Ухвала

від 26.06.2014 по справі 5010/1287/2012-п-13/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26 червня 2014 р. Справа № 5010/1287/2012-П-13/90

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М. , при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши матеріали заяви про відстрочку виконання рішення по справі № 5010/1287/2012-П-13/90

за позовом: Заступника Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі: Солуківської сільської ради, с. Солуків, Долинський район, Івано-Франківська область, 77523

до відповідача: Долинського спеціалізованого агролісгоспу обласного підприємства "Івано-Франківськоблагроліс", вул.Міцкевича,10, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500

про відшкодування збитків в сумі 54 189 грн. 75 коп.

за участю представників сторін:

Від прокуратури: Левицька Є.В. - старший прокурор відділу, (посвідчення № 020426 від 17.09.13)

Від заявника: Данів Валерій Іванович - директор, (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств № 525741 від 26.12.13)

ВСТАНОВИВ:

постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2013р. скасовано рішення господарського суду по справі від 19.09.2013р. та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. З відповідача по справі стягнено 27094,88 грн. на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Солуківської сільської ради. На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду видано наказ від 13 грудня 2013р.

17.06.2014р. до господарського суду Івано-Франківської області поступила заява про відстрочку виконання рішення суду від Долинського спеціалізованого агролісгоспу обласного підприємства "Івано-Франківськоблагроліс". В своїй заяві заявник посилається на ст.121 ГПК України та вказує на те, що негайне примусове виконання рішення суду призведе до повної зупинки підприємства, оскільки фінансове становище на підприємстві є важким.

Одночасно заявлено вимогу про зупинку примусового виконання рішення наказу суду до закінчення розгляду заяви, яку судом не задоволено із-за відсутності належних доказів в її обгрунтування.

Заява сторони призначена до розгляду в судовому засіданні на 26.06.2014р.

В судовому засіданні заявник вимоги заяви підтримав. Представник прокуратури заперечив проти заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, враховуючи вимоги діючого законодавства - суд в спірному випадку дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 7.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Стаття 121 ГПК України не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом (п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9).

Відповідно до п. 7.2. зазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Доказом існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про фінансові результати, тощо), достовірність якої підтверджена належними засобами.

Заявником подано суду фінансовий звіт станом на 31 травня 2014р. Відповідно до поданого звіту чистий прибуток підприємства за п"ять місяців поточного року складає 1,2 тис.грн. Вартість основних засобів станом на звітну дату складає 23,5 тис.грн. Зобов"язання підприємства по розрахунках з бюджетом становлять 71,3 тис.грн. Крім того, за доводами заявника, на підприємстві працює 40 осіб, а фонд оплати праці складає біля 64000 грн.

Заявник є обласним комунальним підприємством, видами діяльності якого є: надання послуг у лісовому господарстві, одержання продукції лісового господарства, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань. Заявник з інституційним сектором економіки - державні нефінансові корпорації /за КІСЕ S.11001/.

За наведених обставин суд погоджується з доводами заявника про те, що негайне виконання рішення суду є неможливим, разом з тим заходи, скеровані на реалізацію його виконання, можуть паралізувати роботу підприємства.

Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, як і не містить переліку виняткових випадків відстрочки або розстрочки виконання рішення. У кожному конкретному випадку це згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України є оцінкою судом доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, враховуючи характер спору, специфіку господарської діяльності боржника, вину боржника, його фінансовий стан, заявлене намагання відповідача сплатити борги, інтереси сторони, на користь якої слід сплатити кошти - суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволоення заяви сторони про відстрочку виконання рішення суду, а саме: надати стороні відстрочку виконання рішення суду терміном на 12 місяців. Приймаючи таке рішення суд виходить із наявності підстав щодо неможливості негайного виконання рішення суду, внаслідок чого воно може бути не виконане взагалі та необхідності сторони мобілізувати всі ресурси для якскорішого виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, ч. 3 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про відстрочку виконання рішення суду від 16 червня 2014р. Долинського спеціалізованого агролісгоспу обласного підприємства "Івано-Франківськоблагролісгосп" задоволити частково.

Відстрочити виконання постанови Львівського апеляційного господарського від 18 листопада 2013р. по справі № 5010/1287/2012-П-13/90 на 12 місяців, починаючи з моменту вступу рішення в законну силу /наказ суду від 20 травня 2014р./

Ухвала про відстрочку рішення може бути оскаржена у встановленому порядку.

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"