Постанова

від 24.09.2008 по справі 2-а-294/08

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія                                             Справа

№ 2-а-294/08

Категорія

статобліку - 67

КІРОВОГРАДСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 вересня 2008 р.                                        м.

Кіровоград

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

        головуючого - судді Флоренка О.Ю.

        при секретарі - Яровій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу за позовною заявою прокурора Ленінського

району м. Кіровограда в інтересах держави, уповноваженим органом якої є

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів до

Закритого акціонерного товариства „Сільгаз” про стягнення

адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць

для працевлаштування інвалідів за 2007 рік в розмірі 23411,76 грн. та пені в

сумі 814,32 грн., -

 ВСТАНОВИВ:

11 липня 2008 року прокурор Ленінського району м. Кіровограда, діючи в

інтересах держави, уповноваженим органом якої є Кіровоградське обласне

відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Кіровоградського

окружного адміністративного  суду   з

позовною заявою, в якій просить стягнути з Закритого акціонерного товариства

„Сільгаз” адміністративно - господарські санкції за невиконання нормативу

робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2007 рік в розмірі 23411,76

грн. та пеню в сумі 814,32 грн.

В судове засідання з'явилися: представник прокуратури Мельник В.В. та

представник відповідача Добровольська М.М. Представник Кіровоградського

обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в судове засідання не

з'явився. Про час, дату і місце проведення судового засідання повідомлявся

належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомляв, заяви про розгляд

справи за його відсутності не подавав.

Представник

прокуратури в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач подав звіт

про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік, але самостійно не

сплатив адміністративно-господарські санкції у термін передбачений

законодавством, тому за ним рахується заборгованість по сплаті

адміністративно-господарських санкцій та пені.

При

визначенні суми адміністративних санкцій та пені, позивач виходив з наступних

розрахунків. Зі звіту «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007

рік», наданого відповідачем, на підприємстві повинно було працювати 3 інваліда,

фактично працював 1 інвалід. Таким чином, кількість незайнятих інвалідами

робочих місць у 2007 році становила 2 робочих місця. Середньорічна заробітна

плата у відповідача у 2007 році становила 11705,88 грн. Тому відповідач мав

сплатити адміністративно-господарських санкцій у сумі 23411,76 грн.

У

відповідності до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого

Міністерством праці та соціальної політики України 15.05.2007 року №223, за

порушення строку сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачеві

нараховано пеню в сумі 814,32 грн.

Представник

відповідача до суду надав заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні

позову. Свою позицію представник відповідача обґрунтовує тим, що відповідач

вжив всіх можливих заходів по створенню робочих місць для працевлаштування

інвалідів. Зокрема, відповідач своїм наказом від 05.01.2007 р. НОМЕР_1 (а.с.

34) створив 3 робочих місця для працевлаштування інвалідів, а також визначив

професії та посади: економіста, слюсара, сторожа (а.с. 35), на яких може

використовуватися праця інвалідів. Також відповідач в січні, лютому, березні,

липні, листопаді, грудні місяцях 2007 року подавав  до Кіровоградського міськрайонного центру

зайнятості „Звіти про наявність вакансій” за формою 3-ПН (а.с. 36 - 41), в яких

визначав потребу в працевлаштуванні інвалідів. Однак, за твердженням

представника відповідача, Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості, в обов'язки

якого за чинним законодавством України входить облік та направлення інвалідів

для працевлаштування на створені для них робочі місця, не направляв у 2007 році

інвалідів для працевлаштування до відповідача. Також до відповідача у 2007 році

не надходило звернень про працевлаштування безпосередньо від інвалідів.

Виходячи з наведеного відповідач не вбачає своєї вини у

адміністративно-господарському правопорушенні і на цій підставі просить у

задоволенні позову відмовити.

В судовому

засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримала в повному обсязі та

просила позов задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовні заяві.

Представник відповідача позов не визнала та просила у задоволенні позовних

вимог відмовити з підстав зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши

пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду

докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на

всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин

справи в їх сукупності, суд  вважає, що

адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2

статті 121 Конституції України, частиною 2 статті 60 КАС України передбачено,

що прокурор зебезпечує представництво інтересів держави в суді у випадках

передбачених законом.

Статею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що

представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у

здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих

на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених

законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень

або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів

внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що

вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Підставою звернення прокурора Ленінського району м. Кіровограда до суду

з даним позовом стало порушення економічних та соціальних інтересів держави, що

виявилось в недоотриманні в дохід державного бюджету адміністративно -

господарських санкцій, які, зокрема, є джерелом фінансування заходів щодо

соціальної трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації

інвалідів.

Частина 10

статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в

Україні» від 21.03.1991 року №875-XII, надає Фонду соціального захисту

інвалідів, його відділенням право захищати свої права та законні інтереси в

суді.

Згідно Положення про  Кіровоградське обласне відділення Фонду

соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Директора Фонду

соціального захисту інвалідів №16 від 01.03.2007р. (а.с. 6 - 7), Кіровоградське

обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом

Фонду соціального захисту інвалідів і має статус юридичної особи. Відділення

приймає участь у межах своєї компетенції в реалізації на території області

державної політики у сфері соціального захисту інвалідів. Також здійснює

контроль за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм

власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення

працевлаштування інвалідів.

Відповідно

до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»

від 21.03.1991 року №875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому

числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних

осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць

для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової

чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Згідно ч.1

ст. 20 вказаного Закону, підприємства, організації громадські організацій

інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова

чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим

статтею 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального

захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається

в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві,

установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських

організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне

робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Пунктом 4 Порядку сплати

підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до

відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та

використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 28.12.2001р. № 1767 (з подальшими змінами та доповненнями) встановлено, що

підприємства, на яких працює 8 і більше чоловік, реєструється у відділеннях

Фонду за своїм місцезнаходженням і щороку не пізніше 1 лютого подають до

відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою, що

затверджується Держкомстатом.

Підприємства,

де кількість працюючих  інвалідів менша

від установленої нормативом, сплачують самостійно штрафні санкції до 15 квітня

року, що настає за звітним. Штрафні санкції сплачуються підприємствами

відповідно до законодавства за рахунок прибутку, який залишається в їх

розпорядженні після  сплати всіх податків

і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції

можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства в

порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що відповідач

подав до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту

інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік (Форма

10-ПІ). Із звіту вбачається, що у відповідача в 2007 році середньооблікова

кількість штатних працівників облікового складу становила 68 осіб, із них - 1

особа, якій встановлено інвалідність. Кількість інвалідів - штатних

працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до

вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в

Україні», мала складати 3 особи. (а.с. 11).

Одночасно з цим, відповідачем, на

виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в

Україні», здійснено деякі організаційні заходи по створенню робочих місць для

інвалідів, що підтверджується матеріалами справи. Зокрема, відповідач своїм

наказом від 05.01.2007 р. НОМЕР_1 (а.с. 34) створив 3 робочих місця для працевлаштування

інвалідів, а також визначив професії та посади: економіста, слюсара, сторожа

(а.с. 35), на яких може використовуватися праця інвалідів. Також відповідач в

січні, лютому, березні, липні, листопаді, грудні місяцях 2007 року подавав  до Кіровоградського міськрайонного центру

зайнятості „Звіти про наявність вакансій” за формою 3-ПН (а.с. 36 - 41), в яких

визначав потребу в працевлаштуванні інвалідів.

Аналізуючи вищевказані норми чинного

законодавства, суд  прийшов до висновку

про те, що обов'язок підприємства щодо створення  робочих місць для інвалідів не

супроводжується обов'язком підприємств підбирати і працевлаштовувати інвалідів.

Такий обов'язок, згідно ч.1 ст.18  Закону

України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», покладається

на державну службу зайнятості. Так, відповідно до Конвенції про професійну

реабілітацію та зайнятість інвалідів №159, ратифікованої Законом України  «Про ратифікацію Конвенції про професійну

реабілітацію та зайнятість інвалідів №159», органи державної влади повинні

сприяти працевлаштуванню шляхом:

-   сприяння можливості зайнятості інвалідів на

відкритому ринку праці (ст. 3)

-   проведення консультацій з представницькими

організаціями підприємств і трудящих щодо здійснення зазначеної політики, в тому

числі, заходів, яких слід вжити з метою сприяння співробітництву та координації

державних і приватних органів, що займаються професійною реабілітацією,

консультацій з представницькими організаціями інвалідів і у справах інвалідів

(ст.5).

-   вжиття заходів з метою організації і оцінки

служб професійної орієнтації, професійного навчання, працевлаштування,

зайнятості, а також інших пов'язаних з ними служб, щоб інваліди мали можливість

отримувати, зберігати роботу та просуватися по службі(ст.7).

-   вжиття заходів для сприяння створенню та

розвитку служб професійної реабілітації та зайнятості для інвалідів у сільських

районах і окремих місцевостях (ст.8).

Крім цього,

штрафні санкції, передбачені ст. 20 

Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”,

є видом адміністративно-господарських санкцій, правовий режим яких визначено у

статтях 238-250 Господарського кодексу України. Із ч.1 ст. 238 Господарського

кодексу України вбачається, що підставою застосування адміністративно-господарської

санкції є наявність складу правопорушення. Частиною 2 наведеної статті

встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за

невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення

правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх

залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно з

інформацією Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості, викладеною у

листі від 09.09.2008 р. №04-2157 (а.с. 62), ним на працевлаштування до

відповідача на посаду сторожа направлялися наступні особи з обмеженими

фізичними можливостями: ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Із корінців відповідних направлень

на працевлаштування видно, що відповідач відмовив у прийнятті на роботу

зазначеним особам з тієї причини, що вакансія зайнята (а.с. 63 - 64).

На підставі зазначеного, враховуючи

те, що із матеріалів справи та наданих представниками сторін доказів

встановлені протиправні винні дії відповідача, які виявилися у відмові у

працевлаштуванні особам з обмеженими фізичними можливостями на робоче місце,

створене ним з цією метою, та враховуючи недоведеність представником

відповідача у судовому засіданні обставин здійснення ним усіх залежних від

нього заходів для недопущення адміністративно-господарського правопорушення,

суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ч.4

ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а

відповідачем Ї фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем,

з відповідача не стягуються.

На підставі

викладеного та керуючись ч.1 ст.18, ст.19, 20 Закону України «Про основи

соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року №875-XII,

Конвенцією про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів №159, ратифіковану

Законом України  «Про ратифікацію

Конвенції про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів №159»,  «Порядком сплати підприємствами

(об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду

соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів»,

затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1767,

ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Сільгаз” (25006, м.

Кіровоград, вул. К. Маркса, 64, код ЄДРПОУ 20636645, МФО 323754, р/р

№2600001300027 в Кіровоградській філії „Укрпромбанк”) на користь Кіровоградського

обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Кіровоград, вул.

50 років Жовтня, 7-а, р/р №31215230700002, МФО 823016, код 24145329 банк ГУДК в

Кіровоградській області, одержувач УДК в м. Кіровограді)

адміністративно-господарські санкцій за невиконання нормативу робочих місць для

працевлаштування інвалідів за 2007 рік в розмірі 23411 грн. 76 коп. та пеню в

сумі 814 грн. 32 коп.

3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання

заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було

подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у

строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного

адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через

Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня

складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

На

підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.09.2008 р.

проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у

повному обсязі відкладено на 29.09.2008 р., про що повідомлено сторін після

проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з

урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Суддя                         (підпис)

Згідно з оригіналом:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду                                    О.Ю.

Флоренко

Дата

виготовлення постанови в повному обсязі - 29.09.2008 р.