350/0 від 28.09.2007 р., яким зменшено

суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 902839,00 грн;

№0001272350/0 від 28.09.2007 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з

податку на додану вартість на загальну суму 89208,91 грн.; №0001282350/0 від

28.09.2007 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на

прибуток на загальну суму 2812925,49 грн.; №0013841750/0 від 28.09.2007 р.,

яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних

осіб на суму 530,43 грн.

При проведенні ДПІ у

Пустомитівському районі виїзної планової перевірки ТзОВ "Ромпекс"

встановлено ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку,

зокрема:

- п.п.7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст.

7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що

призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1 483 957,50грн.;

- п.п.4.1, 4.3 ст. 4 Закону України

"Про податок на додану вартість", занижено податкове зобов'язання по

ПДВ на загальну суму 1187166,04 грн., що призвело до завищення заявленої суми

бюджетного відшкодування на 902839,11 грн. за період травень-листопад 2006 р.

та заниження суми ПДВ, яке підлягає сплаті до бюджету на 59472,61 грн., в т.ч:

за грудень 2006 р. на 53644,29 грн., за січень 2007 р. на 2276,60 грн. та за

березень 2007 р. на 3551,72 грн.;

- пп. 19.2а ст. 19 Закону

України "Про податок з доходів фізичних осіб" - неповне утримання

податку з доходів фізичних осіб в сумі 176,81 грн.

За наслідками апеляційного

оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, рішенням ДПІ у

Пустомитівському районі №14027/10/23-025 від 12.12.2007 р. про результати

розгляду первинної скарги, вказані податкові повідомлення-рішення залишено без

змін та, відповідно, скеровано на адресу позивача податкові

повідомлення-рішення №0001292350/1, №0001272350/1, №0001282350/1, №0013841750/1

від 17 грудня 2007 року.

У зв'язку із подальшим

апеляційним оскарженням спірних податкових повідомлень-рішень, рішенням ДПА у

Львівській області від 25.02.2008 р. №4031/10/25-005/210 про результати

розгляду повторної скарги залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ

у Пустомитівському районі від 28.09.2007 року №0001272350/0, №0001282350/0,

№0013841750/0, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському

районі від 28.09.2007 р. №0001292350/0 в частині 644,5 грн. зменшення

бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, а в іншій частині таке повідомлення-рішення

залишено без змін, та додатково застосовано штрафну санкцію в сумі 11091,0 грн.

за завищення бюджетного відшкодування по ПДВ.

Із змісту складеного Акта

перевірки слідує, що ТзОВ "Ромпекс" імпортувало на митну територію

України кузови легкових автомобілів з Республіки Польща згідно угоди №3/10 від

03.10.2005 р., укладеного з фірмою VW TRANSPORTER (м. Люблін, Польща); угоди

від 27.04.2006 р., укладеної з Фірмою FHU "EURO-CAR"; угоди №6/06 від

25.05.2006 р., укладеної з Фірмою "P.H.HOLTED", а також імпортувало

легкові автомобілі з Греції згідно угоди №223/06 від 27.03.2006 р., укладеної з

"ASTOLOPOU LOS DIM GEORGIOS" з подальшим їх продажем на території

України фізичним особам. Продаж товару проводиться за цінами, встановленими

Універсальною Біржою "Галицька" за угодами купівлі-продажу

транспортних засобів.

Перевіркою встановлено, що

придбаний товар (згідно вантажно-митних декларацій митна вартість товару

становить 10507130,04 грн. без ПДВ) реалізовувався за ціною, нижчою ніж митна

вартість на 5935830,02 грн. без ПДВ. Загальна сума реалізованого товару

становить 5485560 грн., в тому числі ПДВ - 914259,98 грн. згідно накладних та

угод купівлі-продажу.

Виходячи з наведеного,

податковим органом зроблено висновок про те, що в порушення вимог п.1.20,

п.1.32 ст.1 та пп.7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону "Про оподаткування

прибутку підприємств" платником занижено податкове зобов'язання з податку

на прибуток товариства на загальну суму 1483957,50 грн. та занижено податкове

зобов'язання з податку на додану вартість на 1187166,04 грн. за період липень

2005 р. - березень 2007 р.

Тобто, перевіряючи зробили

висновок про те, що вказана у ВМД ціна автомобілів є початковою ціною з метою

оподаткування на території України і не може бути меншою при подальшій реалізації

такого товару.

Між тим, з наведеними

висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Як з'ясовано і не оспорюється

сторонами, на момент митного оформлення автомобілів на зазначений товар

підприємством декларувалися митні ціни, які перевищували ціни поставки,

визначені в зовнішньоекономічних контрактах та зазначені у фактурах. При

розмитненні автомобілів позивач сплачував митним органам податок на додану

вартість із митної вартості товарів, яка визначена в графі 12 ВМД.

Під час перевірки податковим

органом зафіксовані порушення вимог п.1.20, п.1.32 ст.1, пп.7.4.1, 7.4.3 п.7.4

ст.7 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.4.1. ст. 4

Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до Закону України

"Про оподаткування прибутку підприємств":

п. 1.20.1 - якщо цим пунктом

не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг),

визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така

звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це

ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що

продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх

отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно

незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі

товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за

їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

п. 1.20.2. - для визначення

звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені

на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними

(однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема,

враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад,

обсяг товарної партії"), строки виконання зобов'язань, умови платежів,

звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути

на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності -

однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність

між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно

обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між

непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно,

враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого

попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших

властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання

(придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів;

маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на

ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними

споживачів.

п. 1.20.8 - обов'язок

доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках,

визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку,

встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий

орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати

рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1

цього пункту.

п.1.32. господарська

діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в

грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня

участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та

суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи

через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені

підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка

діє від імені та на користь першої особи.

п.7.4.1 п.7.4. ст.7 - доход,

отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним

особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни

на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

п.7.4.3 п.7.4. ст.7 -

положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які

не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують

податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Згідно п.4.1. ст.4 Закону

України  "Про податок на додану

вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг)

визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за

вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору,

ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових

платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком

податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне

страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни

товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної-) вартості включаються

будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що

передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю

особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

п.1.18. - звичайні ціни

розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1

Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з п.1.7. Інструкції

про заповнення вантажної митної декларації, затв. наказом Державної митної

служби України № 307 від 09.07.1997р., митна вартість використовується виключно

в цілях митного оподаткування товарів і ведення митної статистики.

Звичайна ціна встановлюєть ся

за правилами п.1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",

залежить від умов продажу товару і відповідає справедливій ринковій ціні в

Україні.

Наведене положення відповідає

вимогам ст. 11 Закону України "Про ціни та ціноутворення", де

встановлено, що при здійсненні експортних та імпортних операцій застосовуються

контрактні ціни, що формуються відповідно до цін та умов світового ринку, та не

суперечить п.1.20.5, п.7.4.1, п.7.4.3. Закону України "Про оподаткування

прибутку підприємств". Таким чином, якщо товари продані за ціною вищою від

фактурної, але нижчою від митної вартості, база обкладення ПДВ визначається

виходячи з продажної вартості товару; в такому випадку ціна продажу є

звичайною.

Як свідчать матеріали справи

(договори купівлі-продажу), саме по звичайній ціні, яка відповідає справедливій

ринковій ціні, як передбачено вищевказаними нормами, позивач реалізовував

легкові автомобілі; доказів про визнання недійсними договорів купівлі-продажу

суду не подано.

Матеріали справи свідчать про

те, що податковим органом при проведенні перевірки не здійснено визначення

звичайної ціни реалізованих позивачем на внутрішньому ринку України автомобілів

згідно вимог п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку

підприємств". Перевіряючі дійшли висновку про те, що митна вартість товару

є його звичайною ціною. Однак, чинне законодавство України не передбачає

ідентичності чи взаємозалежності таких понять як "митна вартість" та

"звичайна ціна" при здійсненні податкових платежів та не містить

приписів про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною при подальшій

реалізації цього товару на території України.

Відповідно до п.1.20.10

Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" донарахування

податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення

звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування

податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних

природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів

регулювання цін, встановлених таким законом.

Покликання відповідача на

п.4.3. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно

якого для товарів, які імпортуються на митну територію України платником

податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів,

але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації (з

урахуванням витрат згідно цього ж підпункту), не приймається до уваги, оскільки

вказана норма стосується оподаткування податком на додану вартість при

розмитненні імпортованих товарів.

Хибним також є твердження

відповідача про те, що при визначенні бази оподаткування операцій з реалізації

на території України імпортного товару митна вартість та звичайна ціна

ототожнюються.

За таких обставин суд вважає,

що нарахування податкових зобов'язань на кузови легкових автомобілів , що

реалізуються по договірній ціні на території України, виходячи з митної

вартості, є безпідставним, оскільки не грунтується на вимогах чинного

законодавства. Оскільки безпідставними є нарахування спірними податковими

повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, то відсутні відповідно й

правові підстави для нарахування штрафних санкцій.

Судом враховується й те, що

відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи

місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,

в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами

України.

З огляду на викладені

обставини та враховуючи приписи ч.2 ст.71 КАС України, в силу яких в

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого

рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими

і такими, що підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення такими,

що підлягають скасуванню.

      Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70,

86, 128, 160-163, 167  Кодексу

адміністративного судочинства України , суд -

Постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові

повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від

28.09.2007 р. №0001292350/0, №0001272350/0, №0001282350/0, від 17.12.2007 р.

№0001271250/1, №0001282350/1, №0001292350/1, від 05.03.2008 р. №0001282350/2,

№0001292350/2, №0000282350/2.

Постанова набирає законної

сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,

встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано

заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,

встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення

цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не

скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова

суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне

оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної

інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої

інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна

скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів

після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути

подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається

у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                     Р. Брильовський

Повний текст постанови виготовлено

16.06.2009 р.