Постанова

від 25.06.2014 по справі 912/839/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2014 року Справа № 912/839/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Пруднікова В.В., Чус О.В.

при секретарі судового засідання Валяр М.Г.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_4, представник, дов. №2 від 04.03.2014р.

від відповідача - Щербак Г.М., представник, дов. №733-12/СССБ від 28.04.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу за позовом Корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання), м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2014р. у справі № 912/839/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будко",

м. Кіровоград

до Корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання),

м. Кіровоград

про стягнення 22 778,13 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2014р. у справі №912/839/14 (суддя Коротченко Л.С.) позов задоволено. Стягнуто з Виробничого об'єднання "Корпорація "Система ССБ" (виробниче об'єднання) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будко" 18 422,29 грн боргу, 2 524,11 грн пені, 1629,09 грн - 3 % річних, 202,64 грн інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору - 1 827,00 грн та витрати за послуги адвоката - 3 000,00 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Корпорація "Система ССБ" (виробниче об'єднання) звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на недоведення судом обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати в частині стягнення штрафних санкцій та витрат на адвоката. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом неправомірно стягнута пеня за весь час прострочення зобов`язання в межах строку, заявленого Позивачем, оскільки договором не визначений строк нарахування неустойки, а отже підлягає застосуванню положення ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України - пеня має бути стягнута за 6 місяців від дня прострочення зобов`язання. Крім того вказав, що судом невірно встановлений день прострочення заборгованості, оскільки на підписання акту за договором виділено 5 днів, тому фактична дата прийняття робіт - 08.07.2011р., а прострочення настає з 23.07.2011р. Звернув увагу суду на неточний розрахунок індексу інфляції, що був зроблений Позивачем без дотримання рекомендацій, викладених у листі Верховного суду України №62-97 від 03.04.1997р., а також на те, що Позивачем не укладався договір із адвокатом про надання правової допомоги, юридичні послуги надавались «Юридичною фірмою ЕВІДЕНС». Вказав на порушення судом ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого справа була розглянута без участі Відповідача в першому судовому засіданні, чим позбавлено його права на подання заяви про застосування строку позовної давності по пені.

Позивач вважає рішення суду законним та просить залишити його в силі, посилаючись на те, що в акті приймання виконаних робіт чітко зазначена дата його складання: договором передбачено нарахування пені за весь час прострочення виконання зобов'язання: на надання правової допомоги було уповноважено особу, яка являється адвокатом, що підтверджено наданими до справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом при розгляді справи встановлено, що 31.03.2011р. між Корпорацією "Система ССБ" (виробниче об'єднання) - замовник (надалі - Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будко" - підрядник (надалі - Відповідач) був укладений договір підряду №310111 (надалі - Договір) строком дії з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. До Договору сторонами були укладені додатки, зокрема, щодо графіку виконання оплат. Доказів розірвання Договору сторонами не надано.

Пунктом 1.1. Договору сторони визничили, що предметом Договору є монтаж системи приточно-витяжної вентиляції заводу по виготовленню паливних гранул в с. Добрянка Кіровоградської області. Договірна ціна робіт складає 528 295,33 грн, у тому числі ПДВ 20% - 88049,22 грн (п. 2.1. Договору)

Передача результатів робіт за Договором Позивачем та приймання їх Відповідачем оформляється актами приймання-передачі виконаних робіт, підписаних сторонами (пункт 5.2. Договору).

На виконання умов Договору Позивачем були виконані, а Відповідачем прийняті роботи (здійснений монтаж системи приточно-витяжної вентиляції заводу по виготовленню паливних гранул в с. Добрянка) на суму 484 016,82 грн, про що сторонами підписаний акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000026 від 30.06.2011р. (а.с. 12). Позивачем виставлені Відповідачу наступні рахунки - фактури: № СФ-0000015 від 04.04.2011р. на суму 290 490,00 грн, №СФ-0000019 від 11.05.2011р. на суму 110 104,53 грн, № СФ-0000044 від 20.06.2011р. на суму 83 422,29 грн. (а.с. 57-59).

Відповідно до п.п. 4.1. - 4.4. Договору Відповідач сплачує Позивачу грошові кошти один раз у два тижні за фактично виконаний обсяг робіт, що підтверджений калькуляцією, підписаною повноважними представниками сторін; передоплата за Договором складає 15000,00 грн; форма розрахунків - безготівковий розрахунок; моментом оплати вважається дата надходження грошових коштів на рахунок Позивача. Графіком виконання оплат (додаток до Договору, а.с. 53) сторони узгодили строк оплати кожної суми відповідно до рахунків, зокрема, спірної суми боргу - протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань вчасно та у повному обсязі за роботи не розрахувався, всього перерахував на рахунок Позивача кошти у сумі 465 594,53 грн: згідно платіжних доручень №286 від 08.04.2011р. - 290490,00 грн, №598 від 18.05.2011р. - 110104,53 грн, №292 від 18.08.2011р. - 65000,00 грн (а.с. 13-15). Заборгованість за виконані роботи по Договору складає 18 422,29 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що заборгованість Відповідача підтверджується наявними у справі належними доказами. З урахуванням встановленого графіком строку на оплату суми, що складає заборгованість (18 422,29 грн) - «протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту», Відповідач мав сплатити зазначену суму до 04.07.2011р. включно. Таким чином, з 05.07.2011р. грошове зобов'язання Відповідача по оплаті є таким, що прострочено, та судом першої інстанції правомірно стягнуто з Відповідача заборгованість 18 422,29 грн. При цьому колегія суддів зауважує, що підстави вважати зобов`язання простроченим з 23.07.2011р., а акт підписаним 08.07.2011р., як зазначає апелянт, відсутні (в акті під підписом Відповідача стоїть дата 30.06.2011р., з якої і відліковується строк на оплату).

Згідно з ч. 1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено, договором або законом.

Пунктом 9.4. Договору сторони передбачили, що у випадку порушення Відповідачем строків оплати згідно розділу 4 Договору, він сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Нарахування неустойки здійснюється на протязі всього строку прострочення виконання зобов'язання незалежно від його тривалості.

На підставі наведеного, Позивачем було нараховано Відповідачу пеню у розмірі 2 524,11 грн за період з 06.03.2013р. по 05.03.2014р., яка стягнута у повному обсязі судом першої інстанції.

Проте, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення позовних вимог про стягнення пені з огляду на наступне.

У пункті 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що стосовно пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що сторонами у п. 9.4. Договору не був збільшений період нарахування пені, а визначення щодо проведення нарахування неустойки протягом всього строку прострочення зобов`язання не змінює період для нарахування, встановлений законом (ч.6 ст. 232 Господарського кодексу). Таким чином, правомірним було б нарахування пені за шестимісячний період з дня прострочення зобов`язання (з 05.07.2011р. по 05.01.2012р.). Позовні вимоги про стягнення пені заявлені Позивачем за період з 06.03.2013р. по 05.03.2014р. та є неправомірними.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 3% річних за загальний період з 15.07.2011р. по 05.03.2014р у сумі 1 629,09 грн, розраховані у сукупності по кожному періоду з урахуванням суми боргу, що існувала у кожен з них. Судом першої інстанції позовні вимоги в цій частині задоволені, з чим також погоджується колегія суддів.

Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції з вересня 2011 року по січень 2014 року становлять 202,64 грн, вірно розраховані позивачем та правомірно стягнуті судом першої інстанції.

Згідно із ст. 44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат і згідно із ст.48 цього Кодексу вони визначаються в порядку, передбаченому Законом України "Про адвокатуру". Статтею 12 цього Закону передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2014р. між Позивачем та Юридичною фірмою "Евіденс" був укладений договір про надання юридичних послуг №2/03-2014. Організація та проведення юридичних дій по стягненню заборгованості з Відповідача на користь Позивача доручена адвокату ОСОБА_3 (наказ №73 від 05.03.2014р.). Статус адвоката ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №НОМЕР_1 (а.с.20). 05.03.2014р. адвокатом ОСОБА_3 був виданий ордер на надання правової допомоги серії КВ №001861 (а.с.21). В ордері зазначено, що правова допомога адвокатом надається у господарському суді Кіровоградської області.

Юридичні послуги Позивачем були оплачені на користь юридичної фірми, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 06.03.2014р. на суму 3 000,00 грн (а.с. 22).

Пунктом 6.3. постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.13р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що відшкодування витрат учасників господарського процесу на послуги адвоката здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні в господарському суді Кіровоградської області в якості представника Позивача була присутня ОСОБА_4 Доказів надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_3 у господарському суді Кіровоградської області до суду не надано, як і будь-яких доказів виконання юридичних послуг саме ним. В апеляційному суді адвокат також не представляв інтереси позивача.

Оскільки, законом передбачено відшкодування витрат саме за надання правової допомоги адвокатом у суді (а не будь-якої іншої правової допомоги), ОСОБА_4, яка представляла інтереси позивача в суді, не являється адвокатом, колегія суддів не вбачає підстав для стягнення витрат за послуги адвоката. В цій частині в позові слід відмовити.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції при винесення рішення були порушенні норми матеріального (ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України) та процесуального (ст.ст.44,48 Господарського процесуального кодексу України) права, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для часткового скасування рішення та відмови в позові в частині стягнення пені та витрат на юридичні послуги.

Судові витрати у справі підлягають віднесенню на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання) задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2014р. у справі №912/839/14 в частині стягнення пені та витрат на послуги адвоката скасувати, виклавши абзац 1 та 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Виробничого об'єднання "Корпорація "Система ССБ" (виробниче об'єднання) - 25014, м. Кіровоград, проспект Промисловий, буд.1, (р/р 2600330111814 в ПАТ "Ощадбанк" м. Кіровоград МФО 323475, код ЄДРПОУ 23235177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будко" - 25003, м. Кіровоград, вул. Профінтерну, буд.73, (р/р 26007300003234 в АТ "Златобанк" м. Київ, МФО 380612, код ЄДРПОУ 35189531) борг - 18 422,29 грн (вісімнадцять тисяч чотириста двадцять дві грн 29 коп), 3% річних - 1629,09 грн (одну тисячу шістсот двадцять дев`ять грн 09 коп), інфляційні втрати - 202,64 грн (двісті дві грн 64 коп), витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви - 1 626,03 грн (одну тисячу шістсот двадцять шість грн 03 коп).

В решті позову відмовити.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будко" - 25003, м.Кіровоград, вул. Профінтерну, буд.73, (р/р 26007300003234 в АТ "Златобанк" м.Київ, МФО 380612, код ЄДРПОУ 35189531) на користь Виробничого об'єднання "Корпорація "Система ССБ" (виробниче об'єднання) - 25014, м.Кіровоград, проспект Промисловий, буд.1, (р/р 2600330111814 в ПАТ "Ощадбанк" м. Кіровоград МФО 323475, код ЄДРПОУ 23235177) витрати по апеляційній скарзі - 100,49 грн (сто грн 49 коп).

Доручити господарському суду Кіровоградської області видати накази на виконання даної постанови.

Постанова набирає чинності з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 26.06.2014р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.В. Чус

Суддя В.В. Прудніков