Постанова

від 12.06.2009 по справі 2-а-294/08

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул.

Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем

України

12.06.09

Справа №2-а-294/08

о 15:40

Окружний адміністративний суд

Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , суддів

Трещової О.Р., Кушнової А.О., при секретарі судового зсідання Заєвській Н.В.,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1.;

від відповідача - ОСОБА_2.;

від третьої особи 1 (Міністерство

внутрішніх справ України) - ОСОБА_3.;

від третьої особи 2 (Головне

управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим)

- ОСОБА_3.;

від третьої особи 3 (ОСОБА_4) - не

з'явився;

розглянувши у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу 

за позовом   Верховної Ради Автономної Республіки

Крим         

до  

Кабінету Міністрів України             

за участю третіх осіб, які не

заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача:

1. Міністерство внутрішніх справ України,

м. Київ,

2. Головне управління Міністерства

внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь,

3. ОСОБА_4,

Суть спору: Верховна Рада

Автономної Республіки Крим (далі - позивач)звернулась до адміністративного суду

із позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач) про визнання

незаконним і нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня

2008 року №855-р «Про призначення ОСОБА_4. заступником Міністерства внутрішніх

справ України - начальником Головного управління МВС України в Автономній

Республіці Крим». Позов мотивовано тим, що пунктом 1 рішення Верховної Ради

Автономної Республіки Крим від 18 червня 2008 року №902-5/08 «Про відмову в

узгодженні призначення ОСОБА_4. на посаду начальника Головного управління

Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим» позивач

відмовив в узгодження призначення ОСОБА_4. на вказану посаду. Позивач зазначає,

що вказане рішення ним ухвалено відповідно до повноважень, наданих ст. 26

Конституції Автономної Республіки Крим, затвердженої Законом України від 23

грудня 1998 року N 350-XIV, згідно із постановою Верховної Ради Автономної

Республіки Крим  від 20 січня 1999 року

№342-2/299 «Про заходи щодо посилення кадрової роботи в Автономній Республіці

Крим» та Порядком розгляду питань, пов'язаних із призначенням, узгодженням на

посади, звільненням з посад керівників закладів, організацій, підприємств, який

затверджено рішенням Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 01

березня 1999 року №380-2/99.

За таких обставин, на думку

позивача, спірне розпорядження прийнято без дотримання порядку, визначеного

постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20 січня 1999 року

№342-2/299 «Про заходи щодо посилення кадрової роботи в Автономній Республіці

Крим», Порядком розгляду питань, пов'язаних із призначенням, узгодженням на

посади, звільненням з посад керівників закладів, організацій, підприємств, який

затверджено рішенням Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 01

березня 1999 року №380-2/99 із порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України,

всупереч вимогам ст. ст. 4, 26 Конституції автономної Республіки Крим,

затвердженої Законом України від 23 грудня 1998 року N 350-XIV. 

Ухвалою Окружного адміністративного

суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2008 року відкрито провадження у

справі, призначено попереднє судове засідання на 28.07.08  о 16:00.

Ухвалами суду від 09.07.2008 року

залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на

предмет спору на стороні відповідача - Міністерство внутрішніх справ України

(далі - третя особа 1), Головне управління Міністерства внутрішніх справ

України в Автономній Республіці Крим (далі - третя особа 2), ОСОБА_4 (далі -

третя особа 3); витребувано у сторін і третіх осіб  документи та матеріали, що стосуються

обставин справи.

Ухвалою суду від 28.07.2008 року

закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 19.08.2008 року

відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про передачу

справи згідно зі ст. 22 КАС України до Окружного адміністративного суду м.

Києва.

Не погодившись із рішенням суду

представник відповідача звернувся до Севастопольського апеляційного

адміністративного суду із апеляційною скаргою на ухвалу Окружного

адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.08.2008 року. Ухвалою

Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008 року

апеляційна скарга Кабінету Міністрів України залишена без задоволення, ухвала

Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.08.2008 року

залишена без змін.

Ухвалою суду від 19.08.2008 року

задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до

вирішення питання Конституційним Судом України про відкриття або відмову у

відкритті провадження у справі за конституційним поданням Президента України

щодо невідповідності щодо невідповідності Конституції України розпорядження

Кабінету Міністрів України від 18.06.2008 року №855-р.

Ухвалою суду від 03.11.2008 року

поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.12.2008 року

задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до

набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду Автономної

Республіки Крим від 12.09.2008 року у справі №2а-384/08 за позовом ОСОБА_4 до

Верховної Ради Автономної Республіки Крим про визнання відсутності компетенції,

визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою суду від 19.05.2009 року

поновлено провадження у справі.

В судовому засіданні представник

позивача позов підтримав, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в судовому

засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що спірне розпорядження

відповідача прийнято в межах повноважень відповідача, в порядку встановленому

законом, проте письмових заперечень на адміністративний позов не надав.

Представники третьої особи 1 і

третьої особи 3 в судовому засіданні проти позову заперечували, письмових

заперечень проти адміністративного позову не надали.

Представник третьої особи 2 в

судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких

просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що в

Верховної Ради Автономної Республіки Крим відсутня компетенція погоджувати

призначення на посаду і звільнення з посади заступника Міністра внутрішніх

справ України - начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ

України в Автономній Республіці Крим.

Заслухавши представників сторін,

третіх осіб, дослідивши матеріали справи і оцінивши доказу у справі у їх

сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС

України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та

інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері

публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів

місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при

здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому

числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2

КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення,

дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо

таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України

встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті

17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних

чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень

(нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи

бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС

України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган

державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова

особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі

законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 статті 113 Конституції

України визначено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі

органів виконавчої влади.

Відповідно до п. 10 частини 1

статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України здійснює повноваження,

визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 8, 10 статті 7

Закону України від 20.12.1990 року №565-XII «Про міліцію» в Автономній

Республіці Крим міліцією керує заступник Міністра внутрішніх справ - начальник

Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму, який

призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за

поданням Міністра внутрішніх справ України.

Пунктом 3 частини 9 статті 22

Закону України від 16.05.2008 року №279-VI «Про Кабінет Міністрів України»

передбачено, що Кабінет Міністрів України призначає на посаду та звільняє з

посади перших заступників та заступників міністрів за поданням міністрів.

Предметом спору є визнання

незаконним і не чинним розпорядження Кабінету Міністрів України, яке має ознаки

правового акту індивідуальної дії, який стосується інтересів конкретної особи.

Відповідач у справі є суб'єктом

владних повноважень, спір, що виник пов'язаний із здійсненням ним владних

управлінських функцій на основі законодавства і його належить розглядати за

правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що

розпорядженням Кабінету Міністрів України, що оскаржується, ОСОБА_4 призначено

заступником Міністра внутрішніх справ України - начальником головного

управління МВС України в Автономній Республіці Крим.

Оцінюючи законність та

обґрунтованість розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.06.2008 року №

855-р, суд враховує, що постановою Окружного адміністративного суду Автономної

Республіки Крим від 12.09.2008 року у справі №2а-384/08 за позовом ОСОБА_4 до

Верховної Ради Автономної Республіки Крим про визнання відсутності компетенції,

визнання протиправним та скасування рішення позов задоволено, вказана постанова

залишена без змін згідно із ухвалою Севастопольського апеляційного

адміністративного суду від 26.02.2009 року, і, відповідно до ст. 254 КАС

України, набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС

України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній

або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді

інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої

встановлено ці обставини.

Згідно із п. 2 резолютивної частини

постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від

12.09.2008 року встановлено відсутність на момент розгляду справи компетенції

Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо погодження призначення на посаду

заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління

МВС України в Автономній Республіці Крим.

При цьому в мотивувальній частині

судового рішення зазначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, будучи

наділеною повноваженням погодження кандидатури на посаду начальника Головного

управління Міністерства внутрішніх справ України, враховуючи мету, з якою це

повноваження було надано, не має компетенції погоджувати призначення на посаду

заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління

Міністерства внутрішніх справ України в АРК.

Вимоги, заявлені в

адміністративному позові у даній справі, обґрунтовані порушенням порядку,

визначеного постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20 січня

1999 року №342-2/299 «Про заходи щодо посилення кадрової роботи в Автономній

Республіці Крим», Порядком розгляду питань, пов'язаних із призначенням,

узгодженням на посади, звільненням з посад керівників закладів, організацій,

підприємств, який затверджено рішенням Президії Верховної Ради Автономної

Республіки Крим від 01 березня 1999 року №380-2/99, порушенням ч. 2 ст. 19

Конституції України, ст. ст. 4, 26 Конституції Автономної Республіки Крим,

затвердженої Законом України від 23 грудня 1998 року №350-XIV (далі -

Конституція АРК). 

Вирішуючи спір в межах зазначених

доводів, суд зазначає, що відповідно до пункту 25 частини 2 статті 26

Конституції АРК до повноважень позивача належить погодження призначення на

посаду і звільнення з посади начальника Головного управління Міністерства

внутрішніх справ України в Криму.

Судом встановлено, що відповідно до

наказу МВС України від 28.07.2007 року N 304 дск затверджений штат Головного

управління МВС України в АРК, в якому посада керівника зазначена «заступник

Міністра внутрішніх справ - начальник Головного управління МВС України в АР

Крим». Більш того, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.08.2008

року N 388 передбачено, що повноваження заступника Міністра внутрішніх справ -

начальника головного управління МВС України в АРК розповсюджуються не лише на

територію Автономної Республіки Крим, але й в деяких випадках на весь південний

регіон, у тому числі Запорізьку, Миколаївську, Херсонську області та м.

Севастополь.

В свою чергу, постановою ВР АРК від

20.01.1999 року №342-2/299 «Про заходи щодо посилення кадрової роботи в

Автономній Республіці Крим», Рішенням Президії Верховної Ради Автономної

Республіки Крим від 01.03.1999 року №380-2/99 «Про затвердження Порядку

розгляду питань, пов'язаних з призначенням, погодженням на посади, звільненням

від посади керівників установ, організацій, підприємств» визначені порядок,

підстави, процедура надання погодження ВР АРК призначення на посаду начальника

Головного управління МВС України АРК.

Відповідно до пункту 3 постанови ВР

АРК від 20.01.1999 року №342-2/299 «Про заходи щодо посилення кадрової роботи в

Автономній Республіці Крим» на підставі Конституції АРК з метою створення

чіткої системи підзвітності керівних кадрів, удосконалення практики погодження,

призначення та звільнення керівників затверджена Номенклатура (перелік) посад

осіб, які обираються, призначаються, погоджуються при призначенні на посади та

звільнені з посад Верховної Радою АРК, її Президією та Головою Верховної ради

АРК, якою передбачено узгодження призначення на посаду начальника Головного

управління МВС України в Криму.

Згідно зі статтею 1 Закону України

від 20.12.1990 року №565-XII «Про міліцію» міліція в Україні - державний

озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи

громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від

протиправних посягань.

Згідно зі ст. 7 цього Закону

міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства

внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну,

оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на

договірних засадах) функції.

Суд виходить з положень Конституції

України, Закону України «Про міліцію», згідно з якими міліція становить єдину

систему, а організація та порядок діяльності її органів визначаються виключно

законом. Ці правові положення не допускають будь-яких винятків щодо

врегулювання правовими актами ВР АРК організації і порядку діяльності органів

внутрішніх справ, у тому числі, призначення на посаду заступника Міністра

внутрішніх справ України.

Порядок призначення осіб на таку

посаду визначений частинами 8, 10 статті 7 Закону України «Про міліцію»,

пунктом 3 частини 9 статті 22 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».

Відповідно до частини 2 статті 135

Конституції України нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної

Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не можуть

суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до

Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету

Міністрів України та на їх виконання.

Відповідно до статті 2 Конституції

АРК правовою основою статусу і повноважень Автономної Республіки Крим,

Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної

Республіки Крим є Конституція України, закони України, Конституція Автономної

Республіки Крим. У разі протиріччя положень нормативно-правових актів Верховної

Ради Автономної Республіки Крим та актів Ради міністрів Автономної Республіки

Крим Конституції України, законам України діють положення Конституції України,

законів України.

Частиною 1 статті 138 Конституції

України визначений виключний перелік питань, з яких ВР АРК має право

здійснювати нормативно-правове регулювання, тобто приймати нормативно-правові

акти. До таких питань не відноситься визначення кадрової та організаційної

структури правоохоронних органів.

Враховуючи зазначене, суд не може

визнати обґрунтованими посилання позивача на порушення відповідачем під час

прийняття спірного розпорядження вимог постанови Верховної Ради Автономної

Республіки Крим від 20 січня 1999 року №342-2/299 «Про заходи щодо посилення

кадрової роботи в Автономній Республіці Крим» та Порядку розгляду питань,

пов'язаних із призначенням, узгодженням на посади, звільненням з посад

керівників закладів, організацій, підприємств, затвердженого рішенням Президії

Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 01 березня 1999 року №380-2/99,

так само як і положень ст. ст. 4, 26 Конституції АРК, оскільки вказані нормативно-правові

акти не регулюють порядку прийняття відповідачем розпорядження про призначення

на посаду заступника Міністра внутрішніх справ - начальника Головного

управління МВС України в АР Крим.

Таким чином, розпорядження Кабінету

Міністрів України від 18 червня 2008 року №855-р «Про призначення ОСОБА_4.

заступником Міністерства внутрішніх справ України - начальником Головного

управління МВС України в Автономній Республіці Крим» прийнято на підставі, в

межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

підстав для задоволення адміністративного позову судом не встановлено.

У зв'язку із складністю справи, в

судовому засіданні 12.06.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини

постанови, постанову у повному обсязі складено 17.06.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного

позову відмовити.

Постанова набирає законної сили

через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про

апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про

апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної

сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання

постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної

Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може

бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів

може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана

без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається

у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Судді                                                                Циганова Г.Ю.

                                        Трещова

О.Р.

Кушнова А.О.